• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схеми 1, 2 і 3 не застосовуються при сертифікації послуг.

Схема 4.Вона використовується для одержання сертифіката відповідності на продукцію, що випускається серійно, а також на надання послуг. Сертифікат відповідності в цьому випадку видається на підставі позитивних результатів випробування зразків продукції (послуг) і проведення обстеження виробництва (обслуговування).

Якщо продукція, виготовлена серійно, сертифікована за цією схемою, то орган із сертифікації відповідно до затвердженої програми технічного контролю здійснює технічний нагляд, контрольні випробування продукції чи послуг, що відбираються з місць виробництва чи торгівлі.

Сертифікат відповідності за цією схемою видається терміном дії до двох років.

Схема 5.Сертифікація продукції, що випускається серійно, і надання послуг із проведенням атестації виробництваприпускає:

· атестацію виробництва;

· технічний нагляд (контрольні випробування, контроль атестованого виробництва).

При використанні такої схеми сертифікат відповідності видається на термін до трьох років, але не більше від терміну дії атестата виробництва.

Схема 6.Сертифікація продукції, що випускається серійно, і послуг із сертифікацією системи якостівиробництва передбачає:

· випробування зразків;

· сертифікацію системи якості, а якщо вона вже сертифікована, то оцінку системи якості;

· технічний нагляд і контроль за відповідністю системи якості установленим вимогам і дієвістю системи якості.

Відбір, ідентифікація та випробування зразків продукції проводиться органом із сертифікації або, за його дорученням, іншою, не залежною від виробника організацією (рис. 2.6).

Рис.2.6. Організації, що мають право на відбір зразків

Кількість зразків продукції для випробувань (кількість упаковок, загальна маса, точкова маса, кількість і розміщення точок відбору) установлюється органом із сертифікації відповідно до вимог міжнародних та (або) державних стандартів на цю продукцію. За відсутності стандартів правила відбору зразків (їхня кількість) установлюються органом із сертифікації залежно від обсягів випуску (партії).

Відбір зразків представником органу із сертифікації проводиться виключно в присутності представника виробника (постачальника) і оформляється актом відбору зразків (дод. Г) із зазначенням таких відомостей:

· місце і дата відбору зразків;

· назва продукції;

· назва виробника продукції;

· характеристика продукції в споживчій упаковці;

· термін та умови зберігання продукції;

· кількість зразків для випробувань та зразків-свідків для зберігання.

Акт оформляється в трьох примірниках і підписується особою, яка проводила відбір, та представником підприємства-виробника або постачальника. Один примірник залишається у виробника, другий (разом із зразками-свідками) — надсилається в орган із сертифікації для зберігання, третій (разом із зразками для випробувань) — в акредитовану випробувальну лабораторію, яка зазначена в рішенні за заявкою.

Відібрані зразки для випробувань та зберігання маркують і пломбують.

Підприємство-виробник (постачальник) передає відібрані для випробувань та зберігання зразки продукції у випробувальну лабо­раторію та в орган із сертифікації за свої кошти.

Ідентифікація продукції проводиться органом із сертифікації за результатами аналізу інформації, що наведена на етикетці чи в маркуванні, візуального огляду продукції, визначення (у разі необхідності) в акредитованих випробувальних лабораторіях органолептичних та фізико-хімічних показників продукції та зіставлення їх із вимогами чинних в Україні нормативних документів на аналогічну продукцію за загальною назвою (рис. 2.7).

Рис. 2.7. Методи ідентифікації продукції

Ідентифікація продукції, в томучислі імпортної, проводиться відповідно до таких вимог:

· продукція повинна мати етикетки або чітке маркування, де в доступній для сприйняття формі державною мовою зазначаються: загальна назва; маса (об'єм); склад, який включає перелік використаних в процесі виготовлення інших продуктів харчування, харчових добавок, барвників тощо; калорійність (якщо це передбачено для даного продукту); дату виготовлення; термін придатності до споживан­ня (крім продукції, термін придатності якої не обмежений); умови зберігання; найменування та адреса виробника; інша інформація, передбачена чинними в Україні нормативними документами, що по­ширюються на цю продукцію;

