МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИЛЕКЦІЯ
ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ НЕДОГОВІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ
У юридичній літературі немає єдності з питань визначення загальних та спеціальних засад цивільно-правової відповідальності, як немає її й стосовно встановлення засад юридичної відповідальності, як такої. Зокрема, поміж принципів юридичної відповідальності називали: її індивідуалізацію, невідворотність, процесуальну регламентованість [8, 403—405], вимоги неухильного дотримання законності, обгрунтованості та справедливості [9, с. 18], доцільності відповідальності [10, 543—544], невідворотність покарання (застосування мір відповідальності), його своєчасність, змагальність процесу та право на захист, презумпцію невинуватості [11, 541] та ін.[12; 13, 106—124]. Не зупиняючись на перевагах і недоліках наведених позицій, відзначимо лише, що перелік принципів юридичної відповідальності, на нашу думку, може бути дещо скороченим і уніфікованим, порівняно з тим, що наведено вище, оскільки нерідко у різних авторів один і той самий її принцип виступає під різними назвами. Із врахуванням зазначеного можна запропонувати більш стислий, однак „універсальний" перелік загальних принципів юридичної відповідальності. Зокрема, на наш погляд, загальними засадами юридичної відповідальності є: 1) застосування її у випадку правопорушення і відповідно до характеру останнього; 2) дотримання при застосуванні мір відповідальності законності; 3) дотримання у процесі застосування відповідальності вимог щодо її індивідуалізації; 4) невідворотність відповідальності за правопорушення. Поряд із загальними засадами юридичної відповідальності існують принципи, які мають галузевий характер. Але перед тим як перейти до їх характеристики, слід зазначити, що деякі автори, хоча й не оспорюють таку тезу спеціально, разом із тим, пропонують перелік принципів цивільно-правової відповідальності, який є дуже близьким до принципів юридичної відповідальності взагалі, практично повторюючи більшість останніх. Наприклад, Г.В. Єрьоменко до принципів цивільно-правової відповідальності відносить принципи: 1) законності; 2) невідворотності відповідальності; 3) індивідуалізації; 4) принцип повного відшкодування шкоди; 5) принцип рівності сторін; 6) принцип поєднання особистих інтересів із суспільними. Крім того, дещо далі нею згадується „принцип каналізування" цивільної відповідальності, хоча й без спеціального застереження стосовно того, яким є його місце поміж принципів цивільно-правової відповідальності [14, 88—89]. Загальними засадами цивільно-правового інституту відшкодування шкоди є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) судовий захист цивільного права та інтересу; 3) справедливість, добросовісність та розумність [16, 106—114]. Перераховані засади стосуються і цивільно-правової недоговірної відповідальності за завдання шкоди. Крім того, мають бути враховані спеціальні принципи зобов'язань відшкодування шкоди, якими є: 1) принцип виникнення обов'язку відшкодування завданої шкоди на імперативних засадах внаслідок припису закону, рішення суду тощо; 2) принцип повного відшкодування шкоди; 3) принцип субсидіарного застосування норм глави 82 ЦК України до відносин відшкодування шкоди, завданої (зазнаної) учасниками регулятивних цивільних відносин. Але також має бути взята до уваги і та обставина, що стосовно цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди, мають бути враховані як перераховані засади відшкодування шкоди, так і згадані вище загальні засади юридичної відповідальності та цивілістичні галузеві принципи відповідальності. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на: 1) загальні галузеві засади цивільно-правової відповідальності та 2) спеціальні засади цивільно-правової відповідальності (спеціальні засади договірної відповідальності; спеціальні засади недоговірної (деліктної) відповідальності). До загальних галузевих засад цивільно-правової відповідальності, на нашу думку, передусім, належать: 1)принцип повного відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, за винятками, визначеними цивільним законодавством (тобто, повне усунення протиправних наслідків, що стали результатом правопорушення [17, 217]); 2)принцип відповідальності за вину [18, 117 — 123], який поєднується із презумпцією вини порушника. Крім, того, специфічними (такими, що стосуються регулювання лише деліктної недоговірної відповідальності), є: 1)принцип „генерального делікту", згідно якому кожне завдання шкоди іншій особі припускається протиправним, аж поки не буде встановлене інше; 2)принцип припустимості покладення цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності лише на деліктоздатну особу; Читайте також:
|
||||||||
|