• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПОНЯТТЯ І ЕЛЕМЕНТИ ДОГОВОРУ КУПІВЛІ –ПРОДАЖУ

ВСТУП

Особливості договору дарування як різновиду зобов’язань з передачі майна у власність.

Правове регулювання відносин за договором ренти

Поняття і ознаки договору міни.

Поняття і специфіка правового регулювання відносин з постачання товарів.

Поняття і елементи договору купівлі –продажу.

5. Договір довічного утримання (догляд).

ЛІТЕРАТУРА:

1. Конституція України (ВВР України. - 1996. - №30. - Ст.141).

2. Цивільний Кодекс України: Офіційне видання. – К.: Атіка, 2004. - 416 с.

3. Господарськи кодекс України // Відомості Верховної Ради України. 2003. N 18. Ст. 144.

4. Закон України "Про власність" //Відомості Верховної Ради України, 1992, №35, ст. 517.

5. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” //Відомості Верховної Ради України, 1991., №29, с. 377.

6. Закон України "Про заставу" // Відомості Верховної Ради України, 1995, № 49 , ст. 349.

7. Закон України "Про приватизаційні папери" //Відомості Верховної Ради України, 1992, №24, ст. 352.

8. Закон України "Про оренду державного майна" //Відомості Верховної Ради України, 1992, №30.

9. Цивільне право України: Підручник: У 2 кн. / О.В. Дзера (кер. Авт. Кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред.. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – 2-е вид., доп. І перероб. – К.: Юринком Інтер, 2004, - Кн.1. -736 с.

10. Цивільне право України. Академічний курс. Підручник: У двох томах / За загальною редакцією Я.М. Шевченко. – Загальна частина. – К.: Концерн “Видавничий Дім “Інтер”. – 2003. – 520 с.

11. Цивільне право: / Підручник / Є.О.Харитовнов, Н.О.Саніахметова. – К.: Істина. – 2003. – 776 с.

12. Дзера О.В. Зобов’язальне право. К., “Юрінком Інтер” 2000.

13. “Про нотаріат” // Закон України / Голос України - 05.10.1993 р.

14. Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. за № 1952-IV та Інструкція „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. за № 20/5”

15. Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб

16. Закон України “Про ціни і ціноутворення” від 03.12.1990 р. за № 507-XII

17. Постанова Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1991 р.

18. Закон України „По виконавче провадження” від 21.04.1999 з наступними змінами і доповненнями

19. Закон України “Про захист прав покупців сільськогосподарських машин” від 05.06.2003 р. за № 900-IV

20. Закону України «Про захист прав споживачів»” від 19.03.1994 р. № 172

21. Наказ Міністерства Зовнішніх економічних зв’язків України № 237 від 28.12.1994 р.,

22. Закон України “Про питну виду та питне водопостачання” від 10.01.2002 р. за № 2918-ІІІ

23. Правилами застосування, обігу і повернення засобів упаковки багаторазового використання на Україні”, затвердженими відповідно до постанови КМ України від 04.04.1992 р. №174

24. Закон України "Про захист прав споживачів"

Цивільне право України стає основним регулятором товарно-грошових відносин, тому вивчення його з урахуванням нового Цивільного кодексу України, принципів і засад приватного права стане ефективним засобом формування юристів нової формації.

Сьогодні ми з вами приступаємо до вивчення особливої частини навчальної дисципліни цивільного права. На попередньому курсі ви вивчали основні категорії, поняття та засади, на яких функціонує цивільне право. Така специфіка вивчення від абстрактного до конкретного сприяє більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

Впродовж цього курсу буде приділена увага вивченню окремих інститутів зобов’язального права, таких як: купівля-продаж, міна, дарування, довічне утримання (догляд), лізинг, позичка, майновий найом, підряд, послуги, перевезення, зберігання, страхування, доручення, комісія, управління майном, позика, кредит, банківський вклад, банківський рахунок, факторинг, договір комерційної концесії, не договірні зобов’язання(деліктні, набуття, збереження майна без достатньої правової підстави).

Крім цього, при вивченні особливої частини цивільного права, ми ні в якому разі не залишимо без уваги загальну частину цивільного права. Ці дві частини знаходяться у тісному взаємозв’язку, проте нами наголос буде робитися на особливостях зобов’язального права, що проявляється в окремих інститутах, правовому регулюванні окремих зобов’язально-правових інститутів, однак не тільки цьому буде приділятися увага, а наприклад, таким цивільно-правовим категоріям, як принципи цивільного права: рівність сторін, диспозитивність як найповніша реалізація прав та інтересів усіх учасників цивільних правовідносин, свобода договору.

Отже, першим питанням нашої сьогоднішньої лекції виступає:

У сфері товарно-грошового обігу договір купівлі-продажу слугує однією з найпоширеніших правових форм, що опосередковують передачу майна в якості товару у власність.

Основним джерелом правового регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем є ЦК України і перш за все гл.54 (ст.655-716). У ст.655 ЦК збережено традиційне визначення договору купівлі-продажу: “За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму”.

На підставі цього легального визначення можна зробити висновки стосовно юридичної характеристики цього договору.

Договір купвілі-продажу є відплатним, оскільки продавець за виконання своїх обов’язків з передачі майна покупцеві повинен отримати від останнього зустрічне надання у вигляді оплати отриманого товару, чим він відрізняється від договору міни в якому роль еквівалента відіграють не гроші, а певне майно.

Договір купівлі-продажу є двостороннім, оскільки кожна з сторін цього договору несе обов’язки на користь іншої сторони і вважається її боржником у тому, що зобов’язана зробити на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що має право від неї вимагати.

Договір купівлі продажу є консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами угоди за його істотними умовами, а момент набрання чинності договору не пов’язується з передачею товару покупцеві.

