• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Формування і розвиток в Україні ринку корпоративних цінних паперів

У сучасному світі розвинений фондовий ринок є необхідним еле­ментом фінансової системи країни і засобом ефективного функціону­вання її економіки, оскільки він виконує функцію залучення інвести­ційних ресурсів до реального сектора економіки. Аналіз стану вітчизняного фондового ринку, вагомим сегментом якого є ринок корпоративних цінних паперів, свідчить про те, що для ефективно­го виконання цієї функції ринок ще потребує певного розвитку.

Як свідчить історія, обіг корпоративних цінних паперів став ре­зультатом довготривалого еволюційного розвитку економіки і зрос­тання потреб підприємств, що ефективно працюють, у додаткових фінансових ресурсах, які почали залучатися через фондовий ринок. В Україні ж корпоративні цінні папери з'явилися не з об'єктивних причин, а були штучно ініційовані програмою приватизації та корпоратизації державних підприємств. Отже, питома вага акцій, ви­пущених внаслідок корпоратизації державних підприємств у 1994— 1998 рр., становила майже половину загального обсягу зареєстрова­них ДКЦПФР емісій акцій, а акції, що були емітовані на загальних підставах (тобто з метою розміщення самими підприємствами серед інвесторів для залучення додаткових коштів), — близько 20 %. Іншими словами, біль­шість первинних емісій акцій не сприяла залученню реальних коштів в економіку, а лише обслуговувала процес приватизації і надходжен­ня в бюджет доходів від продажу належних державі часток у корпоратизованих підприємствах. Ринок цінних паперів створювався на тлі щорічного спаду ВВП, уповільнення процесу відтворення та зни­ження рентабельності підприємств.

У цей же період зменшилися обсяги виробництва майже всіх галу­зей промисловості, крім паливної та чорної металургії. Понад поло­вину українських підприємств стали нерентабельними.

Не дивно, що збільшення кількості емісій акцій за таких еконо­мічних умов призвело до заповнення новонародженого вітчизняно­го ринку цінних паперів низькоякісними фінансовими інструмента­ми — акціями низькорентабельних або напівзбанкрутілих емітентів У 1999-2000 рр. темпи приватизації уповільнились, відповідно зменшились емісії акцій, що її супроводжують; обсяги залучення інвестицій шляхом розміщення акцій не змінились і залишились низькими (особливо у промисловості). Ще складнішою була ситуація з розповсюдженням корпоративних облігацій. По суті, ри­нок цих цінних паперів в Україні ще майже не функціонує. У 1996-1997 р. розпочались емісії облігацій підприємств. За свідченням голови ДКЦПФР О. Мозгового, протягом 1997-1998 рр., цей ринок в Ук­раїні було фактично знищено. Основною причи­ною цього було віднесення коштів, запозичених підприємством шля­хом розміщення власних облігацій, до доходу підприємства і оподат­кування податком на прибуток всієї суми отриманої позики. Іншою причиною була висока прибутковість облігацій внутрішньої держав­ної позики (ОВДП), операції з якими на той час відволікли значні інвестиційні ресурси з ринку корпоративних паперів. Після скасу­вання в 1999 р. оподаткування коштів, залучених шляхом випуску облігацій, обсяги випуску облігацій різко зросли. Розвиток ринку корпоративних облігацій — тривалий процес, інтен­сивність якого залежить від багатьох чинників. Основними чинниками, що впливають на випуск облігацій є такі: досягнення певного рівня розвитку інших секторів фінансово­го ринку, зокрема ринку акцій або ринку державних цінних па­перів; сформована інфраструктура може бути використана для розміщення та обігу корпоративних облігацій; підвищення ролі позик у фінансуванні корпорацій; підвищення рентабельності АТ, збільшення кількості великих кредитоспроможних компаній, що користуються довірою інве­сторів і спроможні бути емітентами облігацій.

Для подальшого розвитку ринку корпоративних цінних паперів необхідно:

- розвивати тенденції макроекономічної стабілізації, основними показниками якої є рівень інфляції, банківські процентні став­ки, валютні курси;

- підвищувати реальні доходи населення, оскільки фінансові ринки спираються на заощадження приватних осіб;

- зміцнювати довіру суспільства до цінних паперів та інституціо-нальних фінансових посередників.

Розвиток фондового ринку в Україні, який відраховується від початку фінансової кризи і до сьогодні, ставить більше запитань, аніж дає відповідей щодо перспектив розвитку фондового ринку в країні. На сьогодні український ринок має досить добре розвинену систему обігу цінних паперів (діють фондові біржі ВАТ "Українська біржа", ЗАТ "Українська фондова біржа", ЗАТ "ФОНДОВА БІРЖА "ІННЕКС" (з 2006 року), ЗАТ "Українська Міжнародна Фондова Біржа", ЗАТ "Українська міжбанківська валютна біржа", ПрАТ "Придніпровська фондова біржа", Фондова біржа ПФТС, ВАТ "КИЇВСЬКА МІЖНАРОДНА ФОНДОВА БІРЖА", Дочірне підприємство Асоціації "Південноукраїнська торгівельно-інформаційна система" - "Південь-Сервер", Фондова біржа "Перспектива" (Дніпропетровськ); національну депозитарну систему, електронні торгові системи тощо), розвинуті контролюючі органи та органи захисту прав акціонерів, але активність у цьому сегменті економіки дуже незначна. Держава повинна активізувати продаж контрольних пакетів акцій великих підприємств із залученням висококваліфікованих фахівців у галузі інвестиційного менеджменту та консалтингу. Це зможе дати новий імпульс для розвитку національного фондового ринку.

