Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Питання третє. Виробництво: суть, еволюція поглядів.

Виробництво — це доцільна ді­яльність людей, спрямована на задоволення їхніх потреб. Ре­зультатом виробництва є матеріальні й нематеріальні блага, які задовольняють людські потреби. Погляди на зміст поняття "виробництво" як і на "багат­ство" зазнали змін. На науковому і побутовому рівні під багат­ством розуміли тільки матеріальні блага, а під виробництвом — виготовлення тільки матеріально-речових предметів. Сферою, де створювали матеріальні блага, а, отже, й багатство народу, фізіократи вважали сільське господарство (головно землеробство) Адам Сміт розширив цю сферу, увівши до неї промис­ловість. Це означало, що джерелом багатства є вся праця, яка була докладена до створення матеріальних благ (речей).

Однак ще з ХІІІ ст. висловлювали думки й щодо інших — не­матеріальних — форм багатства. Адже людина має не тільки ма­теріальні, а й духовні потреби, які можуть бути задоволені тільки нематеріальними благами і послугами. Тому виробництво має виробляти і матеріальні, і нематеріальні блага й послуги.

Наприкінці XIX ст. особливу увагу проблемі нематеріаль­них благ приділяв англійський економіст А. Маршали.

Виробництво нематеріальних благ і послуг істотно зросло у XX ст., особливо в другій половиш, що зумовлено надзвичайним попитом на них. Адже нематеріапьні форми багатства важливі для розвитку працівника, його інтелектуальних і фізичних здіб­ностей, фахових знань, підвищення освітнього і культурного рівня. Тому зміст поняття виробництво сьогодні розширився і зба­гатився. Вважають, що процес виробництва нині охоплює створен­ня і матеріальних благ та послуг, і нематеріальних.

Процес пристосування багатства природи до потреб людей означає взаємодію людини з природою і навколишнім середовищем.

Виробництво - це процес дії людини на предмет (речовину) із використанням сил природи та пристосування їх для задоволення певних потреб. Взаємодія людини з природою означає процес праці, що складається із основних моментів: 1) праці людини; 2) предметів праці; 3) засобів праці.

Праця – це свідома, доцільна і творча діяльність людей, спрямована на виробництво життєвих благ.

Предмет праці – це все те на що спрямовано людську працю: грунт, що обробляє хлібороб; пряжа, з якої роблять тканини; метал, який обробляють на машинобудівному заводі ,та ін.

Предмети праці бувають двох видів: 1) дані самою природою ( риба , яку ловлять; дерево, яке рубають); 2) ті, що підлягають попередній обробці (видобута руда обробляється на металургійному заводі). Такий предмет праці називають сирим матеріалом, сировиною.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, за допомогою яких люди впливають на предмети праці. Серед них вирішальну роль відіграють знаряддя праці. У сучасному виробництві до них належать машини устаткування, інструменти і прилади. У широкому розумінні слова до засобів праці відносяться всі матеріальні умови праці – виробничі будівлі, дороги, трубопроводи, а також природні умови – земля, повітря, вода.

Засоби праці в єдності з предметами праці утворюють засоби виробництва, які часто називаються капіталом.

Робоча сила являє собою особистий фактор, а засоби виробництва – уречевлені фактори виробництва ( ресурси).

Засоби виробництва і працівники в їх єдності і взаємодії утворюють продуктивні сили .

Продуктивні сили знаходяться у стані безперервного розвитку. У їхньому історичному прогресі виділяються три великі епохи:

· до індустріальна, заснована на ручних ремісничих знаряддях праці;

· індустріальна, заснована на великій техніці;

постіндустріальна, основою якої є електронізація та інформатизація суспільства.


Читайте також:

  1. IV. Питання самоконтролю.
  2. V. Питання для самоконтолю
  3. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  4. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  5. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  6. Аграрна еволюція українських земель у др. пол. ХVІІ - ХVІІІст.
  7. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
  8. Амортизаційні відрахування: суть, значення, види
  9. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  10. Антимонархічна революція 1952 р. в Єгипті.
  11. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
  12. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки




Переглядів: 619

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Ринкова класифікація ресурсів | Питання четверте. Суспільний продукт, його структура та відтворення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.