· не підлягає ідентифікації продукція без етикеток або чіткого маркування, без належної інформації, з наявними ознаками пошкодження упаковок і така, для якої термін придатності до споживання не зазначений або вичерпаний;

· у разі неможливості ідентифікувати імпортну продукцію за результатами зіставлення (за загальною назвою) її органолептичних і фізико-хімічних показників з вимогами чинних в Україні нормативних документів на аналогічну продукцію, можливість прийняття цієї продукції на обов'язкову сертифікацію вирішується на підставі висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи;

· за результатами ідентифікації представник органу із сертифікації разом із заявником чи уповноваженою особою заявника складають акт ідентифікації (дод. Д).

Зразки продукції, що не пройшли ідентифікацію, на сертифікацію не приймаються.

Загальні відомості про відібрані зразки (дата, назва продукції, кількість, заявник та його адреса, прізвище особи, що відібрала зразки тощо) заносяться до спеціального «Журналу обліку зразків», який ведеться в лабораторії. У разі необхідності зразки позначаються номерами, етикетками або іншим чином, про що робиться запис у журналі.

Частина зразків продукції, що використана для ідентифікації, підлягає списанню або поверненню заявнику.

Випробувальна лабораторія має забезпечувати умови зберігання зразків продукції для випробувань, а також зразків-свідків згідно з вимогами нормативного документа на продукцію протягом усього терміну зберігання.

Списання або повернення заявнику використаних для ідентифікації зразків скріплюється підписами заявника або його представника і відповідальної особи лабораторії в графі про списання у «Журналі обліку зразків». Залишок зразків продукції приймається випробувальною лабораторією на відповідальне зберігання до закінчення випробувань і, залежно від їхніх результатів, або повертається під розписку заявникові, або зберігається випробувальною лабораторією як зразок-свідок сертифікованої продукції. Термін зберігання зразка-свідка не має перевищувати терміну придатності продукції до споживання.

Випробування зразків продукції проводять виключно акредитовані в Системі випробувальні лабораторії, які визначені органом із сертифікації в рішенні за заявкою.

Самостійне прийняття випробувальною лабораторією рішень про проведення випробувань зразків з метою сертифікації продукції не допускається.

Зразки продукції випробовуються на відповідність усім вимогам чинних в Україні нормативних документів, що зазначені в рішенні за заявкою, у тому числі на відповідність обов'язковим вимогам.

Використані зразки продукції, що в повному обсязі випробувані за показниками безпеки, списують або повертають заявникові.

За результатами випробувань випробувальна лабораторія подає до органу із сертифікації протокол випробувань продукції. Протокол має бути підписаний виконавцями робіт і затверджений керівником випробувальної лабораторії. Якщо випробування проводилось у випробувальній лабораторії, що акредитована в Системі тільки на технічну компетентність, протокол випробувань має бути підписаний також представником органу із сертифікації, який (за дорученням органу із сертифікації) брав участь у випробуваннях.

Протокол випробувань має містити:

· посилання на позначення та назву чинних нормативних документів на методи випробувань;

· графу «Вимоги нормативного документа до продукції», в якій записують конкретну норму, визначену нормативним документом;

· графу «Результати вимірювань (випробувань)», в якій записують числовий результат вимірювань.

Записи на зразок «Відповідає», «В нормі» чи «Не виявлено» не допускаються для показників, що підлягають вимірюванню. Якщо результат вимірювань (випробувань) нижчий за межу чутливості застосованого приладу чи методу вимірювань (випробувань), у зазначеній графі робиться запис: «Менше ніж...» і наводиться визначене числове значення межі чутливості приладу або методу вимірювань (випробувань).

Обстеження виробництваздійснюється з метою:

· перевірки відповідності фактичного стану виробництва вимогам документації;

· підтвердження можливості підприємства виготовляти продукцію або надавати послуги, які відповідають вимогам нормативних документів, чинних в Україні;

· перевірки стану виробничого обладнання;

· видачі рекомендацій про необхідність, періодичність та форму проведення технічного нагляду за виробництвом сертифікованої продукції чи послуг.

