Етапи спілкування

Мудрі поради психологів.

Набагато корисніше говорити людям приємні речі, підтримувати і підбадьорювати їх, щиро захоплюватися їхніми досягненнями, аніж принижувати їх гідність; починати і закінчувати ділову бесіду компліментом на адресу співрозмовника (існує багато підтверджень того факту, що більше ви говорите компліментів іншим, то більше добрих слів чуєте у відповідь, вас починають вважати милим, чуйним і навіть привабливим; коли співрозмовник помічає, що ви проявляєте свої почуття щодо нього, він значно швидше відкривається вам); Ніколи не обзивати і не ображати співрозмовника, краще сказати: "Мені соромно за Вас", "Не чекав від Вас такого" тощо; o Спілкуючись з людьми, краще називати їх по імені, це приємно, як і комплімент (Ю. І. Палеха).

Прощання – "слова, які вимовляються перед розлукою, розставанням"26.

· До побачення

· Будь (те) здоров (і)!

· Бувай (те)!

· До зустрічі!

· Дозвольте попрощатися! Добраніч (На добраніч! Доброї ночі!) До завтра! На все добре!

· Усього (тобі, Вам) найкращого! Хай (тобі, Вам) щастить! Прощавайте!

· Щасливі будьте! Будьте щасливі!

Прощальним фразам можуть передувати такі фрази: Уже пізно; Мені пора; Будемо прощатися; Шкода (жаль), але я мушу йти; Ми прекрасно провели час; Дякую (тобі, Вам) за зустріч! Вдячний за все! Даруй (те), що так довго тебе (Вас) затримав. Не буду більше зловживати твоїм (Вашим) часом (терпливістю, твоєю (Вашою) гостинністю);

Не можу (тебе, Вас) довше затримувати.

Увага! Лексична компетенція. Словом прощай (те) послуговуються тоді, коли прощаються із тим, хто відходить у вічність. За українським звичаєм, після слова Прощай! говорять: Хай тобі буде земля пером! Вислів Хай буде земля пухом є калькою з російської мови.

Отже, типові етикетні ситуації мають багатий арсенал словесних формул, семантико-стилістичні властивості яких дають можливість мовцеві зробити правильний вибір, врахувавши структуру комунікативної ситуації, взаємини із співрозмовником, його вік, стать, соціальне становище.

Лекція 4. Додаток.

Будь-який акт спілкування складається з кількох етапів:

1. Ретельна підготовка до спілкування. Цей етап передбачає:

· складання плану майбутнього акту спілкування; ^ збирання матеріалів з предмета спілкування та їх систематизація;

· умотивування аргументів на користь своєї позиції та контраргументів іншої сторони;

· обгрунтування свого варіанта рішення та розгляд реакції співрозмовника.

2. Орієнтація в ситуації і встановлення контакту, тобто початок спілкування.

На цьому етапі важливо:

· дбати про створення доброзичливої атмосфери спілкування (доцільно поговорити про спільні інтереси, сказати щось приємне співрозмовникові);

· не протиставляти себе співрозмовникові;

· демонструвати повагу й увагу до співрозмовника (доброзичливий погляд і усмішка допоможуть установити контакт);

· уникати критики, зверхності та негативних оцінювань.

3. Обговорення питання (проблеми) На цьому етапі доцільно дотримуватися таких правил.

· лаконічно й дохідливо викладати свою інформацію;

· уважно вислуховувати співрозмовника і намагатися адекватно

· сприймати те, про що він говорить;

· пам'ятати, що спілкуванню характерний діалоговий характер;

· аргументувати свою позицію: наводити переконливі докази. Аргументування – це важливий спосіб переконання за допомоги вмотивованих, обґрунтованих логічних доказів.

4. Прийняття рішення. Щоби прийняти правильне рішення, варто:

· запропонувати кілька варіантів вирішення проблеми;

· уважно вислухати аргументи співрозмовника щодо можливого рішення;

· визначити за настроєм співрозмовника момент для закінчення зустрічі й запропонувати кращий варіант прийняття рішення;

· не виказувати ні найменшої роздратованості, навіть якщо мети не було досягнуто, триматися впевнено.

5. Вихід із контакту. Ініціатива завершення розмови за статусної несиметричності спілкувальників має належати особі жіночої статі, людині, старшій за віком, вищій за соціальним становищем. Наприкінці спілкування треба підсумувати результати зустрічі, попрощатися і висловити надію на подальші взаємини і спільну діяльність. Мета професійного спілкування – регулювання ділових стосунків у виробничо-професійній діяльності через розв'язання професійних завдань.

Успіх професійного спілкування залежить від:

· мовця як особистості з індивідуальними ознаками;

· його знання сучасної української літературної мови як основи мови професійного спілкування.

· уміння ефективно застосовувати ці знання залежно від мети, ситуації спілкування.

Щоб правильно спілкуватися і досягти мети спілкування, комунікант має володіти комунікативною професійно орієнтованою компетенцією.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правильно Неправильно	\|	Мова, мовлення і спілкування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.