Поняття науки.

Наука – це сфера людської діяльності, функція якого полягає у виробленні та теоретичній систематизації об’єктивних знань про дійсність.

Цілі, що стоять перед наукою:

ü точне відображення дійсності;

ü пояснення процесів, що відбуваються в ній;

ü прогнозування, тобто передбачення можливих явищ;

ü нагромадження і теоретична обробка усіх знань про людину і світ.

Для науки характерна орієнтація на отримання узагальненого, логічно оформленого знання.

На відміну від інших форм пізнання, наукове засноване на діалектичній єдності емпіричного і теоретичного пізнання. Отримане дослідним шляхом знання систематизується, аналітично опрацьовується і набуває форми теорії. Тому наука є системно – раціоналізованим знанням. За її допомогою створюється не хаотична картина світу, а цілісна модель, в якій усе знання про світ вибудовується в певну систему.

Наука зорієнтована на принципи раціонального пізнання, це «мислення у поняттях» .

Наукове пізнання ґрунтується на обов’язковій практичній перевірці знання на істинність і хибність.

Розвиток науки характеризується певними тенденціями: спадкоємністю, орієнтацією на постійне нагромадження знань, удосконалення методів пізнання.

Найбільш загально об’єкти дослідження науки поділяють на ;

ü Природничі( вивчення природи );

ü Суспільні або гуманітарні( вивчення соціального й духовного життя) ;

ü Технічні.

9. Особливості наукового світогляду. Філософія і наука. Основні функції філософії. Філософія як теоретична форма світогляду.

Існують такі трактування співвідношення філософії і науки :

1. Філософія – це наука про найбільш загальні закони природи, суспільства, пізнання, або філософія – це наука про методи і форми пізнання, тобто методологія науки.

2. Філософія – це не наука. Це світогляд.

3. Філософія – це і наука, і світогляд, тобто філософія виконує в культурі. духовному життя суспільства функції світогляду.

Філософія виконує такі функції :

1. Наукова, і в ширшому розумінні, пізнавальна.

2. Методологічна. У філософії розробляється методологія наукового пізнання, визначаються категорії істинності та хибності знання.

3. Світоглядна. Це одна із головних функцій. Полягає не лише в тому, що у філософських вчення пропонуються відповіді на питання про сенс життя людини, цілі та цінності її буття;а й в тому, що філософія не обмежується в пізнанні світу створенням його точної копії, а осмислює дійсність та буття людини через цінності(політичні, моральні, естетичні ).

Науковий світогляд – це також системно-раціоналізований світогляд. Проте науковий світогляд неможливий без філософського знання. Сама по собі наука не може бути світоглядом.

Науковий світогляд є базою для формування переконань.

відповідаючи за своєю природою теоретичному рівню світогляду, науковий світогляд може бути названим світорозумінням.

Науковий світогляд – не антипод філософського, і філософськи осмислене знання. Це філософська концепція, що ґрунтується на науковому пізнанні світу та людини.

Філософія – це теоретична форма світогляду або системно раціоналізований світогляд. Будь – яка філософська концепція завжди виражає певні світоглядні настанови.

Філософія є теоретичною формою світогляду. Вона виконує функції світогляду в його теоретичній формі тому, що все аксиологічне знання (наприклад, етика, естетика ) – предмет філософського дослідження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
П Л А Н	\|	VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.