• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Карта релігій України

План

Модуль ІІ. Релігійне життя в Україні

Конспект лекції

Тема 9.Сучасна релігійна ситуація в Україні

Обґрунтування теми:Зміни у суспільному житті призвели до зрушень у релігійній ситуації в Україні. Загальне зацікавлення релігійною тематикою, привело до активізації різних конфесій. Проте різноманітність релігійних організацій на території держави ілюструє високий рівень толерантності та плюралізму. Законодавство України забезпечує свободу совісті і вірсповідання.

Мета: розкрити історичний хід розвитку релігійних подій в Ураїні;

проаналізувати релігійну карту України;

виховувати у студентів повагу та толерантність до релігійних надбань людства та мешканців україни зокрема.

Форма проведення:лекція-бесіда.

Міжпредметні зв’язки: історія; філософія, культурологія, соціологія

Обладнання:опорний конспект; матеріали лекції.

Література:

1. Бондаренко В.Д. Релігійне життя в Україні: стан, проблеми, шляхи оптимізації. – К.: Логос, 1996.

2. Історія православної церкви в Україні: Збірка наукових праць. – К., 1997.

3. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / Під ред.: А.М. Колодного, П.Л. Яроцького. – К., 1999.

4. Історія християнської церкви на Україні (релігієзнавчий нарис). – К., 1992.

5. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – С. 141.

6. Маринович М. Релігійна свобода в Україні: місцеві церкви та закордонні місіонери // Релігійна свобода: історичне підґрунтя, правові основи і реалії сьогодення: Наук. зб. – К., 1998. – С. 141-145.

7. Огієнко І.І. Українська церква. – К., 1993.

8. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 25. – С. 283.

9. Проблема неорелігій в контексті становлення демократичних державно-церковних відносин: Аналітична записка. – К., 1998.

10. Релігійні організації в Україні станом на 1 січня 2001 року // Людина і світ. – 2001. – № 1. – С. 35-38.

1. Карта релігій України

2. Конституція України про свободу совісті

3. Українське законодавство про основні принципи свободи совісті

4. Законодавчі гарантії свободи віросповідань і культів

5. Державні органи і релігійні організації в Україні

6. Українське законодавство про релігійні організації свободи

Виклад лекційного матеріалу:

Україна – багатоконфесійна країна, де станом на 1 січня 2001 року діє 25405 релігійних організацій, які представляють 105 церков, конфесій, напрямків і течій, 96,7% з них є християнськими. Після певного спаду темпів росту кількості релігійних організацій у 1995-1996 роках, починаючи з 1997 року спостерігається їх стабільний ріст.

За роки незалежності України кількість релігійних організацій зросла на 12188 одиниць. Особливо інтенсивно цей процес відбувався впродовж 1998-2000 рр.: +4999 або 1666 щорічно, причому найвищим цей показник був у 2000 році: + 1862, в т.ч. 1707 громад.

З 11475 громад, утворених у 1992-2000 роках, 5885 (51,2 %) є православними, а 3866 (33,7 %) протестантського напрямку. З 873 створених у 2000 р. громад половина православних (у 1999 році цей показник становив 48,04 %) і 35,3 % (проти 26,14 % у 1999 році) – протестантських.

Загалом на початку року 53,1 % всіх релігійних громад України є православними (12959 громад), 26,9 % належить до протестантських церков і союзів (6579), 13,5 % (3317) – до УГКЦ, 3,3 % (807) – до Римо-католицької церкви. Причому в західному регіоні на 10 тис. населення припадає 10,3 релігійної громади; у південно-східному – 2,8; у центральному – 4,5.

