• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Прояви професіоналізму особистості викладача

Специфіка педагогічної діяльності полягає в тому, що основним знаряддям праці викладача є його власна персона – особистість, яка й визначає результативність практичної педагогічної роботи.

Професіоналізм викладача як особистості - це якісна характерис­тика його як суб'єкта педагогічної праці, яка відображає високий рівень розвитку професійно-важливих і особистісно-ділових якостей, які забез­печують ефективність педагогічної діяльності. Розглянемо педагогічні здібності стосовно викладача вищої школи.

1. Особистісні здібності:

· прихильність до студента,

· витримка та самоконтроль,

· здатність постійно перебувати на занятті в оптимальному для студентів психічному стані.

2. Дидактичні здібності:

· експресивно-мовні здібності,

· академічні здібності.

3. Організаційно-комунікативні здібності:

· організаційні здібності,

· комунікативна здібність,

· соціально-перцептивні здібності,

· сугестивні здібності,

· педагогічний такт.

Психологічна компетентність – це більш-менш стала підструктура професійно-педагогічної свідомості та самосвідомості особистості пе­дагога, яка складається із взаємопов'язаного комплексу психологічних новоутворень, єдність функціонування якою забезпечує оптимальне (успішне) здійснення викладачем професійно-педагогічної діяльності.

Базові складники структури психологічної компетентності викладача:

· уміння викладача психологічно осмис­лювати й вирішувати педагогічні ситуації,

· активність в інноваційній діяльності,

· емпатійність,

· рефлексивність,

· інтернальність,

· мотивація досягнення,

· схильність до професійно-психо­логічного саморозвитку.

Важливе значення до того ж відіграє висока мо­тивація педагога до оволодіння психологічними знаннями. Досягнення вищого рівня психологічної компетентності викладача є передумовою активізації й фасилітації ним процесу учіння студента, розвитку його на­вчальної рефлексії і формування позитивних мотивів навчання та здіб­ності до професійної самоосвіти. Рівень продуктивності діяльності викладача значною мірою залежить від його професійно-пе­дагогічної спрямованості - сукупності стійких мотивів, потреб, інтере­сів, переконань, ціннісних орієнтацій, які виражають світогляд людини і спрямовують на досягнення певного результату. Професійно-педагогічна спрямованість має такі різновиди:

1) справжня педагогічна спрямованість передбачає наявність у ви­кладача стійкої настанови на розвиток особистості майбутнього фахівця засобами свого навчального предмета, формування в студентів позитив­ної мотивації учіння, потреби в професійних знаннях і уміннях, якими володіє сам педагог,

2) формально-педагогічна спрямованість, яка пов'язана зпрагненням викладача будь-що виконувати навчальний план і робочу програму. Ця потреба затьмарює собою особистість студента, його бажання і можли­вості, успіхи і невдачі (це формально-бюрократичний стиль педагогічно­го управління),

3) хибно-педагогічна спрямованість - спрямованість викладача на са­мого себе, власне самовираження і самопрезентацію, свою професійну кар'єру. На заняттях у таких викладачів студенти малоактивні, продук­тивність їхньої праці дуже низька, зникає бажання навчатися.

Серед особистісних якостей викладача визначають педагогічний артистизм - здатність управляти собою, виявляти весь арсенал своєї експресивної виразності. Артистизм викладача виконує такі функції:

• мотиваційну (викликає інтерес студентів до особистості викладача і до предмета, який він викладає);

• мобілізаційну (викликає у студентів налаштування на позитивну домінанту, наприклад, сприймання інформації);

• атракційну (приваблює, притягує інших до своєї особи);

• стимулювальну (викликає активну роботу студентів);

• фасилітаторську (полегшує педагогічну взаємодію, сприяє організа­ції уваги студентів, сприяє виявленню у них здібності до вивчення предмета).

Професіоналізм особистості викладача не повинен розходитися з вну­трішньою стороною його духовного розвитку, який виявляється у системі цінностей(загальнолюдських, національних, громадянських та ін.), до яких належать і такі педагогічні цінності:

Ø безумовна пріоритетна цінність – людина (дитина, учень, студент), її життя, фізичне й психічне здоров'я,

Ø цінності знання — орієнтація на систематичне поповнення і вдоско­налення професійних знань як необхідної умови професійно-педагогіч­ної діяльності й педагогічної творчості, професійного зростання загалом, «Учитель живе доти, доки він учиться. Як тільки він перестає вчитися, у ньому вмирає вчитель», - говорив К.Д. Ушинський.

Ø ціннісно-мотиваційна настанова на розвиток своїх творчих потен­ційних можливостей, прагнення до самореалізації та саморозвитку – це цінність особистісного зростання у професійній сфері,

Ø цінності самоставлення, які відображають ставлення педагога до самого себе як суб'єкта діяльності, його «Я-концепцію», а також динаміку цього ставлення (почуття честі, гідності).

Викладач повинен буті високоморальною людиною, що передусім виявляється в його педагогічній культурі:

ü щирість і доступність у педагогічному спілкуванні;

ü доброзичливість (але не поблажливість студентам);

ü щирість, тактовність, коректність;

ü толерантність;

ü готовність використовувати будь-який випадок педагогічного спілку­вання як життєвий урок.

Узагальнений портрет авторитетного викладача(за відгуками студентів):

• високий загальний інтелектуальний рівень, широка ерудиція і глибокі знання своєї науки,

• підвищена інтелектуально-творча, громадянська, політична та інша активність,

• моральна культура, інтелігентність, здібність до емоційного співро­бітництва,

• здатність брати на себе відповідальність, коли виникають якісь педа­гогічні проблеми,

• професійна чесність, і людська совість.

• доброта, чуйність і педагогічний такт;

• професійні якості в діяльності й поведінці;

• справедливість у педагогічних вимогах і об'єктивність в оцінюванні.

Хибний авторитет викладача – це:

ü авторитет пригнічення, придушення;

ü авторитет відстані;

ü авторитет педантизму;

ü авторитет резо­нерства;

ü авторитет лібералізму;

ü авторитет байдужості.

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
5. Аденогіпофіз, його гормони, механізм впливу, прояви гіпер- та гіпофункцій.
6. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
7. Активність особистості та самоуправління
8. АКЦЕНТУЙОВАНІ РИСИ ОСОБИСТОСТІ
9. Ведучий теленовин: стандарти професіоналізму
10. Взаємодія ієрархій підструктур особистості та їх властивостей
11. Взаємодія структур особистості і діяльності
12. Вибухова сила – це здатність людини проявити свої максимальні силові можливості за найкоротший час.

Переглядів: 2099