Поняття та форми товарообмінних операцій

Специфічною формою міжнародної торгівлі є міжнародні товаробмінні операції. Вони передбачають ввезення та вивезення товарів через кордони національної митної території, але у безгрошовій або частково безгрошовій формі.

Міжнародні товарообмінні операції – це транскордонний обмін товарами на еквівалентній основі згідно з конкретними цілями та умовами реалізації угод [24, с. 171].

Сутність товарообмінних операцій, або зустрічної торгівлі, в тому, що експортно-імпортні операції доповнюються прийняттям партнерами зустрічних зобов’язань щодо постачання (закупівлі) погоджених товарів і послуг.

Головною рисою товарообмінних операцій є повне або часткове товарне балансування міжнародного обміну. За неповного покриття товаром або товарною партією зустрічних поставок застосовуються адекватні грошові доплати.

Реальні обсяги зустрічної торгівлі підрахувати важко. Однак спроби оцінити ці обсяги здійснюються різними експертними агентствами та фахівцями і, за даними деяких з них, частка натурального товарообміну в загальному обсязі світової торгівлі зростала з 2% до приблизно чверті на початку 80-х років, досягнувши нині близько 50%. Інші експерти дають більш помірні оцінки ваги зустрічної торгівлі в сучасних експортно-імпортних операціях, вважаючи, що вона становить до третини таких операцій. Пояснити зростання значення зустрічної торгівлі можна ускладненням процесів взаємних технологічних поставок, збільшенням активності ТНК, зростанням обсягів спекулятивних операцій у світі. Разом з тим, не можна не зазначити, що хронологічно найбільш значні прирости натурального товарообміну припадали на сплески світових цін на нафту, які призводили до виникнення дефіцитів на засоби платежів, а також до того, що провідні індустріальні країни прагнули до забезпечення більш передбачуваних каналів енергопоставок.

Відповідно до реальних господарських завдань, а також умов, в яких перебувають виробники продукції та її споживачі, можна виокремити деякі форми зустрічної торгівлі, а саме:

Ø бартерні операції;

Ø торговельні компенсаційні операції;

Ø промислові компенсаційні операції.

Бартерна операція – це обмін певного товару (певної кількості товару або товарної партії) на інший товар без використання грошової форми розрахунків відповідно до принципу вартісної еквівалентності обмінюваної продукції.

Головна особливість бартерної операції у тому, що даний безвалютний товарообмін здійснюється на основі рівності вартостей обмінюваних товарів за світовими цінами.

До переваг бартеру та товарообмінних операцій слід віднести: можливість прискореного освоєння нових ринків збуту; забезпечення більшої гарантованості поставок необхідних товарів; можливість набуття досвіду роботи із зарубіжним партнером та накопичення необхідної у майбутньому комерційної інформації.

Недоліками бартеру є обмежена здатність державних органів регулювання ефективно контролювати бартер, можливість заниження цінових показників продукції, що обмінюється, нездатність митних органів завжди забезпечувати адекватні надходження до Державного бюджету, які були б за умови грошових розрахунків.

Торговельні компенсаційні операції – це такий товарообмін, за якого сторони здійснюють взаємні поставки кількох товарів (товарних партій).

Найбільш очевидною відмінністю компенсаційних операцій від бартеру є включення в операції обміну одразу кількох товарів (товарних партій) з кожного боку. Іншою відмінністю є принципова можливість використання грошової форми розрахунків або компенсації у тих випадках, коли товарні цінності з одного боку не повністю покривають за вартістю поставки з іншого боку.

До торговельних компенсаційних операцій належать наступні.

1. Зустрічні закупівлі. Ця форма зустрічної торгівлі дає змогу партнерам гнучко виконувати свої зобов’язання з урахуванням повної або часткової оплати товарів у грошовій чи товарній формі, заліку фінансових вимог без переказу валютних коштів, досягнення збалансованості взаємопоставок.

Серед різновидів зустрічних закупівель виокремлюють наступні:

Офсетні угоди – це контракти, за яких експортер погоджується закупити в країні імпортера певну кількість товарів протягом певного терміну. Інколи замість двостороннього обміну товарами компенсацією за односторонні поставки може бути надання права вкладати капітал у певні проекти.

Поставки на комплектацію. Згідно з умовами таких контрактів експортер може зобов’язати включити в майбутню експортну продукцію елементи, які виготовляються в країні імпортера. Типовим прикладом подібних угод є реалізація великих технічних замовлень на виготовлення комплектного обладнання в галузях машино-, літако-, суднобудування тощо, коли імпортер здійснює поставки стандартних вузлів і деталей – двигунів, генераторів, акумуляторів та інше.

Авансові закупівлі. Такий тип угод має місце тоді, коли експортер здійснює попередні закупівлі продукції у майбутнього імпортера під зобов’язання останнього закупити в нього продукцію у майбутньому.

