• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лінгвістичні засоби спічрайтерів в інтернеті при формуванні іміджу політиків

Аналізуються лінгвістичні засоби інтернет-видань, що використовуються для формування негативного або позитивного іміджу політиків України. Виокремлюється діапазон функціонування психолінгвістичного інструменту засобів масової інформації (у даному випадку - інтернет), який у робочому порядку названий “Іміджева вербальна тріщина”.

Проблема, яка обговорюється, розглядається у вітчизняних роботах досить активно останні десять років. Сутність проблеми полягає у тому, що використання мовознавчих, або лінгвістичних (ширше – психолінгвістичних і соціолінгвістичних), одиниць, які друкуються в електронних засобах масової інформації (далі – ЗМІ), розглядається досить вузько, на наш погляд. З одного боку, не враховується такий аспект аналізу, як ефективність та дієвість уживання тієї чи іншої одиниці: прагматичний аспект. З іншого – дослідники не зважають на ті обставини, які дозволяють вважати лінгвістичні (психолінгвістичні та соціолінгвістичні) одиниці тексту інструментами формування позитивного або негативного образу (іміджу) політиків. Про нові засоби впливу на ЗМІ з боку Інтернету повідомляє ряд авторів [2; 4; 7], але проблема не розглядається дослідниками з боку психолінгвістичних особливостей. Саме тому ми звертаємося до аналізу ролі електронних ЗМІ у формуванні іміджу політиків.

О’єктом дослідження обрано роль лінгвістичних засобів електронних ЗМІ (інтернет-видань) у формуванні іміджу політиків України.

Предметом дослідження став процес уживання в інтернет-виданнях психолінгвістичного інструменту “Іміджева вербальна тріщина”.

У значення робочого терміну “Іміджева вербальна тріщина” ми вкладаємо такий смисл: неспівпадіння заданої програми мовленнєвої поведінки журналіста при іміджуванні політика з реально-ситуативною мовленнєвою поведінкою, яка створює або руйнує вже існуюче у свідомості журналіста уявлення про імідж політика.

Мета дослідження: довести реальність існування й функціонування в інтернет-виданнях України психолінгвістичного інструменту “Іміджеві вербальна тріщина”.

Для реалізації поставленої мети ми виокремили такі завдання:

1) з Інтернету відібрати публіцистичні матеріали різних видань (аналітичні статті або інтерв’ю;

2) здійснити пошук функцій відібраних психолінгвістичних інструментів ЗМІ;

3) сформулювати висновки щодо якості та ступеню ефективності функцій психолінгвістичних інструментів ЗМІ при іміджуванні українських політичних лідерів у процесі обговорення проектів політичної реформи України.

Застосовані такіметоди аналізу: метод датчика випадкових чисел, пошуковий метод, метод опитування, кореляційний аналіз, контент-аналіз, порівняльний аналіз, дистрибутивно-статистичний аналіз.

Методики аналізу публіцистичних матеріалів були різні і відповідали переліченим вище методам.

Для виконання першого пункту поставлених у дослідженні завдань було відібрано публіцистичні матеріали в Інтернеті, в яких іміджуються українські політичні лідери у процесі обговорення проектів політичної реформи України.

Критерії відбору публіцистичних матеріалів такі:

1) публікації можуть бути надрукованими як у вітчизняній віртуальній системі “UA” (Україна), так і за кордоном (наприклад, у російській віртуальній системі “RU”). Веб-сайти в Інтернеті не мають цензури, тому відібрані нами публіцистичні матеріали при суб'єктивному аналізі також не повинні піддаватися літературній або суспільно-політичній цензурі та можуть мати оригінальну форму висловлення (орфографію, пунктуацію, стильові ознаки та лексично-тезаурусні риси);

2) авторами публікацій можуть виступати журналісти, політики, політичні оглядачі;

3) відбір на веб-сайтах публіцистичних матеріалів, які можуть піддаватися аналізу в нашому дослідженні, обмежений періодом з 01.01.2003 до 24.12.2003, що відповідає рамкам процесу обговорення політичної реформи, запропонованої Президентом України, ще трьох варіантів проектів політичної реформи й затвердженню їх у Конституційному Суді України;

4) обсяг публіцистичного матеріалу не повинен бути меншим за 300 слів (саме такий обсяг забезпечує мінімальний рівень якості проведення контент-аналізу);

5) мова публіцистичних матеріалів – українська (допускається й російська);

6) посилання на авторів в офіційних повідомленнях не обов’язкове.