Традиційно найвпливовішою конфесією в Україні є православ’я. Темпи росту православних громад в Україні майже вдвічі перевищують темпи росту сукупної кількості релігійних громад і становлять 14,8 %. Найбільш суттєві зміни серед трьох православних церков упродовж 9 років сталися в мережі релігійних організацій Української православної церкви, кількість громад якої зросла на 3574 одиниці (+ 65,3 %), а в 2000 році на 569 громад (приріст 6,6 %). На початок нинішнього року церква має 9047 парафій, що складає 79,8 % загальної кількості православних громад і 36,4 % від загальної кількості наявних в Україні релігійних організацій. УПЦ МП має 36 єпархіальних управлінь, 122 монастирі, 15 духовних навчальних закладів, 64 періодичних видання, 2593 недільні школи та 24 братства. Церковну службу здійснюють понад 7,5 тис. священиків. 4282 громади УПЦ (або 47,3 %) діють у центральному регіоні країни, 2659 (29,4 %) – у південно-східних областях і 2106 (23,3 %) – на Заході України.

Найбільша концентрація громад УПЦ у Вінницькій (774), Хмельницькій (776), Закарпатській (520), Рівненській (520), Житомирській (505), Волинській (490) областях.

Згідно офіційної статистики Українська православна церква Київського патріархату на початок 2001 року зросла на 301 громаду (приріст 11,7%) і становить 2781 релігійну організацію (21% кількості православних громад і 11% загальної кількості релігійних громад в Україні).

Церква має 30 єпархіальних управлінь, 22 монастирі, 18 місій, 10 братств, біля 2,2 тис. священнослужителів, 16 духовних навчальних закладів, 18 періодичних видань та 748 недільних шкіл.

Якщо на початок 1993 року церква мала 87,3 % своїх громад у західному регіоні, то на січень 2001 року це вже 13,7 % своїх парафій у південно-східному регіоні та третина (33,5%) – в центральних областях. Найбільше громад УПЦ КП у Львівській (384), Івано-Франківській (301), Київській (247) та Тернопільській (196) областях.

Інституційна мережа Української автокефальної православної церкви складається з 11 єпархіальних управлінь, 6 духовних навчальних закладів, 1 монастиря, 1 братства, 6 місій.

В церкві нараховується 1015 парафій, 74 % з яких знаходяться в трьох галичанських областях (Львівській, Івано-Франківській та Тернопільській). Церковну службу здійснюють 628 священнослужителів.

Кількість громад УАПЦ у 1992-2000 р. скоротилася на 475 одиниць, в основному у зв’язку зі зміною організаційної підпорядкованості 618 громад у західному регіоні на користь Київського патріархату. Разом з тим відбулася реєстрація статутів 145 парафій у центрі та на південному сході України. Сьогодні 781 громада УАПЦ (79,9 %) функціонує в Західному регіоні.

У 2000 р. загальна кількість парафій церкви збільшилася на 26 одиниць (приріст 2,6 %).

Продовжує нарощувати кількість своїх прихильників Істинно-православна церква, яка за 2000 р. додала 5 громад і нині вже їх має 32 (приріст 15,6 %).

Майже без змін функціонують Старообрядницька церкваБілокриницької згоди – 55 громад, Безпопівської згоди – 12, Російська вільна православна церква – 8 громад.

В останні три роки дещо пригальмувалися темпи росту кількості громад Української греко-католицької церкви. Головні події, пов’язані з її відродженням, відбувалися в 1989-1991 роках й мали вибуховий характер: кількість парафій греко-католиків збільшилася з 138 напівлегальних осередків, що не мали прав юридичної особи, до 2679 повноправних громад на листопад 1992 року. За роки державності України УГКЦ розширила мережу громад своїх вірних на 673 одиниці й сьогодні має у своїй структурі митрополію, Києво-Вишгородський екзархат, 9 єпархій, 79 монастирів, 12 духовних навчальних закладів, 24 періодичних видання. В структуру УГКЦ також входить 19 єпархій, що діють серед української діаспори.

Якщо на початок 1999 р. УГКЦ мала 3315 громад, 2000 р. - 3356, то на січень 2001 р. їх вже було 3437 (приріст 2 %). Таку тенденцію розвитку конфесії можна пояснити тим фактом, що церква перевищила свій довоєнний рівень – 3237 громад, і уповільнення її росту є закономірним. Настає певне насичення традиційних територій поширення церкви громадами, а подальший їх ріст в інших регіонах України відбувається повільно. 97 % греко-католицьких громад знаходяться в Галичині, а також на Закарпатті, де вони становлять окрему Мукачівську єпархію, яка не входить до складу УГКЦ, а підпорядкована папському нунцію в Україні архієпископу Миколі Етеровичу. Таким чином, поки що Церкву можна характеризувати як Західноукраїнське, навіть Галичанське явище.