Обстеження виробництва проводиться комісією, що призначається органом із сертифікації, до складу якої входять спеціалісти з виробництва конкретного виду продукції чи послуг. Склад комісії та програма її роботи затверджуються керівництвом органу із сертифікації.

Порядок здійснення робіт з обстеження виробництва продукції або надання послуг передбачає виконання таких етапів:

· експертизу нормативної, технічної та технологічної документації, наданої підприємством;

· обстеження виробництва;

· оформлення акта обстеження виробництва.

Комісія може, у разі необхідності, отримати від заявника інші додаткові відомості, якщо вони потрібні для обстеження виробництва.

За результатами роботи комісія оформляє акт обстеження виробництва у двох примірниках. Акт підписується членами комісії і затверджується керівником органу із сертифікації.

Атестація виробництва— це офіційне підтвердження наявності необхідних і достатніх умов для забезпечення стабільного випуску визначеної продукції чи послуг, що відповідають вимогам нормативних документів.

За результатами атестації видаються рекомендації про періодичність випробувань, кількість зразків і проб, необхідних для сертифікації, способи і правила їх відбору.

Атестація виробництва проводиться органом із сертифікації з ініціативи заявника чи за рішенням органу із сертифікації.

Порядок проведення робіт з атестації виробництва передбачає:

· попередню оцінку;

· складання програми і методики атестації;

· перевірку виробництва та атестацію його технічних можливостей;

· технічний нагляд за атестованим виробництвом.

Результати атестації оформляються атестатом виробництва,що реєструється в Реєстрі Системи і направляється заявникові, а його копія — до територіального органу Держспоживстандарту.

Сертифікація систем якості.Система якості — це сукупність методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

Під якістю продукції розуміють сукупність властивостей, що відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, енергетичну цінність, естетичність, екологічну чистоту продукції та інші характеристики, що дозволяють цій продукції задовольняти споживача відповідно до її призначення.

Сертифікація систем якості проводиться з ініціативи заявника чи за рішенням органу із сертифікації, якщо це передбачено схемою сертифікації, органами, акредитованими в Системі на право проведення таких робіт.

Сертифікація системи якості проводиться з метою одержання інформації про відповідність системи якості встановленим вимогам і підтвердження того, що технічні, адміністративні і людські фактори, що впливають на якість продукції, перебувають під контролем, а продукція незадовільної якості вчасно виявляється і підприємство вживає заходи щодо запобігання виготовленню такої продукції на постійній основі.

Порядок проведення сертифікації визначається органом із сертифікації системи якості відповідно до вимог нормативних документів і передбачає:

· попередню оцінку системи якості;

· остаточну перевірку та оцінку системи якості;

· оформлення результатів перевірки;

· технічний нагляд за сертифікованою системою якості в період терміну дії сертифіката.

Результати сертифікації системи якості оформляються сертифікатом системи якості,що видається заявникові, а копія направляється до органу із сертифікації (дод. E).

Сертифікат якості — це супровідний документ, що засвідчує якість виробленої продукції, товару, який постачається, наданих послуг і містить показники якості, технічні характеристики.

За наявності сертифіката на систему якості, що поширюється на виробництво продукції, надання послуг, заявленої на сертифікацію, заявник додає до заявки копію цього сертифіката. Перевірка в такому разі здійснюється для підтвердження того, що продукція, яка випускається підприємством, чи надані послуги відповідають обов'язковим вимогам нормативних документів.

Орган із сертифікації після одержання заявки і копії сертифіката системи якості подає в орган із сертифікації системи якості запит щодо документального підтвердження задовільного функціонування на підприємстві системи якості. Після одержання документів з позитивною відповіддю і аналізом орган із сертифікації визначає схему сертифікації продукції, що передбачає сертифікацію системи якості.

З метою посилення контролю і впровадження на підприємствах системи управління якістю, у тому числі відповідно до стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), 23 лютого 2001р. Президентом України підписаний Указ «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції (послуг) №113/2001».

Аналіз одержаних результатів і прийняття рішення про видачу сертифіката відповідності. Протокол випробувань розглядається органом із сертифікації з метою визначення відповідності:

· номенклатури перевірених показників номенклатурі показників, зазначених у рішенні за заявкою;

· вимогам, що встановлені Правилами сертифікації однородно продукції;

· застосованих методів та засобів випробувань вимогам нормативного документа на методи випробувань.

