Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Значення нормування

Виконання землевпорядних робіт пов'язане з дією економічного закону розподілу по праці, який потребує визначення рівня винагороди кожного працівника залежно від норми праці. Чим точніше вимірюється (нормується) праця, тим точніше визначається і рівень її винагороди, Ш отже, і більш об'єктивно здійснюється принцип “рівна оплата за рівну працю”. Практично без норми не можливо встановити винагороду за дану кількість затраченої праці. Однак норма може об'єктивно і з високою достовірністю виконувати свою функцію порівняння кількості праці з розміром її оплати лише в тому випадку, коли вона буде базуватися на науково обгрунтованому обліку затрат праці.

Всезагальною мірою, яка дає змогу визначити кількість праці, виступає робочий час. Отже, суть норми праці полатає в тому, що вона показує, скільки робочого часу в даних виробничих умовах повинно бути затрачено на виробництво одиниці продукції (роботи) або яка кількість повинна бути виконана за одиницю часу. Одиницею робо чого часу можуть бути година, день, місяць тощо.

Було б неправильно розглядати проблему кількісного виміру праці у відриві від якісної визначеності. Праця робітника вимірюється не лише кількістю затраченого часу, а в кожному конкретному випадку — кількістю праці певної якості. Праця певної якості — це еталонний початок виміру кількості праці в даних виробничих умовах і при даному рівні кваліфікації виконавця.

Розглядаючи роль норм праці в організації оплат по її кількості, можна виділити такі основні принципи нормування землевпорядних робіт: ї) дотримання ся пості норм иа роботи, які виконуються в ідентичних природно виробничих умовах; 2) забезпечення прогресивності перш

праці; 3) наукова обгрунтованість норм праці; 4) необхідність нормування всіх видів робіт; 5) диференціація норм праці на роботи, які виконуються в різних організаційно-технічних умовах; 6) широка участь усіх спеціалістів у встановленні норм праці в своїх колективах.

Перераховані принципи встановлення норм праці необхідно використовувати при розробці матеріалів для нормування праці в проектно-вишукувальних організаціях та землевпорядних органах. Правильно встановлені норми, які відповідають досягнутому рівню техніки і прогресивної технології, активно сприяють підвищенню продуктивності праці, більш справедливому розподілу матеріальних благ,

Нормування раці- це визначення необхідних затрат робочого часу працівником відповідної кваліфікації на виконання певної роботи (операції) або на виробництво продукції за одиницю часу при відповідних природних та організаЦійно-технічних умовах. Поширення на проектно- вишукувальні роботи в землевпорядкуванні принципу розподілу по праці можливе лише за наявності науково обгрунтованих норм. Тому необхідно забезпечити однакову напруженість усіх норм і ліквідувати поділ, який зустрічається в практиці, робіт на «вигідні» і «невигідні». Лише при наявних в діпроземах обгрунтованих нормах можна справедливо здійснювати оплату праці, одночасно забезпечуючи матеріальну зацікавленість виконавців у підвищенні їх продуктивності праці.

Науково обгрунтовані норми певною мірою формують свідомість виконавців, виховують їх в дусі відповідального ставлення до своєї праці. Нормування праці за заниженими нормами виробітку при погодинній системі оплати знижує трудову активність виконавців і призводить до непродуктивного використання робочого часу, а застосування таких норм на відрядний роботах сприяє появі у виконавців нездорових рвацьких настроїв. В обох випадках невиправдано завищується собівартість робіт. У той же час завищені норми виробітку змушують виконавця надмірно витрачати енергію, інтенсифікувати працю для виконання вир9бничого завдання, що негативно відображається на здорові працівника і якості виконуваних робіт.

Наявність науково обгрунтованих норм на всі види проектно-вишукувальних робіт має важливе значення і для планування робіт, що дає змогу правильно визначати необхідні затрати праці і засобів на проведення робіт по землевпорядкуванню, правильно встановлювати кваліфікаційний склад працівників проектних організацій, їх підрозділів та оптимально проводити поділ праці і розстановку кадрів.

