Приватна власність. Колективна, корпоративна та державна власність.

Законом України «Про власність» передбачено існування приватної власності. Зокрема, зазначається, що у власності громадянина можуть бути: житлові будинки, квартири, дачі, гаражі, предмети домашнього господарства й особистого споживання; грошові кошти; акції, облігації та інші цінні папери; засоби масової інформації; підприємства, майнові комплекси у сфері виробництва товарів, побутового обслуговування, торгівлі, в іншій сфері підприємницької діяльності; будівлі, споруди, обладнання, транспортні засоби та інші засоби виробництва; будь-яке інше майно виробничого, споживчого, соціального, культурного та іншого призначення, за винятком окремих видів майна, яке з точки зору державної і громадської безпеки не може належати громадянину.

Характерно, що кількість майна, придбаного громадянином відповідно до Закону або договору, не обмежується. Причому приватна власність мусить мати переважно трудовий характер (в Законі зазначається: «власність громадянина створюється й примножується за рахунок його доходів від участі у виробництві та іншого розпорядження своїми здібностями до праці, від підприємницької діяльності, ведення власного господарства й доходів від коштів, вкладених у кредитні заклади, акції, інші цінні папери, від придбання майна за спадщиною та іншими шляхами, що не суперечать Закону»).

Державна власність –це форма капіталістичної власності на засоби виробництва, за якої володарем їх виступає капіталістична держава.

Державна власність, крім виробничих підприємств та інфраструктури, включає рухоме й нерухоме майно, необхідне для функціонування адміністрації, армії, поліції; фонди соціальної інфраструктури – освіти, соціального забезпечення, охорони здоров’я тощо; засоби державно-кредитної системи.

Як показує досвід капіталістичних держав, є 2 основні причини, що викликають необхідність державного підприємництва:

1. намагання ліквідувати слабкі ланки в структурі національної економіки.

2. бажання прискорити НТП.

Кооперативна власність– це колективна власність кооперативів, що виникають на ґрунті добровільного усуспільнення їхніми членами всіх або частини належних їм засобів виробництва, а також грошових внесків (паїв).

Кооперативні форми діяльності – невід’ємна частина господарського життя більшості країн.

Найміцніші економічні позиції в кооперативній сфері діяльності капіталістичних країн належать с/г кооперативам, тобто самодіяльним організація фермерів, які об’єднуються для спільного виробництва і переробки с/г продукції або для забезпечення потреб їхніх індивідуальних господарств.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Відносини власності виникають між людьми з приводу привласнення матеріальних і духовних благ. Привласнення означає відношення людей до певних речей як до своїх.	\|	Сутність, призначення та необхідність податків.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.