Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Прояви професіоналізму особистості викладача

Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що основним знаряддям праці викладача є його власна персона – особистість, яка й визначає результативність практичної педагогічної роботи.

Професіоналізм викладача як особистості - це якісна характеристика його як суб'єкта педагогічної праці, яка відображає високий рівень розвитку професійно-важливих і особистісно-ділових якостей, які забезпечують ефективність педагогічної діяльності. Розглянемо педагогічні здібності стосовно викладача вищої школи.

1. Особистісні здібності:

· прихильність до студента,

· витримка та самоконтроль,

· здатність постійно перебувати на занятті в оптимальному для студентів психічному стані.

2. Дидактичні здібності:

· експресивно-мовні здібності,

· академічні здібності.

3. Організаційно-комунікативні здібності:

· організаційні здібності,

· комунікативна здібність,

· соціально-перцептивні здібності,

· сугестивні здібності,

· педагогічний такт.

Психологічна компетентність – це більш-менш стала підструктура професійно-педагогічної свідомості та самосвідомості особистості педагога, яка складається із взаємопов'язаного комплексу психологічних новоутворень, єдність функціонування якою забезпечує оптимальне (успішне) здійснення викладачем професійно-педагогічної діяльності.

Базові складники структури психологічної компетентності викладача:

· уміння викладача психологічно осмислювати й вирішувати педагогічні ситуації,

· активність в інноваційній діяльності,

· емпатійність,

· рефлексивність,

· інтернальність,

· мотивація досягнення,

· схильність до професійно-психологічного саморозвитку.

Важливе значення до того ж відіграє висока мотивація педагога до оволодіння психологічними знаннями. Досягнення вищого рівня психологічної компетентності викладача є передумовою активізації й фасилітації ним процесу учіння студента, розвитку його навчальної рефлексії і формування позитивних мотивів навчання та здібності до професійної самоосвіти. Рівень продуктивності діяльності викладача значною мірою залежить від його професійно-педагогічної спрямованості - сукупності стійких мотивів, потреб, інтересів, переконань, ціннісних орієнтацій, які виражають світогляд людини і спрямовують на досягнення певного результату. Професійно-педагогічна спрямованість має такі різновиди:

1) справжня педагогічна спрямованість передбачає наявність у викладача стійкої настанови на розвиток особистості майбутнього фахівця засобами свого навчального предмета, формування в студентів позитивної мотивації учіння, потреби в професійних знаннях і уміннях, якими володіє сам педагог,

2) формально-педагогічна спрямованість, яка пов'язана зпрагненням викладача будь-що виконувати навчальний план і робочу програму. Ця потреба затьмарює собою особистість студента, його бажання і можливості, успіхи і невдачі (це формально-бюрократичний стиль педагогічного управління),

3) хибно-педагогічна спрямованість - спрямованість викладача на самого себе, власне самовираження і самопрезентацію, свою професійну кар'єру. На заняттях у таких викладачів студенти малоактивні, продуктивність їхньої праці дуже низька, зникає бажання навчатися.

Серед особистісних якостей викладача визначають педагогічний артистизм - здатність управляти собою, виявляти весь арсенал своєї експресивної виразності. Артистизм викладача виконує такі функції:

• мотиваційну (викликає інтерес студентів до особистості викладача і до предмета, який він викладає);

• мобілізаційну (викликає у студентів налаштування на позитивну домінанту, наприклад, сприймання інформації);

• атракційну (приваблює, притягує інших до своєї особи);

• стимулювальну (викликає активну роботу студентів);

• фасилітаторську (полегшує педагогічну взаємодію, сприяє організації уваги студентів, сприяє виявленню у них здібності до вивчення предмета).

Професіоналізм особистості викладача не повинен розходитися з внутрішньою стороною його духовного розвитку, який виявляється у системі цінностей(загальнолюдських, національних, громадянських та ін.), до яких належать і такі педагогічні цінності:

Ø безумовна пріоритетна цінність – людина (дитина, учень, студент), її життя, фізичне й психічне здоров'я,

Ø цінності знання — орієнтація на систематичне поповнення і вдосконалення професійних знань як необхідної умови професійно-педагогічної діяльності й педагогічної творчості, професійного зростання загалом, «Учитель живе доти, доки він учиться. Як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель», - говорив К.Д. Ушинський.

Ø ціннісно-мотиваційна настанова на розвиток своїх творчих потенційних можливостей, прагнення до самореалізації та саморозвитку – це цінність особистісного зростання у професійній сфері,

Ø цінності самоставлення, які відображають ставлення педагога до самого себе як суб'єкта діяльності, його «Я-концепцію», а також динаміку цього ставлення (почуття честі, гідності).

Викладач повинен буті високоморальною людиною, що передусім виявляється в його педагогічній культурі:

ü щирість і доступність у педагогічному спілкуванні;

ü доброзичливість (але не поблажливість студентам);

ü щирість, тактовність, коректність;

ü толерантність;

ü готовність використовувати будь-який випадок педагогічного спілкування як життєвий урок.

Узагальнений портрет авторитетного викладача(за відгуками студентів):

• високий загальний інтелектуальний рівень, широка ерудиція і глибокі знання своєї науки,

• підвищена інтелектуально-творча, громадянська, політична та інша активність,

• моральна культура, інтелігентність, здібність до емоційного співробітництва,

• здатність брати на себе відповідальність, коли виникають якісь педагогічні проблеми,

• професійна чесність, і людська совість.

• доброта, чуйність і педагогічний такт;

• професійні якості в діяльності й поведінці;

• справедливість у педагогічних вимогах і об'єктивність в оцінюванні.

Хибний авторитет викладача – це:

ü авторитет пригнічення, придушення;

ü авторитет відстані;

ü авторитет педантизму;

ü авторитет резонерства;

ü авторитет лібералізму;

ü авторитет байдужості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Педагогічний професіоналізм діяльності викладача	\|	Типові кризи фахового розвитку викладача

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.