• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Схеми суспільного відтворення Карла Маркса описують процеси простого та розширеного відтворення СП.

Суспільне відтворення — це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Реальний ВВП – ВВП у цінах базового року.

Номінальний ВВП – це ВВП, обчислений у поточних цінах.

ВВП підраховується за територіальним принципом.

Існує 3 методи обчислення ВВП:

– за виробленою продукцією через додану вартість (виробничий метод);

– за витратами (метод кінцевого використання);

– за доходами (розподільний метод).

1. Виробничим методом підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки.

v ВВП = (ВВ – Мат. Витрати) + Чисті продуктові податки

v ЧПП = Продуктові податки (ПП) – Субсидії

ПП – це податки, які стягуються пропорційно до кількості чи вартості благ, що виробляються продуктами чи імпортуються підприємствами–резидентами (ПДВ, акцизи, мито).

Субсидії– кошти, що надаються підприємствам–резидентам державою з метою відшкодування постійних збитків, що виникають у зв’язку з тим, що ціна на окремі види продукції складається нижчою за середні витрати; субсидії та експорт.

2. За витратами: підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП.

v ВВП = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ

СВ – споживчі витрати домашнього господарства;

ВІ – валові інвестиції підприємств;

ДЗ – державні закупки;

ЧЕ – чистий експорт.

3. За доходами: підсумовуються всі види факторних доходів – зарплати, рента, процент, прибуток, амортизаційні відрахування.

v ВВП = ЗП + ВКП + ЗД + ЧНП

ЗП – зарплата;

ВКП – валовий корпоративний прибуток: податок, дивіденди, нерозподілений прибуток;

ЗД – змішаний дохід, дохід індивідуального бізнесу;

ЧНП – неприбуткові податки – субсидії.

У більшості країн найпоширенішими є виробничий метод і за витратами.

Близьким за своїм змістом є ВНП (валовий національний продукт), що характеризує сукупну ринкову вартість кінцевих товарів і послуг на території країни і за її межами. ВНП обчислюється як і ВВП, але відрізняється від ВВП на величину, що дорівнює торговому балансу.

v Чистий внутрішній продукт (ЧВП) = ВВП – амортизація (А)

3. Суть і види економічного відтворення.

Виробництво — це процес суспільного відтворення, якщо його розглядати не як окремий акт, а як процес, що постійно повторюється.

Розрізняють такі види суспільного відтворення: просте, звужене та розширене:

Економічне відтворення суспільства включає в себе такі найважливіші моменти:

1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2) відтворення людського ресурсу як особистого чинника виробництва та його зайнятості;

3) відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного процесу відтворення;

4) відтворення національного багатства;

5) відтворення споживання;

6) відтворення економічних відносин.

Припущення марксистської моделі суспільного відтворення:

· вся економіка представлена двома підрозділами:

І — виробництво засобів виробництва (ЗВ);

II — виробництво предметів споживання (ПС);

· вартість СП розпадається на дві частини: вартість спожитого постійного капіталу (с) та новостворену (додану) вартість (v + v), яка у свою чергу, розпадається на заміщення

авансового змінного капіталу (v ) та додаткову вартість (m), яка власнику

капіталу нічого не коштує, а власнику робочої сили коштує неоплаченої праці;

Пропорції, яких необхідно дотримуватись для здійснення простого відтворення СП:

1. Перший підрозділ повинен виробити обсяг засобів виробництва, необхідний для відшкодування матеріальних затрат у І та II підрозділах суспільного виробництва, тобто: І (с + v + m) = = Іс + ІІс.

2. Другий підрозділ повинен виробити такий обсяг предметів споживання, який би задовольнив попит найманих працівників І і II підрозділів. Вартість вироблених II підрозділом предметів споживання має дорівнювати чистому суспільному продукту (національному доходу), тобто:

II (с + v + m ) = І ( v + m ) + II (v + m).

