• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Структура типового договору

Рекомендації щодо складання договору.Зміст договорів буває різним, однак є ряд умов, які необхідно передбачити в будь_якому договорі, що укладається, у процесі здійснення підприємницької діяльності:

• при намірі укласти договір варто чітко знати, яку мету необхідно досягти при його реалізації, і уточнити найбільш важливі моменти, пов’язані з його оформленням, підписанням і виконанням.

Необхідно розглянути головні питання майбутньої роботи, а потім, переходячи від загального до окремого, розбити роботу на окремі етапи і продумати, що і як повинно бути зроблене на кожнім етапі, а також оцінити ризики;

• бажано, щоб проект майбутнього договору розробила зацікавлена організація, ніж одержати проект від контрагента, тому що при цьому можна уникнути всяких несподіванок, що можуть виходити від останнього, і за його зауваженнями простежити, у чому саме полягають його інтереси, на підставі чого можна запобігти включенню в договір небажаних умов;

• у випадку, якщо пропозиція про укладання договору надходить від невідомої організації, необхідно зібрати про неї якнайбільше інформації.

Зокрема, необхідно переконатися, що ця організація дійсно існує.

Для цього варто ознайомитися з її установчими документами (статутом, установчим договором) і свідченням про реєстрацію;

• рекомендується також звернути увагу на те, хто є її засновниками, який розмір її статутного фонду, місцезнаходження офісу (а не просто так звана юридична адреса), у якому банку обслуговується організація і яке її фінансове положення і комерційна репутація;

• як показує практика, нерідко несумлінні контрагенти, не бажаючи виконувати свої зобов’язання за договором і нести відповідальність, повідомляють про те, що особа, що підписала договір, не мала на те відповідних повноважень.

У зв’язку з цим під час підписання договору необхідно переконатися в тому, що представник контрагента має юридичне право і повноваження на підписання документа. Тому, вступаючи в переговори з представником комерційної організації про укладання договору, необхідно, насамперед, перевірити його реальні повноваження, коректно попросивши його представити відповідні документи.

Відсутність відповідних повноважень на підписання договору таким представником згодом може спричинити неможливість одержати оплати за поставлені товари чи домогтися повернення виплачених сум за товари, або товари будуть поставлені не в повному обсязі або з суттєвими недоліками.

Якщо представником контрагента виступає директор підприємства, що діє без доручення, необхідно ознайомитися з наказом про його призначення (це в основному стосується державних підприємств) або з протоколом зборів засновників підприємства (для комерційних організацій). У тому випадку, якщо представник діє за дорученням, варто перевірити, чи є на дорученні підпис керівника організації і її печатка, якого числа воно видане, термін його дії, обсяг повноважень за дорученням;

·при формулюванні умов договору не можна допускати двозначності, нечіткості фраз, тому що згодом у випадку суперечки за умовами виконання договору контрагент буде намагатися будь_яке неточне формулювання інтерпретувати на свою користь.

У процесі визначення умов про обставини, що звільняють від відповідальності (так званих “форс_мажорних застережень”), варто враховувати наслідки того чи іншого формулювання, що може привести до зниження чи підвищення майнової відповідальності сторони договору.

При включенні в договір застереження, що передбачає конкретний перелік обставин, настання яких звільняє від відповідальності при порушенні зобов’язання, арбітражні суди, як правило, приймають рішення про стягнення зі сторони договору збитків, які виявилися наслідком обставин, що знаходилися поза контролем, якщо вони не передбачені переліком, що містився в договорі;

·коли проект договору буде готовий, його необхідно ще раз переглянути для того, щоб виявити подвійний зміст якої_небудь фрази чи побачити яке_небудь упущення.

З огляду на те, що будь_який договір є правовим документом, його не можна складати без участі компетентних фахівців. Варто також пам’ятати, що до підписання договору його варто показати юристу для роз’яснення правових наслідків тих чи інших умов договору, пропозиції нових варіантів якого_небудь пункту і т.д. ;

·багато підприємницьких структур широко використовують різні форми договорів, зразки яких пропонуються сьогодні у різних сумнівних збірниках і рекомендаціях.

