Майнового комплексу

Рис. 1. Типологія видів вартості підприємства як цілісного

Ефективність менеджменту і бізнесу вимірюється ринковою ціною підприємства або вартістю бізнесу, оскільки саме цей показник дозволяє оцінити успішність і ефективність в цілому, а також порівняти підприємства між собою.

Оцінка вартості бізнесу може розглядатися як спосіб визначення у вартісному виразі можливих кінцевих результатів його діяльності на основі використання апарату фінансово-економічної діагностики.

Діагностика вартості бізнесу – складна і об’ємна робота. В межах економічної діагностики розглядаються основні поняття і принципи оцінки бізнесу, які ілюструють тезис про те, що вартість бізнесу є критерієм оцінки успішності бізнесу.

З точки зору оцінювання вартості, бізнес – це сукупність нерухомості, активів, знань і досвіду трудового колективу, іміджу підприємства, а також організація нормального їх сумісного функціонування.

Оцінка бізнесу – найбільш трудомістка і всеосяжна робота, яка включає оцінку нерухомості і оцінку інтелектуальної власності, а також різних аспектів якості підприємства (бізнес, персонал, структура, методи управління і т. ін.).

Основна мова, на якій розмовляють у сфері бізнесу – це фінанси. Фінанси, фінансовий стан підприємства, абстрагуючись від виробничих особливостей бізнесу, слугують виразом цілей бізнесу. Бізнес – складна система, індикаторами ефективності якого є безліч фінансових показників, що характеризують співвідношення і залежності між різними сферами і аспектами бізнесу. Як через вартісні показники визначити успішність бізнесу? В узагальнюючому вигляді це звучить так: чистий прибуток підприємства повинен рости, а підприємство повинно заробляти в рік більше, ніж в середньому коштує його розміщений на фондовому ринку капітал. Це являється запорукою росту ринкової вартості акцій. Бізнес – це завжди інвестиції. Інвесторам нема сенсу вкладати гроші в акції конкретного підприємства, якщо прибуток від них не більше, ніж від грошей, вкладених в бізнес ринку, так як ризик при вкладах у ринок значно менший.

Базовими поняттями в бізнесі слід вважати: а) активи; б) прибуток; в) темп росту; г) потік грошових засобів.

Ці чотири змінні пов’язані між собою чисельними залежностями. Існує рівновагомий стан, при якому перераховані складові знаходяться в оптимальних співвідношеннях один з одним, а саме при такому стані можна визначити найважливіший показник будь-якого бізнесу – його вартість. Для того, щоб цей показник був максимально можливим, здійснюються в основному всі операції в бізнесі, тому для оцінки ефективності менеджменту, як базових фінансових показників, які характеризують бізнес, слід обирати ті, котрі визначають вартість бізнесу.

Немає єдиного визначення терміну „вартість бізнесу”. Це пояснюється тим, що оцінка бізнесу (як засіб оцінки, так і результуюча вартість) не визначається по однозначній формулі. Вартість бізнесу суттєво залежить від цілей оцінки. Більш того, весь процес оцінки прямо залежить від причин, які її спонукали, і цілей, які вона переслідує.

В дійсності шукана вартість бізнесу буде корелюватись з метою проведеної оцінки через саму вартість, так як різні цілі оцінки припускають пошук різного виду вартості.

Оцінка вартості підприємства здійснюється на основі:

· загальної характеристики підприємства, його історії і перспектив розвитку;

· частки акціонерів у капіталі підприємства чи характеристики цінних паперів, які підлягають оцінці, включаючи юридичні права, привілеї і умови, кількісні характеристики, фактори, які впливають на контроль над підприємством, і угоди, які обмежують продаж чи передачу цих прав;

· фінансової інформації про підприємство за попередні періоди;

· активів і зобов’язань підприємства;

· загальної характеристики галузей, які впливають на дане підприємство; їхнього поточного стану;

· оцінки економічних факторів, які впливають на дане підприємство;

· оцінки стану ринку капіталів як джерела необхідної інформації про можливі ставки доходу по альтернативним капіталовкладенням, про зливання та поглинання підприємств;

· даних про минулі угоди за участю оцінюваного підприємства, часткою в його капіталі чи його акціях.

Оцінка виконується незалежними експертами-оцінювачами. При проведенні оцінки оцінювачі працюють незалежно або в складі невеликих консалтингових фірм.

Оцінка вартості бізнесу, майна, як було відмічено раніше, завжди проводиться з якою-небудь конкретною метою (визначення ціни продажу, одержання іпотечного кредиту, страхування майна і т. ін.). Ця мета називається призначенням оцінки і обумовлює вибір визначення шуканої вартості. Одне і те ж майно буде мати різну вартість при використанні різних визначень вартості. Так, наприклад, оцінка вартості для цілей страхування від пожежі відрізняється від оцінки вартості для цілей іпотечного кредитування. У першому випадку величина вартості визначається витратами на відновлення елементів споруд, що піддавались відповідним ризикам, а у другому – найбільш імовірною ціною, по якій об’єкт зможе бути проданий на ринку у випадку припинення виплат по іпотечному кредиту.

