Метеорологічні небезпечні явища

Стихійні погодні явища - це метеорологічні явища, що за своїми кількісними значеннями, інтенсивністю та районами поширення наносять значні збитки народному господарству (сильні дощі, хуртовини, густі тумани, заморозки, пилові бурі, ожеледь). Як правило, стихійні явища спостерігаються у комплексі - сильні дощі (злива), гроза, град та штормовий вітер; хуртовина, сильний вітер та погіршення видимості.

Найбільш поширені небезпечні погодні явища, що мають місце в Україні, такі:

· сильні зливи (Карпатські та Кримські гори);

· град (на всій території України);

· сильна спека (степова зона);

· суховії, посухи (степова та східна лісостепова зона);

· урагани, шквали, смерчі (більша частина території");

· пилові бурі (південний схід степової зони);

· сильні тумани (південний схід степової зони);

· сильні заметілі (південний схід степової зони);

· снігові заноси (Карпати);

· значні ожеледі (степова зона);

· сильний мороз (північ Полісся та схід лісостепової зони).

Зливисеред стихійних явищ є найчастішими. Вони спостерігаються щорічно і поширюються на значні території. Випадання великої кількості опадів призводить до появи інших небезпечних явищ таких, як селі, зсуви, підтоплення територій, повені. В теплий період року сильні дощі можуть супроводжуватися градом, грозою.

Гроза та злива може супроводжуватися громом та блискавицею. Блискавка- це розряд атмосферної електрики, який виникає, коли різниця в двох місцях настільки велика, що заряди можуть пересилити ізолюючий ефект повітря. Розряд може виникнути всередині хмари, між хмарами або між хмарою та землею. За мить блискавиця нагріває повітря до температури 25 000-27 000 градусів у момент розряду, тиск в ньому підвищується до декількох тисяч атмосфер, відбувається неначе велетенський вибух. Звук від вибуху сприймається нами як грім. Звичайно, грім ми чуємо після того, як побачимо сполох блискавиці. Це пояснюється тим, що світло розповсюджується майже миттєво, тоді як звук має швидкість 330 м/сек. Якщо грім може налякати, то небезпека ураження блискавкою загальновідома, хоча і достатньо рідка.

Поведінка під час грози:

Небезпека ураження блискавкою загальновідома, хоча і достатньо рідка.

Розрізняють пряме ураження (з перебуванням на вершині пагорба, відкритому просторі) та дію електромагнітної індукції (з проходженням електричного розряду на відстані 1 м від людини - наприклад, сидячої біля стовбура дерева у момент удару блискавки) тощо.

При ураженні блискавкою у потерпілого виникають місцеві та загальні порушення, судомні скорочення м'язів, зупинка дихання, на шкірі з'являються опіки. Така травма може статися і тоді, коли людина знаходилася навіть поряд з місцем безпосереднього удару блискавки. В залежності від стану потерпілого (вологий шкірний покрив, втомлення, виснаження тощо), сили та напруги удару можливі різноманітні місцеві проявлення. При цьому ушкодження на шкірі, що виникають, нагадують опіки І—IV ступеня. Більш небезпечні загальні проявлення, котрі розвиваються як результат впливу на нервову систему. Потерпілий миттєво втрачає свідомість, часто спостерігається розвиток глухоти, німоти, паралічу дихальної мускулатури, що веде до зупинки дихання. Стан потерпілого на момент травми може бути настільки важким, що він зовнішньо мало чим відрізняється від померлого: блідий шкірний покрив, широкі, не реагуючі на світло зіниці, відсутність дихання та пульсу - удавана смерть. Лише уважне прослуховування ділянки серця дозволяє встановити ознаки життя у потерпілого.

