Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Об’єкти і суб’єкти прав інтелектуальної власності

Лекція 2

 

 

План:

1. Об’єкти права інтелектуальної власності та їх характеристика.

2. Закономірності розвитку об’єктів права інтелектуальної власності.

3. Суб’єкти права інтелектуальної власності та їх обов’язки.

4. Особливості майнових і немайнових прав інтелектуальної власності.

 

Поняття об’єкта цивільного права і поняття об’єкта права інтелектуальної власності між собою істотно відрізняються. Об’єктом цивільного права може бути будь-який результат інтелектуальної, творчої діяльності, а об’єктом права інтелектуальної власності може бути тільки той творчий результат, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Загалом об’єкти права інтелектуальної власності поділяються на чотири великі групи (Рис. 2.1.):

Авторського права і суміжних прав:

а) твори науки, літератури й мистецтва, відображені в об’єктивній формі, комп’ютерні програми;

б) виконання – представлення творів, фонограм, відеограм, виконань шляхом гри, декларації, співу, танцю в живому виконанні або за допомогою технічних засобів (теле- , радіомовлення, кабельного телебачення);

в) фонограма – це будь-який виключно звуковий запис виконань або інших звуків;

г) відеограма – це відеозапис на відповідному матеріальному носії виконання або будь-яких зображень, крім зображень у вигляді запису, що входить до аудіо візуального твору;

д) програма(передача) організацій мовлення – програма створена самою організацією мовлення, а також на її замовлення і за рахунок її коштів іншою організацією.

2. Об’єкти промислової власності:

2.1 винаходи (пристрій(машина, механізм); речовина; штам мікроорганізму(мікроскопічні гриби, мікроплазми); культура клітин рослин і тварин);

2.2 промислові зразки (нові, оригінальні художньо-конструкторські рішення виробу, що визначають його дизайн, зовнішнє оформлення тощо);

2.3 корисні моделі (нові, оригінальні конструкторські рішення певних пристроїв, тобто винаходи в галузі механіки: пристрої, пристосування тощо);

2.4 раціоналізаторські пропозиції ( нові, корисні технічні рішення щодо вдосконалення техніки, що використовується).

 

 

 

 

Рис. 2.1. - Класифікація об’єктів права інтелектуальної власності.

3. Об’єкти засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг:

3.1 комерційне(фірмове) найменування ( це назва або ім’я, під яким підприємець виступає в цивільному обороті). Наприклад: «Оболонь», «Славутич» - різні умовні, обов’язкові позначення, а факультативне позначення: «Південмаш», «Мотор-Січ».

3.2 торговельні марки (позначення, за якими товари і послуги одних осіб відрізняються від однорідних товарів і послуг інших (словесні знаки, знаки обслуговування, колективні товарні знаки, комбіновані знаки);

3.3 географічні зазначення походження товарів (вказівка на походження товарів, або місця її походження).

4. Об’єкти нетрадиційних рішень:

4.1 селекційні досягнення (сорти рослин, породи тварин);

4.2 компонування (топографій) інтегральних мікросхем;

4.3 конфіденційна(нерозкрита) інформація(комерційна таємниця), ноу-хау;

4.4 об’єкти наукових відкриття

4.5 захист від недобросовісної конкуренції (тобто захист від не правових дій):

а) неправомірне використання ділової репутації підприємця;

б) створення перешкод підприємцям у процесі конкуренції і досягнення неправомірних переваг в конкуренції;

в) неправомірний збір, розголошення і використання комерційної таємниці.

Важливу роль у підвищенні ефективності інженерної діяльності при пошуку нових технічних рішень відіграють:

– знання закономірностей розвитку технічних систем (ТС);

– вміння їх аналізувати та використовувати для знаходження нових резервів розвитку ТС;

– визначення доцільності удосконалювання або створення принципово нових ТС.

«Життєвий цикл» технічної системи графічно можна зобразити у вигляді ламаної кривої (рис. 2.2).

Точки перегину α, β, γ умовно відображають моменти переходу системи з одного стану до іншого.

Видно, що на 4 етапі починається спад. Тому необхідна заміна на нову технічну систему. Попередня система - А. Нова система (створення якої можливо на базі першої) - Б.

 

1 – примітивізм;

2 – значні удосконалення;

3 – надійність;

4 – масовий атрибут.

Рисунок 2.2. –«Життєвий цикл» технічних систем.

