Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Експертиза Інновацій

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НОВАЦІЙ

Аналіз стану закладу освіти дасть відповідь на питання про види нововведень, які зроблять можливим покращенням результатів діяльності.

Це можуть бути локальні, поодинокі, не пов'язані між собою зміни; можливо — комплексні, модульнінововве­дення, які охоплюють діяльність групи педагогів чи паралельних класів, навчальні предмети певного циклу;

системні, які охоплюють весь заклад, усіх учасників на­вчально-виховного процесу.

Колектив на чолі з керівником визначиться, які це бу­дуть зміни за інноваційним потенціалом: удосконалення, раціоналізація, модерніза­ція, оптимізація; комбінаторні нововведення, які передбачають конструктивне ви­користання елементів різних методик; принципово нові, радикального характеру технології навчання, виховання, розвитку школярів, організації педагогічного про­цесу, управління закладом освіти.

Спільні риси інноваційних технологій — це

§ діяль­ність педагогів на діагностичній основі,

§ психологізація педагогічного процесу,

§ дифе­ренціація та індивідуалізація навчання і виховання,

§ розвиваюче-творчий характер діяльності школярів,

§ атмосфера співробітництва та психологічного комфорту,

§ моні­торинг навчального процесу,

§ підвищена увага до потреб та запитів учнів.

Основними принципами відбору інновацій є:

Ø перспективність, інтенсифікація,

Ø динамічність, гнучкість, демократичність,

Ø гуманістичність, інтегративність, реа­лістичність,

Ø цілісність, керованість, економічність, актуальність.

Діагностика результатів здій­снення психолого-педагогічної ін­новації полягає у виявленні якіс­них і кількісних показників покра­щення результатів освітньої діяль­ності, до яких належать:

§ підвищення рівня навчальних досягнень учнів. їх творчого розвитку;

§ підвищення рівня професійної майстерності педагогів;

§ підвищення рівня фінансово-економічного та матеріально-технічного стану закладу осві­ти та педагогів.

Експертизапсихолого-пе­дагогічних інновацій— це бага­токомпонентнийпроцес оці­нювання, діагностики та прог­нозування педагогічних інно­вацій, який здійснюється екс­пертом (або групою експертів) за допомогою відповідного на­уково-методичного забезпе­чення.

Експертиза психолого-педа­гогічних інновацій охоплює кілька

центрів педагогічних інновацій при АПН України, Центрально­му інституті післядипломної педагогічної освіти АПН Украї­ни, обласних інститутах після­дипломної педагогічної освіти, науково-методичних центрах Міністерства освіти і науки Ук­раїни, в яких би діяв банк нова­цій та здійснювалася б їх аналі­тична обробка.

Психолого-педагогічні проце­дури — це розробка та апробація: класифікаційної таблиці інно­вацій.

В. С. Лазарев пропонує оцінювати новації за трьома основними критеріями: актуальність, корисність, реалістичність.

Актуальність пов'язана із можливістю і необхідністю розв'язати певну пробле­му саме зараз. Проблема означає невідповідність між реальним станом справі і бажаним, між об'єктивно існуючими потребами і можливостями їх задовольнити, між бажаними результатами і вибором способів їх досягнення. Проблема стає актуальною, коли постає необхідність розв'язати протиріччя для досягнення певної мети діяльності і конкретних результатів.

Оцінювання актуальності проводиться за 10-бальною шкалою:

від 1 б. (низький рівень актуальності проблеми) — до 10 балів (найбільш високий рівень актуальності проблеми).

Обчислення здійснюється за формулою:

А = А реальна / А максимальна (100).

Корисність новації зумовлюється такими показниками:

а) інноваційний потенціал (Іп);

б) надійність та вірогідність очікуваних результатів (Н);

в) перспективність та подальший попит на інновацію (П).

Показники обчислюються за формулами:

Іп = Іп реальна / Іп максимальна (100)

Н = Н реальна / Н максимальна (100)

П = П реальна / П максимальна (100)

Корисність новації обчислюється за формулою:

К = Іп + Н + П/3

Можливість реалізувати передбачає аналіз ресурсного, кадрового, програмного методичного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення. Обчислюється за формулою:

МР = МР реальна / МР максимальна (100)

 

Інтегральна оцінка новації знаходиться за формулою:

ІОН = А + К + МР/3

Шкала оцінювання критеріїв та визначення інтегральної оцінки така:

0 < ІОН < 0,5 рівень незадовільний

0,5 < ІОН < 0,65 рівень критичний

0,65 < ІОН < 0,8 рівень допустимий

0,8 < ІОН < 0,95 рівень достатній

0,95 < ІОН < 1,0 рівень оптимальний.

