МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття науки.Наука – це сфера людської діяльності, функція якого полягає у виробленні та теоретичній систематизації об’єктивних знань про дійсність. Цілі, що стоять перед наукою: ü точне відображення дійсності; ü пояснення процесів, що відбуваються в ній; ü прогнозування, тобто передбачення можливих явищ; ü нагромадження і теоретична обробка усіх знань про людину і світ. Для науки характерна орієнтація на отримання узагальненого, логічно оформленого знання. На відміну від інших форм пізнання, наукове засноване на діалектичній єдності емпіричного і теоретичного пізнання. Отримане дослідним шляхом знання систематизується, аналітично опрацьовується і набуває форми теорії. Тому наука є системно – раціоналізованим знанням. За її допомогою створюється не хаотична картина світу, а цілісна модель, в якій усе знання про світ вибудовується в певну систему. Наука зорієнтована на принципи раціонального пізнання, це «мислення у поняттях» . Наукове пізнання ґрунтується на обов’язковій практичній перевірці знання на істинність і хибність. Розвиток науки характеризується певними тенденціями: спадкоємністю, орієнтацією на постійне нагромадження знань, удосконалення методів пізнання. Найбільш загально об’єкти дослідження науки поділяють на ; ü Природничі( вивчення природи ); ü Суспільні або гуманітарні( вивчення соціального й духовного життя) ; ü Технічні.
9. Особливості наукового світогляду. Філософія і наука. Основні функції філософії. Філософія як теоретична форма світогляду. Існують такі трактування співвідношення філософії і науки : 1. Філософія – це наука про найбільш загальні закони природи, суспільства, пізнання, або філософія – це наука про методи і форми пізнання, тобто методологія науки. 2. Філософія – це не наука. Це світогляд. 3. Філософія – це і наука, і світогляд, тобто філософія виконує в культурі. духовному життя суспільства функції світогляду. Філософія виконує такі функції : 1. Наукова, і в ширшому розумінні, пізнавальна. 2. Методологічна. У філософії розробляється методологія наукового пізнання, визначаються категорії істинності та хибності знання. 3. Світоглядна. Це одна із головних функцій. Полягає не лише в тому, що у філософських вчення пропонуються відповіді на питання про сенс життя людини, цілі та цінності її буття;а й в тому, що філософія не обмежується в пізнанні світу створенням його точної копії, а осмислює дійсність та буття людини через цінності(політичні, моральні, естетичні ). Науковий світогляд – це також системно-раціоналізований світогляд. Проте науковий світогляд неможливий без філософського знання. Сама по собі наука не може бути світоглядом. Науковий світогляд є базою для формування переконань. відповідаючи за своєю природою теоретичному рівню світогляду, науковий світогляд може бути названим світорозумінням. Науковий світогляд – не антипод філософського, і філософськи осмислене знання. Це філософська концепція, що ґрунтується на науковому пізнанні світу та людини. Філософія – це теоретична форма світогляду або системно раціоналізований світогляд. Будь – яка філософська концепція завжди виражає певні світоглядні настанови. Філософія є теоретичною формою світогляду. Вона виконує функції світогляду в його теоретичній формі тому, що все аксиологічне знання (наприклад, етика, естетика ) – предмет філософського дослідження. Читайте також:
|
||||||||
|