З.Якщо з першої умови вилучити попит, який задовольняється в межах цього підрозділу, а з другої умови вилучити внутрішній попит на предмети споживання, то отримаємо третю умову: І (v + m ) = ІІс.

Умови розширеного відтворення СП у теорії К. Маркса:

1) I(c + v + m) > Ic + IIc;

2) II (с + v + m ) < І (v + m ) + II (v + m );

3) І (v + m ) > ІІс.

Звужене відтворення або його відсутність описується наступними пропорціями:

1) I(c + v + m) < Ic + IIc;

2) II (с + v + m ) > І (v + m ) + II (v + m );

3) І (v + m ) < ІІс.

4. Національне багатство: суть, структура, відтворення.

Національний дохід — це сукупний дохід в економіці, який отримують власники чинників виробництва: праці, капіталу, землі, підприємницького хисту. Національний дохід — це чистий внутрішній продукт, зменшений на величину податків на бізнес.

НД – сукупний дохід в економіці, який отримують власники факторів виробництва.

До останнього часу вважалося, що НД – це новостворена вартість, яка створюється у сфері матеріального виробництва. Нині визнано, що частину НД створюють працівники сфери послуг.

На основі національного доходу визначають особисті доходи (ОД). Якщо від суми національного доходу відняти внески (податки) на соціальне страхування, податок на доходи підприємств,
а також прибуток, що використовується для розширення виробництва (нерозподілений прибуток підприємств), і додати трансфертні платежі, які включають виплати соціального страхування по старості, від нещасних випадків, допомогу і виплати по безробіттю, різноманітні виплати неімущим і непрацездатним тощо (трансфертні виплати — виплати, які не пов’язані з трудовою діяльністю, тобто не зароблені, а одержані), то отримаємо суму так званого особистого доходу. Особистий дохід — це одержаний дохід, а національний дохід — це зароблений дохід.

ОД = НД – внески на соц. страхування – податки на прибуток корпорацій –

– перерозподіл прибутку корпорацій + трансферні платежі.

Нарешті, якщо від суми всього особистого доходу відняти всі індивідуальні податки, то одержимо так званий дохід в особистому розпорядженні домогосподарств— кінцевий показник системи національного рахівництва. Він використовується на споживання та заощадження.

Національне багатство – це сукупність матеріальних благ, нагромаджених суспільством за всю його історію.

Проте в сучасних умовах особливої актуальності набувають дослідження, формування і розвиток нематеріальних форм багатства, пов’язаних з людиною.

Нематеріальне багатство суспільства – це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили – науково-технічний, освітній, культурний потенціал.

Таким чином, у широкому розумінні національне багатство включає в себе як матеріальне так і нематеріальне багатство країни. Основними елементами матеріальної форми національного багатства є: виробничий капітал, основний капітал сфери нематеріального виробництва (школи, лікарні, культурно-освітні і спортивні об’єкти, житлові будинки); резерви капітальних благ; майно домашніх господарств. До складу національного багатства відносять і природні ресурси країни, котрі залучені до господарського обороту. Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень та ін.).

Читайте також:

1. Iз листа Богдана Хмельницького до шведського короля Карла Густава (16 листопада 1656 р.)
2. V Практично всі психічні процеси роблять свій внесок в специфіку організації свідомості та самосвідомості.
3. VІ. Структурно-логічні схеми
4. Алгоритми та блок-схеми
5. Аналіз факторів впливу на обсяги виробництва суспільного продукту.
6. Аналітична психологія. Концепція Карла Юнга
7. Блок 1. Соціально-демографічні та міграційні процеси.
8. Блоки схеми алгоритму
9. В цілому сукупність суспільного продукту – це сукупність благ і послуг, вироблених суспільством за певний період часу (як правило, за рік).
10. Важелі впливу на процеси розвитку ринку капіталу.
11. Вибір схеми підключення абонентів залежно від режимів тиску.
12. Вибір типу обмотки і складання схеми.

Переглядів: 793