Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Іммобілізація біологічно активних речовин та клітин

Тема: Біотехнологія виробництва і застосування іммобілізованих препаратів.

1. Іммобілізація біологічно активних речовин та клітин

2. Іммобілізація ферментів. Мета і методи іммобілізації

3. Носії для іммобілізації ферментів

 

 

ЛІТЕРАТУРА:

1.В.О. Слободян Основи біотехнології. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія»,2006-200с.

2.В.Г. Герасименко Біотехнологія. Підручник / В.Г. Герасименко. – К.: Фірма «ІНКОС», 2006. – 647с.

3.В. Вакула Биотехнология: что это такое? – Москва «Молодая гвардия» 1989. – 264с.

 


Інженерна ензимологія поряд з генетичною і клітинною інженерією складає фундамент нової біотехнології.

Інженерна ензимологія — це галузь біотехнології, яка базується на використанні каталітичних функцій ферментів (або ферментних систем) у ізольованому стані або в складі певних клітин для одержання відповідних цільових продуктів.

Слово «інженерна» свідчить про створення конструкції (від франц. engin — машина), в даному випадку — конструювання біокаталізаторів з заданими властивостями з подальшим використанням у біотехнологічному процесі.

Це новий науково-технічний напрям, який базується на хімічній ензимології, біохімії, хімічній технології та інженерно-економічних дисциплінах. Основне завдання інженерної ензимології - розробка біотехнологічних процесів, у яких використовується каталітична дія ферментів, виділених зі складу біологічних систем або ферментів, які знаходяться в клітинах, штучно позбавлених здатності до росту. Існує й і інше визначення завдання інженерної ензимології: це конструювання біоорганічних каталізаторів з передбаченими властивостями на основі ферментів або поліферментних комплексів, виділених з біологічних систем, які розвиваються. З огляду на практичні потреби одержання певних продуктів передбачені властивості - це визначений термін служби каталізатора за певних умов (температури, рН, іонної сили розчину), його селективність (специфічність) дії, продуктивність (активність), імуногенність, токсичність і т.д.

Однак завдання інженерної ензимології набагато ширші, ніж створення каталізаторів нового типу. Найголовніша мета цієї дисципліни - розробити наукові основи використання ферментних каталізаторів для створення нових біотехнологічних процесів у промисловості, нових методів у терапії і діагностиці, аналізі, органічному синтезі й інших галузях практичної діяльності.

Біологічно активні речовини як високо -, так і низькомолекулярні (ферменти, білки, поліпептиди, глікопротеїни, нуклеїнові кислоти, антигени, антитіла, антибіотики, гормони, вітаміни, лікарські речовини тощо) можуть бути іммобілізовані, тобто переведені у нерозчинний стан зі збереженням (частковим або повним) їх активності.

Іммобілізація це обмеження рухливості молекул та їх конформаційних перебудов. Іммобілізація у широкому розумінні слова — це будь-яке обмеження вільності руху об'єкта в просторі.

Найбільшу групу іммобілізованих біологічно активних речовин складають ферменти. Основні принципи і способи іммобілізації вперше були розроблені для ферментів і іммобілізовані ферменти вперше почали широко застосовувати в різних галузях народного господарства.

Так, дослідження Дж. Нельсона і Е. Гриффина ще в 1916 р. показали, що інвертаза, адсорбована на вугіллі (тобто іммобілізована), зберігає каталітичну активність. У 20-30 рр. минулого століття роботи у цьому напрямку були продовжені, і в 1939 р. Дж. Пфанмюллер і Г. Шлейх одержали перший патент на використання адсорбованих на дерев'яній тирсі протеолітичних ферментів для обробки шкур. У 1953 р. Н. Грубхофером і Д. Шлейтом вперше був застосований метод ковалентної іммобілізації.

Методичні підходи іммобілізації ферментів розповсюджуються і на інші біологічно активні речовини, тому іммобілізація ферментів і іммобілізовані ферменти є модельними об'єктами.

 


Читайте також:

  1. II. За зміною ступенів окиснення елементів, які входять до складу реагуючих речовин
  2. IV. Запасні речовини
  3. L2.T4. Транспортування рідких, твердих та газоподібних речовин.
  4. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  5. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
  6. Аварії з викидом (загрозою викиду) сильнодіючих отруйних речовин на об'єктах економіки.
  7. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  8. Аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище
  9. Аваріїз витоком сильнодіючих отруйних речовин.
  10. Агрегатні стани речовини
  11. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ринковий підхід до оцінки вартості підприємства. | Іммобілізація ферментів. Мета і методи іммобілізації

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.