До розгляду протоколу не повинні залучатися посадові особи органу із сертифікації, які безпосередньо брали участь у випробуваннях продукції як представники органу.

На підставі позитивних результатів розгляду протоколу та виконання інших робіт, що передбачені в рішенні за заявкою, орган із сертифікації видає сертифікат відповідності. Термін дії сертифіката на партію продукції не має перевищувати терміну придатності сертифікованої продукції до споживання.

У разі негативних результатів сертифікаційних випробувань орган із сертифікації протягом доби інформує про це державний орган за місцезнаходженням заявника, який здійснює нагляд за виробництвом або реалізацією продукції.

Якщо схемою (моделлю) сертифікації, наведеною в рішенні за заявкою, передбачена атестація виробництва чи використання сертифікованої системи якості, орган із сертифікації за позитивними результатами цієї роботи приймає рішення про термін дії сертифіката відповідності, що видається заявнику. Термін дії сертифіката у цьому разі не має перевищувати терміну дії атестата виробництва чи сертифіката системи якості.

Під час оформлення сертифіката відповідності в реквізиті «Сертифікат поширюється на...» робиться запис: «серійно виготовлену продукцію з урахуванням терміну її придатності до споживання».

Оформлення акта про зберігання зразка-свідка сертифікованої продукції. Зразок-свідок сертифікованої продукції — це відібраний за встановленими в Системі правилами зразок серійної продукції, на яку виданий в установленому порядку сертифікат відповідності.

Зразок-свідок зберігається органом із сертифікації, акредитованою випробувальною лабораторією чи іншою організацією за необхідності повторення випробувань для підтвердження показників продукції (розв'язання спірних проблем тощо).

Повідомлення про необхідність пломбування зразка-свідка до випробувальної лабораторії надсилає орган із сертифікації, який розглядає результати проведених робіт із сертифікації.

Пломбування зразка-свідка сертифікованої продукції виконує відповідальна особа органу із сертифікації або, за рішенням органу, відповідальна особа випробувальної лабораторії, яка проводила випробування з метою сертифікації на підставі позитивного рішення органу із сертифікації щодо можливості видачі сертифіката відповідності на продукцію за заявкою.

Пломбування зразка-свідка виконується за методом, що виключає підміну, заміну чи доступ до продукції без руйнування пломби випробувальної лабораторії.

Відомості про пломбування зразка-свідка зазначаються в «Акті про пломбування та зберігання зразка-свідка продукції за заявкою № ____ на сертифікацію продукції» (дод. Ж).

Питання про місце зберігання зразків-свідків продукції вирішується органом із сертифікації.

Зразки-свідки повертаються заявникові після закінчення терміну дії сертифіката відповідності, що оформляється окремим документом.

Акт про пломбування та зберігання зразка-свідка продукції, за умови заповнення всіх передбачених реквізитів, підписів та печаток, подається на затвердження керівникові органу із сертифікації до одержання заявником сертифіката відповідності на продукцію.

Один примірник акта зберігається органом із сертифікації у справі про сертифікацію продукції підприємства-виробника, другий — передається в організацію, яка зберігає зразок-свідок.

Видача сертифіката відповідності та занесення сертифікованої продукції до Реєстру Системи. Оформлення сертифіката відповідності та його реєстрацію в Реєстрі Системи виконує орган із сертифікації, який розглядав результати робіт із сертифікації продукції за заявкою.

За позитивними висновками розгляду результатів робіт із сертифікації заявникові видається оригінал сертифіката відповідності (дод. K).

Заповнення реквізитів, передбачених сертифікатом відповідності, є обов'язковим. У разі, коли заходи, передбачені в реквізитах форм сертифікатів відповідності, не проводилися, у реквізиті робиться запис: «Не проводилось», «Не маркується», «Не наноситься».

У сертифікаті відповідності, що видається на партію продукції, зазначаються відомості про розмір партії, дату виготовлення продукції та номер і дату підписання договору (контракту), за яким ця партія ввезена в Україну.

