МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙКоледж морського і річкового флоту BOX
Дріжджі розмножуються статевимі нестатевимшляхом. Найбільш поширеним способом нестатевого розмноження є брунькування. При цьому клітина дає початок дочірнім клітинам, які зберігають з нею певний зв’язок. Протягом життя материнська клітина брунькується 25-30 разів. При вегетативному розмноженні ядро ділиться шляхом мітозу. Якщо клітини після брунькування не розходяться, то утворюється псевдоміцелій. Дріжджі, які розмножуються поділом, можуть утворювати справжній міцелій. Деякі дріжджі роду Schizosaccharomyces поділяються на дві рівні дочірні клітини, подібно до бінарного поділу бактерій. При статевому розмноженні дріжджів утворюються аскоспори. Цьому передує злиття двох гаплоїдних клітин різних типів спарювання – α і β (+ і -, А і В). Ці клітини ведуть себе як потенційні гамети. Умови кон’югації різні у різних видів дріжджів. У Saccharomyces cerevisiae клітини виділяють специфічні феромони, за допомогою яких здійснюється впізнавання клітин протилежних типів спарювання. За хімічною будовою це невеликі поліпептиди. При статевому розмноженні у дріжджів, які належать до класу Базидіоміцетів утворюються базидії, які функціонально подібні до асків. Базидії мають вигляд циліндричної клітини, на кінці якої утворюються 4 базидіоспори. Здатність перетворювати цукор в етиловий спирт використовується для промислового одержання спирту, вина, пива. Виділення дріжджами в процесі бродіння вуглекислого газу спричиняє підняття хліба. Автолізати і гідролізати дріжджів Kluyveromyces fragilis i Candida utilis вживають як харчові продукти. Клітини дріжджів є багатим джерелом ліпідів, вітамінів (групи В, Д). Дріжджі Candida kefir разом з молочнокислими бактеріями застосовують для виготовлення молочнокислих продуктів. Дріжджову біомасу, вирощену на парафінах нафти, метанолі, етанолі використовують як кормову білково-вітамінну добавку у тваринництві. Патогенні для людини і тварин види серед дріжджів трапляються рідко. Cryptococcus neoformans – збудник криптококозу. У природі ці дріжджі трапляються в посліді голубів, які, ймовірно, є переносниками збудника. Інший патогенний для людини вид дріжджів – Candida albicans – уражує шкіру, слизові оболонки, спричиняючи кандидози. Серед дріжджів немає таких видів, які б утворювали екзо- чи ендотоксини. У разі псування харчових продуктів може змінюватися їхній смак, зовнішній вигляд, але не відбувається нагромадження шкідливих речовин, як це буває у плісеневих грибів і бактерій. ЛІТЕРАТУРА: 1. Основи мікробіології: навч.посібник/С. П. Гудзь, Р. А. Кузнецова, Р. В. Кучерас, М. Ф. Коструба, І. С. Білінська, О. В. Полулях. – К.: УМК ВО, 1991. – 236 с. 2. Мікробіологія: підручник: [для студ.вищ.навч.закл.]/ С. П. Гудзь, С. О. Гнатуш, І. С. Білінська. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 360 с. 3. Prescott L. M., Harley J. P., Klein D. A. Microbiology, Third Edition. – Dubuque: WCB, 1996. – 936 p. 4. Lehrebuch der Botanik fьr Hochschulen/Begr.von E. Strasburger, F. Noll, H. Schenk A. F., W. Schimper, Neubearb. von, P. Sitte, E.W. Weiler, J.W. Kaderei u.a. 35Aufllage. – Heidelberg; Berlin: Spektrum, Akad. Verl., 2002. – 1124 S.
(Тема: №2) з навчальної дисципліни
АДВОКАТУРА УКРАЇНИ
Київ Лекційне заняття №2 (2 год.) Читайте також:
|
|||||||||
|