Поряд з дуже короткими договорами, що містять мінімум умов (предмет договору, що включає найменування і кількість товару, ціна з указівкою базису постачання, вимоги до якості, термін постачання, умови платежу), нерідко укладаються дуже докладні, багатосторінкові договори, що передбачають значне число додаткових умов.

Укладання коротких договорів вимагає від організації чіткого уявлення про те, чим будуть заповнюватися пробіли договору. Арбітражна практика показує, що про це, на жаль, часто забувають, і це приводить до нанесення збитків. У той же час аналіз багатосторінкових докладних договорів не завжди має до позитивних результатів.

По_перше, нерідко такі договори складаються за трафаретом, недостатньо враховуючий вид товару, що є предметом купівлі_продажу чи іншого виду угоди.

По_друге, договори приблизно однакового змісту складаються незалежно від того, з яким партнером вони укладаються. По_третє, прагнення передбачити в договорі умови на усі випадки, що можуть виникнути при його виконанні, ускладнює, з одного боку,

переговори при укладанні договору, а з іншого боку — приводить до обтяження договору великим числом загальних і часом не кращих положень.

У зв’язку з цим, з огляду на те, що договір — акт строго індивідуальний, а універсальної форми, здатної надійно убезпечити вас і ваш бізнес, просто не існує, складати його слід для кожного випадку окремо.

Укладання договору.Порядок укладання договору полягає в тому, що одна зі сторін направляє іншій свої пропозиції про укладання договору (оферту), а інша сторона, одержавши оферту, приймає пропозицію укласти договір (акцепт). Відповідно особа, що зробила пропозицію, є оферентом, а особа, що прийняла пропозицію, — акцептантом (адресатом).

Під офертою розуміють пропозицію про укладання договору, що відповідає ряду обов’язкових вимог.

Оферта може бути представлена листом, телеграмою, факсом, а також проектом договору, розробленим стороною, що пропонує укласти договір. Форма договору може визначатися за згодою сторін. У випадку, якщо сторонами досягнуто згоди про встановлену форму договору, цей договір буде вважатися укладеним лише після його посвідчення нотаріусом чи іншою уповноваженою посадовою особою.

Відповідь про згоду укласти договір на інших умовах, ніж запропоновано в оферті, не є акцептом. Така відповідь визнається відмовою від акцепту й у той же час — новою офертою.

У випадку, коли в оферті визначений термін для акцепту, договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, що направила оферту, у межах зазначеного в ній терміну.

При відсутності в оферті терміну для акцепту договір вважається укладеним, якщо акцепт отриманий особою, що направила оферту до закінчення терміну, установленого законом чи іншими правовими актами.

Якщо ж термін для акцепту не визначений ні самою офертою, ні законом або іншим правовим актом, то обов’язковою умовою, при якій договір буде вважатися укладеним, є одержання повідомлення про акцепт його оферти протягом нормально необхідного для цього часу. При цьому під нормально необхідним часом розуміють час, необхідний для проходження листа, телеграми або іншої кореспонденції в обидва кінці.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами в необхідній у таких випадках формі досягнуто згоди за всіма суттєвими умовами договору.

Крім того, варто мати на увазі, що якщо в угоді беруть участь три торони і більш, то договірні відносини можуть бути оформлені шляхом ідписання всіма учасниками єдиного документа (наприклад, тристоронньої угоди) або шляхом підписання декількох обопільних умов з посиланням у тесті кожного з них на узгодженість з іншими договорами. Після підписання першого договору може з’явитися ціла серія договорів,

субдоговорів чи замовлень на закупівлю.

Виконання договору.З моменту укладання договору сторонни зобов’язані належним чином виконати встановлені в ньому зобов’язання відповідно до умов договору і вимогам закону, інших правових актів, а при відсутності таких умов і вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту. Винятки у відношенні зобов’язань, що виникають у зв’язку зі здійсненням сторонами підприємницької діяльності, складають лише випадки, прямо зазначені в законі чи договорі.

Виконання договору може бути покладено боржником на третю особу, за винятком випадків, коли боржник мусить особисто виконувати своє зобов’язання. У цьому випадку кредитор зобов’язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника третьою особою.

Однак варто мати на увазі, що у випадку невиконання або неналежного виконання договору третя особа, як правило, не несе відповідальності перед кредитором, що змушений звертатися з відповідними вимогами безпосередньо до боржника.

