НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ТА ЇХ МІСЦЕ В СИСТЕМІ ЗОБОВ’ЯЗАЛЬНОГО ПРАВА УКРАЇНИ

ЛЕКЦІЯ

ПРИНЦИПИ ТА ФУНКЦІЇ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВОЇ НЕДОГОВІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

У юридичній літературі немає єдності з питань визначення загальних та спеціальних засад цивільно-правової відповідальності, як немає її й стосовно встановлення засад юридичної відповідальності, як такої. Зокрема, поміж принципів юридичної відповідальності називали: її індивідуалізацію, невідворотність, процесуальну регламентованість [8, 403—405], вимоги неухильного дотримання законності, обгрунтованості та справедливості [9, с. 18], доцільності відповідальності [10, 543—544], невідворотність покарання (застосування мір відповідальності), його своєчасність, змагальність процесу та право на захист, презумпцію невинуватості [11, 541] та ін.[12; 13, 106—124].

Не зупиняючись на перевагах і недоліках наведених позицій, відзначимо лише, що перелік принципів юридичної відповідальності, на нашу думку, може бути дещо скороченим і уніфікованим, порівняно з тим, що наведено вище, оскільки нерідко у різних авторів один і той самий її принцип виступає під різними назвами.

Із врахуванням зазначеного можна запропонувати більш стислий, однак „універсальний" перелік загальних принципів юридичної відповідальності.

Зокрема, на наш погляд, загальними засадами юридичної відповідальності є: 1) застосування її у випадку правопорушення і відповідно до характеру останнього; 2) дотримання при застосуванні мір відповідальності законності; 3) дотримання у процесі застосування відповідальності вимог щодо її індивідуалізації; 4) невідворотність відповідальності за правопорушення.

Поряд із загальними засадами юридичної відповідальності існують принципи, які мають галузевий характер. Але перед тим як перейти до їх характеристики, слід зазначити, що деякі автори, хоча й не оспорюють таку тезу спеціально, разом із тим, пропонують перелік принципів цивільно-правової відповідальності, який є дуже близьким до принципів юридичної відповідальності взагалі, практично повторюючи більшість останніх.

Наприклад, Г.В. Єрьоменко до принципів цивільно-правової відповідальності відносить принципи: 1) законності; 2) невідворотності відповідальності; 3) індивідуалізації; 4) принцип повного відшкодування шкоди; 5) принцип рівності сторін; 6) принцип поєднання особистих інтересів із суспільними. Крім того, дещо далі нею згадується „принцип каналізування" цивільної відповідальності, хоча й без спеціального застереження стосовно того, яким є його місце поміж принципів цивільно-правової відповідальності [14, 88—89].

Загальними засадами цивільно-правового інституту відшкодування шкоди є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) судовий захист цивільного права та інтересу; 3) справедливість, добросовісність та розумність [16, 106—114].

Перераховані засади стосуються і цивільно-правової недоговірної відповідальності за завдання шкоди.

Крім того, мають бути враховані спеціальні принципи зобов'язань відшкодування шкоди, якими є: 1) принцип виникнення обов'язку відшкодування завданої шкоди на імперативних засадах внаслідок припису закону, рішення суду тощо; 2) принцип повного відшкодування шкоди; 3) принцип субсидіарного застосування норм глави 82 ЦК України до відносин відшкодування шкоди, завданої (зазнаної) учасниками регулятивних цивільних відносин.

Але також має бути взята до уваги і та обставина, що стосовно цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди, мають бути враховані як перераховані засади відшкодування шкоди, так і згадані вище загальні засади юридичної відповідальності та цивілістичні галузеві принципи відповідальності. Останні, у свою чергу, можуть бути поділені на:

1) загальні галузеві засади цивільно-правової відповідальності та

2) спеціальні засади цивільно-правової відповідальності (спеціальні засади договірної відповідальності; спеціальні засади недоговірної (деліктної) відповідальності).

До загальних галузевих засад цивільно-правової відповідальності, на нашу думку, передусім, належать:

1)принцип повного відшкодування шкоди, завданої правопорушенням, за винятками, визначеними цивільним законодавством (тобто, повне усунення протиправних наслідків, що стали результатом правопорушення [17, 217]);

2)принцип відповідальності за вину [18, 117 — 123], який поєднується із презумпцією вини порушника.

Крім, того, специфічними (такими, що стосуються регулювання лише деліктної недоговірної відповідальності), є:

1)принцип „генерального делікту", згідно якому кожне завдання шкоди іншій особі припускається протиправним, аж поки не буде встановлене інше;

2)принцип припустимості покладення цивільно-правової недоговірної (деліктної) відповідальності лише на деліктоздатну особу;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Диференціація стилів мови	\|	ЗАВДАННЯ ШКОДИ В СТАНІ КРАЙНЬОЇ НЕОБХІДНОСТІ ЯК ПІДСТАВА ВИНИКНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ ЇЇ ВІДШКОДУВАННЯ. Необхідна оборона

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.