• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порушення митних правил як підстава адміністративної від­повідальності

Митна служба України та міжнародні організації

Адміністративна відповідальність за порушення митних правил

Контрабанда

Порушення митних правил як підстава адміністративної від­повідальності

Тема: Відповідальність за контрабанду та порушення митного законодавства

План:

Порушення митних правил є найбільш поширеним видом протиправних посягань на урегульовані нормами митного пра­ва суспільні відносини. Ця група митних правопорушень є різ­новидом адміністративних проступків, що прямо передбачено чинним митним законодавством.

Порушенням митних правил визнається, відповідно до ст. 319 МК, адміністративне правопорушення, яке становить про­типравні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяль­ність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через мит­ний кордон України і за які передбачена адміністративна відпо­відальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, пе­редбачені МК, настає за умови, якщо ці правопорушення за своїм характером не спричиняють кримінальної відповідаль­ності.

Порушення митних правил характеризується наявністю кількох основних ознак:

— це діяння у формі дії чи бездіяльності. Діяння, що характеризується як порушення митних правил — це свідо­мий вольовий акт людської поведінки (в єдності двох її складо­вих — фізичної та психічної), що виявляється на практиці в підконтрольному свідомому та мотивованому вчиненні чітко визначеної дії чи бездіяльності. Діяння характеризують мета, засоби, результат, мотиви та психічне ставлення особи до ско­єного. Законодавець підкреслює, що саме діяння, а не думки, бажання чи інші подібні прояви психічної діяльності людей є підставою притягнення до відповідальності.

Дія як різновиддіяння — це активна форма поведінки осо­би, безпосередньо пов'язана з невиконанням правового припи­су у вигляді обов'язку чи законної вимоги, порушенням забо­рони чи правила (наприклад, видача без дозволу митного орга­ну товарів, що знаходяться під митним контролем (ст. 331), пошкодження митного забезпечення (ст. 338) або переміщення товарів через митний контроль поза місцем розташування мит­ного органу (ст. 351 МК). Бездіяльність — пасивна форма по­ведінки, що знаходить своє відображення у невиконанні осо­бою тих дій, які вона повинна і могла виконати внаслідок пок­ладених на неї обов'язків (наприклад, незаявлення за встанов­леною формою точних відомостей про товари (ст. 340), непо­дання особою митному органу звітності щодо товарів, які пе­ребувають під митним контролем (ст. 343) або невивезення за митний кордон товарів, які були тимчасово ввезені на митну територію (ст. 348 МК);

— антигромадська спрямованість (суспільна шкідливість) порушення митних правил полягає насамперед у тому, що да­не діяння, посягаючи на встановлений порядок здійснення митної діяльності, спричиняє йому ту чи іншу шкоду, порушує упорядкованість, узгодженість, гармонічність суспільних відносин у митній сфері. При цьому негативний результат може діставати вияв як реально (зменшення розміру податків та зборів, що призводить до недонарахування коштів до держав­ного бюджету), так і у створенні умов для настання шкоди (ухилення від встановленого маршруту переміщення товарів). У будь-якому випадку, завдаючи шкоди законним інтересам держави та суспільства, порушення митних правил має анти­громадський характер;

— адміністративна протиправність як ознака порушення митних правил полягає у тому, що дане діяння порушує загаль­нообов'язкові правила або процедури, здійснення яких перед­бачено митним законодавством і які охороняються заходами адміністративної відповідальності. Жодне діяння не може бути визнане порушенням митних правил і за його вчинення не мо­же настати адміністративна відповідальність, якщо при цьому не було порушено норми митного права;

— винністьпередбачає, що таке діяння, як вільний прояв во­лі та свідомості особи, завжди повинно бути винним, тобто вчиненим навмисно або через необережність. Відсутність вини ні в якому разі не дозволяє вважати дане діяння (навіть якщо воно і протиправне) порушенням митних правил;

— адміністративна караність діяння означає, що будь-яка дія чи бездіяльність може бути визнана порушенням митних правил тільки у тому випадку, якщо за його вчинення нормами МК бу­де передбачена адміністративна відповідальність. Можливість зас­тосування стягнення є загальною властивістю порушень митних правил. В більшості випадків, якщо виявлено проступок, винно­го притягають до адміністративної відповідальності, але інколи покарання не може бути застосовано (закінчено перебіг строку давності, скасовано норму тощо). Реалізація санкції не є обов'яз­ковою при вчиненні порушення митних правил, але можливість її застосування — обов'язкова при порушенні митних правил.

Порушення митних правил — це протиправне, винне діяння, що посягає на встановлений порядок здійснення митної справи і за яке Митним кодексом передбачено адміністративну відпові­дальність.

Під юридичним складом порушення митних правил визнається передбачена нормами митного права сукупність найбільш загаль­них, типових елементів (ознак), за наявності яких те чи інше ді­яння можна вважати порушенням митних правил.

1.Об'єктом порушення митних правил є суспільні відносини, урегульовані нормами права та охоронювані засобами адмініс­тративної відповідальності.

