Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Виборчий процес і його етапи

Поняття виборчої системи

Виборча система - це сукупність норм, що закріплюють виборчі права громадян України, основні принципи виборчого права, порядок організації і проведення виборів до представницьких органів, взаємовідносини виборців з депутатами.

Види виборчих систем:

1) мажоритарна;

2) пропорційна;

3) змішана.

Мажоритарна виборча система (від франц.- більшість) передбачає, що перемагає той кандидат, котрий набрав встановлену законом кількість (більшість) голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Залежно від того, яким чином встановлюється ця більшість, розрізняють два види мажоритарної виборчої системи: 1) абсолютної більшості; 2) відносної більшості. При застосуванні мажо­ритарної виборчої системи абсолютної більшості обраним вважається той кандидат, який отримав щонайменше

50 % + 1 голос виборців, а при застосуванні мажоритарної виборчої системи відносної більшості перемагає кандидат, який набрав просту більшість голосів у порівнянні з іншими кандидатами. До 1998 року мажоритарна виборча система абсолютної більшості застосовувалася в Україні на виборах до Верховної Ради України. Пропорційна виборча система передбачає проведення виборів за партійними списками і розподіл депутатських мандатів між політичними партіями (виборчими блоками) пропорційно до кількості голосів, набраних кожною (-им) із них. На відміну від мажоритарної виборчої системи, при застосуванні пропорційної виборець голосує не за конкретну особу, а за певну партію чи блок партій, яка виставляє свій список кандидатів. У більшості країн запроваджений прохідний відсоток голосів, який має отримати партія, щоб кандидати від неї отримали депутатські мандати.

Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної та пропорційної систем: частина депутатів обирається за мажоритарною системою, а частина - за пропорційною. За цим принципом обиралася у 1998 року та 2002 року Верховна Рада України: 50 % (225 депутатів) обиралися за мажоритарною виборчою системою відносної більшості, а 50 % (225 депутатів) - за списками кандидатів у депутати від партій і виборчих блоків партій, для яких було встановлено 4-відсотковий прохідний бар'єр.

 

Виборчий процес - це діяльність уповноважених органів і громадян, спрямована на формування органів державної влади та місцевого самоврядування.

Виборчий процес здійснюється на таких засадах:

1) законності й заборони втручання будь-кого у цей процес;

2) політичного плюралізму (багатопартійності);

3) гласності й відкритості виборчого процесу;

4) рівності прав партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу;

5) рівності усіх кандидатів на виборні посади;

6) свободи передвиборної агітації, рівних можливостей доступу до засобів масової інформації;

7) неупередженості до партій (блоків) кандидатів у депутати з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб і керівників підприємств, установ та організацій.

Суб’єкти виборчого процесу в Україні:

1) громадяни України, які мають право голосу (виборці);

2) виборчі комісії;

3) кандидати на виборну посаду ;

4) партії (блоки), які висунули кандидатів;

5) органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

6) офіційні спостерігачі від партій (блоків) - суб'єктів виборчого процесу, від кандидатів на виборні посади, від іноземних держав і міжнародних організацій.

Види виборів народних депутатів України:

1) чергові;

2) позачергові;

3) повторні;

4) проміжні.

У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій (блоків), кандидати в депутати від яких зареєстровані в багатомандатному окрузі, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах. Офіційні спостерігачі від іноземних держав і міжнародних організацій можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу.

До документів, що засвідчують особу, на підставі яких видають виборчі бюлетені, відносяться:

1) паспорт громадянина України;

2) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

3) тимчасове посвідчення громадянина України;

4) дипломатичний паспорт;

5) службовий паспорт;

6) посвідчення особи моряка;

7) посвідчення члена екіпажу;

8) військовий квиток для військовослужбовців строкової служби.

Види виборів Президента України:

1) чергові;

2) позачергові;

3) повторні.

Місцеві вибори – це вибори депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільських, селищних, міських голів.

Види місцевих виборів:

1) чергові;

2) позачергові;

3) повторні;

4) замість депутатів і голів, які вибули;

5) у разі утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Референдум – це спосіб прийняття громадянами шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення.

За територіальною ознакою референдуми поділяються на:

1) всеукраїнський;

2) місцевий (референдум, що проводиться в межах Автономної Республіки Крим, референдум, що проводиться в інших адміністративно-територіальних одиницях).

За предметом референдумів розрізняють:

1) обов’язкові;

2) факультативні.

 

 


Читайте також:

  1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
  2. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  3. II. Поняття соціального процесу.
  4. III. Етапи розробки програмного забезпечення
  5. IV. План навчального процесу.
  6. Iзобаричний процес
  7. Iзотермiчний процес
  8. Iзохоричний процес
  9. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
  10. V Процес інтеріоризації забезпечують механізми ідентифікації, відчуження та порівняння.
  11. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
  12. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США




Переглядів: 1066

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття виборчого права України. Вибори та їх принципи | Поняття і ознаки місцевого самоврядування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.046 сек.