Суб’єкт

Суб’єктами адміністративних правопорушень можуть бути деліктоздатні фізичні та юридичні особи, що вчинили ті чи інші правопорушення.

Фізичні особи в такій якості – це осудні особи, що досягли 16 – річного віку, громадяни України, іноземці та особи без громадянства.

Законодавець не дає поняття осудності, але воно зрозуміло за визначеним поняттям неосудності. Згідно зі ст. 20 КпАП не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності, була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними в наслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншої хворобливого стану. До них також можна віднести:

1) іноземців – осіб, які перебувають в Україні за приватними візами, у комерційних справах, співвласники спільних підприємств, студенти, туристи. Питання про відповідальність іноземців, що мають дипломатичний імунітет, за порушення адміністративного характеру вирішується дипломатичним шляхом. (Віденська конвенція 1969 р.). за окремі проступки іноземці і особи без громадянства не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності. Це порушення правил користування суспільними фондами, нехтування загальним військовим обов’язком.

2) службових осіб оскільки службовим обов’язком може бути виконання (дотримання) певних загальнообов’язкових правил (санітарних, протипожежних, паспортних).

3) неповнолітніх (особи віком від 16 до 18 років). Відповідальність цих суб’єктів може наставати з досягненням 16-річного віку до моменту вчинення проступку (а не на момент притягнення до відповідальності за нього). Причому, при віці від 16 до 18 років справи розглядаються в райміськсудах.

4) Військовослужбовців, призваних на збори військовозобов’язаних, осіб рядового та начальницького складів органів внутрішніх справ, а також інших осіб на яких поширюється дія дисциплінарних статутів;

5) батьків або осіб, які їх замінюють;

6) народних депутатів, стосовно яких законодавством передбачено депутатський імунітет від адміністративної відповідальності. За своєю суттю цей імунітет є процесуальним, оскільки поширюється лише на адміністративні проступки, що розглядаються у судовому порядку. До того ж він обмежений територіально - діє на території місцевої Ради. Давання згоди Радою, згідно з поданням прокурора, на притягнення депутата до адміністративної відповідальності робить останнього деліктоздатним.

Не допускається також затримання з доставленням чи застосування адміністративних стягнень щодо судді при виконанні ним обов’язків у суді.

7) окремих спеціалістів – особи, що виконують професійну діяльність або взагалі заміняти у суспільній праці. Серед таких працівники транспорту, торгівлі. Сільського господарства, землекористувачі, мисливці. Особи, відповідальні за експлуатацію розмножувальної техніки.

Суб’єкти відповідальності. Фізичні особи мають певні індивідуальні характеристики, які можна поділити на загальні, властиві всім суб’єктам ( він, осудність) та соціальні, що визначають індивідуальну характеристику суб’єкта, особливості його соціального, фізичного , професійного, службового, статевого статусу, родинні зв’язки, відношення до власності, до військової служби, ймовірну колишню протиправну поведінку. Ці та інші ознаки на кваліфікацію правопорушення не впливають. Але можуть послужити підставами для заміни адміністративної відповідальності дисциплінарною. Вплинути на звільнення винної особи від застосування деяких адміністративних покарань тощо.

Серед загальних суб’єктів виділяють і так звані спеціальні суб’єкти (ті яким властиві певні особливості щодо вчинення тих чи інших осіб) залежно від специфіки їх професійних та трудових обов’язків, стану здоров’я тощо (це водії, експерти, вагітні жінки, інваліди та інші).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Об’єктивна сторона	\|	Суб’єктивна сторона

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.