Виокремлені шість критеріїв дозволили відібрати в Інтернеті п’ять публіцистичних матеріалів.

Психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) для іміджування політиків означає неспівпадіння заданої програми мовленнєвої поведінки журналіста при іміджуванні політика з реально-ситуативною мовленнєвою поведінкою, яка створює або руйнує вже існуюче у свідомості журналіста уявлення про імідж політика.

Лінгвістичними показниками інструменту “Іміджева вербальна тріщина” вважаємо, наприклад, такі:

1. “... але він (політик) інакше думає (діє, приймає рішення) ...”;

2. “... цього не очікував народ (парламент, Президент, політик) ...”;

3. “Таке нововведення руйнує стабільність Конституції, порушує принцип розподілу функцій влади ...”;

4. “Ось чому пропозиції, внесені Президентом України для обговорення щодо змін Конституції, своїм змістом не відповідають інтересам суспільства, є соціально небезпечними та фактично ведуть до ліквідації парламентаризму ...”;

5. “За логікою нормальних дій, Президент мав би розібратися з тими, хто виставив його на всенародний глум із таким недолугим проектом...”.

При інтерпретації одержаних даних використовуються такі поняття: “коефіцієнт έ“, “коефіцієнт γ” та “коефіцієнт β”.

Коефіцієнт έ (епсілон) відображає співвідношення, з одного боку, показника кількості слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А, з іншого боку, показника кількості випадків використання психолінгвістичного інструменту за кодом А в Інтернет-текстах публіцистичних матеріалів; розраховується з формулою 1:

К_с

έ = ---- , (1)

К_в

де: К_с – кількість слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А;

К_в – кількість випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт γ (гамма) відображує співвідношення показників, з одного боку, кількості випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А, з іншого боку, кількості слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу; розраховується за формулою 2:

К_т

γ = ---- , (2)

К_в

де: К_т – кількість слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу;

К_в – кількість випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт β (віта) відображує співвідношення показника суми кількості слів у випадках використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А, з одного боку, і показника кількості слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу, з іншого боку; розраховується за формулою 3:

К _с

β = ---- , (3)

К_т

де: К_т – кількість слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу;

К_с – кількість слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт έ надав можливість зафіксувати отакі особливості:

1) у всіх п’яти інтернет-текстах публіцистичних матеріалів, які були піддані аналізу, установлені функції психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) через показники коефіцієнта έ (епсілон);

2) найвищий (91) показник коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ (за кодом А) притаманний інтернет-тексту політика Б. Тарасюка;

3) найнижчими (15 та 19) показниками коефіцієнта έ (епсілон) як проявами функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А слід вважати ті, що відповідні інтернет-текстам: по-перше, журналіста А. Берези та, по-друге, політичного аналітика О. Міхельсона;

4) якщо найвищим показником коефіцієнта έ (епсілон) як проявом функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) є показник 91, а найнижчим – 15, то середнім показником можна вважати (91+15) : 2 = 53;

5) середній показник коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), для п’яти аналізованих нами інтернет-текстів публіцистичних матеріалів умовно було прийнято за норму;

6) відштовхуючись від показника норми (53), ми можемо констатувати, що близькими до норми коефіцієнта έ (епсілон) як прояву функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” є інтернет-тексти публіцистичних матеріалів з показниками коефіцієнта έ (епсілон) 49 та 48 відповідно:

· журналіста Р. Хом’як “Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує”;

· журналіста О. Антипова “Політична реформа: точка зору;

7) приймаючи до уваги показник норми коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”, який дорівнює 53, ми констатуємо факт ненормативності інтернет-текстів публіцистичних матеріалів з показниками коефіцієнта έ (епсілон) відповідно 15, 19 та 91:

· журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот? Виступ на сесії облради 25 квітня”;

· політичного аналітика О. Міхельсона “Проекти політреформи: перший пішов, решта – приготуватися?” [6];

· політика Б. Тарасюка “УХВАЛА ХІІІ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України про політичну та конституційну реформу в Україні”.

З огляду на вище зазначені у п. 1-7 особливості ми можемо сформулювати такі висновки щодо коефіцієнту έ.

1) Показники коефіцієнта έ (епсілон), як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”, різні.

