МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Структура свідомості.Мова – це знакова система будь-якої матеріальної природи, що перш за все виконує пізнавальну, комунікативну, регулятивну та номінативну функцію. Мова – це знаряддя свідомості, та форма, в якій фіксується, виражається, передається весь зміст свідомості. За допомогою мови як системи знаків відбувається об’єктивізація свідомості. Внутрішній світ суб’єкта виражається у зовнішньому світі. У мові також виявляється самосвідомість людини (внутрішня мова). Нерозривний зв'язок мови і свідомості полягає в тому, що свідомість – це відображення дійсності, а за допомогою мови саме мислення і свідомість отримують своє адекватне вираження. Мова – це знакова система. Вона є засобом спілкування і вираження мислення, а також специфічним засобом зберігання інформації. З погляду співвідношення спілкування і мови одна з важливих функцій останньої – комунікативна. Як правило, мови поділяються на штучні й природні. Штучні створюються для спеціальних видів діяльності, напр., у мистецтві – мова символів і художніх образів. Природні мовиформувалися із становленням і розвитком людського співтовариства.
Найбільш традиційно структура свідомості розглядається в таких аспектах:
Форми чуттєвого відображення і пізнання світу: - відчуття – вихідний, найпростіший чуттєвий образ, відображення окремих властивостей предметів і явищ суб’єктивного світу, що виникає внаслідок їхньої дії на органи чуття людини і збудження нервових центрів кори головного мозку; - сприйняття– цілісний чуттєвий образ предмета, що виникає внаслідок дії об’єктивного світу на органи чуттів людини; - уявлення– форма чуттєвого пізнання дійсності, що у формі наочних образів продукує інформацію про предмет, який в даний момент відсутній, але раніше був предметом відчуття й сприйняття. Ці форми відображення значною мірою є формами індивідуального чуттєвого відображення. Формами відображення, що належать до абстрактного мислення і за допомогою яких здійснюється раціональне пізнання, є: - поняття – одна з основних одиниць мислення, логічна форма думки, яка дає узагальнене відображення предметів та явищ дійсності, зв’язку і відношень між ними за допомогою фіксації їхніх загальних і специфічних рис, ознак. Поняття – продукт процесу пізнання, що історично розвивається, форма запам’ятовування його результатів; - судження– думка, вираження розповідним реченням, форма думки, яка стверджує чи заперечує щось стосовно явищ і предметів матеріального і духовного світу, їхніх властивостей, зв’язків і відношень і яка здатна виражати істину або хибне твердження. За своєю формою судження – це зв'язок двох понять, воно виконує роль логічного присудка; - умовивід– одна з основних форм теоретичного мислення, спосіб логічного зв’язку висловлювань. Структурно складається з трьох і більше суджень, деякі з них називаються засновками, а умовиводу – висновки.
- підсвідомість (несвідоме) – це сукупність психічних станів, актів і процесів, які не представлені у свідомості суб’єкта. Вона накопичує і зберігає всю отриману інформацію; - усвідомлення, у якому обробляється вся отримана інформація; - надсвідомість. Здійснює процес творчості, відкриття. Іноді до цього рівня відносять інтуїцію; - самосвідомість, у якій відбувається аналіз, обробка змісту свідомості та процесу мислення. За її допомогою здійснюється контроль за діяльністю свідомості.
- когнітивна (пізнання). У свідомості отримуються і накопичуються знання про дійсність і сам об’єкт пізнання з метою створення точної копії діяльності. - Ціннісно-орієнтаційна або мотиваційна. Це сфера цінностей, ідеалів, які визначають життєдіяльність людини, її ставлення до світу, самої себе. - Нормативна. Це сукупність норм, правил, які мають регулювати поведінку та діяльність людей.
Суспільна свідомість – це духовний бік суспільного життя, історичного розвитку. Вона не зводиться до сукупності свідомості людей – членів суспільства. Читайте також:
|
||||||||
|