3.2. Досвідно-статистичні і технічно обгрунтовані норми праці

Найбільш поширеними нормами праці в землевпорядкуванні є досвідно-статистичні норми, які встановлювалися в минулому на підставі досвіду, статистичних даних про фактичні затрати робочого часу на виконання певної роботи. Зрозуміло, що такі норми затрат робочого часу не є прогресивними, оскільки вони базуються на досвіді окремих виконавців і їх встановлення залежить від суб'єктивних факторів. Так, кількість затраченого робочого часу нГа виконання певної роботи визначають приблизно за опитовими або досвідними даними. Крім того, в статистичних даних про виконану роботу не виділяється оперативний час, а весь обсяг продукції відноситься до затрат всього робочого часу, які неоднакові у всіх спеціалістів. Недолік досвідно-статистичних норм полягає ще в тому, що вони не сприяють зростанню продуктивності праці, бо розраховані на фактичний, уже досягнутий рівень продуктивності праці. Цей недолік характерний для нормування землевпорядних робіт, коли норми діють тривалий час, а передовий досвід і прогресивна технологія не враховуються.

Аналіз діючих норм праці на деякі землевпорядні роботи показує, що вони не рівнонапружені в різних проектних організаціях по землевпорядкуванню. По окремих видах робіт відхилення норм праці наближається до 40 %. При цьому характерним є те, що різниця норм часу спостерігається навіть на такі роботи, які не залежать від при- родио-кліматичних умов (накладка точок по координатах на планшет, обчислення площ тощо). Це свідчить про те, що нормування праці в землевпорядкуванні повинно базуватися на науковій основі.

З розвитком продуктивних сил виник термін «технічно обгрунтовані норми», суть якого зводиться до врахування при складанні норм технічних засобів та застосування прогресивної технології виробництва. Разом з тим піклування про збереження здоров'я трудящих, про їх стійку працездатність в умовах науково-технічного прогресу поставили вимогу при встановленні норм якнайповніше враховувати фізіологічні властивості людського організму і залучати до справи нормування праці такі науки, як фізіологія та психологія праці.

Обгрунтування норм праці передбачає проведення і економічних розрахунків, що дають можливість вибрати найбільш оптимальні варіанти, які забезпечують мінімальні затрати праці на виробництво продукції і доцільні пропорції в затратах праці робітників різних спеціальностей і кваліфікації. Отже, в умовах сучасного виробництва технічне нормування передбачає всебічне наукове обгрунтування норм праці. І якщо за традицією вживають ще термін «технічно обгрунтовані норми», то мається на увазі, по суті, встановлення науково обгрунтованих норм не лише з точки зору техніки, а й економіки та психофізіології праці.

Таким чином, технічно обгрунтовані норми — це норми, розраховані за допомогою методів технічного нормування виходячи з раціонального технологічного процесу виконання роботи й наукової організації праці, які передбачають найефективніше використання засобів виробництва і робочого часу при забезпеченні збереження здоров'я і стійкої працездатності людини.

Нормування праці в основному зводиться до того, щоб визначити оптимальні затрати часу на виконання тієї чи іншої роботи. Тому для здійснення технічного нормування потрібне ретельне вивчення структури і використання робочого. часу.

3.3. Структура затрат робочого часу і види норм праці

Правильна організація землевпорядних робіт потребує визначення кількісної та якісної міри праці для кожного виду робіт. При цьому мірою праці є робочий час, протягом якого спеціаліст повинен виконати доручену йому роботу. Весь робочий час поділяється на час безпосередньої роботи і час перерв. Структура затрат робочого часу показана на рис. 2.

Час безпосередньої роботи — це час, протягом якого працівник виконує дії, пов'язані з роботою, в тому числі переходи технологічного характеру, спостереження за вимірювальними приладами тощо.

Час перерв — час, протягом якого трудовий процес не здійснюється (незалежно від причини), а виконавець не виконує жодних трудових дій.

