Структурно-функціональна організація ноцицептивної та антиноцицептивної систем.

ВИСНОВОК

до п’ятого питання:

Таким чином, у соматовісцеральну систему входять: шкірний аналізатор, який об’єдную тактильну, температурну та больову чутливість, пропріоцептивний аналізатор, або м’язове відчуття, що слідкує за змінами положення та рухами суглобів та м’язів, а також вісцеральний аналізатор, який дозволяє отримати інформацію про стан внутрішніх органів.

Больова чутливість.

Біль називають ноцицепцією, а больові рефлекси – ноцицептивними. Останні відрізняються від інших рефлексів, по-перше, тим, що вони викликають рухову активність, спрямовану на усунення шкідливого фактора. По-друге, ноцицептивні рефлекси завжди супроводжуються негативними емоціями. По-третє, вони домінують в діяльності організму над усіма іншими рефлексами.

Біль ділять на соматичний і вісцеральний. Соматичний біль може бути поверхневий, якщо вона виникає в шкірі, або глибоким – якщо в м'язах, кістках, суглобах. Поверхневий біль буває епікркритични, або раннім, гострим, швидким, локалізованим, попереджуючим і швидко адаптуючим (укол голкою), а також протопатичним, слід за раннім. Це пізній, тупий, нелокалізований, тривалий біль, що нагадує, і біль, що не адаптується. Глибокий соматичний біль – тупий, важко локалізований, ірадуюючий. Вісцеральний біль виникає у внутрішніх органах. Виділяють дві причини больових відчуттів. Перша – це порушення цілісності покривних оболонок. Друга причина – зміна рівня кисневого забезпечення, гіпоксія тканин і, як наслідок, накопичення Н-іонів, яке вловлюється рецепторами того органу, в якому порушений кровообіг.

Захисні реакції організму у відповідь на біль.

Больові подразники викликають ряд рефлекторних соматичних і вегетативних реакцій:

1. Підвищення м'язової активності і тонусу мускулатури, а також вжиття заходів щодо усунення пошкодження.

2. Активація симпатоадреналінової системи, трофіки та кисневого забезпечення тканин.

3. Збільшення хвилинного об'єму дихання, частоти дихання.

4. Збільшення частоти серцевих скорочень, підвищення артеріального тиску, розширення зіниці.

5. При пошкодженні шкіри – збільшення вмісту протромбіну, тромбоцитів, лейкоцитів, вироблення антитіл, відновлення цілісності шкірних покровів.

Щодо больових рецепторів існує дві теорії. Згідно «теорії специфічності» М. Фрея біль сприймають спеціалізовані рецептори – ноцицептори, з дуже високим порогом, що відповідають лише стимули, що ушкоджують або загрожують пошкодженням. Інша «теорія інтенсивності» заперечує наявність спеціалізованих ноцицепторів, а болюче відчуття може бути викликано надпороговими температурними або тактильними подразниками. До ноцицепторів відносять вільні немієлинізировані нервові закінчення, що утворюють сплетіння навколо органів, в шкірі і м'язах. На 1 см² поверхні шкіри доводитися 100 – 200 больових рецепторів. За механізмом збудження вони діляться на механо- і хемоноціцептори.

Провідні шляхи больової чутливості.

Перший нейрон знаходитися в чутливих гангліях, аксони цих нейронів вступають в спинний мозок через задні корінці і підходять до інтернейронів (другий нейрон) і желатінозної субстанції. Далі імпульси проводяться двома шляхами: специфічним (лемнісковим) і неспецифічним (екстралемнісковим). Специфічний шлях проходить в складі перехрещеними в кожному сегменті спіноталамічного тракту до специфічних ядер таламуса (третій нейрон) і закінчується в соматосенсорній області кори. Неспецифічний шлях – спіноретикулярний – від інтеронейрона СМ йде в ядрі ретикулярної формації довгастого мозку і в неспецифічному ядрі таламуса, а звідти в усі відділи кори великих півкуль. По колатералях від провідних шляхів больова інформація надходить в лімбічну систему, гіпоталамус, обумовлюючи вегетативний і емоційний компоненти болю.

Механізм появи больових відчуттів пояснюється гіпотезою «воріт», згідно з якою на рівні СП в області желатінозної субстанції, а також, ймовірно, в таламусі є скупчення гальмівних нейронів, що перешкоджають проходженню ноцицептивних імпульсів по спіноталаміичному тракту. Якщо потік цих імпульсів перевищує деякий критичний рівень, то людина відчуває біль. На всьому шляху проходження інформації від больових рецепторів запускаються механізми її контролю. В результаті здійснюються не тільки захист, спрямований на припинення подальшої дії больового стимулу, а й механізми, що знижують проведення больових імпульсів на різних рівнях ЦНС, тобто антиноцицептивна система мозку.

Антиноцицептивна система мозку утворена групами нейронів або гуморвльними механізмами, активація яких викликає гноблення або повне вимкнення діяльності різних рівнів аферентних систем, що беруть участь в передачі і обробці ноцицептивної інформації. Відбувається це шляхом зміни чутливості до медіатора постсинаптичної мембрани ноцицептивного нейрона. У результаті, незважаючи на те, що імпульси по ноцицептивних шляхах підходять до нейрона, збудження вони не викликають. У 1973 р. у головному і спинному мозку знайшли ділянки зв'язування опіатів, тобто речовин, що роблять аналгезуючу дію, подібну опію. Були виявлені місця «впізнавання» опіатів або опіатні рецептори. Знайдено були речовини-ліганди, що вступають у контакт з цими рецепторами. Ними виявилися олігопептиди, ендорфіни і близькі до них – енкефаліни. Найбільша кількість опіатів було виявлено в смугастому тілі, середньому мозку, гіпоталамусі, гіпофізі, таламусі ретикулярної формації, сенсомоторних зонах кори, желатінозній субстанції спинного мозку. Кожен з опіатів взаємодіє переважно зі своїм рецептором. Механізм дії цих речовин можна представити у вигляді наступної схеми. Біль запускає вироботка гіпоталамусом ендорфінів, вони стимулюють синтез ендорфінів гіпофізом, які потім потрапляють в спинномозкову рідину і кров, що доставляє їх до ураженого органу або тканин, де вони і надають знеболюючий ефект.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структурно-функціональна організація шкірної, рухової та вісцеральної сенсорних систем.	\|	Структурно-функціональна організація смакової та нюхової сенсорних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.