Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Сутність тактичної операції, що проводиться з метою затримання «на гарячому» особи, що вживає, зберігає, придбає наркотики

Практично неможливо довести факт зберігання або споживання наркотиків, якщо вони або їх сліди не будуть виявлені на підозрюваному або в його будинку.

Аналіз норм кримінального процесуального кодексу України дозволяє виділити такі види затримання:

1) затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. ст. 187−191 КПК);

2) затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення: законне затримання (ст. 207 КПК) та затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК).

Ці види затримання розрізняються за цільовим призначенням, суб’єктами їх здійснення, підставами та процесуальним порядком застосування.

Затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу (ст. ст. 187−191 КПК) здійснюється з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.

Затримання без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення регулюється у таких нормах:

− законне затримання (ст. 207 КПК);

− затримання уповноваженою службовою особою (ст. 208 КПК).

Так, ч.1 ст. 207 КПК визначає, що ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду. Втім, затримання може здійснюватися без ухвали слідчого судді уповноваженою на те службовою особою (ст. 208 КПК), та будь-якою особою (ст. 207 КПК) при наявності визначених в законі підстав. Зокрема, відповідно до ч.2 ст. 207 КПК кожен має право затримати будь-яку особу, крім осіб зазначених у ст. 482 КПК, за наявності таких підстав:

1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;

2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.

При цьому, кожен, хто не є уповноваженою службовою особою і затримав відповідну особу, зобов'язаний:

− негайно доставити її до уповноваженої службової особи;

− або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.

А відповідно до ч.1 ст. 208 КПК, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину лише у випадках:

1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;

2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.

При затриманні уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК.

Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

Тактики затримання особи, що вживає, зберігає, придбає наркотики залежить від двох типових загальних ситуацій: 1) випадкове затримання особи працівниками правоохоронних органів (патрульно-постової служби, дільничним інспектором та ін.) чи іншими особами; 2) цілеспрямоване затримання "на гарячому", що здійснюють оперуповноважені служби БНОН або УБОЗ.

У першій ситуації затримання не планується, у другій - затримання наркоділків є результатом ретельно запланованої операції.

Випадкове затримання працівниками правоохоронних органів передбачає проведення наступних дій:

1.Перевірка документів особи та їх достовірності, в разі відсутності документів встановлення прізвища особи, місця проживання, місця роботи, мету знаходження в даному місці (у ході перевірки власникові документа ставляться контрольні запитання, порівнюючи при цьому відповідні дані документа, що посвідчують його особу).

2.Проведення зовнішнього огляду одягу, речей, що знаходяться в підозрюваного, по можливості, огляд місця, затримання і особистого огляду, з метою виявлення викинутих ним предметів, що можуть бути речовими доказами, особливо наркотиків.

3.Особистий огляд речей і одягу слід робити негайно після затримання особи в присутності понятих.

4.При виявленні та вилученні зброї, наркотиків необхідно негайно викликати слідчо-оперативну групу.

5.Проведення обов'язкового дактилоскопіювання особи або доставлення її в міліцію.

6. Перевірка осіб, які знаходяться на обліку в правоохоронних органах спрямована на встановлення наявності цінних речей, зброї, наркотиків, предметів, з яких можна виготовити вибухівку.

У ситуації планованого затримання підготовка до затримання наркоділків, включає: 1) збирання необхідної інформації про особу, яка затримується (вивчення її способу життя, злочинних зв'язків); 2) установлення місць зберігання або збуту наркотиків і можливих способів проникнення до приміщення; 3) ознайомлення з місцем майбутнього затримання і визначення часу його здійснення; 4) формування групи затримання, підготовка й інструктаж її учасників; 5) складання плану затримання.

Початковим етапом тактичної операції є спостереження. Воно має забезпечити надходження інформації про дії осіб, що передбачається зафіксувати в ході тактичної операції. Тільки в результаті спостереження може бути правильно обраний момент для затримання й процесуальної фіксації факту взаємодії з певними об'єктами, а також здійснення конкретних дій. Спостереження є оперативною дією, що повинна здійснюватися негласно, інакше передбачувана тактична операція буде зірвана. Факти, що встановлюються в ході оперативного спостереження, повинні за необхідності закріплюватися за допомогою технічних засобів (фотозйомка, відеозапис). Відео- і фотодокументи об'єктивно свідчать про факти, виявлені під час спостереження, вони додаються до протоколу оперативно-розшукових заходів.

Тактика затримання зумовлюється слідчими ситуаціями. Найбільшою складністю відрізняється затримання наркоділків у приміщенні. Його важко здійснити раптово, оскільки не завжди існує можливість підійти до будинку або квартири непомітно. Злочинець, відчувши небезпеку, може за дуже короткий відрізок часу знищити всі сліди злочинної діяльності: наркотичні засоби, обладнання для їх виготовлення, засоби вживання (шприци) тощо. Тому необхідно заздалегідь розробити план підходу, вивчити осіб, які мешкають у будинку або квартирі, де передбачається провести затримання. Оскільки затримання злочинця в помешканні, як правило, поєднується зі здійсненням обшуку, зручніше його здійснювати в денний час, якщо слідча ситуація, яка склалася на певний момент, не потребує негайного затримання, незалежно від часу доби.