Дотримання терміну виконання зобов’язання за договором є найважливішим обов’язком боржника перед кредитором, і його порушення спричиняє негативні наслідки.

Термін виконання зобов’язання може бути встановлений двома способами:

• вказівкою на день, коли дане зобов’язання повинне бути виконане;

• визначенням періоду часу, протягом якого зобов’язання вважаються виконаними.

Можливість дострокового виконання зобов’язань допускається для цивільних договорів. Що стосується договорів, пов’язаних зі здійсненням підприємницької діяльності, то їхнє дострокове виконання можливе лише в тому випадку, коли право боржника виконати зобов’язання до встановленого ним терміну передбачено законом, іншими правовими актами, умовами договору або випливає зі звичаїв ділового обороту чи суті зобов’язання.

Законним платіжним засобом на території України є гривня, у зв’язку з цим сторони в договорі повинні виразити грошове зобов’язання в гривневому еквіваленті.

Основним правовим документом на управління інвестиційним про­ектом є угода (договір, контракт). Вона визначає і регулює взаємовідносини між учасниками цього проекту. Угода - це документ регламентації організаційно-економічних та правових взаємовідносин між її учасниками. Підрядник зобов'язується виконати в конкретний термін визначений угодою обсяг робіт із використанням своїх матеріалів і людських ресурсів. Замовник зобов'язується передати підрядникові територію під будівництво або надати фронт робіт (в умовах діючого виробництва), передати у визначений угодою термін устаткування та матеріали поставки замовника, прийняти виконані роботи та оплатити їх за узгодженою ціною в установлені терміни.

Угода підряду може бути укладена на виконання будівельно-монтаж­них, проектно-пошукових, науково-дослідних, дослідно-конструкторських, пуско-налагоджувальних та інших робіт.

Замовник (інвестор) у капітальному будівництві може передати право управління від свого імені інвестиційним проектом іншій юридичній особі або громадянинові, які, будучи довіреного особою замовника, діють від його імені та представляють його інтереси протягом усього інвестиційного періоду, та остаточного розрахунку за введений в експлуатацію об'єкт чи потужність. Майнову відповідальність перед підрядником за невиконання або неналежне виконання зобов'язань несе замовник.

Підрядником (генпідрядником) виступають будівельно-монтажні, про­ектно-будівельні, ремонтно-монтажні та інші організації і підприємства, а також окремі фізичні особи, які одержали право (ліцензії) на здійснення будівництва, або організації-посередники, які взяли на себе функції коор­динації робіт і мають право вести підприємницьку діяльність. Підрядник (генпідрядник) може залучати до виконання спеціальних та інших робіт субпідрядні організації, укладаючи з ними угоди субпідрядних робіт. При цьому відповідальність перед замовниками за виконання передбачених уго­дою робіт із належною якістю несе генпідрядник, з яким замовник уклав угоду підряду (підрядну угоду). У такому разі генпідрядник виступає перед субпідрядником у ролі замовника.

Угода передбачає дотримання підрядником таких умов:

< виконання робіт у строгій двосторонній домовленості;

< проведення робіт на свій ризик;

< здійснення робіт згідно з чинними нормативами, державними нор­мами і правилами;

< здійснення робіт під наглядом і контролем замовника, особливо скритих робіт з оформленням відповідних актів на скриті й інші роботи.

У будівельній практиці вживають такі найбільші відомі форми угод (договорів підряду); генеральні угоди, прямі угоди, угоди «під ключ».

Генеральні угоди (генеральні договори) укладають на виконання будівельно-монтажних робіт, а також на поставку і монтаж устаткування, коли генпідрядник бере на себе зобов'язання забезпечити виконання на об'єкті всього комплексу (переліку) робіт і поставок. При цьому деяка части­на поставок та робіт може забезпечуватися замовником, у тому числі за окре­мими прямими угодами. Генпідрядник за генеральним договором бере на себе координацію робіт усіх виконавців робіт (субпідрядників) і несе відповідаль­ність за якісне і своєчасне завершення всіх робіт на споруджуваному об'єкті (комплексі), за введення його в експлуатацію.

