Загальна характеристика швидкості

Для характеристики можливостей виконувати рухові завдання з максимальною швидкістю протягом багатьох років використався узагальнений термін «швидкість». З огляду на множинність форм прояву рухів та їх специфічність, цей термін протягом останніх років замінили на поняття «швидкісні якості».

Швидкісні якості– це комплекс функціональних властивостей людини, які забезпечують виконання рухових дій у мінімальний для даних умов відрізок часу.

Розрізняють елементарні і комплексні форми прояву швидкісних якостей. До елементарних форм відносяться:

– швидкість рухової реакції;

– швидкість одиночного руху;

– частота рухів (кількість рухів за одиницю часу).

До комплексних форм прояву швидкісних якостей відносяться:

– здатність стрімко набирати швидкість на старті до максимально можливої (стартовий розбіг у спринтерському бігу, ковзанярському спорті, ривки у футболі);

– здатність до досягнення високого рівня дистанційної швидкості – у бігу, плаванні й інших циклічних локомоціях;

– здатність швидко перемикатися з одних дійна інші і т. ін.

10. Засоби розвитку швидкісних якостей

Засобами розвитку швидкісних якостей є вправи, які виконуються із максимальною або наближеною до максимальної швидкістю (тобто швидкісні вправи). Їх можна розділити на три основні групи.

1. Вправи, які цілеспрямовано впливають на окремі компоненти швидкісних якостей:а) швидкість реакції; б) швидкість виконання окремих рухів; в) поліпшення частоти рухів; г) поліпшення стартової швидкості; д) швидкісну витривалість; е) швидкість виконання послідовних рухових дій в цілому (наприклад, перегони, плавання, ведення м’яча).

2. Вправи комплексного (різнобічного) впливу на всі основні компоненти швидкісних якостей (наприклад, спортивні і рухливі ігри, естафети, єдиноборства й т. ін.).

3. Вправи поєднаного впливу: а) на швидкісні і всі інші якості (швидкісні й силові, швидкісні і координаційні, швидкісні і витривалість); б) на швидкісні якості і вдосконалення рухових дій (у бігу, плаванні, спортивних іграх і ін.).

У спортивній практиці для розвитку швидкості окремих рухів використовуються ті ж самі вправи, що й для розвитку вибухової сили, але без ваги або з такою вагою, яка не знижує швидкості руху. Крім цього використаються такі вправи, які виконують із неповним розмахом, з максимальною швидкістю і з різкою зупинкою рухів, а також старти.

Для розвитку частоти рухів використовуються:

– циклічні вправи в умовах, які сприяють підвищенню темпу рухів;

– біг під ухил за мотоциклом, з тяговим пристроєм;

– швидкі рухи ногами й руками виконувати у високому темпі за рахунок скорочення розмаху, а потім поступового його збільшення;

– вправи на підвищення швидкості розслаблення м'язових груп після їх скорочення.

Для розвитку швидкісних можливостей у їх комплексному вираженні використовується три групи вправ: 1) для розвитку швидкості реакції; 2) для розвитку швидкості окремих рухів, у тому числі для пересування на різних коротких дистанціях (від 10 до 100 м); 3) вправи, які характеризуються вибуховим характером.

11. Методи розвитку швидкісних якостей

Основними методами розвитку швидкісних якостей є: методи строго регламентованої вправи; змагальний метод; ігровий метод.

Методи строго регламентованої вправи включають: а) методи повторного виконання дій з установкою на максимальну швидкість руху; б) методи варіативної (змінної) вправи з варіюванням швидкості та прискорень за заданою програмою у спеціально створених умовах.

Під час використання методу варіативної вправи чергують рух з високою інтенсивністю (протягом 4-5 сек.) і рух з меншою інтенсивністю – спочатку нарощують швидкість, потім підтримують її і сповільнюють швидкість. Це повторюють кілька разів підряд.

Змагальний метод використовується у формі різних тренувальних (прикидки, естафети, гандикапи – зрівняльні змагання) та фінальних змагань. Ефективність цього методу дуже висока, оскільки спортсменам різної міри підготовленості надається можливість боротися один з одним нарівні з емоційним підйомом, проявляючи максимальні вольові зусилля.

Ігровий метод передбачає виконання різноманітних вправ з максимально можливою швидкістю в умовах проведення рухливих і спортивних ігор. При цьому вправи виконуються дуже емоційно, без зайвих напружень. Крім того, цей метод забезпечує широку варіативність дій, яка є перешкодою для утворення «швидкісного бар’єру».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Засоби вдосконалення сили	\|	Загальна характеристика витривалості

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.