Ha зворотному боці форми (бланка) сертифіката відповідності в реквізиті «Випробування, що проведені випробувальною лабораторією» для вітчизняної продукції також робиться запис про відомості щодо назви державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, яка дала дозвіл виробнику на виготовлення і реалізацію продукції в Україні, із зазначенням реєстраційного номера, дати його видачі та прізвища, ініціалів і посади особи, уповноваженої Міністерством охорони здоров'я України.

Реєстраційний номер сертифіката відповідності в Реєстрі Системи визначає уповноважена особа органу із сертифікації.

Копія виданого сертифіката відповідності зберігається органом із сертифікації у справі про сертифікацію продукції заявника. Другий примірник копії подається до Держспоживстандарту України.

Визнання іноземних сертифікатів, що підтверджують відповідність імпортної продукції вимогам чинних в Україні нормативних документів. Визнанню в Системі підлягають сертифікати, видані уповноваженими органами інших держав (далі — іноземний сертифікат), шляхом укладання угод про визнання результатів сертифікації продукції або ухвалення рішення про визнання згідно з ДСТУ 3417-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Процедура визнання ре­зультатів сертифікації продукції, що імпортується».

Свідченням про визнання іноземних сертифікатів є сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (дод. JI).

Технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва. У разі, коли сертифікат відповідності видано підприємству-виробнику на певний термін і за договором йому надане право самостійно застосовувати цей сертифікат до кожної одиниці виготовленої продукції, технічний нагляд за сертифікованою продукцією під час її виробництва проводить орган із сертифікації чи, за його дорученням, інша організація.

Технічний нагляд за сертифікованою продукцією полягає у проведенні періодичних контрольних випробувань зразків продукції, що відбираються у виробника чи в торговельних організаціях. Залежно від схеми (моделі) сертифікації застосовуються одночасно і такі види технічного нагляду:

· періодичний технічний нагляд за станом виробництва або за атестованим виробництвом сертифікованої продукції;

· періодична оцінка ефективності функціонування сертифікованої системи якості у виробника.

Періодичність контрольних випробувань, їхній обсяг та порядок проведення, зміст та періодичність проведення технічного нагляду за атестованим виробництвом і періодичність оцінки ефективності функціонування системи якості встановлює орган із сертифікації продукції в кожному конкретному випадку і регламентує їх у програмі технічного нагляду, яка розробляється органом із сертифікації продукції і затверджується його керівником.

За результатами технічного нагляду виконавець складає і подає до органу із сертифікації звіт, в якому зазначаються можливі причини невідповідностей визначеним вимогам (за наявності) та пропонуються коригувальні заходи.

Орган із сертифікації може прийняти рішення про проведення додаткових випробувань чи перевірок залежно від інформації про стан сертифікованої продукції, яка надходить від споживачів і органів контролю.

Орган із сертифікації може тимчасово припинити або зупинити дію сертифіката відповідності у таких випадках:

· виявлення невідповідності продукції вимогам, що встановлені під час сертифікації;

· порушення вимог технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, маркування продукції тощо;

· унесення виробником змін до нормативних документів, методів випробувань, складу тощо, які можуть вплинути на відповідність сертифікованої продукції визначеним вимогам, без попереднього узгодження з органом із сертифікації;

· порушення умов договору заявником.

Орган із сертифікації продукції в триденний термін надсилає письмову інформацію про прийняте рішення щодо призупинення або припинення дії сертифіката відповідності до Держспоживстандарту України, його територіального органу та заявника.

Рішення про тимчасове припинення дії сертифіката відповідності може бути скасоване у тому разі, якщо проведенням коригувальних заходів виробник може усунути невідповідності та причини їх виникнення в місячний термін і підтвердити відповідність продукції визначеним вимогам без проведення випробувань в акредитованій випробувальній лабораторії.

За інших обставин дія сертифіката відповідності зупиняється.

Коригувальні заходи проводяться виробником продукції одразу ж після одержання рішення органу із сертифікації. Контроль за виконанням коригувальних заходів здійснює орган із сертифікації, що видав сертифікат відповідності.