Час безпосередньої роботи поділяється на підготовчо- заключний, оперативний і час обслуговування робочого місця. Підготовчо-заключним називається час, що використовується на підготовку до виконання завдання, і дії, пов'язані із закінченням завдання. Його тривалість не залежить від обсягу роботи, на підготовку й завершення якої він затрачений. Оперативним називається час, що його витрачає працівник як безпосередньо на зміну форми І якості предмета праці, так і на виконання дій, які сприяють цій зміні. Оперативний час, в свою чергу, поділяють на основний і допоміжний. Основний, або технологічний, — це час, який витрачається безпосередньо на зміну форми і якості предмета праці. Під допоміжним розуміють час, який витрачається на проведення математичних розрахунків, підбір і розробку необхідних фарб для ілюмінування планів, підбір необхідних типових рішень (формул, варіантів рішень елементів проекту та ін.), контроль за якістю продукції та інші дії, що забезпечують виконання основної роботи. Ці затрати часу здебільшого циклічно повторюються при виготовленні однакової продукції.

Час обслуговування робочого місця — це час, який потрібен для підтримання в належному стані обладнання, інструменту, забезпечення порядку на робочому місці тощо.

Перерви в роботі бувають такі:

— на відпочинок — це час, що витрачається на відпочинок з метою запобігти втомі (залежить від умов праці); на особисті потреби — це час, що витрачається на особисту гігієну, природні потреби, куріння;

— організаційно-технічного характеру, що зумовлено встановленою технологією або організацією виробничого процесу;

— через порушення нормального ходу виробничого процесу (затримка в надходженні документів від суміжних спеціалістів, інструментів, приладів тощо);

— через несприятливі метеорологічні умови;

— через порушення трудової дисципліни.

Всі затрати робочого часу поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих затрат часу належать затрати, необхідні для виконання заданої роботи. Вони включаються до норми часу і складаються з підготовчо-заключного часу, оперативного (основного і допоміжного) часу, часу обслуговування робочого місця, часу переривів, передбачених встановленою технологією й організацією виробництва, а також часу на відпочинок й особисті потреби.

До ненормованих затрат часу належать втрати часу, викликані порушеннями нормального ходу виробничого процесу або трудової дисципліни. Такі затрати до норм не включаються.

Щодо терміну дії, то норми праці бувають разові, тимчасові і постійні. Разові норми встановлюють на виконання одного завдання, що не повторюється, і звичайно застосовують у дослідному і поодинокому виробництвах.

У практиці нормування застосовують різні види норм праці, а саме: часу, виробітку, обслуговування, чисельності, керованості, співвідношення. На роботах по землевпорядкуванню найбільш поширені норми часу і виробітку. Для обгрунтування виробничих навантажень на керівників відділів, секторів, груп, головних спеціалістів виникає необхідність і в розробці норм керованості. Норма виробітку — це кількість продукції, операцій або інших показників роботи, яку повинен виконати працівник за одиницю часу. Цей вид норм можна використовувати в умовах масового виробництва, коли працівник тривалий час виконується технологічну операцію. Норму виробітку можна визначити за формулою

де Нв — норма виробітку; T_оп— час оперативної роботи за робочий день, місяць; t_оп — норма оперативного часу

на виконання одиниці продукції або один робочий прийом (година, день, місяць).

Норма часу — це необхідний час для виконання одиниці роботи або операції за певних природних і організаційно-технічних умов при найефективнішому використанні засобів виробництва. Норму часу обчислюють у хвилинах, годинах, людино-днях. її визначають як суму затрат нормованого часу на виробництво одиниці роботи чи продукції:

Н_ч=Т_аз + Т_оц + Т_о6с + Т_й> ⁽³⁾

де Нч — норма часу; Т_П.₃ — нормативний час підготовчо- заключної роботи; Топ — нормативний час оперативної роботи; Гобс — нормативний час обслуговування робочого місця; Тв — нормативний час на відпочинок і особисті потреби працівника.

Норма часу здебільшого є вихідною величиною при розрахунку інших видів норм. Так, норма обслуговування — це кількість одиниць устаткування, виробничих площ або інших виробничих одиниць, встановлена для обслуговування одним працівником. Норма керованості — це кількість виробничих підрозділів або працівників, встановлена для управління одним керівником. Норма чисельності — це кількість працівників певного кваліфікаційного складу, необхідна для виконання певних видів робіт.

