Технологія різьблення

Види різьблення

Плоске різьблення: контурне різьблення, в якому тематичні й орнаментальні композиції виконуються за допомогою різака способом двохгранних порізок або напівкруглою стамескою на чистій поверхні;

Контурне різьблення геометричного лінійного орнаменту з наступним фарбуванням ліній, що виконують переважно на темному тонованому фоні: лінійно-гравіювальне різьблення сюжетно-тематичних композицій і портретів; пригранно-виїмчасте геометричне різьблення і геометрично-серповидне різьблення або лускоподібне, виразки напівкруглою стамескою нагадують луску риби або кігтеподібним.

Для розфарбування різьблення користуються аквареллю, тушшю, олійною фарбою. Колір доповнює художню виразність орнаменту.

Різьблення по чорному лаку - гравірування, на тонованій і полірованій поверхні, де нанесений малюнок прорізують контурною лінією, різноманітними штрихами до появи на поверхні чистого дерева. Користуються 3-4 стамесками, контурною, кутиком.

В.Девдюк вводить інкрустацію різноколірним деревом, бісером, металом і перламутром та полірування виробів. Розробляє нові орнаментальні композиції, використовуючи мотиви "слізки", "пшенички", "гачки". Виготовляє меблі, декоруючи їх різьбленням і випалюванням.

Для виконання гуцульського різьблення робоче місце - верстак або стіл, де зберігається інструмент, пристрої, добре освітлене природно або штучно. Для гуцульського різьблення та інкрустацій використовують переважно тверді породи дерев - груша, бук, клен. Виготовляють вироби столярним або токарним способом. Столярні вироби мають мідні з'єднання прямим відкритим шипом, на відкритий "ластівчин хвіст" і додаткові скріплення. Вироби вирівнюють, шліфують, інколи лакують, полірують, якщо різьблення будуть виконуватись після оформлення. Наносять орнамент за допомогою циркуля, кутника, малки, єрунка, реймуса. Більшість майстрів намагається робити закінчений ескіз малюнка на папері, а потім на виробі викреслюють його шилом, циркулем.

Елементи та мотиви орнаменту:

В орнаментиці використовуються стародавні солярні?? знаки "сонечко", "зірочки"; характерні для розпису писанок; мотиви природних рослинних форм: "дерева", "колоски" - мотиви неживих предметів. Залежно від характеру різьблення елементи та складні з них мотиви можна поділити на чотири групи, які виконуються:

1) гравірюванням або контурним різьбленням: лінії, "сходинки", "кривульки", "січені зубці", "кільчасте письмо";

2) плоским тригранно-виїмчастим різьбленням і заглибленням, основними мотивами орнаменту, як "зірочка", "сливки", "кривульки";

3) нігтеподібним різьбленням: "жолобки", "копитця", "заячі вушка", "гадючки";

4) колом з'єднаним із квадратом або прямокутником і колом, складених з окремих елементів орнаменту: "ружа", "косиця", "кочело", "сонечко".

Для тієї, чи іншої форми прикрашення виробу потрібно підібрати відповідну їй групу мотивів. Для круглих форм основними мотивами композиції вибирають четверту групу. Для прямокутних і квадратних форм більше підходять мотиви орнаменту другої групи. Мотиви першої і третьої груп використовують як допоміжні у декоративних поверхнях.

Центральна частина композиції виконується крупнішими мотивами орнаменту. На плоских полях мотиви розміщують переважно симетрично, а круглих - ритмічно. Композиція - індивідуальна творчість, у якій кожний проявляє себе в своє розуміння завдань, фантазію і культуру.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ознайомлення з основами різьблення по дереву	\|	Лекція 28. Шкільні і письмові товари

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.