Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Договірна форма іноземного інвестування

 

Хоча здійснення іноземних інвестицій у формі підприємств з іноземними інвестиціями є чи не найрозповсюдженішою формою, іноземні інвестиції можуть здійснюватися і в інших формах, зок­рема шляхом укладення концесійних договорів та договорів про спільну інвестиційну діяльність.

Відносини щодо вкладення іноземних інвестицій опосередко­вуються за допомогою інвестиційного договору за участю інозем­ного інвестора. Цей договір має такі характерні ознаки:

- особливий суб'єктний склад: однією із сторін договору має бу­ти іноземний інвестор;

- предмет договору - іноземна інвестиція, що здійснюється в будь-якій не забороненій законодавством України формі і розмір якої фіксується в договорі;

- об'єкт інвестування, не заборонений законодавством України щодо іноземних інвестицій;

- мета договору - здійснення іноземної інвестиції і отримання як результату прибутку (доходу) або досягнення соціального ефекту;

- необхідність дотримання письмової форми (а в передбачених законодавством випадках - нотаріально посвідченої); оскільки ін­вестиційна діяльність є різновидом зовнішньоекономічної діяльності (ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»), то при укладенні інвестиційних договорів, які опосередковують здійс­нення іноземного інвестування спільно іноземними інвесторами та вітчизняними суб'єктами ЗЕД, слід дотримуватися спеціальних ви­мог щодо форми та змісту договору, притаманних зовнішньоеко­номічним контрактам, якщо законодавство про режим іноземного інвестування та спеціальні закони не передбачають іншого.

При укладенні таких договорів застосовується Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтегра­ції від 06.09.2001 р. № 201 (якщо інші вимоги до змісту та форми договорів, що укладаються за участю іноземних інвесторів на те­риторії України, не передбачені законодавством України).

У сфері іноземного інвестування застосовуються такі види до­говорів:

- засновницькі (використовуються при корпоративній формі інвестування і укладаються згідно з відповідними положеннями ГК та ЦК);

- концесійні (розглядатимуться в наступній темі);

- договори про спільну інвестиційну діяльність за участю іно­земного інвестора (можуть мати назви: договори про виробничу кооперацію, про спільне виробництво та ін.);

- договори (контракти) на користування надрами.

Одним з найбільш поширених видів договорів у сфері інозем­ного інвестування є договір про спільну інвестиційну діяльністьза участю іноземного інвестора. Отримання можливості реалізувати передбачені законом гарантії захисту прав іноземних інвесторів щодо захисту інвестицій пов'язується з їх державною реєстрацією, порядок якої встановлюється постановою Кабінету Міністрів Ук­раїни від 30.01.1997 р. № 112 «Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора».

Для інвесторів, що здійснюють інвестиції за договорами (конт­рактами) про спільне інвестування, закріплюються деякі переваги. Зокрема, майно (крім товарів для реалізації або власного спожи­вання), що ввозиться в Україну іноземними інвесторами на строк не менше 3-х років з метою інвестування на підставі зареєстрова­них договорів (контрактів), звільняється від обкладення митом. Однак прибуток, отриманий від спільної діяльності за такими до­говорами (контрактами), оподатковується відповідно до законо­давства України (тобто в загальному для національних суб'єктів підприємницької діяльності порядку).

Різновидом договорів про спільне інвестування є договір про виробничу кооперацію. За цим договором два і більше учасників господарських відносин, в т. ч. іноземний інвестор, беруть на себе зобов'язання з метою досягнення спільного господарського ре­зультату в різних сферах співробітництва (виробничій, науково-технічній, збутовій, управлінській тощо). Характерною особливіс­тю такого договору є:

- мета - досягнення спільного господарського результату (ви­пуск готової продукції, передання однією стороною результатів своєї діяльності іншій для забезпечення кожному із учасників коо­перації можливості досягнення передбаченого в договорі кінцево­го результату);

- фіксація в договорі організаційно-правового механізму коор­динації спільної діяльності учасників1.

Лаконічність національного законодавства щодо особливості встановлення договірних відносин у сфері виробничої кооперації між іноземними та вітчизняними суб'єктами господарювання зу­мовлює доцільність використання розроблених Європейською ко­місією ООН рекомендацій щодо складання договорів:

- на спорудження великих промислових об'єктів;

- про міжнародне передання виробничого досвіду і знань у машинобудуванні;

- про промислове співробітництво;

- про сумісну діяльність між сторонами, які об'єдналися для здійснення конкретного проекту;

- з неконсультативного інжиніринга;

- з надання міжнародних послуг, пов'язаних з матеріально-технічним обслуговуванням, ремонтом та експлуатацією промис­лових та інших споруд.