Норми виробітку (часу) необхідні для розрахунку з працівниками землевпорядних проектних організацій, які виконують землевпорядні, обстежувальні, топографо-геодезичні та інші роботи по землевпорядкуванню на підприємствах сільського господарства. Вони розраховані на 21,1 робочих днів на місяць і на 41 годинний робочий тиждень. Норми виробітку передбачають, що інженерно-технічні роботи повинні виконувати старші інженери-землевпорядники, старші агрономи, інші старші спеціалісти, інженери-землевпорядники, агрономи і інші спеціалісти, старші техніки і техніки, а креслярсько-оформлювальні роботи — тільки креслярі і техніки (креслярі).

Розрахунок норм виробітку проводиться за видами та стадіями робіт залежно від конкретних нормоутворюючих факторів. Наприклад, норма виробітку при внутрігосподарському землевпорядкуванні, заміні державних актів на право володіння, користування землею при проведенні різних земельних обстежень залежить від площі землеволодіння, категорії (пояса) трудності і масштабу, планово-картографічннх матеріалів. Креслярсько-оформлювальні роботи залежать від розміру і контурності землекористування та масштабу плану.

Норми виробітку на виконання топографо-геодезичних робіт при землевпорядкуванні залежать від категорії трудності, масштабу і видів зйомки (теодолітна, мензульна та ін.). Без урахування тих чи інших факторів не можна науково обгрунтовано скласти норми.

Нормування праці залежить від впливу природних та організаційно-технічних умов. Природні умови різних місцевостей враховуються в нормах праці на землевпорядні роботи шляхом віднесення території до відповідної категорії трудності.

Під категорією трудності виконання землевпорядних робіт слід розуміти умови праці, які залежать від характеру природно-кліматичних та економічних факторів (контурність планової основи, рельеф, еродованість, меліорація земель, залісненість місцевості та ін.).

Основним моментом при розробці технічно обгрунтованих норм є правильний вибір нормоутворюючих факторів прн встановленні категорій трудності. Так, для стадії «Складання проекту» при внутрігосподарському землевпорядкуванні в росземпроекті, Інституті землеустрою У А АН і Молддіпроземі враховують складність рельефу і ситуації, кількість контурів на одиницю площі, частку еродованих земель. В Литдіпроземі замість еродованих земель враховують питому вагу ріллі в загальній площі господарства, в Каздіпроземі і Цілиндіпроземі — питому вагу використання існуючих елементів організації території тощо. Аналогічна розбіжність у виборі нормоутворюючих факторів при встановленні категорій трудності спостерігається й на інших стадіях (видах) робіт. Це зумовлено відсутністю належного контролю за станом нормування праці з боку вищестоящих землевпорядних та сільськогосподарських органів.

У нормах виробітку враховується і окремо не оплачується час, який виконавці затрачають на підготовку робочого місця, одержання завдання на роботу і вказівок щодо її виконання від начальника відділу, керівника групи, виправлення зауважень, здачу готової продукції, переїзди і переходи на об'єкті виконання робіт.

3.4. Методи розробки технічно обгрунтованих норм праці

Основою для встановлення норм на конкретні роботи в проектних організаціях по землевпорядкуванню є типові і єдині норми часу, виробітку. Типові норми встановлюють з урахуванням раціональних організаційно-технічних умов, що вже існують в частині проектних організацій і рекомендуються як еталон для інших. Єдиними називають норми, розроблені для робіт, виконуваних за єдиною технологією в усіх проектно-вишукувальних організаціях і є для них обов'язковими. J

За сферою застосування нормативні матеріали поділяють на міжгалузеві і галузеві. За адміністративно-територіальною ознакою матеріали для нормування праці поділяють на республіканські, районні і місцеві.

Ступінь обгрунтованості норм праці (якість норм) значною мірою залежить від методів і способів нормування.

Основними методами встановлення норм виробітку є нормування на підставі безпосереднього спостереження і за нормативами. Вивчення затрат часу і встановлення норм виробітку шляхом спостереження виконують різними способами: фотографією робочого дня, хронометражем, фотохронометражем.

При фотографії робочого дня заміряють усі без винятку затрати робочого часу, виявляють їх зміст і взаємну послідовність, тобто враховують загальну структуру робочого дня, а також час, який витрачається на підготовчого заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Цей спосіб дає змогу визначити затрати на виконання безпосередньої роботи, на перерви в роботі і порівняти їх зі встановленими нормативами. За допомогою фотографії робочого дня можна проаналізувати час перерв з метою пошуку резервів часу, призначеного для оперативної роботи.

