• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Культурні особливості.

Ненормативна лексика загалом і брудна лайка зокрема має чіткі культурні особливості для кожного народу що їх використовує. Для німців і французів найбільшою образою є звинувачення в неохайності, нечистоплотності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота, чепуристість. Наприклад у лайці цих народів провідне місце займають вирази, пов'язані з відправою природних потреб. В ненормативній лексиці американців, англійців і росіян провідне місце займають слова сексуальної тематики і пов'язані зі статевими органами (так звана сексоцентрична, або відгенітальна лексика). Дещо відмінна лайка серед народів Східної Азії. Японці, наприклад, традиційно не вживають огидних слів в лайці оскільки ефект образи в японській мові будується шляхом спеціального образливого побудування речень та фраз, які порушують звичайний протокол ввічливості. В арабських країнах богохульство ще й досі вважається однією з найсильніших образ разом з позастатевими стосунками, гомосексуалізмом та іншими. В деяких арабських країнах навіть згадка жінки, дружини є неввічливим – образою може навіть бути запитання про здоров'я жінки.

В цьому контексті українські лайки як правило пов'язані здебільшого з відправою природніх функцій організму та продуктами дефекації (так звана копроректальна лексика). Центральним і найбільш вживаним є слово «срака», яке історично вживалося і вживається в безлічі контекстів, починаючи від декількох варіантів посилання опонента «в сраку» до фізичного пред'явлення заду, як останнього аргументу в горезвісних сільських сварках. Це слово продовжує цілий синонімічний ряд такого типу: гімно, гімно собаче, гімнюк (гімнючка), засранець (засранка), серун (серуха), дристун, бздюха, бздюх.

Однак українські лайки хоч і багаті на велику кількість огидних слів ними далеко не обмежуються. Частим, і часом не менш принизливим але дуже колоритним є використання різного роду прокльонів, які як правило супроводжуються словом «А щоб ти» та «бодай» (Боже дай): А щоби нижче пояса зціпило за пупа…; А щоби пуп той вилисів , як від маку ступа…; А щоб тобі чорне було…; А щоб тобі відмовили , як чогось попросиш…; А щоб твоєю мордою просо молотили …; А щоб твоя дружинонька з кумом повелася…; А щоби твоя срака по шву розійшлася…; А щоб ти щастя не знав …; А щоб ти лýснув…; А бодай те кров нагла залляла…;А щоб тобі зацíпило …; А бодай тобі повилазило…; А бодай тобі заклáло…; А щоб ти не діждáв…; А най тебе качка копне!; А щоб ти гімна наївся! А щоб ти всрáвся, як маленький був…; А щоб вам пусто булó…; А щоб тебе підняло і гéпнуло (вертіло)… ; А щоб тебе грім побив…; А щоб тебе злидні обсіли…; А бодай тебе чорти вхопили…; А щоб ти падло дристало та й дристало…; А шоб тобі булька з носа вискочила…; А щоб тебе муха вбрикнула…; А шоб тебе колька сколола…; А щоб тобі курка на ногу наступила …; А щоб тобі рачки лазити…; А щоб ви згинули…; А бодай ти скис! ; А щоб ти сказився!… А щоб тобі черево лусло!; А щоб ти здох! ; А бодай ти смоли в пеклі напився!; А бодай в тебе в роті пір’я поросло…; А щоб тобі рука відсохла! ; А щоб тебе смерть у могилу забрала! ; А щоб тобі світа білого не бачити…; А щоб тобі крові свого батька напитися…; А щоб тобі х*й відпав, та яйця спухли!; А щоб ти до ранку не дочекав…; Аби тобі усе клином було!; А щоб тебе чорти в пеклі смажили…; А бодай тобі у горлі кістка стала!; А щоб тобі чорт кумом став…

Читайте також:

1. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
2. Античні міста-держави на півдні України, їх культурні традиції.
3. Біологічні особливості.
4. Генератори постійного струму, класифікація, характеристики, особливості.
5. Дворянський період національно-культурного відродження та його особливості.
6. Державне управління у соціально-культурній сфері.
7. Економічні, соціальні, психологічні та культурні передумови виникнення права.
8. Експериментальна гіпотеза та її особливості.
9. За своєю спрямованістю ДЦП поділяються на економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, національно-культурні, екологічні, оборонні, правоохоронні та ін.
10. Культурні наслідки християнізації Київської Русі.
11. Культурні права і свободи людини і громадянина

Переглядів: 857