• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Експертиза Інновацій

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НОВАЦІЙ

Аналіз стану закладу освіти дасть відповідь на питання про види нововведень, які зроблять можливим покращенням результатів діяльності.

Це можуть бути локальні, поодинокі, не пов'язані між собою зміни; можливо — комплексні, модульнінововве­дення, які охоплюють діяльність групи педагогів чи паралельних класів, навчальні предмети певного циклу;

системні, які охоплюють весь заклад, усіх учасників на­вчально-виховного процесу.

Колектив на чолі з керівником визначиться, які це бу­дуть зміни за інноваційним потенціалом: удосконалення, раціоналізація, модерніза­ція, оптимізація; комбінаторні нововведення, які передбачають конструктивне ви­користання елементів різних методик; принципово нові, радикального характеру технології навчання, виховання, розвитку школярів, організації педагогічного про­цесу, управління закладом освіти.

Спільні риси інноваційних технологій — це

§ діяль­ність педагогів на діагностичній основі,

§ психологізація педагогічного процесу,

§ дифе­ренціація та індивідуалізація навчання і виховання,

§ розвиваюче-творчий характер діяльності школярів,

§ атмосфера співробітництва та психологічного комфорту,

§ моні­торинг навчального процесу,

§ підвищена увага до потреб та запитів учнів.

Основними принципами відбору інновацій є:

Ø перспективність, інтенсифікація,

Ø динамічність, гнучкість, демократичність,

Ø гуманістичність, інтегративність, реа­лістичність,

Ø цілісність, керованість, економічність, актуальність.

Діагностика результатів здій­снення психолого-педагогічної ін­новації полягає у виявленні якіс­них і кількісних показників покра­щення результатів освітньої діяль­ності, до яких належать:

§ підвищення рівня навчальних досягнень учнів. їх творчого розвитку;

§ підвищення рівня професійної майстерності педагогів;

§ підвищення рівня фінансово-економічного та матеріально-технічного стану закладу осві­ти та педагогів.

Експертизапсихолого-пе­дагогічних інновацій— це бага­токомпонентнийпроцес оці­нювання, діагностики та прог­нозування педагогічних інно­вацій, який здійснюється екс­пертом (або групою експертів) за допомогою відповідного на­уково-методичного забезпе­чення.

Експертиза психолого-педа­гогічних інновацій охоплює кілька

центрів педагогічних інновацій при АПН України, Центрально­му інституті післядипломної педагогічної освіти АПН Украї­ни, обласних інститутах після­дипломної педагогічної освіти, науково-методичних центрах Міністерства освіти і науки Ук­раїни, в яких би діяв банк нова­цій та здійснювалася б їх аналі­тична обробка.

Психолого-педагогічні проце­дури — це розробка та апробація: класифікаційної таблиці інно­вацій.

В. С. Лазарев пропонує оцінювати новації за трьома основними критеріями: актуальність, корисність, реалістичність.

Актуальність пов'язана із можливістю і необхідністю розв'язати певну пробле­му саме зараз. Проблема означає невідповідність між реальним станом справі і бажаним, між об'єктивно існуючими потребами і можливостями їх задовольнити, між бажаними результатами і вибором способів їх досягнення. Проблема стає актуальною, коли постає необхідність розв'язати протиріччя для досягнення певної мети діяльності і конкретних результатів.

Оцінювання актуальності проводиться за 10-бальною шкалою:

від 1 б. (низький рівень актуальності проблеми) — до 10 балів (найбільш високий рівень актуальності проблеми).

Обчислення здійснюється за формулою:

А = А реальна / А максимальна (100).

Корисність новації зумовлюється такими показниками:

а) інноваційний потенціал (Іп);

б) надійність та вірогідність очікуваних результатів (Н);

в) перспективність та подальший попит на інновацію (П).

Показники обчислюються за формулами:

Іп = Іп реальна / Іп максимальна (100)

Н = Н реальна / Н максимальна (100)

П = П реальна / П максимальна (100)

Корисність новації обчислюється за формулою:

К = Іп + Н + П/3

Можливість реалізувати передбачає аналіз ресурсного, кадрового, програмного методичного, матеріально-технічного та інших видів забезпечення. Обчислюється за формулою:

МР = МР реальна / МР максимальна (100)

Інтегральна оцінка новації знаходиться за формулою:

ІОН = А + К + МР/3

Шкала оцінювання критеріїв та визначення інтегральної оцінки така:

0 < ІОН < 0,5 рівень незадовільний

0,5 < ІОН < 0,65 рівень критичний

0,65 < ІОН < 0,8 рівень допустимий

0,8 < ІОН < 0,95 рівень достатній

0,95 < ІОН < 1,0 рівень оптимальний.

