Система національних рахунків та її показники.

Існували різні підходи до визначення суспільного продукту

1. Ф.Кене. "Економічна таблиця". Намагався показати рух суспільного продукту як у вартісній, так і в натурально-речовій формі. Але оскільки фізіократи єдиною продуктивною галуззю вважали сільське господарство, не зуміли розв’язати проблему суспільного відтворення у цілому.

2. А.Сміт вважав, що СП за своєю вартістю складається з доходів власників факторів виробництва, є сукупною сумою доходів, не включав у нього перенесену на продукт вартість спожитих засобів виробництва. Це "догма Сміта". Він розрізняв валовий і чистий дохід нації. Під валовим доходом він розумів увесь річний продукт країни. Чистий дохід – це нова вартість, що лишається після відшкодування витрат основного і оборотного капіталу. Річний продукт у Сміта поділявся на фонд відшкодування капіталу і фонд доходів власників капіталу і землі.

3. К.Маркс, виходячи з трудової теорії вартості, при дослідженні СП і проблем його відтворення визначав СП як сукупність матеріальних благ, створених у суспільстві протягом певного часу:

І підрозділ – виробництво засобів виробництва.

ІІ підрозділ – виробництво предметів споживання.

W = C + V + m,

V + m – національний дохід, новостворена вартість.

Сучасна теорія і практика розробили два підходи (моделі) розрахунку СП:

Ø система національних рахунків(СНР);

Ø система балансу народного господарства ( СБНГ).

БНГ (баланс народного господарства) являє собою систему взаємопов’язаних балансових таблиць, кожна з яких відображає окремі, найбільш принципові сторони економічного процесу. Основними показниками були :

ü ВСП (сума валової продукції всіх підприємств з урахуванням проміжних товарів);

ü НД ( національний дохід). Причому у ВВП( валовий внутрішній продукт) включалось лише продукція сфери матеріального виробництва.

Основні принципи БНГ:

1. Продуктивною є праця лише у виробничій сфері, тому до СП зараховують матеріальні блага і матеріальні послуги.

2. СП оцінюється через матеріальні речі і вартісні показники.

3. СП у вартісному виразі обчислюється, як правило, з повторним рахунком.

4. Макроекономічні результати зводяться в систему галузевих і міжгалузевих балансів, що відображають пропорції економічних показників у галузевому і міжгалузевому аспектах.

Поступово система національних рахунків як модель обчислення макроекономічних показників почала використовуватись не лише в окремих країнах, а й після ІІ світової війни і в інших країнах; з 70-х рр. розповсюдилась майже на всі країни світу. Протягом свого існування вона збагачується, враховуючи досвід різних країн. У 1993 р. був здійснений новий перегляд СНР і створена нова система як єдиний стандарт в галузі національного рахівництва.

Етапи розвитку системи національних рахунків (СНР):

І – 30 – поч. 50-х рр. В СРСР склалась і закріпилась система СНБ. СНР використовується лише в окремих країнах (США, Англія).

ІІ – 50 – 60-ті рр. Фактично і офіційно функціонують дві різні за змістом С макроекономічних показників.

ІІІ – 70-і і до сьогодні. Практично всі країни світу використовують СНР.

СНР– система взаємопов’язаних статистичних макроекономічних показників, які відображають аспекти економічної діяльності країни щодо виробництва і споживання продуктів і послуг, розподілу і перерозподілу та формування національного багатства.

В основу СНР покладено концепцію господарського кругообігу, яка побудована на таких принципах:

– продуктивною є будь-яка діяльність, що приносить дохід її суб’єктам. Принцип лежить в основі визначення величини суспільного продукту, до якого відносяться матеріальні і нематеріальні блага;

– витрати і доходи в економіці еквівалентні; витрати на виробництво національного продукту дорівнюють доходу, одержаному від його реалізації. Цей принцип лежить в основі економічної рівноваги, до якої економіка постійно тяжіє;

– економіка перебуває в постійному кругообороті перетворення видатків у доходи, а доходів у видатки. В, Р, О, С (виробництво, розподіл, обмін, споживання) розглядаються як пов’язані сторони процесу відтворення. Цей принцип свідчить про те, що доходи є функцією видатків, а видатки залежать від розподілу доходів.

СНР відрізняється від СНБ тим, що у СНБ показники пов’язані лише зі сферою матеріального виробництва, а у СНР – всі результати економічної діяльності. Основні показники в СНР

–ВВП(валовий внутрішній продукт),

– ВНП (валовий національний продукт;

– Чистий ВП,

– НД (національний дохід),

– Особистий Дохід в особистому розпорядженні.

Первинним показником є валовий випуск, який представляє собою сукупну ринкову вартість товарів і послуг за певний період (ВВ).

Центральне місце займає ВВП– сукупна ринкова вартість кінцевих благ на території країни, незалежно від національної належності підприємств.

Кінцева продукція – це та частина ВВ, яка виходить із сфери виробництва і спрямовується на виробниче споживання, інвестиції і експорт; не враховується проміжна продукція – товари і послуги, що використовуються для подальшої обробки, перепродажу і набувають форми матеріальних витрат.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
В цілому сукупність суспільного продукту – це сукупність благ і послуг, вироблених суспільством за певний період часу (як правило, за рік).	\|	Схеми суспільного відтворення Карла Маркса описують процеси простого та розширеного відтворення СП.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.