Сучасний стан розвитку риторики

Риторику, яка орієнтується на потреби сьогодення, називають неориторикою. Неориторика базується на класичних ознаках риторики, встановлюючи правила і норми формування тексту з урахуванням зв’язку між думкою і засобами її мовного вираження. Народження задуму і його втілення, планований спосіб мовленнєвої поведінки, доречність і ефективність промови, спрямованої на переконання слухача, – цими проблемами риторика цікавилася завжди. Однак є й нові, пов’язані з особливостями часу аспекти риторики.

Зміст неориторики визначається з урахуванням реальних комунікативних завдань сучасної людини, потреб сьогодення. Вона має, на відміну від класичної риторики, яскраво виражений прикладний характер, учить вмінню здійснювати цілеспрямований вибір мовних засобів, керувати своєю мовленнєвою поведінкою, і все це – крізь призму комунікативних завдань.

Тобто неориторика – це вчення про говоріння в найширшому розумінні. Ораторське ж мистецтво в сучасних умовах – це володіння живим, усним, переконуючим словом як засобом багатоманітного і різноспрямованого впливу на слухачів, співрозмовників. Воно ґрунтується на культурі мислення, глибокому знанні предмета мовлення, досконалому володінні ним, знанні невербальних засобів ораторського мистецтва, культурі та етиці спілкування.

У сучасному світі існує багато шкіл, центрів, факультетів, кафедр, які займаються проблемами ораторського мистецтва, риторики, еристики (мистецтва вести спір, полеміку). Всесвітньо відомими стали імена Поля Сопера, Дейла Карнегі, їх послідовників у різних країнах, які формують риторичну культуру політиків, бізнесменів, юристів, рекламних агентів, учителів, акторів. Школи бізнесу США, Японії, Західної Європи велику увагу приділяють формуванню комунікативної та ораторської культури своїх ділових кадрів.

Риторику ділового спілкування активно розвиває російська ораторська школа (В.В. Одінцов, Є.О. Ножин, А.Ю. Міхневич, Ю.В. Рождественський, С.П. Іванова та ін.), що робить акцент на потужних резервах словесної та невербальної ділової комунікації, мистецтві вести бесіду, переговори, наради тощо в нестандартних умовах.

В Україні теоретичним дослідженням і практичною розробкою методів опанування ораторського мистецтва займаються такі вчені, як А.Й. Капська, А.П. Коваль, М.І. Пентилюк, Г.М. Сагач, В.І. Терещенко та ін. Величезний внесок у навчання основам красномовства дітей шкільного віку зробив В.О. Сухомлинський – видатний педагог сучасності, майстер слова. Створену ним близько 30 років тому ідею “Школи радості”, Школи під блакитним небом, Школи мислення втілює передова сучасна школа, де за основу взято чітку концепцію виховання творчої особистості засобами живого, переконуючого слова вчителя, який у слові виявляє себе, свою культуру, свою моральність, своє ставлення до виховання. В.О. Сухомлинський ясно усвідомлював величезні можливості живого слова: “Слово – це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна і спотворити її”.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Історія красномовства у східних слов’ян	\|	Шляхи формування сучасного оратора.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.