Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лінгвістичні засоби спічрайтерів в інтернеті при формуванні іміджу політиків

Аналізуються лінгвістичні засоби інтернет-видань, що використовуються для формування негативного або позитивного іміджу політиків України. Виокремлюється діапазон функціонування психолінгвістичного інструменту засобів масової інформації (у даному випадку - інтернет), який у робочому порядку названий “Іміджева вербальна тріщина”.

Проблема, яка обговорюється, розглядається у вітчизняних роботах досить активно останні десять років. Сутність проблеми полягає у тому, що використання мовознавчих, або лінгвістичних (ширше – психолінгвістичних і соціолінгвістичних), одиниць, які друкуються в електронних засобах масової інформації (далі – ЗМІ), розглядається досить вузько, на наш погляд. З одного боку, не враховується такий аспект аналізу, як ефективність та дієвість уживання тієї чи іншої одиниці: прагматичний аспект. З іншого – дослідники не зважають на ті обставини, які дозволяють вважати лінгвістичні (психолінгвістичні та соціолінгвістичні) одиниці тексту інструментами формування позитивного або негативного образу (іміджу) політиків. Про нові засоби впливу на ЗМІ з боку Інтернету повідомляє ряд авторів [2; 4; 7], але проблема не розглядається дослідниками з боку психолінгвістичних особливостей. Саме тому ми звертаємося до аналізу ролі електронних ЗМІ у формуванні іміджу політиків.

О’єктом дослідження обрано роль лінгвістичних засобів електронних ЗМІ (інтернет-видань) у формуванні іміджу політиків України.

Предметом дослідження став процес уживання в інтернет-виданнях психолінгвістичного інструменту “Іміджева вербальна тріщина”.

У значення робочого терміну “Іміджева вербальна тріщина” ми вкладаємо такий смисл: неспівпадіння заданої програми мовленнєвої поведінки журналіста при іміджуванні політика з реально-ситуативною мовленнєвою поведінкою, яка створює або руйнує вже існуюче у свідомості журналіста уявлення про імідж політика.

Мета дослідження: довести реальність існування й функціонування в інтернет-виданнях України психолінгвістичного інструменту “Іміджеві вербальна тріщина”.

Для реалізації поставленої мети ми виокремили такі завдання:

1) з Інтернету відібрати публіцистичні матеріали різних видань (аналітичні статті або інтерв’ю;

2) здійснити пошук функцій відібраних психолінгвістичних інструментів ЗМІ;

3) сформулювати висновки щодо якості та ступеню ефективності функцій психолінгвістичних інструментів ЗМІ при іміджуванні українських політичних лідерів у процесі обговорення проектів політичної реформи України.

Застосовані такіметоди аналізу: метод датчика випадкових чисел, пошуковий метод, метод опитування, кореляційний аналіз, контент-аналіз, порівняльний аналіз, дистрибутивно-статистичний аналіз.

Методики аналізу публіцистичних матеріалів були різні і відповідали переліченим вище методам.

Для виконання першого пункту поставлених у дослідженні завдань було відібрано публіцистичні матеріали в Інтернеті, в яких іміджуються українські політичні лідери у процесі обговорення проектів політичної реформи України.

Критерії відбору публіцистичних матеріалів такі:

1) публікації можуть бути надрукованими як у вітчизняній віртуальній системі “UA” (Україна), так і за кордоном (наприклад, у російській віртуальній системі “RU”). Веб-сайти в Інтернеті не мають цензури, тому відібрані нами публіцистичні матеріали при суб'єктивному аналізі також не повинні піддаватися літературній або суспільно-політичній цензурі та можуть мати оригінальну форму висловлення (орфографію, пунктуацію, стильові ознаки та лексично-тезаурусні риси);

2) авторами публікацій можуть виступати журналісти, політики, політичні оглядачі;

3) відбір на веб-сайтах публіцистичних матеріалів, які можуть піддаватися аналізу в нашому дослідженні, обмежений періодом з 01.01.2003 до 24.12.2003, що відповідає рамкам процесу обговорення політичної реформи, запропонованої Президентом України, ще трьох варіантів проектів політичної реформи й затвердженню їх у Конституційному Суді України;

4) обсяг публіцистичного матеріалу не повинен бути меншим за 300 слів (саме такий обсяг забезпечує мінімальний рівень якості проведення контент-аналізу);

5) мова публіцистичних матеріалів – українська (допускається й російська);

6) посилання на авторів в офіційних повідомленнях не обов’язкове.