Якщо на початок 1992 року церква була представлена лише в 13 областях та в Києві, то нині її громади відсутні тільки в Кіровоградській області.

Переважна чи більшість парафій УГКЦ знаходиться у Львівській (1479), Тернопільській (745), Івано-Франківській (657) та Закарпатській (298) областях.

Зауважимо, що греко-католики Польщі знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Апостольської столиці.

Серед церков, що активно розвиваються останніми роками, є Римсько-католицька. З початку 1992 року число її громад збільшилося на 355 одиниць, або 78,5 %, за 2000 рік – на 54 громади (приріст 5,44 %). Утворено Львівську архідієцезію як духовний центр Церкви, Житомирську, Луцьку, Кам’янець-Подільську дієцезії. У підпорядкуванні Апостольської столиці в Україні автономно діє структура РКЦ у Закарпатті. Нині Церква має 807 громад, які діють у всіх областях України, 50 монастирів, 22 місії, 3 братства, 6 духовних навчальних закладів, 405 недільних шкіл, 11 періодичних видань, 430 служителів культу (260 - іноземці). Причому якщо в середині 80-х років 61,2 % громад католиків діяло в західному регіоні, то у 1992 році – вже 54,8%, у 1996 році – 49 %, а сьогодні - 46,1 %.

Широко представлені в Україні Церкви протестантського напрямку. Вони – одні з найбільших в СНД, оскільки об’єднують у 35 напрямках 6579 громад, що становить 26,9% релігійної мережі країни (проти 20,9 % у січні 1992 року).

Кількісно вони виглядають так:

Окрім названих в Україні діють громади Християн віри Євангельської поза союзами, Союзу вільних церков християн Євангельської віри та ін. - всього понад 300 громад.

Найбільш впливовою та авторитетною протестантською церквою залишається Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів. У його складі діють 25 регіональних та обласних управлінських структур, 66 доброчинних місій, 4 братства та 33 духовні навчальні заклади, де готується майже 5,6 тис. майбутніх служителів та працівників церкви, 182 недільних школи, 10 періодичних видань. У 2134 громадах богослужіння проводять 2650 пресвітерів.

Другим за кількістю релігійних організацій протестантським об’єднанням є Всеукраїнський союз церков християн віри євангельської-п’ятидесятників. Його структура складається з 26 обласних управлінь, 48 місій, 1 братства та 1196 громад віруючих, якими опікуються 1569 священнослужителів. В 11 духовних навчальних закладах навчається 610 майбутніх пресвітерів і дияконів. Союз має 674 недільні школи, 9 періодичних релігійних видань.

Українська уніонна конференція церкви адвентистів сьомого дня представлена в Україні 8 регіональними управліннями, 1 місією, 3 духовними навчальними закладами (772 студенти) та 809 громадами (1010 проповідників та пресвітерів), 419 недільними школами, 7 періодичними виданнями.

З початку 1992 року інституційна мережа протестантських церков збільшилась на 3,8 тис. або на 137 %, у т.ч. за рахунок баптистів – на 1130, п’ятидесятників – на 871. У південно-східному регіоні мережа протестантів зросла з 670 до 2131 громади, або більше ніж у тричі, у центральному – на 1505 (181,8 %), у західному - на 832 громади (64,8 %).

Наведемо географію їх розповсюдження. Баптистські організації найбільш поширені в Чернівецькій (157), Донецькій (153), Київській (152), Черкаській (142), Вінницькій (140) та Хмельницькій (133) областях; п’ятидесятницькі – в Рівненській (216), Волинській (141), Чернівецькій (114) та Тернопільській (84) областях; Свідки Єгови – в Закарпатській (146) та Львівській (93) областях; адвентистські – в Чернівецькій (92) та Вінницькій (80) областях. 108 громад реформаторської церкви діють лише в Закарпатті.

