• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Значення торгівлі товарами в системі міжнародної економічної діяльності

Соціально-культурний стан як фактор зовнішнього середовища туризму

З соціокультурного погляду туризм може відігравати у суспільстві як позитивну, так і негативну роль. Наприклад, можливі сприяння взаємному порозумінню між народами, культурне збагачення, поштовх до економічного розвитку регіону; водночас розвиток туризму може завдавати шкоди регіону — "розчиняти" самобутню національну культуру, негативно впливати на традиційні норми та цінності тощо. У зв'язку з цим важливо дотримуватися балансу між кількістю туристів та їх допустимою нормою, а також зважати на тип туристів, прийнятний для цього регіону.

Міжнародна торгівля товарами була історично першою і до певного часу головною сферою міжнародних економічних відносин. Лише наприкінці ХХ ст. провідну роль у системі міжнародної економіки почали відігравати різноманітні форми фінансових операцій. Але значення міжнародної торгівлі і тепер дуже суттєве.

Світова торгівля є рушієм виробництва як окремих країн та регіонів, так і світового господарства в цілому, оскільки вона забезпечує раціональніше використання матеріальних та людських ресурсів на всіх рівнях господарювання.

Міжнародна торгівля є важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів, дає змогу отримувати продукти, в яких відчувається дефіцит, і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком. Тим самим міжнародна торгівля дає змогу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючих країн (хоча, може, і не однаковою мірою).

Значення міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки зумовлене тим, що її підґрунтям є важливі чинники та доцільність міжнародного обміну товарами й послугами.

До чинників, що зумовлюють необхідність міжнародної торгівлі, належать:

Ø виникнення світового ринку;

Ø нерівномірність розвитку окремих галузей у різних країнах;

Ø тенденція до безмежного розширення розмірів виробництва;

Ø прагнення отримати вищі прибутки завдяки використанню дешевої робочої сили та сировини з країн, що розвиваються.

Суттєве значення міжнародної торгівлі підтверджується тим, що сьогодні жодна країна світу не може обійтись без зовнішньої торгівлі. Усі країни так чи інакше залежать від міжнародної торгівлі. Але ступінь залежності у них різний. Вона визначається як співвідношення вартості міжнародної торгівлі (експорт та імпорт) до внутрішнього національного продукту [15, c. 50]:

За цим показником усі країни можна розділити на три групи: високозалежні (45–93%), середньозалежні (14–44%) та низькозалежні (2,7–13%).

Країни з високим ступенем залежності – це, як правило, країни, які розвиваються або мають невеликі території, що і зумовлює їх дуже високий рівень відкритості економіки: Бруней – 45,3%, Об’єднані Арабські Емірати – 49,5%, Македонія – 69,8%, Бельгія і Люксембург – 49,6%, Панама – 30,3%, Сінгапур – 93%.

До країн з середнім ступенем залежності відносять в основному великі розвинуті країни (Німеччина, Великобританія, Франція).

До країн з низьким ступенем залежності відносять країни, котрі орієнтуються на власний економічний потенціал, і країни, що в економічному відношенні слаборозвинуті, котрі через це не можуть перейти до відкритої економіки. До цієї групи відносять: Заїр – 2,7%, Ліберію – 3,8%, Бразилію і Японію – 7,2%, США – 8,7%, Сомалі – 11,2% [14, c. 24–25].

Для будь-якої країни активна участь у міжнародній торгівлі є джерелом важливих економічних переваг. Такі переваги передусім дають можливість ефективніше використовувати наявні ресурси, активізувати потенціал спеціалізації виробництва, ширше залучати до всіх сфер соціально-економічного життя досягнення науки і техніки, підвищувати рівень структурної оптимізації економіки, повніше задовольняти зростаючі потреби населення.

І навпаки – розрахунок на імпортозаміщення і протекціонізм та всі інші прямі й непрямі обмеження потенціалу національної міжнародної спеціалізації у довготерміновій перспективі є серйозною та небезпечною помилкою. Можна погодитися з необхідністю застосування тактичних обмежень торгівлі. Така практика доволі поширена в міжнародних економічних відносинах і є об’єктом міжнародних переговорів та узгоджень.

Широкоприйнятою є така класифікація видів міжнародної торгівлі (табл. 2.1) [24, c. 108].

Таблиця 2.1

Читайте також:

1. DIMCLRE (РЗМЦВЛ) - колір виносних ліній (номер кольору). Може приймати значенняBYBLOCK (ПОБЛОКУ) і BYLAYER (ПОСЛОЮ).
2. I визначення впливу окремих факторів
3. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
5. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
6. Iсторичне значення революції.
7. Ne і ne – поточне значення потужності і частоти обертання колінчастого вала.
8. Ocнoвнi визначення здоров'я
9. V. Питання туристично-спортивної діяльності
10. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
11. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
12. Автокореляція залишків – це залежність між послідовними значеннями стохастичної складової моделі.

Переглядів: 716