2. Операції з давальницькою сировиною. Давальницька операція – це постачання однією країною сировини, напівфабрикатів, комплектуючих деталей для їх наступної переробки, складання в країні торговельного партнера і зворотнє постачання готових виробів у країну першого експорту. Передумовами даних операцій є наявність в одній країні необхідних покладів корисних копалин, потужностей для їх видобування та підготовки сировини, а в іншій країні – промислового потенціалу, який необхідний для її перероблення.

Підвидом операцій на давальницькій сировині є толлінг (англ. tall – податок), який передбачає виготовлення виробником продукції з сировини чи матеріалів замовника. Толлінг широко застосовується у пострадянських країнах та країнах, що розвиваються. Частково це пов’язано з відставанням промислової бази та з необхідністю виходити на світовий ринок із сировиною в ролі толлінгерів. У галузевому аспекті характерним є використання такої форми співробітництва в нафтопереробці, кольоровій металургії і особливо в алюмінієвій промисловості.

3. Викуп застарілої продукції – це вид операцій, за якого відбувається часткова компенсація вартості нових машин і технічного обладнання застарілими аналогами. Тобто викуп техніки, що була у вживанні, відбувається при збуті більш нових моделей і модифікацій. За цією формою торгівлі експортер одержує можливість продати сучаснішу і дорожчу продукцію, а імпортер – можливість звільнитися від морально застарілої техніки, а також продати її за залишковою вартістю, тобто врахувати її у вартість нової придбаної техніки. Цей вид торгівлі широко використовують виробники і споживачі автомобілів, комп’ютерів, сільськогосподарської техніки.

Вимушеність експортера погоджуватися на подібні контрактні умови пояснюється також гострою конкуренцією, взагалі реаліями сучасного “ринку покупця”, який ще у 50-х роках ХХ ст. прийшов на заміну “ринку продавця”. Разом з тим, доклавши певних зусиль з тим, щоб надати старій техніці потрібних функціональних властивостей і товарного вигляду, він може повторно продати оновлену продукцію на менш вибагливому ринку. Вигоди ж для імпортера очевидні: за менші кошти він отримує нову, прогресивнішу та ефективнішу техніку.

4. Компенсаційні угоди. Компенсаційні угоди означають обмін товарів відповідно до товарних списків, які готуються контрагентами. Кожний з контрагентів готує списки товарів: як тих, які він бажає продати, так і тих, які він має намір купити. На переговорах сторони з’ясовують номенклатуру, кількісні параметри поставок, а також ціни обмінюваних товарів.

Промислові компенсаційні операції – це поставки з однієї країни до іншої машин та обладнання, будівництво промислових об’єктів і передання технологій, які оплачуються зворотними поставками товарів, виготовленими з їх використанням.

Такі операції є особливо масштабними за обсягами залучених матеріальних цінностей, а також можуть мати тривалі терміни виконання контрактних зобов’язань.

Класичною формою промислових компенсаційних операцій є так звані “бай-бек” (buy-back) операції, сутністю яких є зустрічні поставки: створення однією країною в іншій промислових потужностей і компенсація витрат з боку останньої відповідною продукцією.

Угода про “розподіл продукції” передбачає пропорційний розподіл виробленої продукції між учасниками промислових компенсаційних операцій, причому частка, яка відшкодовується як плата за контрактними зобов’язаннями, становить 20–30, інколи до 40%.

Ще одним різновидом вищеназваних операцій є механізм “експлуатаційної компенсації”, за якого структура, котра здійснювала введення промислового об’єкта, сама експлуатує його, отримуючи відповідну компенсацію, після чого об’єкт передається замовникові.

У випадку, коли структура, яка була виконавцем, підрядчиком під час створення промислового об’єкта, не заінтересована в такому отриманні продукції, укладається договір цесії, перевідступлення права власності на кінцеву продукцію. Змістом таких операцій є перепродаж продукції або організація (передусім з боку виконавця) її збуту третій стороні.

Вигоди, пов’язані з реалізацією промислових компенсаційних операцій, виявляються у забезпеченні будівельникам об’єктів і постачальникам машин та обладнання доступу до сировинних ресурсів, ринків технологічної продукції та будівельно-монтажних послуг, залучення на вигідних умовах до виробничих ланок, які мають увійти для них у більш загальний технологічний процес. Переваги замовників об’єктів – це можливості акумуляції капіталів, відкриття додаткових резервів для промислового піднесення, створення нових робочих місць, виходу на ринки, які забезпечуються довготерміновими коопераційними контрактами та налагодження сталих зв’язків з контрагентами.

Недоліком промислових компенсаційних операцій інколи називають негнучкість цієї форми коопераційної торгівлі, яка потребує акумуляції великих капіталів, дуже значних за обсягом і тривалих кредитів, а також масштабних урядових гарантій і страхувального забезпечення. Відзначається і віддаленість термінів окупності інвестицій.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність і види операцій міжнародної купівлі-продажу товарів	\|	Процедура реєстрації банків України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.