Регуляція секреторної діяльності шлунка

Нервова регуляція. Хімус, заповнюючи шлунок, подразнює рецептори слизової оболонки (подразники механічні, хімічні);

Імпульси по блукаючому нерву передаються в соковидільний центр довгастого мозку, а звідти по еферентним волокнам цього ж нерва (Х пара черепномозкових нервів) повертається до залоз шлунка і стимулює їх діяльність.

Гуморальна регуляція – відбувається під дією гормонів Хімічна стимуляція секреції відбувається за рахунок гастрину, ацетилхоліну, гістаміну.

Ці гормони виробляються клітинами слизової оболонки шлунка, всмоктуються в кров і з током крові надходять до залоз.

Гальмування шлункової секреції відбувається під дією гормонів, що виробляються в 12- палій кишці:

- холецистокінін;

- секретин.

Дослід Разинкова доводить роль гуморальних подразників: 200мл крові накормленої собаки ввели в/в голодній собаці, після того у неї починається соковиділення

Кількість та склад шлункового соку змінюється після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника (кількість та склад їжі).

Натще секретується невелика кількість шлункового соку (до 10 мл на годину). Він містить в основному слиз.

Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується, підвищується його кислотність і вміст ферментів.

Секреторним нервом є блукаючий нерв.

За головними механізмами регуляції шлункову секрецію поділяють на декілька фаз:

І фаза – мозкова або складнорефлекторна. Секреція в цій фазі пов’язана з реалізацією умовних рефлексів (на вигляд, запах їжі). Шлунковий сік, що виділяється при чеканні їжі Павлов назва «апетитним», «запальним». Фізіологічне значення апетитного соку в тому, що шлунок готується до приймання їжі ще до того, як вона потрапить в шлунок. Другий механізм – безумовні рефлекси, що виникають при подразненні їжею рецепторів ротовоїпорожнини.

Особливості секреції в першій фазі вивчають при постановці досліду “уявного годування”.Особливості мозкової фази соковиділення:

1. Короткий латентний період Після початку досліду перша крапля соку з свища з’явиться через 5-8 хвилин.

2. Кількість соку невелика – 20% від всього об’єму, який виділяється під час вживання їжі;.

3. В складі соку – багато ферментів тому, що блукаючий нерв передає інформацію до головних клітин шлунка. Багато ферментів - швидке переварювання білків їжі.

4. Тривалість секреції невелика – 1-1,5 години.

І фазу можна підсилити вживанням кислого, солоного, що діє на рецептори порожнини рота. Соковиділення під час цієї фази гальмується негативними емоціями.

ІІ фаза – шлунковапочинається через 5 хвилин після вживання їжі і триває близько 2 години з поступовим зменшенням секреції.

Виділення соку в цю фазу зумовлено нервовим і гуморальними механізмами.

ІІІ стадія кишкова, 1 – 3 години, зумовлена нервовим і гуморальним механізмами. Нервові імпульси з механо- і хеморецепторів кишечника підсилюють секреторні процеси в шлунку, якщо надійшов недостатньо переварений хімус. Під дією кислого вмісту, який надійшов в 12 палу кишку, виділяються гормони, які гальмують секрецію в кишковій фазі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Склад і властивості шлункового соку	\|	Перехід хімуса в 12- палу кишку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.