 

3. Системний підхід до управління інноваційною діяльністю освітнього закладу

Загальновідомо, що люди чинять опір не новому, а руйнуванню традицій, уста­лених форм роботи. Все нове потребує додаткових витрат часу, енергії, змін в організації та змісті роботи, розробки нових навчальних планів, дидактичних матеріалів. Причому, як правило, це відбувається за умов попередньої заробітної платні. То чи завжди до цього вчитель готовий? Ні, відтак треба ввімкнути механізми мотивації та стимулювання.

Мотивація — це створення у педагогів внутрішніх психологічних спонукань до роботи: зацікавленість, потреба, задоволення тощо.

Скільки б керівник не говорив про необхідність творчого підходу до роботи, далі розмов справа не піде, якщо вчитель не вирішить сам для себе— навіщо йому необхідно щось змінювати.

Не зайвими будуть і моральні та матеріальні стимули, а саме: подяка, посилан­ня на думку вчителя, створення атмосфери підтримки, робота на довірі, грамоти, грошові винагороди тощо.

Згідно з моделлю перебудови діяльності людини, яку запропонував видатний психолог Курт Левін, упровадження інновації теж повинно пройти три фази:

1 фаза інновацій «розмороження»— руйнування стереотипу діяльності, посилення почуття невдоволеності своєю працею, її результатами;

2 фаза — «дія»— сприйняття нової моделі діяльності, спроба діяти по-новому;

З фаза — «замороження»— діяльність за новою моделлю.

Тому необхідно,

1. по-перше, визначитись із здатністю педагогів до творчої робо­ти взагалі;

2. по-друге, довести необхідність змін та,

3. по-третє, запропонувати доско­налу моніторингову систему інноваційного процесу в школі.

Пропонуємо карту педагогічної оцінки (самооцінки) здатності педагогів до ін­новаційної діяльності.

Карта педагогічної оцінки (самооцінки) здатності педагогів

до інноваційної діяльності

 

 

№ п/п Критерії оцінки Ступінь прояву
Мотивація                    
Допитливість                    
Прагнення до успіху                    
Прагнення до лідерства                    
Прагнення отримати зовнішню оцінку діяльності                    
Прагнення до самовдосконалення                    
Креативність                    
Незалежність суджень                    
Фантазія                    
Прагнення до ризику                    
Чутливість до проблем                    
Критичність мислення                    
Професійні здібності                    
Володіння методами педагогічного дослідження                    
Здатність до перебудови діяльності                    
Здатність до співпраці                    
Здатність акумулювати, використовувати чужий досвід                    
Здатність до самоорганізації                    

 

Рекомендації:

1. Відмітити ступінь прояву критерію педагогічної оцінки здатності до інновацій­ної діяльності.

2. З'єднати точки і побудувати графічний профіль.

3. Проаналізувати загальну оцінку та поведінку графіка на фрагментах «мотива­ція», «креативність», «професійні здібності».

Зміщення графіка на показники 1—4 означає низький рівень готовності педа­гога до інноваційної діяльності; 5—7 означає середній рівень; 8—10 засвідчує високий рівень можливостей педагога щодо інноваційної діяльності.

Стислий виклад системи роботи керівника закладу освіти з управління інноваційними процесами подано у таблиці (таблиця 7).

 