Фондовий ринок України знаходиться на порозі серйозних перетворень, про свідчить Програма розвитку фондового ринку України на 2011-2015 рр. Метою даної програми є підвищення захисту прав інвесторів та формування конкурентоспроможного національного фондового ринку на основі поступового зменшення спекулятивної складової ринку з одночасним зростанням інвестиційно-спрямованого сегменту в умовах фінансової глобалізації.

Насамперед документ пропонує механізми вирішення проблем низької ліквідності ринку, поліпшення його інфраструктури та спрощення валютного регулювання. Програма містить понад 120 заходів із подолання проблем. У короткостроковій перспективі (до кінця 2012 р.) мають дозволити звернення концесійних корпоративних облігацій, знизити вимоги до лістингових паперів та дозволити включати в лістинг біржі акції, які вже пройшли процедуру лістингу на другому фондовому майданчику. Пробудити інтерес емітентів до IPO планують через спрощення умов випуску та розміщення цінних паперів. Програма регламентує спрощення порядку здійснення операцій з іноземною валютою для резидентів, щоб українські інвестори могли активніше купувати цінні папери емітентів інших країн. Передбачено врегулювання випуску та обігу валютних деривативів. Документ також декларує необхідність обов’язкового створення Центрального депозитарію. Довгострокова перспектива (до кінця 2015 р.) розвитку фондового ринку передбачає скасування торгівлі з відстрочкою платежу, оскільки всі угоди мають здійснюватися тільки в режимі миттєвої поставки проти платежу.

Етапи розвитку фондового ринку в Україні наведені у табл. 2.1.

Незважаючи на позитивні тенденції фондового ринку, ще існує ціла низка проблем його розвитку та функціонування, основними з яких є наступні:

- низький рівень капіталізації національного фондового ринку;

- не розробленість організаційних та фінансових механізмів, дія яких має забезпечувати прозоре та справедливе ціноутворення;

- недостатня пропозиція інструментів фондового ринку з прийнятними для інвесторів характеристиками щодо дохідності, ризиковості, ліквідності та захищеност;

- недостатній рівень розкриття інформації про діяльність на підприємствах-емітентах, відсутність прийнятної дивідендної політики;

- відсутність ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації;

- відсутність відкритих вторинних ринків ЦП, на яких має відбуватись масовий рух цінних паперів;

- відсутність охоплення сегментом ринку похідних фінансових інструментів валютного і товарного ринків;

- невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку (відсутність потужного національного інституційного інвестора, недостатню зацікавленістю роздрібних інвесторів, несприятливий клімат для інозем¬них інвесторів);

- незначна інтеграція національного фондового ринку до міжнародних ринків капіталу;

- другорядна роль біржового сегменту фондового ринку;

- відсутність досконалих механізмів клірингу, що створює додаткові труднощі як для учасників ринку, інвесторів, так і для держави в цілому;

- недосконалий рівень інфраструктури вітчизняного фондового ринку.

Для вирішення існуючих проблем пропонується наступна система заходів та механізмів:

- суттєве розширення пропозиції цінних паперів з високими інвестиційними характеристиками;

- удосконалення засад функціонування боргового ринку та запровадження нових видів інструментів;

- підвищення ролі внутрішніх інвесторів – громадян та інституційних інвесторів (пенсійних та інвестиційних фондів, страхових компаній тощо);

- покращення інформаційної прозорості фондового ринку України; сприяння розвитку та становлення потужних національних інституційних інвесторів;

- зосередження торгівлі цінними паперами підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави та підприємств-монополістів на фондових біржах;

- завершення пенсійної реформи, що забезпечить появу на фінансовому ринку недержавних пенсійних фондів, які у розвинених країнах являються одними з найпотужніших інвесторів;

- модернізація депозитарної системи України;

- удосконалення саморегулювання на ринку цінних паперів;

- формування сприятливого податкового клімату для учасників фондового ринку;

- забезпечення подальшого розвитку послуг Інтернет-трейдингу як інструмента залучення інвестицій від роздрібного інвестора;

- удосконалення та оптимізації режиму валютного регулювання операцій із цінними паперами в Україні;

- консолідація біржової системи фондового ринку через забезпечення умов для здійснення публічних первинних розміщень пайових та боргових цінних паперів на фондових біржах з одночасним унесенням їх до лістингу.

Таблиця 2.1

Етапи розвитку фондового ринку в Україні

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича
3. V Розвиток кожного нижчого рівня не припиняється з розвитком вищого.
4. Автоматизація банківської діяльності в Україні
5. Аграрні відносини в Україні у ХVІ - перш. пол. ХVІІІст.
6. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
9. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
10. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
11. Адміністративне судочинство в Україні
12. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр

Переглядів: 1824