МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Іммобілізація біологічно активних речовин та клітинТема: Біотехнологія виробництва і застосування іммобілізованих препаратів. 1. Іммобілізація біологічно активних речовин та клітин 2. Іммобілізація ферментів. Мета і методи іммобілізації 3. Носії для іммобілізації ферментів
ЛІТЕРАТУРА: 1.В.О. Слободян Основи біотехнології. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ «Галицька академія»,2006-200с. 2.В.Г. Герасименко Біотехнологія. Підручник / В.Г. Герасименко. – К.: Фірма «ІНКОС», 2006. – 647с. 3.В. Вакула Биотехнология: что это такое? – Москва «Молодая гвардия» 1989. – 264с.
Інженерна ензимологія поряд з генетичною і клітинною інженерією складає фундамент нової біотехнології. Інженерна ензимологія — це галузь біотехнології, яка базується на використанні каталітичних функцій ферментів (або ферментних систем) у ізольованому стані або в складі певних клітин для одержання відповідних цільових продуктів. Слово «інженерна» свідчить про створення конструкції (від франц. engin — машина), в даному випадку — конструювання біокаталізаторів з заданими властивостями з подальшим використанням у біотехнологічному процесі. Це новий науково-технічний напрям, який базується на хімічній ензимології, біохімії, хімічній технології та інженерно-економічних дисциплінах. Основне завдання інженерної ензимології - розробка біотехнологічних процесів, у яких використовується каталітична дія ферментів, виділених зі складу біологічних систем або ферментів, які знаходяться в клітинах, штучно позбавлених здатності до росту. Існує й і інше визначення завдання інженерної ензимології: це конструювання біоорганічних каталізаторів з передбаченими властивостями на основі ферментів або поліферментних комплексів, виділених з біологічних систем, які розвиваються. З огляду на практичні потреби одержання певних продуктів передбачені властивості - це визначений термін служби каталізатора за певних умов (температури, рН, іонної сили розчину), його селективність (специфічність) дії, продуктивність (активність), імуногенність, токсичність і т.д. Однак завдання інженерної ензимології набагато ширші, ніж створення каталізаторів нового типу. Найголовніша мета цієї дисципліни - розробити наукові основи використання ферментних каталізаторів для створення нових біотехнологічних процесів у промисловості, нових методів у терапії і діагностиці, аналізі, органічному синтезі й інших галузях практичної діяльності. Біологічно активні речовини як високо -, так і низькомолекулярні (ферменти, білки, поліпептиди, глікопротеїни, нуклеїнові кислоти, антигени, антитіла, антибіотики, гормони, вітаміни, лікарські речовини тощо) можуть бути іммобілізовані, тобто переведені у нерозчинний стан зі збереженням (частковим або повним) їх активності. Іммобілізація це обмеження рухливості молекул та їх конформаційних перебудов. Іммобілізація у широкому розумінні слова — це будь-яке обмеження вільності руху об'єкта в просторі. Найбільшу групу іммобілізованих біологічно активних речовин складають ферменти. Основні принципи і способи іммобілізації вперше були розроблені для ферментів і іммобілізовані ферменти вперше почали широко застосовувати в різних галузях народного господарства. Так, дослідження Дж. Нельсона і Е. Гриффина ще в 1916 р. показали, що інвертаза, адсорбована на вугіллі (тобто іммобілізована), зберігає каталітичну активність. У 20-30 рр. минулого століття роботи у цьому напрямку були продовжені, і в 1939 р. Дж. Пфанмюллер і Г. Шлейх одержали перший патент на використання адсорбованих на дерев'яній тирсі протеолітичних ферментів для обробки шкур. У 1953 р. Н. Грубхофером і Д. Шлейтом вперше був застосований метод ковалентної іммобілізації. Методичні підходи іммобілізації ферментів розповсюджуються і на інші біологічно активні речовини, тому іммобілізація ферментів і іммобілізовані ферменти є модельними об'єктами.
Читайте також:
|
||||||||
|