ТИПОВІ ПОМИЛКИ КЕРІВНИЦТВА ІННОВАЦІЙНОЮ РОБОТОЮ ТА ШЛЯХИ ЇХ УНИКНЕННЯ

Привертають увагу описані в науково-методичній літературі типові помилки керівництва інноваційною роботою та шляхи їх уникнення. Найчастіше опір нововведенням виникає в таких випадках:

1. Не пояснені цілі змін. Таємничість породжує тривожність, ворожість до всього нового. Люди чинять опір загальним реформам більше, ніж окремим змінам, а тому слід уникати «глобальності» в новаторстві, краще тримати її в голові.

2. Співробітники не брали участі в плануванні реформ. Люди підтримують будь-які реформи, якщо вони брали участь у їх підготовці, щось радили, пропонували, рекомендували.

3. Якщо традиції та звичний стиль роботи відкинуті. Люди будуть чинити опір, якщо нововведення загрожує або руйнує звичні відносини.

4. Зміни пояснені, але інформація про них неповна. Співробітники будуть прагнути досконало з'ясувати сутність, переконатись, що їм особисто ніщо не загрожує, не хочуть бути «піддослідними кроликами».

5. Людям здається, що при підготовці реформи помилилися. Це почуття загострюється, якщо працівники запідозрять, що їм щось загрожує: зниження заробітної платні, пониження в посаді і т. д.

6. Якщо реформа загрожує різким збільшенням обсягу робіт. Загроза є, коли керівник не запланував зміни завчасно, щоб люди звикли, розібрались.

7. Нам добре і без реформ. Дайте можливість спокійно працювати. За цими словами криються або втома, або лінь.

8. Ініціатор реформи не користується авторитетом. Люди дивляться не стільки на проект, скільки на його автора.

9. «Це у нас і так є». Педагоги не розуміють різниці між традиційним та тим, що пропонується.

10. «Це нам ніколи не вдасться». Педагоги не вірять у власні сили, можливості колективу, підтримку адміністрації.

11. «Це не вирішує основних проблем». Педагоги не бачать зв'язку між новими технологіями і наявними проблемами.

12. «Чому саме цю? Є інші». Педагоги не розуміють переваг запропонованої до впровадження технології.

Для залучення вчителів до творчо-пошукової та інноваційної діяльності необхідно визначитись із домінуючими мотивами такої діяльності. Основними є такі:

• зовнішні стимули, пов'язані із матеріальним винагородженням;

• мотиви зовнішнього самоствердження (через оцінку оточуючих);

• власне професійні мотиви, які пов'язані із підвищенням компетентності, самооцінки, що являють собою певні умови комфортності педагога;

• мотиви особистісної самореалізації (передбачають можливість особистісного росту, самоактуалізації);

• креативні мотиви, пов'язані із потребами у творчості.

Основними засобами подолання опору педагогів змінам можна вважати наступні:

освіта і консультування педагогів;

• залучення педагогів до участі у розробці планів впровадження новацій;

• своєчасна допомога і підтримка;

• переговори та угоди спільної діяльності;

• кооптація (надання пріоритетної ролі тому, хто чинить опір);

• спонукання, переконання;

• власний приклад творчої діяльності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Експертиза Інновацій	\|	Лекції класифікують за кількома критеріями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.