Враховуючи, що порушення митних правил є різновидом ад­міністративних правопорушень, потрібно звернути увагу на те, що об'єкт порушення митних правил є складовою загального об'єкта адміністративних правопорушень.

Таким чином, загальний об'єкт (в тому числі й для порушень митних правил) — це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охороняються засобами адміністративної відповідальності.

2. Об'єктивна сторона порушення митних правил — це систе­ма передбачених нормою митного права ознак, що характери­зують зовнішню сторону проступку. Об'єктивна сторона вклю­чає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне ді­яння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та при-чинно-наслідковий зв'язок між діянням та його шкідливими наслідками.

Крім того, об'єктивна сторона може характеризуватись і та­кими факультативними ознаками, як час, місце, способи, за­соби та знаряддя правопорушення. Ці ознаки в окремих ви­падках можуть визнаватись як основні, якщо вони прямо включені до конкретного юридичного складу порушення мит­них правил, наприклад, причалювання до суден, що перебува­ють під митним контролем (ст. 335), переміщення через мит­ний кордон товарів поза часом здійснення митного оформлен­ня (ст. 351 МК) тощо.

Аналізуючи об'єктивну сторону, також варто мати на увазі такі ознаки, що її характеризують, як повторність, неодноразо­вість, систематичність.

3. Суб'єктом порушення митних правил визнається той, хто його вчинив, тобто фізична особа, в діянні якої є ознаки пра­вопорушення. Усі ознаки суб'єкта можна виокремити у дві гру­пи: загальні та спеціальні. Загальними визнаються такі ознаки, якими повинна володіти будь-яка особа, яку притягають до ад­міністративної відповідальності — це досягнення 16-річного ві­ку та осудність. Такими особами можуть бути як громадяни Ук­раїни, так і іноземні громадяни та особи без громадянства.

До спеціальних належать ознаки, що відображають службо­ве становище особи чи особливості її праці. В ст. 320 МК до суб'єктів, які мають спеціальні ознаки, належать посадові осо­би підприємств.

4. Суб'єктивна сторона порушення митних правил характери­зує внутрішнє (психічне) ставлення суб'єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків. Суб'єк­тивну сторону утворює вина як обов'язкова ознака і мотив та мета як факультативні ознаки.

Найбільш загальною класифікацією порушень митних пра­вил є їх класифікація за ступенем завданої шкоди. Відповідно до цього критерію усі види складів порушень митних правил умовно можна поділити на:

— незначні — порушення, що не завдають матеріальної шко­ди державі, наприклад, неподання документів та зразків товарів для проведення дослідження (ст. 331), втрата митного забезпе­чення (ст. 338 МК) тощо;

— суттєві — порушення, що завдають матеріальної шкоди державі за умови їх вчинення з необережності, наприклад, при­чалювання до суден, що перебувають під митним контролем (ст. 335), вантажні та інші операції, що проводяться без дозво­лу митного органу (ст. 337 МК), пошкодження митного забез­печення (ст. 338 МК) тощо;

— грубі — порушення, скоєння яких завдало реальної шко­ди економічним інтересам держави, які, як правило, мають на меті отримання вигоди для осіб, що їх вчинили, і мають форму умислу, наприклад, переміщення товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю (ст. 352), зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, вве­зених на митну територію поза митним контролем або з прихо­вуванням від митного контролю (ст. 353 МК) тощо.

Класифікація порушень митних правил за об'єктом посягання є найбільш поширеною.

Запропонована класифікація не повною мірою відображає особливості спрямованості на спричинення шкоди тим чи ін­шим аспектам митної діяльності. Вважається, що за цим крите­рієм (видовий об'єкт порушення митних правил) необхідно ви­окремлювати такі 7 груп порушень митних правил:

1) порушення встановленого порядку здійснення митного контролю товарів та транспортних засобів, шо переміщуються через митний кордон України (статті 329, 337, 342 МК тощо);

2) порушення встановленого порядку здійснення митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщують­ся через митний кордон України (статті 331, 338, 340 МКтощо);

3) порушення порядку ведення обліку та подання обов'язко­вих форм звітності митним органам (ст. 343 МК);

4) порушення порядку застосування митного режиму (статті 346, 348, 349 МК тощо);

5) порушення порядку переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України (статті 345, 351, 352 МК тощо);

6) порушення, пов'язані із здійсненням операцій з товарами та транспортними засобами, що були незаконно ввезені на те­риторію України (ст. 353 МК);

7) порушення встановленого порядку оподаткування, сплати податків та зборів (статті 354, 355 МК).

Треба зазначити, що ця класифікація, як і інші, має досить умовний характер, адже об'єктом посягання правопорушення, передбаченого ст.344 МК, може бути як порядок митного кон­тролю, так і порядок митного оформлення.

Читайте також:

1. I. Правильно визначена мета.
2. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
3. V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.
4. V. Етичні правила психологічних досліджень
5. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
6. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
7. Адміністративна відповідальність за порушення аграрного законодавства
8. Адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
9. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил
10. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
11. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
12. Адміністративне правопорушення

Переглядів: 1212