Виокремлені шість критеріїв дозволили відібрати в Інтернеті п’ять публіцистичних матеріалів.

Психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) для іміджування політиків означає неспівпадіння заданої програми мовленнєвої поведінки журналіста при іміджуванні політика з реально-ситуативною мовленнєвою поведінкою, яка створює або руйнує вже існуюче у свідомості журналіста уявлення про імідж політика.

Лінгвістичними показниками інструменту “Іміджева вербальна тріщина” вважаємо, наприклад, такі:

1. “... але він (політик) інакше думає (діє, приймає рішення) ...”;

2. “... цього не очікував народ (парламент, Президент, політик) ...”;

3. “Таке нововведення руйнує стабільність Конституції, порушує принцип розподілу функцій влади ...”;

4. “Ось чому пропозиції, внесені Президентом України для обговорення щодо змін Конституції, своїм змістом не відповідають інтересам суспільства, є соціально небезпечними та фактично ведуть до ліквідації парламентаризму ...”;

5. “За логікою нормальних дій, Президент мав би розібратися з тими, хто виставив його на всенародний глум із таким недолугим проектом...”.

При інтерпретації одержаних даних використовуються такі поняття: “коефіцієнт έ“, “коефіцієнт γ” та “коефіцієнт β”.

Коефіцієнт έ (епсілон) відображає співвідношення, з одного боку, показника кількості слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А, з іншого боку, показника кількості випадків використання психолінгвістичного інструменту за кодом А в Інтернет-текстах публіцистичних матеріалів; розраховується з формулою 1:

К_с

έ = ---- , (1)

К_в

де: К_с– кількість слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А;

К_в– кількість випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт γ (гамма) відображує співвідношення показників, з одного боку, кількості випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А, з іншого боку, кількості слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу; розраховується за формулою 2:

К_т

γ = ---- , (2)

К_в

де: К_т– кількість слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу;

К_в– кількість випадків використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт β (віта) відображує співвідношення показника суми кількості слів у випадках використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А, з одного боку, і показника кількості слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу, з іншого боку; розраховується за формулою 3:

К_с

β = ---- , (3)

К_т

де: К_т– кількість слів в інтернет-тексті публіцистичного матеріалу;

К_с– кількість слів у випадках використання інструменту ЗМІ за кодом А.

Коефіцієнт έ надав можливість зафіксувати отакі особливості:

1) у всіх п’яти інтернет-текстах публіцистичних матеріалів, які були піддані аналізу, установлені функції психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) через показники коефіцієнта έ (епсілон);

2) найвищий (91) показник коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ (за кодом А) притаманний інтернет-тексту політика Б. Тарасюка;

3) найнижчими (15 та 19) показниками коефіцієнта έ (епсілон) як проявами функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А слід вважати ті, що відповідні інтернет-текстам: по-перше, журналіста А. Берези та, по-друге, політичного аналітика О. Міхельсона;

4) якщо найвищим показником коефіцієнта έ (епсілон) як проявом функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) є показник 91, а найнижчим – 15, то середнім показником можна вважати (91+15) : 2 = 53;

5) середній показник коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), для п’яти аналізованих нами інтернет-текстів публіцистичних матеріалів умовно було прийнято за норму;

6) відштовхуючись від показника норми (53), ми можемо констатувати, що близькими до норми коефіцієнта έ (епсілон) як прояву функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” є інтернет-тексти публіцистичних матеріалів з показниками коефіцієнта έ (епсілон) 49 та 48 відповідно:

· журналіста Р. Хом’як “Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує”;

· журналіста О. Антипова “Політична реформа: точка зору;

7) приймаючи до уваги показник норми коефіцієнта έ (епсілон) як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”, який дорівнює 53, ми констатуємо факт ненормативності інтернет-текстів публіцистичних матеріалів з показниками коефіцієнта έ (епсілон) відповідно 15, 19 та 91:

· журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот? Виступ на сесії облради 25 квітня”;

· політичного аналітика О. Міхельсона “Проекти політреформи: перший пішов, решта – приготуватися?” [6];

· політика Б. Тарасюка “УХВАЛА ХІІІ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України про політичну та конституційну реформу в Україні”.

З огляду на вище зазначені у п. 1-7 особливості ми можемо сформулювати такі висновки щодо коефіцієнту έ.

1) Показники коефіцієнта έ (епсілон), як прояв функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”, різні.

