Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі. Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.

Мікрофлора повітря та її значення у виникненні інфекційних хвороб. Залежність мікрофлори повітря від вологості, клімату, пори року, висоти, близькості населених пунктів. Бактеріальне дослідження повітря.

Мікрофлора води та її вплив на розповсюдження інфекційних хвороб. Джерела забруднення водоймищ. Поняття про колі-титр, колі- індекс, загальне мікробне число у санітарній оцінці води. Методи очищення води.

Мікрофлора ґрунту та її значення у розповсюдженні інфекційних хвороб. Бактеріологічне дослідження ґрунту.

Вплив зовнішніх умов на мікроорганізми.

Тема 1.4. Поширення мікроорганізмів у природі.

Практичне значення та застосування процесів бродіння в народному господарстві.

Самостійне вивчення.

В сільському господарстві процеси бродіння використовують при силосуванні ( молочнокисле бродіння), дріжджування кормів.

Виготовляють препарати ацидофільна бульйонна культура ( АБК ),

Пропіоново – ацидофільна бульйонна культура ( ПАБК) В промисловості використовують для виготовлення спиртів, оцтової кислоти, молочнокислих продуктів і сирів. При дріжджуванні корм забезпечують білками і вітамінами.

1. Мікрофлора ґрунту. Бактеріологічне дослідження ґрунту.

2. Мікрофлора води. Джерела забруднення водоймищ. Поняття про колі-титр, колі- індекс, загальне мікробне число у санітарній оцінці води. Методи очищення води.

3. Мікрофлора повітря. Бактеріальне дослідження повітря.

Ґрунт містить поживні речовини у вигляді органічних і мінеральних сполук, є волога. В ньому живуть бактерії, актиноміцети, дріжджі , плісняві гриби, зелені і синьо-зелені водорості.

Кількість їх і якість залежить від хімічного складу, вологості, РН, пори року, внесення добрив і багато інших умов: в тому числі глибини ґрунту - 10 – 20 см. Ґрунтові мікроби не тільки беруть участь у формуванні ґрунту, а й відіграють вирішальну роль у підвищенні його родючості.

Патогенні мікроби попадають в ґрунт з залишками рослини, трупами і виділеннями тварин внаслідок чого можуть викликати інфекційні хвороби. Не спороутворюючі патогенні мікроби (збудники бруцельозу, туляремії, сальмонельозу, лістеріозу) не можуть довго зберігатись в ґрунті, так як не знаходять сприятливих умов в ґрунті і швидко гинуть. Спороутворюючі мікроби ( збудники правцю, злоякісного набряку, ботулізму) зберігаються в ґрунті довгий час. Особливо сибірки – десятиріччями. Для бактеріологічного дослідження проби беруть з різних ділянок та глибини ґрунту і відправляють в лабораторію.

Вода сприятливе середовище для розвитку мікробів. Кількість мікробів залежить від вмісту в ній органічних речовин, тим вищий ступінь забруднення води мікроорганізмами.

Найменше забруднені атмосферні води – в них знаходиться не значна кількість мікроорганізмів. Підземні води - залежать від глибини з якої вони надходять. Чим більша глибина, тим менше в воді мікробів. Кількість мікрофлори залежить від вододжерела, глибини водоймища, пори року, близькості населених пунктів. Забруднення проходить з ґрунту, повітря, але головним чином в результаті спуску не обеззаражених стічних вод.

Більшість мікробів у воді – сапрофіти, але зустрічаються в окремих випадках і де який час зберігають життєздатність патогенні мікроорганізми – збудник сибірки, емкару, туляремії, бешихи свиней і інші. Сальмонели зберігаються до 3 х місяців. Знайти в воді патогенних мікроорганізмів важко. Тому для оцінки води використовують виявлення в ній санітарно – вказівних мікробів – групи кишкової палички:

1) Мікробне число – висів 1 мл. води на твердому середовищі і підрахунку вирослих колоній: більше 1000 мікроорганізмів в 1 мл – не придатна вода.

2) Колітітр – найменша кількість води де знаходиться 1 кишкова паличка.

3) Колііндекс – кількість кишкових паличок в 1 л води. ГОСТ вода колодязів і водоймищ придатна якщо мікробне число не більше 1000 колітітр не мене 111, колі індекс не більше 9.

Водопровідна: колітітр не менше 500, колі індекс не більше 2. Воду очищають рух, світло, бактерії антагоністи ( бактеріофаги) мінеральні солі, найпростіші мікроорганізми. Методи очистки води – відстоювання, фільтрація, аерація.

Ступінь забруднення повітря залежить від мінеральних і органічних речовин, температури, опадів , вологості, клімату, пори року, висоти розташування населених пунктів. Повітря не сприятливе середовище для мікробів. З патогенних мікроорганізмів в повітрі виявили стафілококи, збудника туберкульозу, сибірки, правцю, злоякісного набряку, грипу.

На бактеріальну забрудненість повітря оцінюють шляхом виявлення загальної кількості бактерій в 1 м³ повітря. В приміщенні більше 1000 бактерій в 1 м³ то таке приміщення вважають забруднення.

Санітарно – визначений мікроорганізми є стрептокок.

1.Нормальна мікрофлора тваринного організму.

2. Мікрофлора рослин і кормів, гною. Термогенні мікроби.

3. Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Перетворення вуглецю та поняття про різні види бродінь і участь у цьому процесі мікроорганізмів.	\|	Вплив фізичних та хімічних факторів на мікроорганізми. Поняття про стерилізацію, пастеризацію та тиндалізацію, бактеріостатичну та бактерицидну дію.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.