Для затримання наркоділків у квартирі (будинку) призначається така кількість оперуповноважених, що забезпечує виконання завдань групи захоплення і постів спостереження. Пости спостереження знаходяться ззовні приміщення і діють таким чином: співробітники, які спостерігають за можливими виходами з приміщення, таємно і швидко займають позиції, які забезпечують контроль вікон, дверей, балконів, пожежних сходів, водостічних труб, входів на горище, у підвальні приміщення тощо. Місця спостереження обираються на такій відстані від блокованого будинку, що дозволяла б вжити своєчасних заходів із затримання злочинців, які спробують втекти. За відсутності зручних схованок пости спостереження виставляються біля стін будинку. Для спостереження за зовнішніми дверима обирається місце, у напрямку якого вони відкриваються, з метою раптового захоплення злочинця при спробі втечі через двері. Якщо затримуваний озброєний, пости спостереження для безпеки розташовуються за рогом будівлі. Чисельність постів спостереження визначається необхідністю забезпечення контролю всіх виходів з блокованого приміщення. Кожному постовому ставиться конкретне завдання, установлюються форми і способи взаємодопомоги і взаємодії.

Група захоплення починає діяти після того, як пости спостереження зайняли свої місця. Для запобігання можливому знищенню речових доказів у разі вчинення злочинцями опору, також і збройного, проникнення до приміщення слід здійснювати раптово. При виниклих перешкодах (високі вікна, укріплені двері тощо) слід вдатися до попередньо розробленої легенди: проникнення до квартири під виглядом працівників комунальних служб, телефонних станцій тощо або за допомогою перевірених сусідів, родичів, знайомих по роботі. У разі, якщо відомо про відсутність у затримуваних зброї і намірів чинити опір, проникнення до квартири здійснюється офіційно. Відомі такі прийоми, що сприяють відкриванню дверей злочинцями з власної ініціативи: розташування слідчо-оперативної групи неподалік від входу до квартири (на площадці між поверхами); вимкнення світла на сходовій площадці і у квартирі об'єкта; умовний сигнал, застосовуваний наркоманами для входу в приміщення (дзвінок чи стук у двері квартири або дзвінок по телефону) тощо. Якщо особи не відчиняють двері працівникам міліції, то з метою унеможливлення знищення наркотиків, приховування пристосувань для їх виготовлення та інших слідів злочину, виникає необхідність злому засувів або замків. Ця акція здійснюється у присутності представників житлоуправління, вуличного комітету або сільської ради народних депутатів.

Для захоплення наркоділків у підвалах або погребах необхідно мати хороші освітлювальні пристрої. Світло освітлювального пристрою рекомендується подавати імпульсами і, помітивши затримуваного, освітити його, дати команду "Стояти! Руки вгору!". Після затримання здійснюється особистий обшук.

3. Сутність тактичної операції, що проводиться з метою затримання особи, що займається збутом наркотиків (оперативна закупка)

Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин. До форм контролю за вчиненням злочину законодавець відносить контрольовану та оперативну закупку. Оперативка закупка здійснюється на підставі ст. 271 КПК України, ст.5 ЗУ “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними”, ст. 8 ЗУ «Про оперативно-розшукову діяльність».

Оперативна закупка полягає у викритті збувальників наркотиків шляхом здійснення контрольованої покупки у них предмета злочину.

Сутність оперативної закупівлі виявляється у здійсненні угоди купівлі-продажу наркотиків працівником правоохоронного органу чи негласним співробітником з особою, яку підозрюють у торгівлі наркотичними засобами.

Фактичною підставою для проведення оперативної закупки є наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, про особу чи групу осіб, які займаються незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Правовою підставою для здійснення Оперативної закупки є постанова прокурора.

Застосування спеціальних технічних засобів при проведенні оперативної закупки здійснюється з дозволу слідчого судді відповідно до чинного законодавства України.

Контрольована закупка може бути гласною або негласною, але обов’язково здійснюється за участю понятих. Оперативна закупка наркотичних засобів проводиться лише негласно.

Відповідно до частини 4 ст. 271 КПК України про результати проведення оперативної закупки складається протокол, до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

Структурними елементами оперативної закупівлі: а) підбір і впровадження оперативних співробітників, осіб, які надають їм сприяння, у злочинну групу; б) контроль за наркоділками і постійний зв’язок із впровадженими працівниками й особами, які сприяють оперативним працівникам; в) придбання наркотичних засобів, документування протиправної діяльності підозрюваних осіб; г) проведення невідкладних слідчих дій на підставі погодженого з оперативним підрозділом плану.