2) Якщо кількість аналізованих інтернет-текстів публіцистичних матеріалів (п’ять) прийняти за 100 %, то відсотковий показник кількості тих, які можна вважати серед п’яти нормативними (тобто такими, що близькі до показника норми – 53), буде складати 40 % (або два).

3) Ненормативними інтернет-текстами щодо показника коефіцієнта έ (епсілон) як прояву функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” слід вважати 60 % (або три від п’яти).

4) Показник коефіцієнта έ (епсілон) фіксує факт того, що не існує певної корелятивної закономірності між показниками, з одного боку, кількості слів у випадках використання інструменту за кодом А (психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина”), а з іншого боку, кількості випадків його використання.

5) Проте за результатами нашого дослідження постає об’єктивна необхідність перевірки такого передбачення: такі фактори, як політична орієнтація авторів інтернет-текстів, ступень їх опозиційності до офіційної влади, а також рівень політичної коректності впливають на кількість слів, що потрібні для висловлення думок у вербальній формі. Іншими словами, ми передбачаємо, що ступінь активності використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” корелює не з філологічними, або іміджмейкерськими навичками та вміннями, а, перш за все, із штучною налаштованістю авторів інтернет-текстів проти політиків, яких вони іміджують (через руйнування існуючого політичного образу фігуранта).

Перевірка висунутого передбачення не є завдання нашого дослідження, але може стати об’єктом подальшого вивчення особливостей психолінгвістичного інструментарію ЗМІ при іміджуванні політиків.

Показник коефіцієнту γ дозволив установити такі особливості:

1) усі автори (журналісти, політики, оглядачі) Інтернет-текстів публіцистичних матеріалів, в яких іміджуються політичні лідери в ході обговорення проектів політичної реформи України, активно використовують психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), що фіксують показники коефіцієнта γ(гамма);

2) найвищим (38,4) показником коефіцієнта γ(гамма) слід визнати той, що відповідає інтернет-тексту голови Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипову “Політична реформа: точка зору” [1];

3) найнижчий (9,7) показник коефіцієнта γ(гамма) фіксується в інтернет-тексті журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот?” [3];

4) близькими (10; 11,2 та 12) до нижчого показника (9,7) ми вважаємо показники відповідно таких авторів інтернет-текстів:

а) О. Міхельсон “Проекти політреформи: перший пішов, решта – приготуватися?” [6];

б) Р. Хом’як Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує ” [10];

5) для виокремлення інтернет-текстів, в яких коефіцієнт γ(гамма) є близьким до норми в нашому дослідженні, ми поділили суму найвищого та найнижчого показників на два та отримали середній показник ((38,4 + 9,7) : 2 = 24,05);

6) через округлення числа 24,05 ми отримали показник норми для нашого дослідження, який дорівнює 24;

7) порівняльний аналіз показника норми для коефіцієнта γ(гамма) “примусив” нас констатувати факт відносної віддаленості показників коефіцієнта γ(гамма) всіх п’яти інтернет-текстів, які були аналізовані в дослідженні (так, якщо показник норми коефіцієнта γ(гамма) дорівнює 24, то показники різниці між нормою та не нормою відповідно є такими:

· 14,3 (24 – 9,7; для інтернет-тексту журналіста А. Берези),

· 12,8 (24 – 11,2; для інтернет-тексту журналіста Р. Хом’як),

· 12 (24 – 12; для інтернет-тексту політика Б. Тарасюка),

· 14 (24 – 10; для інтернет-тексту політичного оглядача

О. Міхельсона).

Зафіксовані у пп. 1–7 особливості показників співвідношення коефіцієнту γ дають нам можливість сформулювати такі висновки.

1. Психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) активно використовується в інтернет-текстах публіцистичних матеріалів і тому може вважатися функціональним.

2. Разом із тим, ступінь активності використання згаданого психолінгвістичного інструменту ЗМІ не завжди відповідає робочому поняттю “норма” за коефіцієнтом γ(гамма). Останній визначає, в якій мірі автори інтернет-текстів багатослівні при певній частотності використання інструменту ЗМІ за кодом А.

3. Найбагатослівнішим автором є, за нашими даними, державний службовець, а саме – голова Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипов, який лише в одному випадку використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А вжив 48 слів. Таким чином, функціональність психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” визначається посадою або певним соціальним статусом політика – автора інтернет-тексту.

