Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Заходи щодо стимулювання інноваційної діяльності

У сфері інноваційної діяльності держава застосовує стимули двох видів - позитивні та негативні. До перших (позитивних) на­лежать пільги та переваги, що надаються суб'єктам інноваційної діяльності з метою їх заохочення до здійснення такої діяльності.

Позитивне стимулювання інноваційної діяльності включає: фінансову підтримку та пільги.

Фінансова підтримка за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів (у ме­жах коштів, передбачених відповідними бюджетами) може надава­тися у таких формах (ст. 17 Закону «Про інноваційну діяльність»):

а)повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляцій­ної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок кош­тів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

б)часткового (до 50%) безвідсоткового кредитування (на умо­вах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок кош­тів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб'єктів інноваційної діяльності;

в)повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Держав­ного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб'єк­тами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінан­сово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

г)надання державних гарантій комерційним банкам, що здійс­нюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

д)майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Крім фінансової підтримки (яка не є обов'язковою), суб'єкти ін­новаційної діяльності мають право на отримання таких видів пільг: (а) податкових; (б) амортизаційних; (в) митних. Слід, однак, зазначи­ти, що протягом 2003-2004 років дія статей 21 і 22 Закону «Про інно­ваційну діяльність» стосовно цих пільг була призупинена згідно із законами від 26.12.2002 р. «Про Державний бюджет України на 2003 рік», від 27.11.2003 р. «Про Державний бюджет на 2004 рік».

Особливості в оподаткуванні інноваційної діяльності поляга­ють в наданні пільг щодо (1) податку на додану вартість, (2) по­датку на прибуток та (3) земельного податку.

Оподаткування об'єктів інноваційної діяльності здійснюється у порядку, за яким 50 відсотків податку на додану вартість по опе­раціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов'язаних з виконанням інноваційних проектів, і 50 відсотків по­датку на прибуток, одержаний від виконання цих проектів, зали­шаються у розпорядженні платника податків, зараховуються на його спеціальний рахунок і використовуються ним виключно на фінансування інноваційної, науково-технічної діяльності і розши­рення власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз. Проте реалізація зазначених пільг пов'язується з наявністю таких умов: (а) виконання зареєстрованого в установленому по­рядку інноваційного проекту суб'єктом інноваційної діяльності розпочато не пізніше вісімнадцяти місяців від дати його державної реєстрації; (б) суб'єкт інноваційної діяльності про початок реалі­зації інноваційного проекту у місячний строк повідомляє відповід­ний орган Державної податкової адміністрації і (в) по всіх госпо­дарських операціях, пов'язаних з виконанням інноваційного про­екту, веде окремий бухгалтерський облік.

Крім того, у разі виконання пріоритетного інноваційного проекту, яким передбачається випуск особливо важливого інноваційного продукту (визначеного таким прийнятою постановою Кабінету Міністрів України), сировина, устаткування, обладнання, комплек­туючі та інші товари (крім підакцизних товарів), які не виробля­ються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, при ввезенні в Україну протягом строку чинності свідоц­тва про державну реєстрацію інноваційного проекту звільняються від сплати податку на додану вартість.

Пільги щодо земельного податку передбачаються для іннова­ційних підприємств, які сплачують такий податок за ставкою у розмірі 50 відсотків чинної ставки оподаткування.

Амортизаційні пільги надаються інноваційним підприємствам, яким дозволяється прискорена амортизація основних фондів і вста­новлюється щорічна двадцятивідсоткова норма прискореної амор­тизації основних фондів групи 3. При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Особливості митного регулювання інноваційної діяльності (і надання відповідних пільг) полягають у звільненні від сплати ввіз­ного мита сировини, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів (крім підакцизних товарів), які не виробляються в Україні або виробляються, але не відповідають вимогам проекту, за умови їх використання для реалізації пріоритетного інновацій­ного проекту щодо випуску особливо важливого інноваційного продукту (номенклатура та обсяги ввезення сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів мають бути визначені в інноваційному проекті перед його державною ре­єстрацією). Суб'єкти інноваційної діяльності та інші її учасники, яким надаються митні пільги, щоквартально складають та подають до органів митної служби за своїм місцезнаходженням звіти про використання ввезених ними сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів.

Негативні стимули у формі відповідальності за порушення ви­мог інноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяль­ності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструк­тури. Система негативних стимулів у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства виконує не лише стимулюючу, а й інші функції - попередження правопорушень у сфері інноваційної діяльності, контролю за ефективністю діяль­ності її суб'єктів, інформування учасників інноваційної діяльності про результати діяльності - як їх власної, так і їх партнерів, контр­агентів, виробників інноваційної продукції.