Прямі угоди (прямі окремі угоди) укладають на виконання певних обсягів будівельних або спеціальних робіт, які становлять частину комплексу (об'єкта), з поставкою або без поставки матеріалів та устаткування. Прямі угоди (прямі договори) укладають у тих випадках, коли замовник є автором (власником) технології того виробництва, для якого споруджується об'єкт. За прямим договором підрядник несе відповідальність тільки за своїми прямими зобов'язаннями, за свої роботи та послуги. За такою угодою відповідальність за своєчасне завершення всього об'єкта (комплексу) покладається на замов­ника. Для генерального підрядника прямим договором (угодою) є договір субпідряду із субпідрядною організацією.

Угоду «під ключ-» укладають у разі, коли підрядник (генпідрядник) бере на себе виконання всього комплексу робіт та поставок на даному об'єкті і введення його в експлуатацію в установлений термін. Частину робіт і поставок на цьому об'єкті (комплексі) може взяти на себе замовник, але відповідаль­ність за здачу об'єкта «під ключ» покладається на підрядник (генпідрядника).

Угоди підряду можуть укладати на конкурсній основі, за результа­тами переговорів замовника та підрядника, шляхом торгів та тендерів.

За угодою підряду на конкурсній основі вартість будівництва ви­значається на об'єкт (комплекс) і має тверду ціну. Умови конкурсу встановлює замовник. Ця угода вигідна замовникові, оскільки він із кількох пропозицій -замовлень підрядників може обрати найбільш ефективну (за двома най­важливішими для нього параметрами — вартості та тривалості будівництва), підрядникові ця угода теж вигідна, бо її прибуток фіксований у ціні, і він зацікавлений у зниженні витрат на будівництво. Питання фінансування будівництва повинні бути вирішені до моменту оголошення конкурсу.

Угода підряду на підставі переговорів замовника та підряд­ника має можливі два варіанти договірної ціни:

< перший варіант - витрати генпідрядника відшкодовуються за кошторисною вартістю плюс оплата обґрунтованих перевитрат, плюс сума гарантованого прибутку. За такого

варіанта підрядник застрахований на випадок підвищення цін на будматеріали, устаткування, транспортні послуги та інше. Цей варіанту більшості вживається при будівництві великих та складних об'єктів із довготривалим терміном будівництва або коли неможливо з достовірною точністю встановити вартість будівництва, а також в умовах економічної нестабільності, інфляції, коли зростає ризик;

< другий варіант - відшкодування витрат підрядника (генпід­рядника) за фактичною вартістю плюс гарантований прибуток. Цей варіант найбільш вигідний підрядникові при укладенні угоди на будівництво під «ключ».

При укладенні угоди в ній доцільно передбачити такі положення:

1. Найменування предмета угоди та його місце розташування. Предмет угоди повинен містити виклад завдання замовника (перелік робіт, опис об'єкта). Предметом угоди підряду є завершений будівництвом і підготовлений до експлуатації об'єкт чи пусковий комплекс;

2. Зміст угоди — перелік усіх документів та матеріалів, що входять до його складу (креслення, кошториси, специфікації, протоколи, узгодження, графіки, інші матеріали за узгодженням сторін);

3. Вартість предмета угоди, визначену за вільними (договірними) цінами;

4. Терміни введення в експлуатацію потужностей та об'єктів згідно з календарним планом виконання робіт;

5. Вимоги до проектно-кошторисної документації, обсяг та терміни їх передачі генпідрядникові;

6. Зобов'язання щодо передачі території під забудову, забезпечення будівництва всіма видами енергоресурсів та інші;

7. Здійснення замовником технічного нагляду на предмет відповідності виконання робіт проектним рішенням і вимогам;

8. Умови розірвання угоди. У разі розірвання угоди винна сторона повинна відшкодовувати іншій збитки, що виникли у зв'язку з розірванням угоди;

9. Заходи майнової відповідальності за невиконання угоди у формі неустойок, відшкодування винною стороною іншій стороні фактично понесених збитків, втраченої вигоди в доповнення до заходів, передбачених чинним законодавством.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
4. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
5. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
6. Атомно-кристалічна структура металів
7. Базова алгоритмічна структура
8. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
9. Безцехова виробнича структура.
10. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.
11. Будова типового хребця
12. Бухгалтерська оцінка капіталу банку. Структура капіталу

Переглядів: 1692