3. Системний підхід до управління інноваційною діяльністю освітнього закладу

Загальновідомо, що люди чинять опір не новому, а руйнуванню традицій, уста­лених форм роботи. Все нове потребує додаткових витрат часу, енергії, змін в організації та змісті роботи, розробки нових навчальних планів, дидактичних матеріалів. Причому, як правило, це відбувається за умов попередньої заробітної платні. То чи завжди до цього вчитель готовий? Ні, відтак треба ввімкнути механізми мотивації та стимулювання.

Мотивація — це створення у педагогів внутрішніх психологічних спонукань до роботи: зацікавленість, потреба, задоволення тощо.

Скільки б керівник не говорив про необхідність творчого підходу до роботи, далі розмов справа не піде, якщо вчитель не вирішить сам для себе— навіщо йому необхідно щось змінювати.

Не зайвими будуть і моральні та матеріальні стимули, а саме: подяка, посилан­ня на думку вчителя, створення атмосфери підтримки, робота на довірі, грамоти, грошові винагороди тощо.

Згідно з моделлю перебудови діяльності людини, яку запропонував видатний психолог Курт Левін, упровадження інновації теж повинно пройти три фази:

1 фаза інновацій — «розмороження»— руйнування стереотипу діяльності, посилення почуття невдоволеності своєю працею, її результатами;

2 фаза — «дія»— сприйняття нової моделі діяльності, спроба діяти по-новому;

З фаза — «замороження»— діяльність за новою моделлю.

Тому необхідно,

1. по-перше, визначитись із здатністю педагогів до творчої робо­ти взагалі;

2. по-друге, довести необхідність змін та,

3. по-третє, запропонувати доско­налу моніторингову систему інноваційного процесу в школі.

Пропонуємо карту педагогічної оцінки (самооцінки) здатності педагогів до ін­новаційної діяльності.

Карта педагогічної оцінки (самооцінки) здатності педагогів

до інноваційної діяльності

Рекомендації:

1. Відмітити ступінь прояву критерію педагогічної оцінки здатності до інновацій­ної діяльності.

2. З'єднати точки і побудувати графічний профіль.

3. Проаналізувати загальну оцінку та поведінку графіка на фрагментах «мотива­ція», «креативність», «професійні здібності».

Зміщення графіка на показники 1—4 означає низький рівень готовності педа­гога до інноваційної діяльності; 5—7 означає середній рівень; 8—10 засвідчує високий рівень можливостей педагога щодо інноваційної діяльності.

Стислий виклад системи роботи керівника закладу освіти з управління інноваційними процесами подано у таблиці (таблиця 7).

Таблиця Система управління інноваційною діяльністю освітнього закладу

Слід звернути увагу на те, що в ній відстежено не тільки етапи діяльності керівника, а й визначено основні об'єкти управлінського аналізу та відповідні управлінські дії і виконання. Не претендуючі на досконалість запропонованої системи управління інноваційними процесами в закладі освіти, все ж таки вва­жаємо, що вона дає змогу впорядкувати процес інноваційного пошуку педагогів, виявляти найбільш ефективні технології та дозволяє організувати роботу шкіль­ної адміністрації з означеної проблеми.

Російські вчені А. Г. Поршнєв, 3. П. Румянцева, Н. А. Соломатін порівняли основні характеристики стабільного та інноваційного процесів (таблиця 8, с. 84) та показали їх взаємодію (рис. 13, с. 84).

Таблиця 8. Порівняльна характеристика стабільного та інноваційного процесів

Читайте також:

1. H) інноваційний менеджмент – це сукупність організаційно-економічних методів управління всіма стадіями інноваційного процесу.
2. Акт експертизи підписується кожним експертом і засвідчується печаткою медичної установи, на базі якої проводилася судово-психіатрична експертиза.
3. Взаємозв'язок інноваційної стратегії з фазами життєвого циклу продукту
4. Види ефектів інноваційно-інвестиційної діяльності
5. Види інноваційних стратегій та їх співвідношення
6. Види фінансування інноваційної діяльності.
7. Визначення поняття «інноваційна культура» в літературних першоджерелах
8. Господарські договори у сфері інноваційної діяльності
9. Громадська екологічна експертиза проекту: План дій.
10. Державна експертиза у сфері ТЗІ
11. Державна експертиза у сфері цивільного захисту.
12. Державна підтримка інновацій.

Переглядів: 950