В залежності від предмета договору, момент передачі товару інколи співпадає з моментом укладення договору. Це зовсім не означає РЕАЛЬНІСТЬ такого договору. Згадаємо загальну частину ЦП: реальним вважається договір, в якому крім досягнутої обопільної згоди щодо всіх істотних умов обов’язково необхідна передача товару.

Тому у випадках, коли момент набрання чинності договору співпадає з фактичною передачею товару, слід говорити про особливий порядок укладання цього правочину і про те, що він виконується в момент укладання, але ні в якому разі про його реальний характер.

Наприклад, у роздрібній купівлі-продажі виставлення у місцях продажу (на прилавках, вітринах і т.д.) товарів, демонстрація їх зразків або ж надання відомостей стосовно товару, що продається визнаються публічною офертою; договір роздрібної купівлі-продажу, за загальним правилом, вважається укладеним з моменту видачі покупцеві касового або товарного чека або ж іншого документу, який підтверджує оплату товару (наприклад, квитанції).

До числа істотних умов договору купівлі-продажу за самою його юридичною природою і відповідно з приписами закону відносяться домовленості стосовно ПРЕДМЕТА і ЦІНИ.

Інші умови (наприклад, про порядок, строки або терміни вчинення дій, форму договору), якщо сторони не придали їм своєю угодою значення істотних, відносяться до числа звичайних або випадкових. Так, наприклад строк має істотне значення при продажу товарів у кредит. Форма договору має істотне значення у випадках, зазначених у ст.208 ЦК, про що я більш докладніше скажу нижче.

Відповідно до ст.656 ЦК предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний або набутий) продавцем у майбутньому; майнові права; право вимоги, що не носить особистого характеру.

Отже, окрім об’єктів перелічених у ст.656 ЦК предметом договору купівлі-продажу, безумовно являються ДІЇ ПРОДАВЦЯ З ПЕРЕДАЧІ ТОВАРУ У ВЛАСНІСТЬ ПОКУПЦЯ і, відповідно, ДІЇ ПОКУПЦЯ З ПРИЙНЯТТЯ ЦЬОГО ТОВАРУ І СПЛАТИ ЗА НЬОГО ВСТАНОВЛЕНОЇ ЦІНИ.

Предметом договору може бути будь-яке майно, визнане законом об’єктом права власності, окрім вилученого з цивільного обігу. Так відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1991 р. не можуть перебувати у власності фізичних або юридичних осіб зброя, боєприпаси (крім мисливської, спортивної і пневматичної зброї); бойова і спеціальна військова техніка, ракетно-космічні комплекси; спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації; електроршокові пристрої та спеціальні засоби, що їх застосовують правоохоронні органи та ін.

Ціна у договорі купівлі-продажу – це певна грошова сума, що сплачується покупцем продавцеві за придбаний товар. Вона є істотною умовою, яка встановлюється за домовленністю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так згідно з Законом України “Про ціни і ціноутворення” N 5007-VI від 21.06.2012 (з подальшими змінами і доповненнями) у народному господарстві застосовуються ціни і тарифи, державні фіксовані і регульовані ціни і тарифи. При цьому повноваження відповідних органів місцевого самоврядування у сфері регулювання цінвизначаються відповідно до Постанови КМ України “Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)” від 25.12.1996 р. за № 1548. Постановление КМ от 11.03.2002 № 273

редакция действует с 11.05.2005 перевіряти дію закону.

Форма договору купівлі-продажу підпорядковується загальним правилам стосовно форми правочинів. Частіше за все це усна форма, оскільки у більшості випадків співпадають моменти укладання і виконання цього договору, наприклад на ринку чи то при роздрібній купівлі-продажі.

Форма договору має істотне значення у випадках, зазначених у ст.208 ЦК, тобто:

- коли договір укладається між юридичними особами;

- між фізичною та юридичною особою на суму, що перевищує 20 і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім договорів, які виконуються в момент їх укладання;

- інші договори, щодо яких законом встановлена письмова форма (к-п нерухомості).

Купівля-продаж між юридичними особами, а при покупній ціні, що перевищує у двадцять і більше разів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян потребує письмового оформлення.

Беручи до уваги, що у цивільних правовідносинах застосовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 17 грн. (п.22.5 ст.22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”), договір купівлі-продажу на суму,, що перевищує 340 грн. повинен укладатися у письмовій формі.

Відповідно ж до ст.657 ЦК договір купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів, житлових будинків (квартири) та іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Порядок посвідчення цих об’єктів більш ретельно регулюють Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. за № 1952-IV та Інструкція „Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 03.03.2004 р. за № 20/5”

Зміст договору купівлі-продажу уявляє собою сукупність усіх його умов. В свою чергу, умовами договору встановлюються або конкретизуються права та обов’язки сторін.

В теорії права цей договір є одним із прикладів синаллагматичного договору. Від грецької „син алагма” – обмін, мінова угода. Тобто цей договір є одночасним і взаємним: до його змісту входять юридичні обов’язки продавця, яким кореспондують відповідні права покупця.

На стороні покупця у всіх випадках (за винятком договору купівлі-продажу з попередньою оплатою) лежить зустрічне виконання його зобов’язань, тобто виконання покупцем зобов’язань по оплаті товару зумовлене виконанням покупцем зобов’язань з передачі товару покупцеві.

Читайте також:

1. II. Поняття соціального процесу.
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. А/. Поняття про судовий процес.
4. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
5. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
7. Азот, фосфор, біогенні елементи та їх сполуки, органічні речовини
8. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
9. Алгоритм здійснення купівлі
10. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
12. Аудиторські докази: поняття та процедури отримання

Переглядів: 3436