Інтелектуальна власність та Інтернет

Прочитайте та законспектуйте основні положення

Інтернет (Internet) створено в США з метою надання більш швидких та ефективних засобів роботи військовим, дослідникам і викладачам. Проте вже незабаром виявилися додаткові аспекти застосування Інтернету, завдяки яким ця мережа почала збільшуватися лавино подібно (з двох тисяч базових комп'ютерів у 1985 р. до двохсот мільйонів на початку третього тисячоліття; очікується, що в 2006 р. кількість користувачів Інтернету досягне 1,2 мільярда). Ця мережа обслуговує численну армію користувачів у всьому світі і їх кількість неперервно зростає. Інтернет дає змогу за лічені хвилини або навіть у режимі реального часу розповсюджувати й одержувати різноманітну інформацію, яка містить також і об'єкти авторського та суміжних прав: програми для ЕОМ, бази даних, аудіо-і відеозаписи тощо. Усі ці об'єкти надзвичайно вразливі, оскільки в Інтернеті величезна кількість часто дуже цінної з економічного погляду інформації перебуває в режимі вільного доступу і тому майже безплатно тиражується серед численних споживачів. Тобто на сьогодні є реальні умови порушення прав суб'єктів інтелектуальної власності в Інтернеті.
У Женеві 1996 р. підписано Договір ВОІВ про авторське право та Договір про виконання і фонограми. Ці договори укладалися для врахування значних змін у розповсюдженні інформації на сучасному етапі й доповненні існуючих у цій сфері договорів, а саме: Бернської та Римської конвенцій та угоди TRIPS.
Договори 1996 р. насамперед спрямовано на вирішення питань, зумовлених сучасними цифровими технологіями, зокрема розповсюдженням об'єктів через електронну мережу, тому їх іноді називають Інтернет-договорами.
Одним з питань, пов'язаних з використанням Інтернету, є порушення авторських прав і прав на засоби індивідуалізації осіб - знаки для товарів і послуг, а також фірмові найменування. Суперечки про порушення прав на засоби індивідуалізації найчастіше викликають щодо неправомірного використання в найменуваннях доменів (адрес осіб в Інтернеті) - позначень, які повністю або частково відтворюють фірмові найменування або знаки для товарів і послуг.
Практика свідчить, що під час вибору найменувань доменів у Інтернеті власники інформаційних ресурсів намагаються зупинитися на максимально простих і логічних іменах, що асоціюються у споживачів з конкретним Учасником господарського обігу або його діяльністю, який Функціонує в конкретному географічному регіоні, державі або у всьому міжнародному інформаційному просторі.
Отже, найменування доменів - це апаратно-програмний засіб індивідуалізації осіб, який дає змогу споживачам просто й ефективно знаходити у віртуальному просторі відомі їм у господарчому обігу найменування.
Можливість вільного вибору найменування домену породжує й протиправне явище - кіберксвотинг (англ. cybersguatting), яке позначає реєстрацію найменувань доменів, що збігаються із засобами індивідуалізації або подібні до них, з їх наступним недобросовісним використанням як для власних комерційних цілей, так і для пропозиції щодо продажу самим правовласникам засобів індивідуалізації. Якщо в першому випадку подібні дії можна кваліфікувати як недобросовісну конкуренцію, то у другому притягти порушника до відповідальності досить важко, і сторона, зацікавлена в придбанні відповідного найменування домену, часто вимушена його купувати у власника цього найменування.
Беручи до уваги стрімкі темпи розвитку Інтернету і правові питання, що виникають під час користування ним, ВОІВ докладає значних зусиль щодо розроблення відповідної законодавчої бази.

Висновки

Протягом останнього десятиліття в Україні відбувався досить інтенсивний процес становлення системи охорони інтелектуальної власності. Її регулюють 37 законів і понад 100 підзаконних актів, дія яких поширюється на 16 самостійних об’єктів авторського права в галузі науки, літератури й мистецтва, три види об’єктів суміжних прав, дев’ять видів промислової власності й на сферу захисту від недобросовісної конкуренції. Однак ефективність системи знижує цілий комплекс проблем, що вимагають невідкладного розв’язання.
Основним способом охорони є видача автору або іншому суб’єкту права об'єкта інтелектуальної власності охоронного документа: патенту чи свідоцтва. Виникнення і реалізація авторських прав і суміжних прав не потребують виконання будь-яких формальностей. Право на винахід, корисну модель і промисловий зразок охороняється державою і засвідчується патентом.

Питання для самоконтролю

1. Що таке патент?

2. У чому полягає процедура надбання прав на винахід?

3. Що є об’єктом винаходу?

4. Що є об’єктом корисної моделі?

5. Що є об’єктом промислового зразка?

6. Які терміни правової охорони об’єктів промислової власності?

7. На основі яких підстав дія охоронного документу на об’єкт промислової власності може достроково припинятися цілком чи частково?

8. На які об’єкти промислової власності передбачено продовження дії охоронного документу після вичерпання первісно встановленого терміну?

9. Які об’єкти інтелектуальної власності охороняються авторським правом, а які – суміжними правами?

10. Чи є обов’язковою процедура оформлення прав на об’єкти авторського права?

11. Який термін охорони немайнових прав на об’єкти авторського права?

Джерела та література

1. Право інтелектуальної власності: Академічний курс. Підручник / за ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. – К., 2004. – 672 с.

2. Бондаренко С.В. Авторське право і суміжні права. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. – 260 с.

3. Кожарская И.Ю., Прахов Б.Г. Патентное право. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2003. – 140 с.

4. Кириченко І.А. Судова експертиза: охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. – 144 с.

5. Добриніна Г.П., Пархоменко В.Д. Патентна інформація і документація. Патентні дослідження. – К.: Інст. інтел. власн. і права, 2004. – 96 с.

6. Охорона інтелектуальної власності в Україні / С.О.Довгий, В.О.Жаров, В.О.Зайчук та ін. – К.: Форум, 2002. – 319 с.

7. Конституція України, від 28.06.1996 р., № 254к/96-ВР;

8. Цивільний кодекс України, від 16.01.2003 р., № 435-IV;

9. Господарський кодекс України, від 16.01.2003 р. № 436-IV;

10. Закон України "Про авторське право і суміжні права", вiд 23.12.1993 № 3792-XII;

11. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", 15.12.1993 № 3687-XII;

12. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки", вiд 15.12.1993 № 3688-XII;

13. Закон України "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", вiд 05.11.1997 № 621/97-ВР;

14. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", від 12.1993 № 3689-XII;

15. Закон України "Про охорону прав на зазначення походження товарів", від 16.06.1999 № 752-XIV;

16. Закон України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних", від 23.03.2000 № 1587-III;

17. Закон України "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів господарювання, пов'язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування", від 17.01.2002 № 2953-III.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Філософія Відродження	\|	Функції та завдання органів державної податкової служби України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.