• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Методи прогнозування

Методи аналізу

Економічний аналіз – це науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ через визначення їх структури, змісту та взаємозв’язків.

Як відомо, в економіці розподіляють три рівні аналізу макроекономічний (рівень світової та національної економік); регіональний та мікроекономічний (на рівні окремих суб’єктів підприємництва. Всі види економічного аналізу можна систематизувати за галузевими, часовими, просторовими, функціональними ознаками, а також за ознакою використовуваних методів, суб’єктів користувачів, ступеня охоплення об’єктів, що вивчаються, змісту (спрямованості, головної ідеї) тощо.

Прогнозування – це дослідження, що базується на всебічному аналізі ретроспективного розвитку та глибокому знанні об’єктивних законів і має на меті наукове обґрунтування можливого стану об’єктів у майбутньому, а також визначення альтернативних шляхів термінів та умов досягнення такого стану.

Прогнози, що розробляються на науковій основі, можуть бути розподілені на 9 груп залежно від:

1) відношення до об’єкта прогнозу:

- активні;

- пасивні;

2) мети прогнозу:

- конформативні (спрямовані на підтвердження або спростування певного уявлення про об’єкт);

- планіфікаційні (розробляються для того, щоб слугувати основою для побудови плану директивного документа);

3) характеру використовуваних обґрунтувань (у тому числі методів):

- інтуїтивні;

- логічні, або науково-теоретичні;

4) форми результату прогнозування:

- кількісні (які описують у формалізованому, кількісному вимірі параметри мабутнього стану об’єкта);

- якісні (засвідчують зміну якісних характеристик або перехід предметів чи явищ у нову форму);

5) кількості досліджуваних факторів, врахованих при розробці прогнозу:

- індивідуального фактору;

- емпіричних залежностей;

- детермінованих (функціональних) залежностей;

- стохастичних ( факторних) залежностей;

6) характеру застосовуваних методів:

- за характером застосовуваної інформації: евристичні , які у свою чергу поділяються на інтуїтивні та аналітичні; фактографічні (виходять з аналізу накопиченої інформації про об’єкт прогнозування, що поділяються на статистичні і випереджувальні;

7) кількості методів, що використовуються для прогнозування:

- симплексний ( один метод);

- дуплексний (два методи застосовуються і взаємно доповнюють один одного);

- комплексний (більше двох методів);

8) терміну, на який цей прогноз поширюється:

- довгостроковий ( в економіці понад 5 років);

- середньостроковий (до 5 років);

- короткостроковий ( на 1 рік);

9) поставлених завдань:

- нормативний (визначаються шляхи досягнення поставлених цілей у послідовності від бажаного майбутнього до сучасного);

- дослідницькі, або пошукові ( визначаються можливості досягнення цілей, виходячи із закономірностей розвитку та наявних тенденцій).

До основних принципів прогнозування належать:

- цілеспрямованість;

- системність;

- наукова обґрунтованість;

- багаторівневе описання;

- інформаційна єдність ;

- адекватність об’єктивним закономірностям розвитку;

- альтернативність;

- послідовне вирішення невизначеності.

Основні функції економічного прогнозування є такими:

1) науковий аналіз процесів і тенденцій;

2) дослідження об’єктивних зв’язків;

3) визначення факторів та рівнів їх впливу;

4) оцінка об’єкта прогнозування;

5) виявлення альтернатив розвитку економіки;

6) нагромадження наукового матеріалу для планування, проектування та вибору управлінських рішень.

Найбільш вживаними методами прогнозування є:

- методи екстраполяції та інтерполяції;

- методи автокореляційних функцій;

- метод регресивних та кореляційних моделей;

- використання функцій із гнучкою структурою;

- метод нормативного прогнозування;

- метод експертних оцінок.

Читайте також:

1. Аварійне та довгострокове прогнозування хімічної обстановки
2. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
3. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
4. Адаптовані й специфічні методи дослідження у журналістикознавстві
5. Адміністративні (прямі) методи регулювання.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Адміністративні методи управління
8. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
9. Адміністративно-правові (організаційно-адміністративні) методи мотивації
10. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
11. Аерометоди
12. Активні групові методи

Переглядів: 840