Розрізняють індивідуальну фотографію робочого дня, коли спостереження ведеться за одним працівником, і групову, коли одночасно фотографується робочий час декількох працівників, зайнятих самостійною роботою.

Різновидністю фотографії робочого дня є самофотогра- фія, яка передбачає вивчення затрат робочого часу самим виконавцем робіт з одночасним виявленням необхідних затрат на ті чи інші трудові процеси і перерви в роботі.

Хронометраж — це метод поелементного дослідження трудового процесу шляхом спостережень і замірів повторюваних рухів і прийомів операції для аналізу тривалості окремих елементів операції і встановлення поелементних норм часу.

Хронометраж доцільно застосовувати для встановлення норм праці на роботи з циклічно повторюваними діями. Існує два основних способи хронометражних спостережень: вибірковий, коли проводиться вивчення окремих прийомів, і безперервний, який передбачав вивчення ряду послідовних прийомів праці. При вибірковому хронометражі спостереження проводяться без урахування поточного часу. На початку спостережуваного прийому пускають у хід стрілку секундоміра, а в момент його закінчення зупиняють. Після запису отриманого заміру в спостережений хронометражу стрілку повертають на нуль. При безперервному способі замірів в спостережний лист заносять не тривалість кожного прийому, а час закінчення кожного прийому в хвилинах і секундах, після чого визначають тривалість кожного з них. Якщо при фотографії робочого дня основне завдання полягає у виявленні екстенсивних резервів збільшення часу на оперативну роботу за рахунок скорочення непродуктивних і необгрунтованих простоїв і перерв, то хронометраж, навпаки, спрямований на виявлення резервів оперативного часу, пов'язаних з інтенсифікацією праці.

Фотохронометраж — це поєднання хронометражу з фотографією робочого дня. В цьому випадку вивчають усі «лементи робочого часу, як оперативної роботи, так і затрати на підготовчо-заключну роботу, обслуговування робочого місця і перерви. Облік виробітку проводять одночасно з вивченням робочого процесу по операціях, а не сумарно в кінці робочого дня, як при фотографії робочого дня.

Методикою нормування праці на роботах по землевпорядкуванню, розробленою колишнім Державним наукового дослідним інститутом земельних ресурсів і затвердженою Міністерством сільського господарства СРСР 9 серпня 1976 p., для вивчення затрат робочого часу виконавців, які працюють на проектних роботах, рекомендовано застосовувати спосіб моментних спостережень. Цей спосіб полягає в реєстрації спостерігачем протягом робочого дня моментів затрат шляхом обходу виконавців по складеному маршруту. Зрівнявшись з фіксажним пунктом, спостерігач фіксує в спостережному листку, чим займається кожен виконавець робіт. Після цього він переходить до наступного фіксажного пункту і знову фіксує дії інших виконавців. Спостереження, проведені протягом робочого дня, дають змогу

за сукупністю статистичної інформації встановити процентне співвідношення або абсолютне значення кожного виду затрат часу.

Вибір способу технічного нормування залежить від технологічних властивостей виконання того чи іншого виду землевпорядних робіт. Так, роботи, що їх важко розчленувати на циклічно повторювані операції і прийоми, доцільно нормувати фотографією робочого дня. Більшість землевпорядних робіт, особливо проектних, важко розчленувати на повторювані прийоми, оскільки вони пов'язані з варіантним вирішенням питань і творчою працею, яку неможливо розчленувати на складові частини. Тому такі роботи можна нормувати шляхом фотографування і самофотографування робочого дня, моментних спостережень. Значна частина землевпорядних робіт може бути нормована за допомогою хронометражу, особливо в тих випадках, коли трудовий процес складається з циклів. Це такі роботи, як обчислення площ аналітичним або механічним способами при однаковій контурності планової основи, накладання точок за координатами на планшет, вимірювання кутів, викреслювання стандартних елементів на планово-картографічних матеріалах тощо.

Техніка спостережень при всіх способах однакова, а суть їх різна, оскільки спостереженням підлягає весь робочий час або його складові частини. При цьому основна увага повинна приділятися затратам часу на оперативну роботу. У зв'язку з цим розглянемо методику визначення норми праці за допомогою хронометражних спостережень.