Перша допомога: передусім необхідно прийняти заходи по терміновому транспортуванню потерпілого в лікарню. В тяжких випадках, які супроводжуються зупинкою дихання, розвитком стану удаваної смерті, єдино дійовим заходом першої допомоги є негайне проведення штучного дихання. Першу допомогу при зупинці серця слід починати раніше, тобто в перші 5 хвилин, коли ще продовжують жити клітини головного та спинного мозку. Допомога полягає в одночасному проведенні штучного дихання та зовнішнього масажу серця.

Широко розповсюджене в побуті уявлення, що потерпілого від блискавки необхідно закопувати в землю, є великою помилкою! Заривати в землю потерпілого від блискавки категорично забороняється ! Закопування в землю створює потерпілому додаткові несприятливі умови: погіршує дихання (якщо воно було), викликає охолодження, затрудняє рух крові, і що особливо важливо, затягує час надання дійової допомоги (зігрівання, штучне дихання, масаж серця, своєчасне транспортування тощо).

Профілактика ураження блискавкою: багато бояться грози, особливо коли вона проходить прямо над головою, коли небо в блискавицях та гуркоче грім. Боятися цих явищ непотрібно, але виконувати відому обережність під час грози треба. Розряди атмосферної електрики можуть стати небезпечними для життя, якщо своєчасно не прийняти заходів перестороги. Як вести себе в грозу?

Якщо гроза застала вас у лісі, не слід ховатися під високі дерева. Краще всього зупинитись на поляні між деревами, але не менше ніж за 15 м від них, і особливо - від дуба. Особливо небезпечні окремо стоячі дуб, тополя, сосна. Слід пам'ятати про розколоті потужним ударом блискавиці сосну та дуб. Про них треба пам'ятати туристу та грибнику, риболову та відпочиваючому, який шукає в грозу захист під деревами. Побоювання промокнути може призвести до трагічного кінця.

Слід пам'ятати, що блискавиці часто попадають у підвищені місця, горби, камені. Якщо гроза застала вас на відкритому місці, краще всього зупинитися в низині, присісти на ногах в суху канаву, яму. Тіло повинно мати по можливості найменшу площу торкання із землею. По можливості уникайте глинистих ґрунтів. Пам'ятайте, глина має властивість великої електропровідності. Якщо поблизу нема ніяких заглиблень, треба лягти на землю і лежати, поки не пройде гроза. Добрим укриттям може бути курінь, землянка, хата та інші будівлі. Не можна бігти, а якщо ви сидите в машині - треба зупинитись.

Під час грози небезпечно знаходитись у воді чи поблизу від неї. Блискавиця дуже часто б'є в річкові береги, тому не слід ставити палатку біля самої води або входити у воду під час грози.

У горах слід уникати гребнів, виступів та інших підвищених точок. Небезпечно знаходитись поряд з металевими предметами. Не треба купатися, краще всього знаходитись на сухій поверхні.

В умовах житла не рекомендується знаходитись на даху, не стійте біля вікон та печей. Блискавка часто вдаряє в димарі і руйнує печі, а при падінні на будинок, проходить по стінах і по тих кутах, де розташовані ринви.

Вірогідність того, що ви постраждаєте від кулястої блискавки, практично дорівнює нулю. Статистика свідчить, що більшість людей ніколи навіть не бачила і не побачить цю голубу, зелену, жовту або червону кулю, що світиться, сантиметрів 20 в діаметрі, яка повільно пливе з потоками повітря. З'являється вона звичайно в грозу або після грози. Що робити, якщо вже у ваш будинок влетіла така блискавка? Насамперед треба мати на увазі, що траєкторія її польоту практично непередбачена. Куля веде себе несподівано, як крапля води на розжареній сковороді. Однак не треба робити різких рухів і тим паче тікати: можна викликати повітряний потік, по котрому згусток енергії полетить ціленаправлено за вами.

Тримайтеся подалі від електроприладів та електромережі, не торкайтесь металевих предметів.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Характеристика землетрусу за дванадцятибальною системою М8К-64	\|	Шкала Бофорта для визначення сили вітру

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.