Таблиця Система управління інноваційною діяльністю освітнього закладу

Етапи управлінської діяльності Основні об'єкти аналізу Управлінські дії та рішення
Пропаганда іннова­ційного пошуку Досвід роботи вчителів. Пере­довий педагогічний досвід у цілому. Розвиток наукової думки Розробка системи інформа­ційного забезпечення щодо педагогічних інновацій
Мотивація та стиму­лювання педагогів до інноваційної діяль­ності Професійні та особисті цінності педагогів Створення умов для творчого пошуку, розробка дієвої сис­теми стимулювання
Вивчення стану на­вчально-виховного процесу, здійснення комплексної оцінки ситуації Внутрішньошкільне середови­ще: результати успішності, рі­вень розвитку, вихованості уч­нів; стан матеріально-технічної, навчально-методичної бази, фінансування; інтелектуальний та творчий потенціал педагогів; традиції; резерви, можливості; недоліки тощо. Зовнішнє середовище: нормативно-правова база, про­грамне забезпечення, особливо­сті соціуму, культурні та осві­тні традиції регіону Розробка плану вивчення на­вчально-виховного процесу та внутрішніх і зовнішніх умов. Широке залучення до вивчен­ня усіх учасників навчально-виховного процесу
Формулювання про­блем та визначення шляхів їх розв'язування Можливості локальних змін: раціоналізація, удосконалення, оновлення окремих ланок пе­дагогічного процесу. Можливо­сті комплексних нововведень: зміна навчальної та виховної систем. Можливості системних змін: реконструкція всього за­кладу Проведення педагогічної ради
Вибір інноваційної ідеї. Розробка плану впровадження Результати комплексної оцінки ситуації. Інноваційні ідеї, їх сутність, обґрунтованість, сту­пінь розробленості, практичне значення. Ресурси: кадри, фі­нанси, технічні, час, матеріа­льна база. Зв'язки з науково-методичними центрами Підготовка наказу по школі про впровадження новацій. Внесення змін у режим робо­ти, в організацію навчального процесу, плани роботи, про­грами. Організація системи перманентної підготовки пе­дагогів до роботи з новацією
Етапи управлінськоїдіяльності Основні об'єктианалізу Управлінськідії та рішення
Організація експер­тизи програми (пла­ну) впровадження інновації Висновки, пропозиції, заува­ження, рекомендації експертів Оновлення системи методич­ної роботи. Укладання дого­вору про науково-методичне керівництво процесом впро­вадження інновації. Створен­ня системи консультування з боку психологів, медпраців­ників, юристів тощо
Теоретична, науково-методична підготовка педагогів до роботи в інноваційному ре­жимі, створення сприятливого психо­логічного клімату Забезпечення необхідною нау­ково-методичною літературою про нововведення. Система ме­тодичної роботи, роль методи­чних об'єднань та творчих груп. Творча атмосфера в ко­лективі. Рекомендації щодо оптималь­них умов роботи колективу в режимі оновлення
Адаптація нововве­дення до умов навча­льного закладу Рівень професіоналізму та тво­рчості вчителів. Система кон­сультаційної роботи. Стан ін­новаційної роботи. Моніторинг інноваційної дія­льності закладу
Визначення ступеня ефективності іннова­ції та результативно­сті діяльності колек­тиву Кількісні показники навчаль­но-виховного процесу. Якісні показники навчально-виховного процесу Організація роботи з визна­чення основних критеріїв ефективності технології та роботи колективу. Підготовка наказу про результати діяль­ності педколективу
Прийняття рішення про доцільність по­дальшого впрова­дження інновації Результати експертизи іннова­ції. Висновки роботи педагогів, методичних об'єднань, творчих груп. Думки інших учасників навчально-виховного процесу Підготовка експертизи про ефективність новації та нака­зу про доцільність роботи за­кладу в обраному напрямі
Організація роботи закладу з урахуван­ням нової технології Оформлення цілісності іннова­ції на основі досвіду педагогів, матеріалів методичних об'єднань, творчих груп. Стан навчально-виховного процесу Узагальнення досвіду роботи окремих педагогів. Порушен­ня клопотання перед науково-методичними центрами про узагальнення передового до­свіду педагогів. Контроль — аналіз — корекція — аналіз

 

Слід звернути увагу на те, що в ній відстежено не тільки етапи діяльності керівника, а й визначено основні об'єкти управлінського аналізу та відповідні управлінські дії і виконання. Не претендуючі на досконалість запропонованої системи управління інноваційними процесами в закладі освіти, все ж таки вва­жаємо, що вона дає змогу впорядкувати процес інноваційного пошуку педагогів, виявляти найбільш ефективні технології та дозволяє організувати роботу шкіль­ної адміністрації з означеної проблеми.

Російські вчені А. Г. Поршнєв, 3. П. Румянцева, Н. А. Соломатін порівняли основні характеристики стабільного та інноваційного процесів (таблиця 8, с. 84) та показали їх взаємодію (рис. 13, с. 84).

Таблиця 8. Порівняльна характеристика стабільного та інноваційного процесів

Характеристика процесу Стабільний процес Інноваційний процес
Кінцева мета Задоволення існуючих сус­пільних потреб Задоволення нових суспіль­них потреб
Шляхи досягнення Нерізнобічні. Наявний оп­тимальний Різнобічні, не визначені. Не­обхідна розробка стратегій
Ризик під час досягнення мети Низький Високий
Тип процесу Неперервний Дискретний
Керованість Висока Низька
Плани Короткотермінові Довгострокові. Можлива ко­рекція
Розвиток системи (організа­ції) Збереження рівня розвитку Перехід на новий рівень роз­витку
Ступінь однаковості інтере­сів учасників процесу Високий Низький
Розподіл сфер відповідаль­ності Стабілізує Перерозподіляє
Форми організації Жорсткі, засновані на но­рмах та регламентах Гнучкі, зі слабкою структу-ризацією творчих груп

 


Читайте також:

  1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
  2. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
  3. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
  4. Види ефектів інноваційно-інвестиційної діяльності
  5. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення
  6. Види фінансування інноваційної діяльності.
  7. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
  8. Господарські договори у сфері інноваційної діяльності
  9. Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.
  10. Державна експертиза у сфері ТЗІ
  11. Державна експертиза у сфері цивільного захисту.
  12. Державна підтримка інновацій.




Переглядів: 950

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Принципи, закони та закономірності, які визначають основу управління процесами інновацій. | ТИПОВІ ПОМИЛКИ КЕРІВНИЦТВА ІННОВАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ УНИКНЕННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.008 сек.