2) Якщо кількість аналізованих інтернет-текстів публіцистичних матеріалів (п’ять) прийняти за 100 %, то відсотковий показник кількості тих, які можна вважати серед п’яти нормативними (тобто такими, що близькі до показника норми – 53), буде складати 40 % (або два).

3) Ненормативними інтернет-текстами щодо показника коефіцієнта έ (епсілон) як прояву функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” слід вважати 60 % (або три від п’яти).

4) Показник коефіцієнта έ (епсілон) фіксує факт того, що не існує певної корелятивної закономірності між показниками, з одного боку, кількості слів у випадках використання інструменту за кодом А (психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”), а з іншого боку, кількості випадків його використання.

5) Проте за результатами нашого дослідження постає об’єктивна необхідність перевірки такого передбачення: такі фактори, як політична орієнтація авторів інтернет-текстів, ступень їх опозиційності до офіційної влади, а також рівень політичної коректності впливають на кількість слів, що потрібні для висловлення думок у вербальній формі. Іншими словами, ми передбачаємо, що ступінь активності використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” корелює не з філологічними, або іміджмейкерськими навичками та вміннями, а, перш за все, із штучною налаштованістю авторів інтернет-текстів проти політиків, яких вони іміджують (через руйнування існуючого політичного образу фігуранта).

Перевірка висунутого передбачення не є завдання нашого дослідження, але може стати об’єктом подальшого вивчення особливостей психолінгвістичного інструментарію ЗМІ при іміджуванні політиків.

Показник коефіцієнту γ дозволив установити такі особливості:

1) усі автори (журналісти, політики, оглядачі) Інтернет-текстів публіцистичних матеріалів, в яких іміджуються політичні лідери в ході обговорення проектів політичної реформи України, активно використовують психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), що фіксують показники коефіцієнта γ(гамма);

2) найвищим (38,4) показником коефіцієнта γ(гамма) слід визнати той, що відповідає інтернет-тексту голови Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипову “Політична реформа: точка зору” [1];

3) найнижчий (9,7) показник коефіцієнта γ(гамма) фіксується в інтернет-тексті журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот?” [3];

4) близькими (10; 11,2 та 12) до нижчого показника (9,7) ми вважаємо показники відповідно таких авторів інтернет-текстів:

а) О. Міхельсон “Проекти політреформи: перший пішов, решта – приготуватися?” [6];

б) Р. Хом’як Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує ” [10];

5) для виокремлення інтернет-текстів, в яких коефіцієнт γ(гамма) є близьким до норми в нашому дослідженні, ми поділили суму найвищого та найнижчого показників на два та отримали середній показник ((38,4 + 9,7) : 2 = 24,05);

6) через округлення числа 24,05 ми отримали показник норми для нашого дослідження, який дорівнює 24;

7) порівняльний аналіз показника норми для коефіцієнта γ(гамма) “примусив” нас констатувати факт відносної віддаленості показників коефіцієнта γ(гамма) всіх п’яти інтернет-текстів, які були аналізовані в дослідженні (так, якщо показник норми коефіцієнта γ(гамма) дорівнює 24, то показники різниці між нормою та не нормою відповідно є такими:

· 14,3 (24 – 9,7; для інтернет-тексту журналіста А. Берези),

· 12,8 (24 – 11,2; для інтернет-тексту журналіста Р. Хом’як),

· 12 (24 – 12; для інтернет-тексту політика Б. Тарасюка),

· 14 (24 – 10; для інтернет-тексту політичного оглядача

О. Міхельсона).

Зафіксовані у пп. 1–7 особливості показників співвідношення коефіцієнту γ дають нам можливість сформулювати такі висновки.

1. Психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) активно використовується в інтернет-текстах публіцистичних матеріалів і тому може вважатися функціональним.

2. Разом із тим, ступінь активності використання згаданого психолінгвістичного інструменту ЗМІ не завжди відповідає робочому поняттю “норма” за коефіцієнтом γ(гамма). Останній визначає, в якій мірі автори інтернет-текстів багатослівні при певній частотності використання інструменту ЗМІ за кодом А.

3. Найбагатослівнішим автором є, за нашими даними, державний службовець, а саме – голова Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипов, який лише в одному випадку використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А вжив 48 слів. Таким чином, функціональність психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” визначається посадою або певним соціальним статусом політика – автора інтернет-тексту.