Порядок оперативної закупки:

1) підготовка необхідних документів (постанови прокурора);

2) підготовчі заходи оперативної закупки:

а) огляд і позначка спеціальними засобами грошових купюр (предметів, цінностей), які призначені до використання для «оплати» при проведенні оперативної закупівлі. Також може здійснюватися ксерокопіювання грошових купюр. Така процедура проводиться в присутності не менш двох понятих, від яких за необхідності береться підписка про нерозголошення відомостей (за результатом складається протокол).

б) огляд покупця в присутності понятих і в протоколі фіксується факт відсутності у нього наркотичних засобів. Якщо «покупець» відправляється на угоду в автомобілі, то проводиться аналогічний огляд транспортного засобу (за результатами складається протокол).

в) огляд технічних засобів фіксації (для забезпечення прослуховування й фіксування в ході угоди розмови з наркоторгівцем «покупець» забезпечується відповідними спецзасобами (радіомікрофон, диктофон). У цьому випадку в присутності понятих проводиться огляд аудіо- або відеокасети, на які буде здійснюватися запис переговорів «покупця» з наркоторговцем. Факт і процес огляду касети фіксуються у відповідному протоколі із вказівкою найменування фірми-виробника й серійного номера касети й записуючої апаратури).

Після завершення підготовчих заходів до проведення операції всі пересування «покупця» до моменту передачі ним грошей наркоторгівцю й пред’явлення останнім партії наркотиків по можливості фіксуються на відеоплівку. Всі переговори «покупця» з наркоторгівцем необхідно фіксувати на аудіоплівку.

3) безпосередня оперативна закупка (після придбання наркотичних засобів «покупець» видає отримані наркотики оперативним співробітника, якщо залишились позначені купюри, то вони також видаються, і факт проведення оперативної закупки та видачі придбаних наркотиків складається протокол оперативної закупки).

4) проведення невідкладних слідчих дій спрямованих на затримання збувальника наркотиків його особистий обшук та обшук приміщення.

Придбані в ході оперативної закупівлі наркотичні засоби обліковуються й зберігаються в спеціалізованих камерах схову речових доказів органів внутрішніх справ.

Оперативна закупівля може використовуватися як в сфері легального, так і незаконного обігу наркотичних засобів. У першому випадку наркотичні засоби «купуються» в осіб, які в ході службової діяльності зайняті їх виготовленням, зберіганням або відпуском (лікарі, медсестри, фармацевти), у другому - в різних категорій наркоділків.

Залежно від виконуваних оперативно-тактичних завдань у кожному конкретному випадку метод оперативної закупівлі при його використанні може набувати різних видів. В одному випадку, коли необхідно швидко перекрити джерело надходження наркотиків у незаконний обіг і відразу ж провести затримання розповсюджувача наркотичних засобів, використовується «закупівля-затримання».

Особливості методики проведення затримання при оперативній закупівлі такі. Перед затриманням наркоторгівця доцільно організувати затримання на місці злочину одного або декількох осіб, які придбали в нього наркотики. Такий маневр, полегшить доказування факту кількаразового збуту наркотиків.

Безпосередньо після затримання наркоторгівця оперативні працівники складають протокол особистого огляду і вживають заходів, які попереджають можливе приховання або знищення наркотичних засобів, позначених купюр і інших речових доказів. Кожний предмет, виявлений при огляді наркозбувача, підлягає пред’явленню понятим для того, щоб згодом підозрюваний не зміг заперечувати факт приналежності йому предметів, які його викривають у злочинній діяльності. Понятим варто продемонструвати, що вилучені в наркоторгівця грошові купюри мають спеціальні мітки або враховані номери. Повинні вживатися заходи збереження слідів рук на упакуванні вилучених наркотиків, мікрочасток одягу, верхнього покриву шкіри, волосся, потожирових слідів наркоторгівця (це особливо важливо при безконтактному способі збуту наркотиків) і направленні їх на експертне дослідження. Крім цього, повинні бути вжиті заходи для вилучення мікрочасток наркотиків на одязі, під нігтями. Упакування й опечатування виявлених наркотиків варто проводити невідкладно в присутності понятих зі складанням відповідного протоколу. Відразу ж після особистого огляду, огляду речей і автомобіля відбираються пояснення в затриманої особи, а при наявності порушеної кримінальної справи - відповідно особистого обшуку й допиту підозрюваного в наркоторгівлі.

Особа, що проводила оперативну закупівлю наркотичних засобів, допитується як свідок, а в необхідних випадках – під легендованими установочними даними. Така особа в судове засідання не викликається і звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 307 ч. 4 КК України.

Результати оперативної закупівлі використаними поряд з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Підпільні нарколабораторії та ознаки їх функціонування	\|	Сутність тактичної операції, спрямованої на виявлення всіх співучасників наркобізнесу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.