• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

План лекції

Франческо Петрарка

Тема: форми організації суспільного виробництва

Для людини немає нічого природнішого за

працю, людина народжена для неї, як

пташка для польоту і риба для плавання.

1. Суспільне виробництво, його основні риси та складові елементи..

2. Натуральна (традиційна) форма організації виробництва.

3. Товарна форма виробництва. Проста і розвинута форми товарного виробництва.

4. Товар і його властивості.

5. Альтернативні теорії вартості. Закон вартості.

Домашнє завдання: В.Д . Базилевич/ Економічна теорія /Політекономія с. 113 – 152,

1. підготуватись до опитування за питаннями на с.150.,

2. дати письмово визначення термінам навчального тренінга на

с. 150.

3. СРС на тему «Гроші»

І. Основні категорій і поняття

Суспільне виробництво — це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Праця — свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Робоча сила — це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці.

Іншими словами, робоча сила — це здатність до праці, а праця є процесом функціонування робочої сили.

Предмети праці — всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці — це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.

Фактори виробництва — це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Ресурси виробництва - це сукупність природних, капітальних і людських сил, які потенційно можуть бути використані в процесі виробництва.

Людський капітал — сформований у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, мотивацій і стан здоров'я, які доцільно й ефективно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва.

Капітал — це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуваних для виробництва товарів та послуг.

Виробнича функція — це технологічне співвідношення, що відображає залежність між сукупними витратами факторів виробництва, з одного боку, і максимальним обсягом випуску продукції — з іншого.

Форма суспільного виробництва — це певний спосіб організації господарської діяльності.

Натуральне господарство — такий тип організації виробництва, при якому люди виробляють продукти для задоволення своїх власних потреб, тобто продукти праці не набувають товарної форми і призначені для особистого та

внутрішнього господарського споживання безпосередніми виробниками.

Товарне виробництво — це така форма організації суспільного господарства, за якої продукти виробляються не для споживання їх виробниками, а спеціально для обміну, для продажу на ринку.

Просте товарне виробництво — це дрібне виробництво індивідуальних самостійних ремісників і селян, що працюють на ринок. Воно було притаманне докапіталістичним суспільствам.

Розвинута форма товарного виробництва — це вищий і ефективніший ступінь товарної організації господарства, заснований на великій приватній власності, найманій праці й машинній індустрії.

Благо— все те, що здатне задовольняти людські потреби, наприклад, плоди природи, продукти праці, послуги, будь-які явища, що задовольняють певні потреби людини, відповідають її інтересам, цілям та прагненням.

Неекономічні блага надаються людині природою, тобто без прикладання її праці, у необмеженій кількості (наприклад, повітря, морська вода, сонячне тепло та ін.).

Економічні блага — це блага економічної (трудової) діяльності людини, які існують в обмеженій кількості.

Товар— це економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну (купівлі— продажу на ринку).

Споживча вартість — це здатність товару задовольняти будь-яку потребу людини ( споживачя).

Вартість товару — це уречевлена в товарі суспільна праця виробника.

Мінова вартість є певним кількісним співвідношенням (пропорцією), в якому товар одного роду обмінюється на товар іншого виду.

Ціна –це форма грошового вираження вартості й цінності товару.

Гранична корисність — це додаткова корисність, яку отримує споживач від додаткової одиниці товару чи послуги.

Закон вартості —це закон, який передбачає, що виробництво й обмін товарів мають здійснюватися на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів; він відповідає як теорії трудової вартості, так і теорії граничної корисності.

Економічна діяльність — всякий вид людської діяльності, спрямований на досягнення певного результату у формі продукту, товару, послуги, прибутку. Вищою формою економічної діяльності є підприємництво.

Суспільний поділ праці — це співіснуюча праця, сукупність різних видів людської праці. Основними видами суспільного поділу праці є: загальний поділ праці — поділ суспільного виробництва на великі роди, як то промисловість, сільське господарство, транспорт, зв’язок, будівництво, торгівля тощо; частковий поділ праці — поділ праці всередині великих родів на різновиди; одиничний поділ праці — поділ праці на підприємстві між цехами, підрозділами, ланками, робочими місцями; професійний поділ праці — поділ праці за професіями, спеціальностями.