Впродовж 1992-2000 р. із 175 до 792 одиниць зросла кількість релігійних громад, створених національними меншинами.

Половину з них (391) складають мусульмани(приріст 15,7 %). Проте єдиної організаційної структури ця конфесія не набула. На сьогодні офіційно діють три зареєстрованих і один незареєстрований центри: Духовне Управління мусульман України (ДУМУ), Об’єднання незалежних мусульманських громад (ОНМГ), Духовне Управління мусульман Криму (ДУМК), Духовний центр мусульман України (ДЦМУ).

228 (приріст 56 %) Іудейських організацій належать до шести об’єднань: Об’єднання хасидів Хабад Любави і іудейських релігійних організацій (87), Об’єднання іудейських релігійних організацій (83), релігійні громади прогресивного іудаїзму (34), Громади месіанського іудаїзму (12), Всеукраїнській конгрес іудейських релігійних громад (11), Незалежна іудейська релігійна громада (1).

В Україні діють також громади Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви (39), парафії Вірменської апостольської та католицької церков (17), а також поодинокі релігійні громади, створені корейцями, шведами та чехами і кримчаками та караїмами у Криму.

В останні роки набули поширення новітні релігійні течії і напрямки. За період з 1992 по 2000 р. їх кількість збільшилась з 83 до 1328 і вони належать до 50 напрямків (28 з них мають лише від 1 до 5 осередків своїх вірних). Серед них – громади харизматичного напрямку (166), Церков Повного Євангелія (383), Новоапостольської церкви (51), Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (мормони) – 57, Товариства Свідомості Крішни (42), буддистів (36). Функціонує 49 громад РУНВіри.

Крім того в Україні діє більше 200 малочисельних (1-2 громади) об’єднань віруючих багатьох інших релігійних напрямків, течій і толків. Загалом 720 громад прихильників новітніх релігійних течій або 54,2 % зосереджено у південно-східному регіоні країни.

Кількість релігійних громад в областях значно відрізняється. Лідерство продовжують міцно утримувати шість західноукраїнських областей, де зосереджено всього 18 % населення України і 36 % загальної кількості релігійних організацій. Кількісно це виглядає так:

Зростання релігійних організацій сьогодні йде переважно за рахунок Центру і Сходу. На Заході країни вже наступило в цьому плані певне насичення. Так, найбільше громад з’явилося на Донеччині, найменше – на Франківщині. Тепер на одну громаду в Україні в середньому припадає менше 2 тис. осіб.

За роки державної незалежності України покращилась матеріальна база релігійних організацій. Віруючим повернуто 3,4 тис. храмів і понад 10 тис. предметів культового та церковного вжитку, а кількість культових будівель та пристосованих приміщень, якими користуються церкви, збільшилася з 9449 до 17667 або на 87 %. За цей період зведено 2,9 тис. сакральних споруд і будується ще близько 2 тис.

Загалом в розпорядженні 25405 релігійних організацій – 17667 храмів, 277 монастирів, 214 місій, 53 братства, 126 духовних навчальних закладів, 7684 недільних шкіл та пунктів катехизації, 222 періодичних видання, 22626 священиків.

До основних тенденцій релігієтворчого процесу в Україні можна віднести такі: подальше збільшення кількості релігійних громад, особливо православних і протестантських, тенденції дезінтеграції, сепаратизму, автономізації, тяжіння до клубних форм релігійного життя.

Проблемою практично для всіх конфесій залишаються кадри священнослужителів і культові споруди.

Читайте також:

1. А/. Верховна Рада України.
2. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
3. Аграрні закони України
4. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
5. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
6. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
7. Адміністрація Президента України
8. Адреси бібліотек України
9. Акти Верховної Ради України
10. Акти Кабінету Міністрів України
11. Акти Конституційного суду України в системі національного законодавства.
12. Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.

Переглядів: 1536