Негативне стимулювання застосовується у таких формах:

відшкодування збитків (застосовується у разі порушення до­говірних зобов'язань у сфері інноваційної діяльності, завдання шкоди її суб'єктам та іншим учасникам);

оперативно-господарських санкцій (дострокове розірвання в установленному порядку договорів інноваційного характеру у разі грубого порушення іншою стороною договірних зобов'язань; змі­на порядку оплати виконання - відповідно до умов договору – з метою уникнення повторення порушень строків оплати; прийняття виконання після застосування спеціальної процедури, передбаче­ної договором на випадок виявлення порушень щодо якості вико­нання, та ін.);

адміністративно-господарські санкції, а саме:

(а) позбавлення передбачених законом пільг (так, у разі вико­ристання сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, ком­плектуючих та інших товарів, ввезених в Україну без сплати ввіз­ного мита та податку на додану вартість згідно з положеннями частини першої статті 20 Закону «Про інноваційну діяльність», не для потреб виконання інноваційного проекту ввізне мито та податок на додану вартість сплачуються до бюджету в повному обсязі; при цьому платник податку зобов'язаний збільшити пода­ткові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита і податку на додану вартість, що мали бути сплачені при ввезенні на митну територію таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на суму податків, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Націо­нального банку України, що діяла на день збільшення податково­го зобов'язання, за період їх нецільового використання);

(б)анулювання державної реєстрації інноваційного/пріоритет­ного інноваційного проекту та запису про реєстрацію у Реєстрі до закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію іннова­ційного проекту (здійснюється МОН України за результатами ана­лізу даних моніторингу виконання такого проекту на підставі рі­шення, погодженого Комісією з організації діяльності технологіч­них парків та інноваційних структур інших типів та затвердженого наказом МОН України);

(в)анулювання державної реєстрації інноваційної структури та виключення її з Державного реєстру інноваційних структур(здійснюється МОН України у разі виявлення невідповідності її діяльності критеріям, визначеним Комісією з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів).

Закон «Про інноваційну діяльність» містить положення щодо відповідальності МОН за повноту і достовірність експертизи і за збереження конфіденційної інформації, пов'язаної з інноваційни­ми проектами. Неправомірні кваліфікація і державна реєстрація проекту як інноваційного тягнуть за собою відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями при кваліфікуванні і державній реєстрації інноваційних проектів вважаються:

а)прийняття рішення про кваліфікування інноваційного проекту і його державну реєстрацію без проведення експертизи;

б)фальсифікація висновків експертизи;

в)вчинення дій, що перешкоджають проведенню експертизи;

г)умисне примушування або створення для експертів чи екс­пертних комісій обставин, які зумовлюють необ'єктивне прове­дення експертизи;

д)переслідування експертів за підготовлені ними висновки, не­сприятливі для тієї чи іншої особи чи організації;

є) залучення до експертизи посадових осіб та фахівців, безпо­середньо заінтересованих у результатах експертизи;

є) розголошення конфіденційної інформації, пов'язаної з роз­глядуваними інноваційними проектами.

За подібні порушення можуть застосовуватися різні види та форми юридичної відповідальності. У разі, якщо подібні дії зав­дали шкоди учасникам інноваційної діяльності, вони підлягають відшкодування за рахунок МОН України. Крім того, посадові осо­би, в діях яких є склад відповідного адміністративного правопорушення, злочину чи дисциплінарного проступку, можуть бути притягнені відповідно до адміністративної, кримінальної чи дис­циплінарної відповідальності.

 


Читайте також:

  1. II. Загально-шкільні заходи
  2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  3. IІI. Формулювання мети і завдань уроку. Мотивація учбової діяльності
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. А. Заходи, які направлені на охорону навколишнього середовища та здоров’я населення.
  6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  7. Автоматизація банківської діяльності в Україні
  8. Автоматизація метрологічної діяльності
  9. АДАПТАЦІЯ ОБМІНУ РЕЧОВИН ДО М'ЯЗОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  10. Адміністративно-запобіжні заходи
  11. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
  12. Аксіоми безпеки життєдіяльності.




Переглядів: 686

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Інноваційні правовідносини | Зародження ” М. Стельмаха як письменника. Риси творчості та стильові пошуки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.051 сек.