Торги як спосіб закупівель

Торги як спосіб закупівель мають досить велику історію, пов’язану, насамперед з видачею державних замовлень. Так, у Росії вони стали використовуватися ще при Петрові І при видачі замовлень на будівництво

кораблів відповідно до “Регламенту про керування адміралтейством і верф’ю”. Уже в “Регламенті” були закладені основні принципи торгів, які використовуються в сучасній практиці розподілу державних замовлень: економія й ефективність, конкуренція, забезпечення однакових прав для учасників, прозорість (гласність), забезпечення сумлінності учасників.

У сучасних умовах торги застосовуються, насамперед, у відношенні державних закупівель як засіб боротьби з корупцією і зловживаннями, вони впливають на розвиток таких прямо чи побічно одержавлених секторів економіки, як оборонна промисловість, енергетика, транспорт, зв’язок, охорона навколишнього середовища та ін.

Державні закупівлі становлять значну частину ВВП в усіх країнах з ринковою економікою. Так, у країнах Європейського Союзу на державні закупівлі , в середньому, припадає понад 15% ВВП. Самі лише обсяги

свідчать про потужний потенціал для державних заощаджень на користь країни (платників податків), не кажучи вже про такий же потенціал з погляду зменшення збитків і надлишкових втрат.

Державна закупівля фінансується за рахунок державних коштів і завжди є компонентом програм, що охоплює інвестиції або поточні потреби.

При цьому державні закупівлі в загальному вигляді можна розділити на дві категорії:

- закупівлі товарів, робіт і послуг для потреб державних підприємств і установ, що фінансуються за рахунок бюджетів різних рівнів;

- закупівлі в рамках реалізації проектів, фінансованих за рахунок державних коштів (у цьому випадку закупівлі здійснює не державне відомство, а організація (компанія), що одержала на визначених умовах державні засоби для реалізації проекту).

Тендери (торги) відіграють стратегічно важливу роль у:

*модернізації інфраструктури, як наприклад, телезв’язку,

енергосистем, автошляхів та аеропортів;

* створенні нових інформаційних технологій;

* розвитку охорони здоров’я, будівництва та удосконалення роботи лікарень;

* будівництві та обладнанні шкіл, університетів та інших навчальних закладів.

Іншою важливою сферою застосування торгів сьогодні стають закупівлі, здійснювані в рамках проектів, які фінансуються міжнародними фінансовими інститутами і міжнародними організаціями – МБРР, ЄБРР, регіональними банками розвитку. Нарешті, торги використовуються як інструмент підвищення ефективності використання коштів банками, що надають свої ресурси на умовах проектного фінансування.

Порядок і процедури проведення торгів в окремих країнах мають свою національну специфіку, але разом з тим з кожним роком спостерігається усе більше нівелювання національних норм і правил у цій галузі. Усі вони

так чи інакше орієнтуються на норми, розроблювальні міжнародними організаціями: Всесвітньою торговою організацією (ВТО), ЮНІДО, Міжнародним банком реконструкції і розвитку (МБРР), Європейською

економічною комісією ООН та ін.

Аналіз розвитку міжнародних і національних норм і правил показує прагнення державних структур забезпечити максимальну стандартизацію документації по торгах, оптимізувати процедури за термінами і витратами для учасників торгів (замовника, оферентів), послідовно реалізувати принципи прозорості і рівних прав для учасників (оферентів), а головне – забезпечити дійсну конкуренцію і максимальну ефективність

використання коштів.

Що стосується приватних структур, які беруть участь у проектах (банків, промислових компаній, генеральних підрядчиків і генеральних постачальників та ін.), то вони можуть орієнтуватися (і нерідко дійсно орієнтуються) на правила і норми міжнародних організацій і державних органів, що розміщують держзамовлення, адаптуючи їх до своїх умов.

Основними перевагами проведення закупівель на конкурсних засадахє наступне:

• Економічний ефект

Ефективні торги передбачають закупівлю товарів, робіт і послуг кращої якості за нижчою ціною. Досвід країн ЄС показує, що завдяки цьому можна досягти економії витрат до 10–15%.

• Досконаліша виробнича конкуренція

Конкуренція при тендерах, організованих державними замовниками, сприяє поставкам конкурентноздатних товарів і послуг. Вона дає поштовх інноваціям у виробництві та сприяє інвестиціям і росту обсягів випуску

продукції.

• Ефективне державне управління

Державні замовники, проводячи закупівлю відкрито, посилюють довіру постачальників і впевненість у відповідальності державних органів як ділових партнерів. Це також має далекосяжні наслідки, оскільки –

сприяє підвищенню довіри до загальної законодавчої бази держави та підтримки її економічної політики.

При проведенні торгів (тендерів) слід керуватись такими принципами:

• Діловий підхід

' Сприйняття кожної закупівлі як ділової операції з урахуванням обставин, що можуть викликати економічну зацікавленість упродовж довго' і короткострокового періодів;

' Спроби скористатися перевагами і сприяння існуючій конкуренції

або її створення;

' Належне планування закупівлі, включаючи аналіз потреб;

' Розробка графіка закупівлі для досягнення найкращих можливих умов;

' Визначення необхідного рівня якості або результату.

• Конкуренція

• Недискримінація та об’єктивність

• Довіра

Величезне значення має створення посадовими особами, відповідальними за державну закупівлю, і підтримка ними довіри до своєї здатності і бажання розсудливо витрачати державні кошти.

• Співпраця з іншими державними органами

' Спільні закупівлі;

' Участь у контрактах, що їх виконують інші міністерства або відомства;

' Залучення експертної допомоги інших міністерств і відомств;

' Обмін інформацією.

• Загальна оцінка вартості пропозицій

При плануванні закупівлі та оцінюванні пропозицій необхідно враховувати усі можливі чинники ефективності витрат закупівельної операції, обслуговування і зберігання.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 5. Підрядні тендери та контракти	\|	Види торгів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.