 

Середній термін створення нового обладнання (від конструкторської розробки до впровадження у виробництво) 5-10 років. Саме цей термін визначає моральну старість попередніх зразків техніки. За сучасних економічних умов краще один раз замінити машину на принципово нову високопродуктивну, ніж декілька разів робити заміну на подібні, але більш модернізовані машини (що дають підвищення продуктивності до 20%).

Інженер має чітко уявляти закономірності (особливості) розвитку технічної системи, тобто її «життєвого циклу». Це необхідно для того, щоб визначити – потрібно удосконалювати існуючу систему, чи є потреба у створенні абсолютно нової. Наприклад,ефект починається тільки після переходу до масового використання системи (2 етап). Тобто, в даний період навіть незначне удосконалення дасть значний ефект. Якщо система, що досліджується, знаходиться на 4 етапі - найкращім буде направити зусилля на створення та розробку нової системи [1].

Для розробки нової системи необхідно:

– проаналізувати динаміку розвитку існуючої системи;

– визначити етап (стадію) її розвитку;

– обґрунтовано сформулювати конкретну програму дій (технічне завдання).

Суб’єкт права – це людина або організація чи інше соціальне утворення, які законом наділені здатністю мати суб’єктивні права та нести юридичні обов’язки і бути учасником правовідносин. Отже суб’єктом права може бути людина незалежно від громадянства, постійного місця проживання, немає значення і вік фізичної особи. Також суб’єктами права можуть бути і юридичні особи і держава в тому числі.

Стосовно суб’єктів цивільних правовідносин то це:

а) Автори – творці об’єктів права інтелектуальної власності. Цивільно-правова теорія визначає два види співавторства:

- нероздільне співавторство (неможливо виділити працю кожного із співавторів);

- роздільне співавторство (складові частки праці чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину. Як правило відносини між співавторами визначаються угодою).

б) Заявники – це суб’єкти права інтелектуальної власності на результат інтелектуальної творчої діяльності, який ними заявляється як об’єкт інтелектуальної власності. Іноземні особи та особи без громадянства, у відносинах з Установою реалізують свої права через представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених).

в) Правонаступники, як суб’єкти інтелектуальної власності:

- спадкоємці можуть стати суб’єктами права інтелектуальної власності згідно із законом або заповітом (але у спадщину не переходять особисті немайнові права автора. Ст. 29 Закону України «Перехід авторського права у спадщину».

- фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором;

- держава. За Законом України «Про авторське право і суміжні права» (Ст.30) твори після закінчення строку їх правової охорони стають надбанням суспільства;

- першокористувач – це особа, яка до дати подання заявки до Установи, або якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету, в інтересах своєї діяльності з комерційною метою використала в Україні технічне вирішення, тотожне заявленому об’єкту промислової власності, чи здійснила значну й серйозну підготовку до такого використання, зберігає право на безоплатне продовження цього використання.

У суб’єктивному значенні право інтелектуальної власності – це особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності.

Ст. 423 ЦК України передбачено особисті немайнові права :

1. Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є:

- право на визначення людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності;

- право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця;

- інші особисті немайнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об’єкта права інтелектуальної власності. У випадках, передбачених законом, особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам.

3. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності.

4. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не можуть відчужуватися (передаватися) за винятками, встановленими законом.

Ст. 424 ЦК України передбачено майнові права:

1. Майновими правами інтелектуальної власності є:

- право на використання об’єкта інтелектуальної власності;

- виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

- виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

- інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Законом можуть бути встановлені винятки та обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження та винятки не створюють істотних перешкод для нормальної реалізації майнових прав інтелектуальної власності та здійснення законних інтересів суб’єктів цих прав.

3. Майнові права інтелектуальної власності можуть відповідно до закону бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом договору застави та інших зобов’язань, а також використовуватися в інших цивільних відносинах.

 


Читайте також:

  1. А/. Право власності.
  2. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
  3. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
  4. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
  5. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
  6. Б/. Право приватної власності.
  7. Б/. Юридичні особи як суб’єкти цивільного права.
  8. Банки як провідні суб’єкти фінансового посередництва. Функції банків.
  9. Банки як суб’єкти підприємницької діяльності.
  10. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
  11. В. Усунення перешкод у здійсненні права власності – негаторний позов. (ст. 391 ЦКУ).
  12. Вартість є однією з основних ознак товару. Щоб продати права на об'єкти інтелектуальної власності чи ви­користати їх у власному виробництві, необхідно визначити їхню вартість.




Переглядів: 2213

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Комунальне акціонерне товариств. | Дорадництво в ринково-орієнтованої системі розповсюдження знань та інформації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.