Таким чином, одне і те ж майно може мати різні вартості в залежності від призначення оцінки. У залежності від передбаченого використання результатів і об’єкта оцінки виділяються наступні види оціночних вартостей.

Вартість у користуванні визначається виходячи із припущення про те, що підприємство не буде продаватися на вільному, відкритому і конкурентному ринку для будь-яких альтернативних цілей використання ні повністю, ні шляхом розпродажі по частинам. Вартість у користуванні носить суб’єктивний характер, оскільки виражає думку власника підприємства відносно можливостей його подальшого використання.

Основні вартості цього виду:

Повна вартість відтворення (відтворювальна вартість) – сукупність витрат, необхідних на відтворення копії об’єкта з тих чи інших аналогічних матеріалів, розрахована в поточних цінах.

Повна вартість заміщення – поточна вартість нового об’єкту, який є по своїм характеристикам найбільш близьким аналогом оцінюваного об’єкта. Іншими словами, повна вартість відновлення – це вартість створення точної копії об’єкта, а повна вартість заміщення – це вартість створення об’єкта з корисністю, рівною корисності оцінюваного об’єкта.

Вартість залишкового заміщення – мінімальні сукупні витрати (в поточних цінах), необхідні для заміни даного об’єкта аналогічним іншим об’єктом, не гіршим розглядуваного, але не по всім, а лише по залишковій частині його функціональних конструктивних і експлуатаційних характеристик.

Страхова вартість визначається на базі розглянутих вище вартостей за відрахуванням вартості тих елементів, виключення яких обговорено договором страхування.

Інвестиційна вартість (у користуванні) – вартість власності для конкретного інвестора чи групи інвесторів при визначених цілях інвестування. Різниця між інвестиційною вартістю (чи повною вартістю заміщення) характеризує розмір капітальних вкладень.

Вартість в обміні визначається виходячи із припущення про те, що можливий продаж підприємства на вільному, відкритому і конкурентному ринку в умовах рівноваги встановленого факторами попиту і пропозиції. При цьому передбачається альтернативне існуючому використання підприємства.

Основні вартості у обміні наступні:

Ринкова вартість – найбільш імовірна ціна, по якій об’єкт оцінки може бути проданий на відкритому ринку в умовах конкуренції серед продавців і покупців, коли ті та інші діють розумно, маючи всю необхідну інформацію, і на величині ціни не відображаються будь-які надзвичайні обставини. Умови, які необхідні для формування ринкової ціни:

· типовість мотивування продавця і покупця;

· достатня проінформованість сторін та їхнє бажання діяти в своїх інтересах;

· знаходження об’єкта на відкритому ринку досить тривалий час;

· визначення ціни як розумної винагороди за об’єкт без наявності будь-яких знижок чи уступок з будь-якої сторони;

· здійснення сплати наявністю чи її еквівалентом.

Інвестиційна вартість (у обміні) – вартість власності у результаті інвестицій, коли їхній напрямок і розмір визначаються найбільш ефективним способом використання об’єкта.

Ліквідаційна вартість – типова сума, яку передбачається одержати в результаті відкритої вимушеної продажі оцінюваного майна при умові, що у продавця є деякий період часу на пошук покупця і підготовку майна до продажу.

Додаткова уява про стандарти вартості дає системний підхід.

З точки зору системного підходу до підприємства і його вартості перераховані стандарти вартості набувають наступний зміст:

Ліквідаційна вартість – це вартість елементів (активів), які входять в систему (підприємство).

Обґрунтована ринкова вартість – це вартість підприємства як системи елементів (активів), тобто вартість елементів (активів) плюс системний ефект (goodwill).

Інвестиційна вартість – це вартість підприємства як елемента системи вищого порядку (підсистеми), тобто вартість елементів (активів) плюс системний ефект першого порядку (goodwill) плюс системний ефект вищого порядку (корпоративний ефект).

Гудвіл – умовна вартість ділових зв’язків підприємства, „ціна” накопичених нематеріальних активів (престижу торгової марки, досвіду ділових зв’язків, стійкості клієнтури, управлінських, організаційних і інноваційних ресурсів, репутації в діловому світі, механізму контролю за збутовою діяльністю і т. ін.). Гудвіл пов’язаний з місцем розташування, персоналом, різними правами і пільгами підприємства, постійним суспільними визнанням. Гудвіл – нематеріальний актив, що часто випадає із бухгалтерського балансу або відображається по заниженій вартості.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність, необхідність і цілі оцінки вартості підприємства.	\|	Затратний і прибутковий підхід до оцінки вартості підприємства.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.