ПСИХОЛОГІЧНА СТРУКТУРА ОСОБИСТОСТІ

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ ОСОБИСТОСТІ

В експериментальній психології найбільш розповсюдженими є такі підходи до змістовного опису особистості:

• опис особистості за її рисами, якостями, які об’єднано в окремі фактори (факторний аналіз особистості);

• опис особистості в залежності від її типу (типологічний опис особистості).

РИСИ, ЯКОСТІ, ФАКТОРИ ОСОБИСТОСТІ.

В поняття якість особистості включають визначену, довго існуючу, окремо взяту, стабільну характеристику конкретної людини, яка постійно проявляється в її поведінці, незалежно від ситуацій. Як правило та чи інша якість, риса бувають виражені в більшій чи меншій мірі або вони можуть взагалі не проявлятись.

Якісні характеристики у людей є найрізноманітніші. Вони можуть бути пов’язані зїх інтелектом, темпераментом, здібностями, інтересами, соціальними стосунками, особливостями характеру тощо. Тому для зручності користування ними при описі особистості тієї чи іншої людини найбільш загальні, близько розміщені одні до одних якості зводяться в один, якийсь загальний для них фактор.

За допомогою факторного аналізу значно спрощується опис великої кількості однорідних рис особистості суб’єкта, який нас цікавить. Такий опис властивостей особистості за допомогою факторного аналізу, наприклад. мав місце при складанні словника термінів на англійській мові, які використовують при описі особистості. З цією метою було проаналізовано біля 18000 слів. З яких відібрали біля 4500 слів, що позначають риси особистості, а також найбільш важливі, стійкі характеристики поведінки людини, які було об’єднано в синонімічні групи.

Дещо пізніше ця робота стала основою, що широко використовується ще й сьогодні, створеного у 1946 році Р.Б. Кеттелом, 16 факторного особистісного питальника.

Першим до розробки структури особистості підійшов С.Л. Рубінштейн (1889-1960). Потім в теорію особистості свій вклад внесли радянські психологи Ананьєв Б.Г., Ковальов О.Г., Леонтьєв О.М., М'ясищев В.М., Платонов К.К та ін. Не зважаючи на дещо різні підходи до цього питання всі вони підкреслювали вирішальний вплив на становлення особистості її структури соціальних факторів, її зв’язків з суспільством, включення суб’єкта в міжособистісні, суспільні взаємостосунки.

Як писав Б.Г. Ананьєв (1907-1972), структура особистості формується поступово в процесі соціального розвитку індивіда будучи своєрідним продуктом його розвитку.

О.Г. Ковальов вважав, що розвиток структури особистості йде від розрізнених властивостей до складних інтегральних утворень: спрямованості, здібностей, характеру. До цих складних структурних елементів О.Г. Ковальов відносить і темперамент, який він називає „структурою природних властивостей”. Всі вони, на його думку, складають своєрідний психічний образ і характер людини.

Платонов К.К. виділив концепцію, яка називається динамічна структура особистості. Згідно цієї концепції структура особистості включає такі основні підструктури.

1. підструктура спрямованості (світогляд, інтереси, ідеали);

2. підструктура досвіду (знання, уміння, навички, звички);

3. підструктура психічних форм відображення (відчуття, сприймання, пам'ять, мислення, емоції, почуття);

4.підструктура темпераменту та інших біологічно зумовлених властивостей (характер, здібності).

Всі вище названі підструктури тісно пов’язані між собою і проявляються в єдності, яка виражає таке складне інтеґративне поняття як особистість.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ПОНЯТТЯ ОСОБИСТОСТІ В ПСИХОЛОГІЇ ТА ПРАВОВІЙ НАУЦІ	\|	Свідомість, відповідальність та правосвідомість

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.