Іншою комісією ООН - з права міжнародної торгівлі - розроб­лено Правові рекомендації щодо складання міжнародних контрак­тів на будівництво промислових об'єктів.

На території країн, що входять до складу СНД, діє прийнята 23.12.1993 р. Угода про загальні умови і механізм підтримки роз­витку виробничої кооперації підприємств і галузей держав - учас­ниць СНД, стаття 4 якої передбачає, що основною ланкою вироб­ничої кооперації та прямих зв'язків є договори (контракти), які укладаються суб'єктами господарювання на підставі відповідних міжурядових, галузевих та міжвідомчих угод.

Виділення договорів (контрактів) на користування надрамив окремий вид інвестиційних договорів за участю іноземного інвес­тора зумовлене особливим правовим режимом природних ресур­сів, що становлять об'єкт права власності Українського народу і, відповідно,- характеризуються особливим порядком встановлення договірних відносин.

Зазначені відносини регулюються законодавством про іноземні інвестиції і природоохоронним законодавством. Так, ст. З Закону України «Про режим іноземного інвестування» до форм здійснення іноземних інвестицій відносить придбання іноземним інвестором самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею та використання на території України її природних ресурсів (частиною яких є надра). Рівночасно ст. 13 Ко­дексу України про надра встановлює, що користувачами надр мо­жуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, іноземні юридичні особи та громадяни, а ст. 68 цього Кодексу перед­бачає, що іноземним юридичним особам і громадянам надра у корис­тування та право на переробку мінеральної сировини надаються на конкурсній основі на підставі угод (контрактів), які укладаються від­повідно до вимог зазначеного Кодексу, інших законодавчих актів України та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок укладення контрактів на користування надрами за участю іноземних юридичних осіб і громадян визначається Положення про порядок організації і проведення міжнародних конкурсів (тендерів) для укладення контрактів на користування надрами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.06.1998 р. № 841.

Усі види користування надрами згідно із ст. 16 Кодексу про надра підлягають ліцензуванню відповідно до порядку, затвердже­ного постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003 р. № 1540. Право отримати таку ліцензію передається переможцеві міжнародного конкурсу (тендеру) на підставі підписаного між ним і замовником тендеру контракту на користування надрами (ч. 2 п. 44 Положення про порядок організації і проведення міжнарод­них конкурсів (тендерів) для укладення контрактів на користуван­ня надрами). До типових умов такого контракту належать:

1. сторони і предмет контракту;

2. район проведення робіт;

3. терміни та поняття, які використовуються в контракті;

4. права сторін (учасників);

5. оператор (власник спеціального дозволу (ліцензії) або інша юридична особа, призначена його власником для проведення ліцен­зійної діяльності на об'єкті тендеру);

6. заміна оператора;

7. відповідальність сторін (учасників);

8. умови повернення площ, які надаватимуться переможцеві конкурсу (тендеру), й продовження терміну діяльності на об'єкті;

9. умови реалізації продукції;

10. застосування українського законодавства (оподаткування, на­гляд і контроль, охорона навколишнього природного середовища, охо­рона надр та раціональне використання мінеральної сировини, при­пинення діяльності, право власності на геологічну інформацію тощо);

11. форс-мажорні обставини;

• використання українського потенціалу, підготовка національ­них кадрів;

12. розв'язання спорів та арбітраж;

13. порядок проведення та фінансування ліквідаційних робіт на об'єкті користування надрами;

14. зобов'язання щодо конфіденційності;

15. інформування сторін контракту;

16. повноваження на підпис контракту. Угоди про розподіл продукції також пов'язані з використанням іноземними інвесторами природних ресурсів.

Відповідно до угоди про розподіл продукціїодна сторона -Україна (держава) доручає іншій стороні - інвесторові на визначе­ний строк проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин на визначеній ділянці (ділянках) надр та ведення пов'я­заних з угодою робіт, а інвестор зобов'язується виконати доручені роботи за свій рахунок і на свій ризик з наступною компенсацією витрат і отриманням плати (винагороди) у вигляді частини прибут­кової продукції.