Структура суспільного виробництва означає його системність, залежність одного підрозділу від іншого. Основними структурними ланками суспільного виробництва є саме виробництво, розподіл, обмін, споживання. Важлива роль у суспільному виробництві належить матеріальному та нематеріальному (духовному) виробництву з їх виробничою та соціальною інфраструктурою.

Виробнича інфраструктура — сукупність галузей, підприємств та організацій, що забезпечують нормальну роботу матеріального виробництва (лінії електропередач, станції, оптові бази, елеватори, складські приміщення).

Соціальна інфраструктура — сукупність галузей, підприємств, організацій, що забезпечують нормальну роботу невиробничої сфери для задоволення потреб людини та всебічного розвитку її особи (соціально-культурні заходи, підприємства охорони здоров’я, театри, кінотеатри, зони рекреації, освітні заклади, торгівля тощо).

ІІ. Структурно – логічні схеми.

Рис. 3.1. Основні риси виробництва

Рис. 3.2. Основні елементи процесу праці

Рис. 3.3. Сфери суспільного виробництва

Рис. 3.4. Галузева структура суспільного виробництва

Рис. 3.5. Ознаки товару-послуги

Рис. 3.6. Взаємозв'язок матеріального і нематеріального виробництва

Рис. 3.7. Основні риси натурального господарства

Рис. 3.8. Фактори виробництва

Рис. 3.9. Відмінності між простим і розвинутим товарним виробництвом

Рис. 3.10. Класифікація економічних благ

Рис. 3.11. Основні теорії вартості

Рис. 3.12.. Функції закону вартості

ІІІ. Питання для перевірки виконання домашнього завдання

1. Що являє собою натуральна форма виробництва? Назвіть її основні риси.

2. Які умова і причина, необхідні для виникнення товарного виробництва?

3. Що таке товар? Дайте характеристику його властивостей.

4. В чому полягає двоїстий характер праці, втіленої в товар?

5. Які функції виконує закон вартості?

6. Назвіть основні суперечності товару.

7. Які позитивні і негативні сторони мають теорії вартості товару, зокрема, теорія попиту і пропозиції, теорія факторів виробництва, теорія граничної корисності?

8. Чи діє закон вартості в сучасних умовах?

9. Розкрийте механізм дії закону вартості.

ІV. Питання для перевірки виконання самостійної роботи студентів

1. У чому полягає економічний зміст власності? Чим він відрізняється від юридичного змісту?

2.Які ви знаєте типи, форми і види власності?

3.Дайте характеристику сучасних форм власності в розвинутих країнах.

4.Що являє собою корпоративна власність, яке її значення в сучасних умовах?

5.З'ясуйте економічні форми реалізації власності.

6.У чому суть роздержавлення та приватизації власності? Чим вони зумовлені в різних країнах?

7.Назвіть основні методи приватизації власності.

8.Які форми власності існують в Україні?

9.Що таке інтелектуальна власність?

10. Поясніть природу появи потреб. Який існує механізм впливу на їх структуру?

11. В чому полягає об'єктивність дії закону зростання потреб?

12. Яким чином взаємодіють між собою потреби та інтереси?

13. Що лежить в основі поділу суспільного виробництва на три сфери?

14. Чи можна вважати підприємництво окремим фактором виробництва?

15. Що лежить в основі поділу виробництва на три сфери?

16. Чи можна вважати підприємництво окремим фактором виробництва?

17. Чому сфера послуг перетворюється в основну сферу людської діяльності?

18. Який показник найточніше відображає ефективність економічної системи і яке місце за цим показником Україна посідає у світі?

Читайте також:

1. Більш детально про інвестиційну взаємодію в наступному Додатку до цієї Лекції.
2. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
3. Валютне регулювання ЗЕД розглянуто окремо в наступній лекції «Валютне регулювання ЗЕД.
4. Вибір остаточного варіанта плану лекції. Робота над формою викладу.
5. ДОДАТОК до Лекції № 12
6. Документальні колекції науково-історичних товариств в Україні 19 – початку 20 ст.
7. Закріплення матеріалу лекції
8. Закріплення матеріалу лекції
9. Закріплення матеріалу лекції
10. ЗАПИТАННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ лекції № 3.
11. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
12. ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ

Переглядів: 501