• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, ознаки та види бірж

Принципи врахування специфіки господарювання в процесі правового регулювання

Специфіка господарських відносин, що виникають у певних галу­зях економіки, за участю певних суб'єктів, у процесі здійснення пев­них видів господарської діяльності, на певних територіях, у незвичай­них умовах потребує спеціального правового регулювання, таке ре­гулювання здійснюється відповідно до певних принципів, а саме:

• врахування загальних засад господарювання, визначених упершому розділі ГК України;

• визначення особливостей: встановлення господарських від­носин певного виду; правового становища їх суб'єктів; договірних відносин між ними; відповідальності за порушення вимог спеціаль­
ного законодавства;

• визначення спеціально уповноваженого органу, що здійснює державне регулювання в певній сфері господарювання, на відповід­ній території та/або в незвичайних умовах, а також повноважень
цього органу;

• встановлення спеціальних умов господарювання шляхом на­дання певних пільг та гарантій суб'єктам господарювання (зокре­ма, щодо дотримання їх майнових прав) та покладення на них(суб'єктів) додаткових обтяжень (наприклад, щодо підтримання майнової бази на певному рівні або заборони здійснювати інші ви­ди діяльності, крім основної).

Специфіка правового регулювання певних видів господарських відносин здійснюється за допомогою відповідних положень Госпо­дарського кодексу, Цивільного кодексу, спеціальних законів («Про банки і банківську діяльність», «Про страхування», «Про аудиторську діяльність», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про правовий режим іноземного інвестування», «Про концесії», «Про правовий ре­жим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та ін.) та прийнятих відповідно до них підзаконних норма­тивно-правових актів (основні з них вказані у відповідних темах).

Особливості правового регулювання певних видів господарсь­ких відносин більш ґрунтовно розглядатимуться в наступних темах цього розділу. Проте особливості господарсько-торговель­ної діяльності, перевезення вантажів, капітального будівництва висвітлювалися в розділі IV «Господарські зобов'язання», зокрема в темі 15 «Особливості правового регулювання окремих видів гос­подарських договорів».

Запровадження ринкових засад та форм господарювання в еконо­міку України зумовило широке застосування конкурентних способів укладання господарських договорів на реалізацію майна (у т. ч. цінних паперів як специфічного виду майна) шляхом проведення торгів і, відповідно, спеціалізованих організацій, що здійснюють організацій­но-правове забезпечення проведення торгів та надання пов'язаних з цим послуг. Серед таких суб'єктів господарських відносин особливе місце посідають біржі - одна з найстаріших організаційно-правових форм, що використовується для проведення торгів.

Універсальне поняття біржі в господарському законодавстві Ук­раїни відсутнє, оскільки правове становище двох основних видів бірж - фондової і товарної - регулюється різними нормативно-правовими актами - Законом України від 18.06.1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» і Законом України від 10.12.1991 р. «Про товарну біржу». У Господарському кодексі України положення про ці види бірж містяться в різних главах: про товару біржу - в четвер­тому параграфі «Біржова торгівля» глави 39 «Особливості правового регулювання в окремих галузях господарства», про фондову біржу -в параграфі 3 «Посередництво у здійсненні операцій з цінними па­перами. Фондова біржа» глави 35 «Особливості правового регулю­вання фінансової діяльності». Водночас аналіз положень зазначених законів та відповідних положень ГК України дозволяє виділити такі спільні кваліфікуючі ознаки біржі будь-якого виду:

• корпоративні засади створення та діяльності (організація кор­поративного типу), що передбачає створення кількома (для фондо­вої - щонайменше 20) особами, які після державної реєстрації біржі
набувають статусу учасника біржі; управління біржею за допомо­гою системи органів, вищим з яких є загальні збори членів біржі;

• спеціальний предмет діяльності, некомерційної за своїм характером,- організація торгів на біржі, зосередження попиту та пропозиції на певне майно (продукцію, товари чи цінні папери), сприяння формуванню їх біржового курсу (шляхом біржового ко­тирування цін на підставі реєстрації цін, що виникають стихійно на окремій біржі з урахуванням укладених біржових угод); зби­рання й обробка інформації товарів (цінних паперів), що допуска­ються до торгів на біржі, регулювання біржових операцій (порядку укладення біржових угод);

• заборона здійснювати комерційне посередництво;

• можливість отримання плати за послуги, що надаються бір­жею за встановленими нею цінами (відповідно до встановленого нею розміру плати) з метою забезпечення основної діяльності й
покриття пов'язаних з нею витрат;

• наявність власного майна, що формується за рахунок внес­ків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

• обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа,- статуту біржі та правил біржової торгівлі;

• особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних з біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укла­дення за результатами торгів біржових угод, а також може надава­ти за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім комерцій­ного посередництва).

Залежно від виду майнових цінностей (цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розріз­няють фондові біржі і товарнібіржі.

Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обме­жений, а товарна біржа - традиційними видами майна (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах). Своєю чергою товарні біржі можна класифікувати за різ­ними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані(предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані(предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні(пред­метом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реаль­ного товару,на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і намічений для виготовлення); ф 'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купів­лю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступ­ному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реаль­ного товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвіду­вачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

11.5. Правове становище товарної біржі

11.5.1. Порядок створення, функції, права та обов'язки

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єд­нання заінтересованих юридичних і фізичних осіб, яким це не за­боронено чинним законодавством. Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управ­ління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення за­сновниками угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Статут товарної біржі на етапі її створення приймається заснов­никами з дотриманням вимог Закону «Про товарну біржу» (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:

- найменування та місцезнаходження біржі;

- складу засновників;

- предмета і цілей діяльності біржі;

- видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

- органів управління біржею, порядку їх утворення, компе­тенції;

- організаційної структури біржі;

- порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;

- прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми осо­бами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її чле­нами;

- порядку й умов застосування санкцій;

- майнової відповідальності членів біржі;

- порядку припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосу­ються створення та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, встановленому для підприємств (юридичних осіб). З мо­менту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридич­ної особи і відповідно - право здійснювати свою діяльність згідно із спеціальною правосуб'єктністю.

Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стандарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тоб­то розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'яз­ковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав та несуть встановлені законом обов'язки.

Товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'яз­ковими для всіх учасників торгів;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні ста­ндарти і типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржо­вих угод протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів бір­жі, плату за послуги, що надаються біржею;

- встановлювати інші грошові збори;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржових правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у тор­говельних угодах;

- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за ко­рдоном України;

- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосу­ються біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні видання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.
Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необхідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управлінні товарної біржею здійснюється за допомогою сис­теми органів: загальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комісію. Крім того, для управління біржею формується (в т. ч. з числа найманих працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що діють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, фор­мується за рахунок:

• пайових, вступних та періодичних внесків;

• надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

• штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;

• інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, визначеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні то­варної біржі і сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу членів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості «біржового міс­ця» (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на «біржове місце»). Членство товарної біржі забезпечує управнення власника щодо «біржового місця», які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продаватися ним за встановленими біржею правилами.

Член товарної біржі має право сам або через свого представ­ника:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

• здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайо­вого чи вступного внеску;

• користуватися усіма послугами біржі.
Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:

• додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до пра­вил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що мо­жуть негативно вплинути на виконання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

• подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

• не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію товарної біржі.

Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах та в порядку, визначених статутом біржі.

11.5.2. Угоди товарної біржі: поняття, види, порядок укладання

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод та вимоги до їх змісту і форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна(купівлю-продаж, поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються пра­вилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається чле­нами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвід­ченню (щодо угод з нерухомістю). Виконуються біржові угоди по­за біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Бір­жові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також за­тверджують біржові комітети.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згі­дно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчу­ження товару передбачає у цьому разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з вказаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові(угоди на строк). Згідно з такими угодами організа-ція-продавець передає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) орга-нізації-покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встанов­лених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, така біржова уго­да називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт- це стандартний документ, який засвід­чує зобов'язання особи придбати (продати), товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначених умовах у майбут­ньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди ін­шої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним за­конодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання фор­вардного контракту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий конт­ракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвард­ного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Най­більша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також бір­жові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з това­ром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово пере­продувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.

Ф'ючерсний контрактвизначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.5.2 ст. 1) як стандарт­ний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час та на визначе­них умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди ін­шої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним за­конодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф 'ючерсноїугодиполягають у тому, що:

• предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встанов­лення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового
обігу ф'ючерсів;

• біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умо­ви, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом
усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);

• особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворот­ного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. З свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.

Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерса. і:

Комерційна ідея ф'ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.

Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати то­вар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.

Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його виконання, може продати його на біржі.

Купівля-продаж ф'ючерсів з метою страхування від несприят­ливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії на­зивається хеджу ванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціона або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціона (емітент) несе безумовне та безвід­кличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, кош­тів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціона має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключ­но емітенту опціона.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам про­тягом строку його дії.

11.5.3. Правила біржової торгівлі

Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової торгівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особли­вості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу».

Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; процедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому:

- строк та місце проведення біржових операцій;

- склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ста­вляться до них;

- порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

- порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

- відповідальність учасників та працівників біржі за невико­нання або неналежне виконання правил біржової торгівлі;

- інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й відпо­відно — попередження зловживань її учасниками Закон «Про товар­ну біржу» (ч. 4 ст. 17) встановлює заборони щодо:

- купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підстав­них осіб;

- будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з ме­тою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

- поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної зміни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за ви­нятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути надано тільки на письмову вимогу су­дам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених законодав­ством України.

Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової тор­гівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів:

1. Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів , які прибули на торги, після чого вони допускаються в торговельний зал біржі.

2. Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товар, за­явки встановленої форми з повною інформацією щодо предмета.

3. Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазна­чаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржо­вий день, їх кількість, ціна.

4. Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виста­влені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (надеяких біржах голосом).

5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) брокером-продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жестами) щодо укладення майбутньої угоди.

6. Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро(палатою) біржі у встановлений Правилами час.

7. Закінчення біржових торгів (і відповідно - припинення укла­дення угод) згідно із встановленим сигналом.

Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосовуються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосовуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за по­рушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржо­вого комітету його відповідальним представником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

Читайте також:

1. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
2. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
3. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
4. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
5. Адміністративно-командна система, її ознаки та механізм функціонування.
6. Аксіоми. Теореми. Ознаки.
7. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
8. Аналіз однієї ознаки
9. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
10. Атрибутивні ознаки і властивості культури
11. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
12. Банківські правовідносини мають такі самі характерні риси, що властиві усім видам правовідносин, але в них є і свої специфічні ознаки.

Переглядів: 2210