• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Соціальні відносини

Соціальна структура суспільства - це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними.

Соціальна структура суспільства включає такі елементи:

1. індивіди

2. соціальні спільності (соціальний клас, верства, прошарки, страта)

3. соціальні інститути

Серед факторів, що обумовлюють формування соціальних спільнот та груп, є і природні (ознаки статі, віку, раси), і соціальні (професійні, культурні та інші ознаки), а також комплексний показник (критерій) – соціальний статус. Так, можна виділити соціально-територіальні спільноти (мешканці міста і мешканці села), соціально-демографічні (чоловіки, жінки, діти, молодь, пенсіонери), соціально-етнічні (сім'я, рід, плем'я, народність, нація, етнос). Для К.Маркса основним критерієм соціального структурування було відношення до засобів виробництва, до власності. На цьому ґрунтується класовий поділ суспільства – на рабів і рабовласників, селян і феодалів, пролетаріат і буржуазію.

Основні види соціальної структури суспільства:

- соціально-класова (класи, соціальні верстви, соціальні групи);

- соціально-демографічна (сім’я, вікові та статеві спільноти);

- соціально-етнічна (етноси, нації, етнічні групи),

- соціально-професійна (виробничі та інші колективи та організації),

- соціально-територіальна (міське, сільське населення, поселенські спільноти).

1. Соціальна спільність (спільнота) - це група людей, об’єднаних якими-небудь спільними ознаками, спільними інтересами, цінностями, спільною діяльністю і справами і мають соціально значимі риси;– це група людей, яка склалася об’єктивно в процесі історичного розвитку Соціальні спільності складаються стихійно, не за волею конкретної особи чи групи осіб, які поставили собі за мету утворити саме таку спільність, а об’єктивно, сама по собі, в процесі історичного розвитку.

Типи спільнот визначаються за такими критеріями:

1.демографічні

2. етнічні

3. професійні

4. територіальні критерії

5. класові критерії

Основні види соціальних спільностей:

1. за ступенем стійкості

а) тимчасові

б) середньо-стійкі (студентські і трудові колективи)

в) стійкі (народи, нації, класи)

2. за розмірами

а) великі (класи, нації, соціальні прошарки)

б) середні (мешканці міста, великого підприємства)

в) малі

3. за змістом

а) соціально класові (класи соціальні, верстви соціальні)

б) соціально етнічні (етнос, нація, етнічна група)

в) соціально демографічні (сім’я, вікові та статеві спільності)

г) соціально професійні (виробничі колективи і організації та ін.)

д) соціально територіальні (міське, сільське населення, поселенські спільності)

е) соціально-релігійні

2. Соціальний інститут – це об’єднання людей на основі їх спільної діяльності, що складаються навмисно через соціальні потреби, заради досягнення спільної мети; - це форма організації життєдіяльності суспільства у тій чи іншій сфері. Соціальні інститути, як було зазначено раніше, утворюються конкретними особами і з конкретною метою – так як вони є спільною діяльністю окремої групи осіб (від кількох чоловік до мільйонів), заради якої і формується інститут. Соціальний інститут - це стійкий комплекс формальних і неформальних норм, правил, принципів, які регулюють різні сфери людської діяльності і організовують їх у систему соціальних статусів та ролей.

Структура соціального інституту

1. Сукупність установ і організацій.

2. Сукупність норм і правил, які регламентують діяльність соціального інституту.

3. Поведінка у відповідності до цих норм.

1. економічні (власність, ринок, гроші, зарплата)

2. політичні (держава, суд, армія, парламент, політичні партії, президент, вибори)

3. духовно-культурні (наука, освіта, виховання, мораль, релігія)

4. інститути у сфері сім’ї (батьківство, сім’я, шлюб, материнство)

Крім того:

а) формальні (юридичні особи які мають печатку і взаємодія суб’єктів у яких відбувається на основі законів та правових актів, формальних регламентів, правил та постанов)

б) неформальні (дружба, сусідство – які не мають формально закріплених законів, правил, норм)

У соціальних інститутів є не лише функції, але й дисфункції.

Дисфункції – це шкода, яку інститути чинять суспільству, в результаті чого відбувається дезорганізація, зміна та руйнування структури

Функції соціальних інститутів – це позитивна роль у суспільстві, сприяють зміцненню виживання, саморегуляції соціальної системи:

· регулятивна (регулювання взаємовідносин між членами суспільства за допомогою утворення моделей поведінки);

· інтегративна (забезпечення згуртованості, взаємної відповідальності членів соціальної групи);

· трансляційна (передавання соціального досвіду);

· комунікативна (поширення інформації).

Читайте також:

1. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
2. Адміністративні правовідносини
3. Адміністративно-правові відносини
4. Адміністративно-правові відносини
5. Акцентуація характеру – перебільшений розвиток певних властивостей характеру на шкоду іншим, в результаті чого погіршуються відносини з оточуючими людьми.
6. Антагоністичні взаємовідносини.
7. Банківські правовідносини
8. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.
9. Біосоціальні риси людини
10. Бюджетні правовідносини: об’єкти, суб’єкти, норми бюджетного права
11. ВАЛЮТНІ ВІДНОСИНИ ТА ВАЛЮТНІ СИСТЕМИ
12. Валютні відносини та їх державне регулювання в Україні.

Переглядів: 918