4. Усі останні – чотири з п’яти – випадки використання інструменту ЗМІ за кодом А фіксують показники нижчі за робоче поняття “норма”, що можна пояснити небагатослівністю, влучністю та стислістю вербальних побудувань, а також їх більшою частотністю в інтернет-текстах. У свою чергу, стислість, влучність та небагатослівність, що спостерігається у більшій (за текст політика О. Антипова) кількості випадків використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А, свідчить, на нашу думку, про виваженість та критичність авторів, виступаючих в електронних ЗМІ.

Аналіз коефіцієнту β дозволив виокремити такі особливості:

1) у всіх п'яти інтернет-текстах публіцистичних матеріалів зустрічаються випадки використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А), що фіксується коефіцієнтом β (віта);

2) найвищим (80) показником коефіцієнта β (віта) слід вважати той, що належить інтернет-тексту політика О. Антипова;

3) найнижчим (13) показником коефіцієнта β (віта) є той, який можна фіксувати при аналізі інтернет-тексту політика Б. Тарасюка;

4) середній показник (у робочому порядку – показник норми) коефіцієнта β (віта) дорівнює 45,15, або округлений – 45 ((80 + 13) : 2);

5) виходячи з показника норми, ми визначили діапазон норми, тобто ті показники коефіцієнта β (віта), які “наближаються” до показника у межах (показник “22,5” ми визначили через математичну дію, а саме: шляхом ділення показника норми (45) на 2);

6) серед тих інтернет-текстів, в яких фіксується показник коефіцієнта β (віта), і які входять у діапазон норми (45 ± 22,5), ми визначили такі, що не виходять за рамки 22,5 – 67,5, а саме:

· з показником 60 інтернет-текст журналіста А. Берези “Політична реформа чи антиконституційний переворот? Виступ на сесії облради 25 квітня” [3];

· з показником 53 інтернет-текст політичного оглядача О. Міхельсона “Проекти політреформи: перший пішов, решта - приготуватися?” [6];

· з показником 22 інтернет-текст журналіста Р. Хом’як “Степан Хмара: “Суть політичної реформи Кучми полягає в перетворенні парламенту на слухняну маріонетку, яка нічого не вирішує” [10].

Ураховуючи особливості показників співвідношення коефіцієнтів έ, γ та β було сформульовано загальні висновки.

1. Усі автори інтернет-текстів публіцистичних матеріалів оформляють певною кількістю слів випадки цілеспрямованого використання психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А).

2. Процес такого використання в інтернет-текстах усіх авторів фіксується з певним ступенем активності.

3. Ступінь активності використання авторами інтернет-текстів інструменту ЗМІ за кодом А залежить від таких особливостей автора інтернет-текста, як:

· вербальна потенція автора тексту;

· політична орієнтація автора;

· міра опозиційності автора щодо фігуранта іміджування;

· міра прихильності автора щодо політика, якого він іміджує в інтернет-тексті;

· особистісні переваги автора.

Таким чином, психолінгвістичний інструмент ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” активно використовується у сьогоденній журналістській практиці при утворенні інтернет-текстів для іміджування політиків під час висвітлення процесу й особливостей обговорення проектів політичної реформи України.

При цьому:

1) ступінь активності використання арсеналу психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” при утворенні образу політика залежить від таких чинників:

а) політичної позиції автора інтернет-тексту (наприклад, політичний оглядач незалежної аналітичної інтернет-агенції “Главрeд” Олександр Міхельсон іронічно, навіть з сарказмом, висловлюється щодо предмету обговорення політичної реформи України, при цьому як політично незаангажований спостерігач активно використовує психолінгвістичний інструмент ЗМІ за кодом А);

б) посадового положення автора інтернет-тексту (наприклад, голова Державної податкової адміністрації Запорізької області О. Антипов, сміливо захищаючи проект Президента України Л. Кучми, найактивніше використовує потенціал психолінгвістичного інструменту ЗМІ за кодом А);

в) актуалізованого фрагмента картини світу автора інтернет-тексту.

2) активність використання функцій психолінгвістичного інструменту ЗМІ “Іміджева вербальна тріщина” (за кодом А) повністю залежить від задуму автора інтернет-тексту та пов’язаних з таким задумом засобів його психо-вербальної реалізації.

Вище ми здійснили дослідження функціональності третього з п’яти елементів моделі ЗМІ-ФІП, або Моделі ЗМІ як психолінгвістичного інструментарію формування іміджу політиків.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Психолінгвістичні інструменти маніпуляції ззовні через фахові оцінки політиків-аналітиків як спічрайтерів	\|	Характерні риси природних та інтегральних геосистем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.