Усі витрати щодо проведення коригувальних заходів та контролю за їх виконанням несе виробник сертифікованої продукції.

Коригувальні заходи вважаються успішно виконаними, якщо:

· продукція після їх виконання відповідає вимогам нормативних документів;

· внесено зміни до виробничого процесу, що виключають виготовлення продукції, яка вимагатиме повторного проведення коригувальних заходів;

· невідповідна продукція вилучена зі складів, оптових баз, закладів торгівлі, у споживачів, доопрацьована або знищена, чи проведені інші дії, які забезпечують належну ефективність ужитих заходів.

Повідомлення про успішне виконання коригувальних заходів із рекомендацією про відновлення дії сертифіката відповідності надсилається організацією, що контролює, в орган із сертифікації, яким прийнято рішення про проведення коригувальних заходів.

Знак відповідності призначений для позначення сертифікованої продукції (послуг) з метою інформування споживача про те, що продукція чи послуги сертифіковані в системі УкрСЕПРО і відповідають усім вимогам, зазначеним у нормативних документах, дія яких поширюється на них.

За позитивного результату сертифікації продукції (послуг), заявник одержує право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності.

Право маркування продукції, сертифікованої за схемами З, 4, знаком відповідності надається заявникові на підставі ліцензійної угоди.

Розглянемо знаки відповідності, які застосовуються в Україні (рис. 2.8):

Рис. 2.8. Знаки відповідності

Знаком, зображеним на рис. 2.8, а, маркується продукція, що відповідає обов'язковим вимогам нормативних документи:. Вона включена в перелік продукції (послуг), що підлягає обов'язковій сертифікації.

Знаком, зображеним на рис. 2.8, б, маркується продукція, яка відповідає усім вимогам нормативних документів, що поширюються на дану продукцію. Цей знак проставляється на продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, якщо вона сертифікована на відповідність обов'язковим і необов'язковим вимогам нормативних документів. Знак відповідності, зображений у квадраті, найбільшою мірою гарантує покупцеві якість товару, що купується. Цим же знаком маркується продукція, що не підлягає обов'язковій сертифікації, але сертифікована з ініціативи виробника (продавця).

Якщо продукція не підлягає обов'язковій сертифікації, але сертифікована на відповідність окремим вимогам нормативних документів, то вона маркується знаком, зображеним на рис. 2.8, в.

Форма, розміри і технічні вимоги до знака відповідності визначаються державним стандартом ДСТУ 2296-93.

Під графічним зображенням знака відповідності в прямокутнику вказується код органу, яким проведена сертифікація (кожний орган сертифікації має індивідуальний код). Знак відповідності вважається не дійсним, якщо код органу сертифікації не зазначений.

Наявність знака відповідності на упаковці товару значно підвищує впевненість у його споживчих якостях і довіру до виробника.

Знак відповідності наноситься на незнімну частину виробу і (чи) тару, упаковку, експлуатаційну і товаросупровідну документацію. Місце нанесення знака відповідності встановлюється підприємством, що одержало право на його використання.

Якщо знак відповідності неможливо нанести безпосередньо на упаковку товару, то він проставляється в супровідних документах на цю послугу, у рекламних матеріалах тощо.

Застосування знака відповідності без одержання на це права чи використання знаків, символів, що імітують його, не допускається.

Якщо дію сертифіката тимчасово припинено, то на цей період маркування продукції і супровідних документів забороняється. При анулюванні сертифіката відповідності заявник позбавляється права використовувати знак відповідності.

Читайте також:

1. VІ. Структурно-логічні схеми
2. Акредитація органу з сертифікації
3. Алгоритми та блок-схеми
4. Банківська діяльність у сфері надання фінансових послуг.
5. Блоки схеми алгоритму
6. Величина доходу від використання праці, землі й капіталу визначається величиною їхнього граничного внеску у виробництво певних товарів чи послуг.
7. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
8. Вибір типу обмотки і складання схеми.
9. Вибір типу обмотки і складання схеми.
10. Види і схеми відбору одиниць
11. Види недержавного пенсійного забезпечення та схеми фінансування пенсійних виплат.
12. Види пенсійних виплат і соціальних послуг.

Переглядів: 1033