4. Усі останні – чотири з п’яти – випадки використання інструменту ЗМІ за кодом А фіксують показники нижчі за робоче поняття “норма”, що можна пояснити небагатослівністю, влучністю та стислістю вербальних побудувань, а також їх більшою частотністю в інтернет-текстах. У свою чергу, стислість, влучність та небагатослівність, що спостерігається у більшій (за текст політика О. Антипова) кількості випадків використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А, свідчить, на нашу думку, про виваженість та критичність авторів, виступаючих в електронних ЗМІ.

Аналіз коефіцієнту β дозволив виокремити такі особливості:

1) у всіх п'яти інтернет-текстах публіцистичних матеріалів зустрічаються випадки використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), що фіксується коефіцієнтом β (віта);

2) найвищим (80) показником коефіцієнта β (віта) слід вважати той, що належить інтернет-тексту політика О. Антипова;

3) найнижчим (13) показником коефіцієнта β (віта) є той, який можна фіксувати при аналізі інтернет-тексту політика Б. Тарасюка;

4) середній показник (у робочому порядку – показник норми) коефіцієнта β (віта) дорівнює 45,15, або округлений – 45 ((80 + 13) : 2);

5) виходячи з показника норми, ми визначили діапазон норми, тобто ті показники коефіцієнта β (віта), які “наближаються” до показника у межах (показник “22,5” ми визначили через математичну дію, а саме: шляхом ділення показника норми (45) на 2);

6) серед тих інтернет-текстів, в яких фіксується показник коефіцієнта β (віта), і які входять у діапазон норми (45 ± 22,5), ми визначили такі, що не виходять за рамки 22,5 – 67,5, а саме:

· з показником 60 інтернет-текст журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот? Виступ на сесії облради 25 квітня” [3];

· з показником 53 інтернет-текст політичного оглядача О. Міхельсона “Проекти політреформи: перший пішов, решта - приготуватися?” [6];

· з показником 22 інтернет-текст журналіста Р. Хом’як “Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує” [10].

Ураховуючи особливості показників співвідношення коефіцієнтів έ, γ та β було сформульовано загальні висновки.

1. Усі автори інтернет-текстів публіцистичних матеріалів оформляють певною кількістю слів випадки цілеспрямованого використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А).

2. Процес такого використання в інтернет-текстах усіх авторів фіксується з певним ступенем активності.

3. Ступінь активності використання авторами інтернет-текстів інструменту ЗМІ за кодом А залежить від таких особливостей автора інтернет-текста, як:

· вербальна потенція автора тексту;

· політична орієнтація автора;

· міра опозиційності автора щодо фігуранта іміджування;

· міра прихильності автора щодо політика, якого він іміджує в інтернет-тексті;

· особистісні переваги автора.

Таким чином, психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” активно використовується у сьогоденній журналістській практиці при утворенні інтернет-текстів для іміджування політиків під час висвітлення процесу й особливостей обговорення проектів політичної реформи України.

При цьому:

1) ступінь активності використання арсеналу психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” при утворенні образу політика залежить від таких чинників:

а) політичної позиції автора інтернет-тексту (наприклад, політичний оглядач незалежної аналітичної інтернет-агенції “Главрeд” Олександр Міхельсон іронічно, навіть з сарказмом, висловлюється щодо предмету обговорення політичної реформи України, при цьому як політично незаангажований спостерігач активно використовує психолінгвістичний інструмент ЗМІ за кодом А);

б) посадового положення автора інтернет-тексту (наприклад, голова Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипов, сміливо захищаючи проект Президента України Л. Кучми, найактивніше використовує потенціал психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А);

в) актуалізованого фрагмента картини світу автора інтернет-тексту.

2) активність використання функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) повністю залежить від задуму автора інтернет-тексту та пов’язаних з таким задумом засобів його психо-вербальної реалізації.

Вище ми здійснили дослідження функціональності третього з п’яти елементів моделі ЗМІ-ФІП, або Моделі ЗМІ як психолінгвістичного інструментарію формування іміджу політиків.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
5. PR-реклама іміджу
6. V Засоби навчання
7. Адреноблокуючі засоби.
8. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
9. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
10. Акустичні засоби|кошти| захисту
11. Анатомія» іміджу.
12. АПАРАТНІ ЗАСОБИ ПЕРСОНАЛЬНИХ КОМП’ЮТЕРІВ

Переглядів: 876