Відносини, що складаються в процесі укладення та виконання таких договорів, регулюються Законом України від 14 серпня 1999 р. «Про угоди про розподіл продукції», що визначає:

1. учасників цих відносин:а) інвестори та б) держава (в особі Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Респуб­ліки Крим або органу місцевого самоврядування, на території яко­го розташована ділянка надр, що передається в користування на умовах угоди про розподіл продукції); в) Постійно діюча міжві­домча комісія (Міжвідомча комісія), яка утворюється Кабінетом Міністрів України у складі представників державних органів, ор­ганів місцевого самоврядування, народних депутатів України і уповноважена вирішувати питання з організації укладення та ви­конання угод про розподіл продукції;

2. умови укладення угоди про розподіл продукції (ст. 6);

3. конкурсні засади визначення інвестора, з яким укладається угода про розподіл продукції (ст. 7);

4. вимоги до угоди про розподіл продукції (ст. 8), в т. ч. до її форми (письмова) та змісту, зокрема, істотних умов угоди - пере­ліку видів діяльності інвестора та програми обов'язкових робіт із визначенням строків виконання, обсягів і видів фінансування, технологічного обладнання та інших показників, що не можуть бути нижчими від запропонованих інвестором у конкурсній заяві, а також інших істотних умов:

5. найменування сторін угоди та їх реквізити;

6. характеристика ділянки надр (родовищ корисних копалин), щодо якої укладається угода, включаючи географічні координати району робіт, а також обмеження щодо глибини промислової роз­робки надр;

7. умови надання земельної ділянки для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та ділянки надр;

8. проект рекультивації земель, порушених під час проведення пошуку, розвідки та видобування корисних копалин;

9. вид (види) користування надрами;

10. перелік, обсяги і строки виконання передбачених угодою робіт;

11. вимоги до якості виконуваних згідно з угодою робіт;

12. права та обов'язки сторін, зокрема права інвестора щодо ко­ристування землею, надрами та інші права, а також його обов'яз­ки, передбачені частиною п'ятою цієї статті;

13. орієнтовні обсяги видобутку корисних копалин (виробленої продукції);

 

14. умови використання корисних копалин;

15. порядок визначення вартості видобутих корисних копалин;

16. порядок внесення платежів за користування надрами та розмір збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

17. пункт виміру;

18. обов'язок інвестора доставляти вироблену продукцію в пункт виміру;

19. умови визначення обсягу компенсаційної продукції;

20. склад витрат, що підлягають відшкодуванню компенсацій­ною продукцією;

21. порядок та умови розподілу прибуткової продукції між державою та інвестором;

22. порядок і строк передачі державі належної їй частини при­буткової продукції. Угодою може передбачатися передача державі грошового еквівалента частини прибуткової продукції, що належить державі;

23. порядок переходу права власності на вироблену продукцію;

24. порядок одержання інвестором частини прибуткової про­дукції, що належить йому відповідно до угоди;

25. порядок переходу права власності на майно від інвестора до держави;

26. порядок контролю за веденням передбачених угодою ро­біт, виконанням інших умов угоди; строк, форми та зміст звітів, інформації, рахунків, що подаються інвестором Міжвідомчій комісії;

27. вимоги щодо повернення ділянок надр та земельних діля­нок, наданих для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, після закінчення дії угоди у разі її дострокового припинення або закінчення окремих етапів робіт, а також строки та порядок повер­нення цих ділянок;

28. умови внесення змін, дострокового припинення або продов­ження дії угоди;

29. умови переуступлення інвестором прав та обов'язків, пе­редбачених угодою;

30. вимоги щодо раціонального і комплексного використання та охорони надр і довкілля, безпеки та охорони праці персоналу, залученого до передбачених угодою робіт;

31. порядок консервації або ліквідації гірничих об'єктів;

32. строк дії угоди, дата, місце підписання та порядок набрання нею чинності;

33. відповідальність сторін угоди та засоби її забезпечення;

34. порядок розгляду спорів;

35. строку дії угоди про розподіл продукції (ст. 14), який визна­чається сторонами, однак не може перевищувати п'ятдесяти років з дня її підписання;

36. державної реєстрації угода про розподіл продукції (ст. 15), що провадиться Міжвідомчою комісією в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

37. порядок виконання угод про розподіл продукції (статті 16-32);

38. валютне регулювання під час виконання угод про розподіл продукції (статті 33-34).

 


Читайте також:

  1. II. Критерій найбільших лінійних деформацій
  2. III.4 Форматування тексту.
  3. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  4. IV. Виклад інформаційного матеріалу
  5. IV. Критерій питомої потенціальної енергії деформації формозміни
  6. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
  7. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
  8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
  9. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
  10. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
  11. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
  12. Автомати­зовані інформаційні систе­ми для техніч­ного аналізу товар­них, фондових та валют­них ринків.




Переглядів: 508

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Корпоративна форма іноземного інвестування | Поняття та види спеціальних (вільних) економічних зон

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.