Закон попиту та пропозиції. Механізм утворення ринкової (рівноважної) ціни.
Рис. 2. Вплив ціни та інших чинників на пропозицію
Пропозицію
Згідно із законом попиту, чим вища ціна на продукт, тим меншу його кількість купуватимуть споживачі. І навпаки, чим нижча ціна продукту, тим більшу його кількість купуватимуть.
Отже, закон попиту відображає обернену залежність між ціною продукту і величиною попиту на нього (рис. 3).
Між ціною та кількістю пропонованого продукту існує пряма, або позитивна, залежність. Якщо ціна зростає, відповідно збільшується й величина пропозиції; якщо ціна знижується, то зменшується величина пропозиції. Цю залежність називають законом пропозиції.
Ринкова ціна – це ціна, що встановлюється на ринку. Розрізняють ціни попиту, пропозиції та рівноваги.
Ціна попиту – гранична максимальна ціна, за яку покупці ще згодні брати товар.
Ціна пропозиції – гранична мінімальна ціна, за яку продавці ще готові пропонувати свій товар.
Ціна рівноваги – це ціна, за якої розмір попиту дорівнює розміру пропозиції.
У конкурентній економіці завжди існує тенденція до встановлення рівноважних цін та кількості. В разі надлишку величини попиту виникає конкуренція між покупцями за дефіцитний продукт. Це дає змогу продавцям підвищувати ціни на нього, внаслідок чого величина пропозиції зростає, а величина попиту зменшується. Попит та пропозиція зрівноважуються і встановлюється ринкова ціна Р*. За надлишку величини пропозиції на ринку постає надмірна кількість продукції, яку не можна продати. Для збільшення продажу продукту знижують ціну, внаслідок чого величина пропозиції знижується, а величина попиту – зростає. Так триватиме доти, доки попит і пропозиція не зрівноважаться у точці Q*, де Qd = Qs, а ціна встановиться на рівні Р*.
Отже, надлишок величини попиту приведе до підвищення ціни, а надлишок величини пропозиції – до її зниження.
Запровадження максимальних цін, або їхньої стелі, передбачає контроль за високими цінами та доходами. Встановлення мінімальних цін спрямоване здебільшого на забезпечення певного рівня життя.