Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Ненормативні запозичення

В кожній мові запозичення відіграють важливу роль знаходячи іншомовний еквівалент вже відомих слів. В українській мові існує велика кількість запозичень з багатьох мов. За поширеними серед української інтелігенції теоріями, велика частина слів ненормативного характеру, лайки, що вживаються у сучасній українській мові, є наслідком запозичення з польської, російської і татарської мов та івриту. Так, до подібних запозичень відносять, зокрема, слова «х**», «п***а», «мудак» «*б*ти», та інші, які відрізняються від власне українських чітко вираженим сексуальним підтекстом. Проте, така теорія не повністю відповідає дійсності. Ці слова є питомо українськими словами, що мають спільнослов'янське походження. Запозичено ж із російської мови було лише їхнє використання у якості лайки.

Етимологія цих слів є прозорою для мовознавців та має не тільки спільнослов'янське, але й індоєвропейське походження. Так, слово «х**» споріднене зі словом «ховати» (тобто, «те, що ховають» (порівняймо чергування голосних у формах слова «кувати»–"куй", або той самий суфікс «-й» у словах «водій» від «водити» або «палій» від «палити». Слово «п***а» або споріднене зі словами «піся», «пісяти». Слова «мудак» походить від тепер забутого українського слова «мудо» (що означає чоловічі ядра (яйця) та зафіксовано у «Словарі української мови» Бориса Грінченка (Київ, 1908)). Нарешті, слово «*б*ти» – найдавніше з усіх чотирьох згаданих вище, адже має споріднений корінь, наприклад у грецькому слові «εφρος» зі значенням «самець, цап» або у санкритському слові «yabhati» «злягається, *бе».

З історичних обставин тісний контакт і запозичення з російської мови і культури призвели до широкого використання цих слів і в українській мові. Особливо швидке і масивне запозичення ненормативної лексики з російської мови відбулося під час розпаду Російської Імперії та становлення Радянської влади в Україні, коли використання лайки було відзнакою приналежності до робітничого класу і таким чином дещо втратило соціальне табу такого роду ненормативної лексики. Подальше поширення лайки сексуального типу продовжилося під час репресій 30-х років, коли певна кількість населення перебуваючи в сталінських таборах та тюрмах ще більше запозичували лексику притаманну кримінальному оточенню з яким вони контактували. Також русифікаціія в Україні призвела до того, що навіть в сфері лайки та нецензурних виразів відбулася певна трансформація, коли від «копроректальної» лексики притаманної українській мові відбувся перехід до сексуальної лексики іноземних запозичень. На території України цей поділ ненормативної лексики зараз дещо співпадає з мовним поділом населення регіонів України.

Останнім часом досить активне запозичення ненормативної лексики відбувається і з англійської мови. Це обумовлене передусім великою популярністю окремих зразків американської культури в вигляді фільмів, комп'ютерних програм, музики тощо. Одним з новітніх нецензурних запозичень є слово «фак» (англ. fuck), яке також активно вживається серед української молоді. В зв'язку з іншомовним походженням слова і відсутністю смислового навантаження для україномовного користувача це слово вживається іноді досить легковажно і в ситуаціях, де українські еквіваленти були б вкрай неприпустимими.


Читайте також:

  1. Децентралізовані запозичення.
  2. Запозичення з неслов’янських мов
  3. Запозичення з неслов’янських мов
  4. Запозичення із слов’янських мов
  5. Історичні аспекти розвитку місцевого запозичення
  6. Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.
  7. Лексичні запозичення зі слов’янських мов
  8. Побудова термінів шляхом запозичення з інших мов
  9. Публічні запозичення.
  10. Система внутрішнього запозичення з позицій її вартості




Переглядів: 986

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Культурні особливості. | Класифікація лексики за її походженням: рідна, запозичена. Причини та шляхи її запозичення. Пуризм та ставлення до нього.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.