МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||
Робочий час і час відпочинку.Робочий час – це час, встановлений законом або угодою сторін, впродовж якого працівник зобов’язаний виконувати обумовлену трудовим договором роботу. Види робочого часу
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної , роботи не може перевищувати: 7 годин при тижневій нормі 40 годин; 6 годин при тижневій нормі 36 годин; 4 години при тижневій нормі 24 години. При п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями .тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня. Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників, скорочується на 1 годину. Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не може перевищувати 5 годин.
Різновиди робочого часу:
Надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу профспілкового комітету підприємства, установи, організації. Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у таких виняткових випадках: ¨ при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; ¨ при проведенні громадське необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування; ¨ при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного, чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих; ¨ при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення; ¨ для продовження роботи при невиході працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний вжити заходів до заміни змінника іншим працівником. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. При роботі у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу. Робота інвалідів у нічний час допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям. Заборонено залучати до роботи у нічний час та до надурочних робіт неповнолітніх. Час відпочинку – це встановлений законом час, на протязі якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов’язків і який він може використати на свій розсуд. Законодавство передбачає основні види часу відпочинку: ü Перерви протягом робочого дня – перерви для відпочинку і харчування; тривалість перерви: мінімальна – не менше 30 хв., максимальна – не більше 2 год.; перерва не включається в робочий час і не оплачується. ü Щоденний відпочинок – перерва у роботі між її закінченням і початком на наступний день (зміну). ü Щотижневий відпочинок – вихідні дні: при п’ятиденному робочому тижні надається два вихідні дні, при шестиденному — один; тривалість щотижневого безперервного відпочинку, тобто з моменту закінчення роботи в передвихідний день і до початку роботи на наступний робочий день, повинна бути не менш як 42 год. Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п’ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем. У випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого. Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається з дозволу профспілкового комітету підприємства, установі, організації і лише у виняткових випадках: · для відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків; · для відвернення нещасних випадків, загибелі або псування державного чи громадського майна; · для виконання невідкладних, наперед не передбачених, робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів; · для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення. Залучення до роботи працівників у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу. Робота у вихідний день може компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Святкові та неробочі дні. Допускаються лише роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення (зв’язок, транспорт, торгівля і т. д.), а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи. Робота у святкові дні оплачується у подвійному розмірі. Святкові і неробочі дні в Україні: 1 січня-Новий рік; , 7 січня – Різдво Христове; 8 березня – Міжнародний жіночий день; 1 і 2 травня – День міжнародної солідарності трудящих; 9 травня – День Перемоги; 28 червня – День Конституції України; 24 серпня – День незалежності України; 7 і 8 листопада – річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції. Робота також не провадиться в дні релігійних свят: 1 січня Різдво Христове; один день (неділя) – Пасха (Великдень); один день (неділя) – Трійця. Відпустки призначаються для відновлення працездатності, зміцнення здоров’я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи. Види відпусток визначені згідно Закону України «Про відпустки»: I. Щорічні відпустки надаються всім працівникам із збереженням місця роботи (посади) і середнього заробітку: 1) основні (тривалістю не менше 24 календарні дні). Для деяких категорій працівників законодавство встановлює подовжену відпустку, наприклад, - для неповнолітніх – 1 календарний місяць, - інвалідам 1 і II груп – 30 календарних днів, а інвалідам III групи – 26 календарних днів, - керівним, педагогічним, науково педагогічним та науковим працівникам – до 56 календарних днів. Сезонним та тимчасовим працівникам щорічна відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. 2) додаткові надаються: · працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці (до 35 календарних днів); · окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним навантаженням або виконується в особливих природних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я – до 35 календарних днів; · працівникам з ненормованим робочим днем —до 7 календарних днів Конкретна тривалість додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням: · у середніх закладах освіти встановлюються на період випускних іспитів тривалістю від 10 до 23 календарних днів, а на період перевідних іспитів – від 4 до 6 календарних днів без врахування вихідних; · у профтехзакладах – 3.5 календарних днів протягом року. · у вищих закладах освіти відпустки на період настановних занять, складання заліків та іспитів у надаються від 10 до 40 календарних днів щорічно залежно від рівня акредитації вузу і курсу навчання працівника. На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) відпустка надається до 4-х місяців. II. Творчі відпустки надаються працівнику для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників тощо. ІІІ. Соціальні відпустки надаються у зв’язку з вагітністю та пологами, доглядом за дитиною тощо. IV. Відпустки без збереження заробітної плати: 1) обов’язкові за бажанням працівника (інваліда, ветерана праці, війни, для догляду за хворим, для складання вступних іспитів у навчальних закладах, для виховання дітей тощо); 2) відпустки за згодою сторін (за сімейними обставинами та з інших причин). У порядку, зазначеному у колективному договорі, власник у разі простою підприємства з незалежних від працівників, причин може надавати відпустку без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням. Відпустки надаються протягом усього року. Черговість надання відпусток встановлюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Поділ відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, щоб основна її частина була не. Менше 6 днів для дорослих і 12 днів для осіб молодших 18 років. Забороняється попадання щорічної відпустки протягом двох років підряд, а також ненадання відпустки працівникам молодших 18 років та працівникам, які мають право на додаткову відпустку у зв’язку з шкідливими умовами праці. До стажу роботи, що дає право на відпустку, включається: · час фактичної роботи; · час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалось місце роботи (посада) і заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, викликаного неправильним звільненням або переведенням на іншу роботу); · час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посади) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років; · інші періоди роботи, передбачені законодавством. За сімейними обставинами та з інших поважних причин працівників, за його заявою, може бути надана короткочасна відпустка без збереження заробітної плати. Читайте також:
|
||||||||||||||||
|