Визначення затрат часу і розрахунок норм виробітку включає такі етапи: проведення підготовчих робіт і спостережень, обробка матеріалів спостережень і розрахунок норм праці. При підготовчих роботах нормувальник повинен: 1) узагальнити досвід передовиків виробництва і встановити можливість його поширення серед інших працівників; 2) вибрати об'єкт спостережень, при цьому спостереження переважно мають проводитися за роботою передових працівників в нормальних умовах праці; 3) розчленувати робочий процес на стадії, елементи, накреслити фіксажні точки та встановити необхідну кількість спостережень (не менше двох у різний період робочого дня); 4) підготувати умови для проведення спостережень, а саме: пояснити працівникові мету і порядок спостереження, забезпечити створення нормальних умов виконання роботи та ін.; 5) підготувати секундомір або го динник та необхідні бланки для запису результатів спостережень.

Таблиця 1

Журнал хронометражних спостережень

Хронометраж дій одного спеціаліста виконують в різний час робочого дня і багаторазово. Приклад обробки даних хронометражних спостережень наведений в табл. 1.

Загальна сума визначуваної тривалості елементів повинна дорівнювати тривалості всього часу спостереження. За матеріалами обробки журналу хронометражних спостережень складають баланс часу робочого дня. Головним при цьому е норматив часу на оперативну роботу

Якщо для розрахунків прийняти, що Т_р.д=8 год 12 хв, Т_нл=15хв,Тобс=5 хв, Т_в—25 хв, то Топ=492—15—5—25=447 хв.

Звідси, в нашому прикладі, денна норма виробітку спеціаліста при накладанні точок за координатами з допомогою масштабної лінійки і вимірника, визначена за формулою (2), становитиме Я_в«447 :0,58—77 точок за робочий день.

Норма виробітку збільшується, якщо норма часу оперативно! роботи зменшується, і навпаки. Таким чином, хронометраж є спрямованим на виявлення резервів, пов'язаних з інтенсифікацією праці.

3.5. Запровадження норм праці

Найбільш важливим моментом нормування праці є запровадження норм праці у виробництво. Як би не була науково і обгрунтовано розроблена норма, її роль у виробництві продукції не відображатиметься доти, доки вона не буде впроваджена у виробничих колективах. Процес запровадження норм праці у виробництво включає перевірку, розгляд і затвердження, а також освоєння розроблених норм. До затвердження технічно обгрунтовані норми праці на землевпорядні роботи повинні бути перевірені у виробничих умовах і обговорені на нарадах інженерно- технічних працівників. Мета перевірки запроектованих норм праці полягає в тому, щоб підтвердити запроектований склад роботи і кількість часу на її виконання залежно від кваліфікації спеціаліста.

Під час обговорення запроектованих норм необхідно розробити заходи по покращанню організації праці і виробництва, щоб забезпечити успішне їх виконання. Виробничу перевірку норм необхідно проводити протягом певного періоду часу, наприклад, протягом місяця. Терміни перевірки норм встановлюються адміністрацією проектної організації разом з профкомом.

Перед початком перевірки норм проводять підготовчі роботи, які передбачають створення таких виробничих умов праці, як в запроектованих нормах, тобто необхідно впровадити таку технологію робіт, яка б відповідала запроектованим нормам. Якість перевірки норм залежить від організації первинного обліку, тому необхідно забезпечити облік роботи кожного виконавця залежно від категорії складності. Дані перевірки норм всіма виконавцями зводяться в окрему відомість виконання запроектованих норм, детально аналізуються і співставляються з діючими нормами. У випадках недовиконання або значного пере

виконання норм необхідно встановити причину цього. Якщо е необхідність, то проводять повторні спостереження і знову розраховують норми часу або виробітку. Результати перевірки запроектованих норм виробітку після їх обговорення направляють в головний проектний інститут по землевпорядкуванню для розгляду і затвердження.

Після затвердження норм часу і виробітку починається впровадження їх у виробництво. Даний етап техніко-нормувальних робіт є найбільш відповідальним, оскільки він передбачає перехід до нових передових умов виконання робіт. Для цього необхідно створити умови для успішного виконання норм усіма працівниками, провести виробничий інструктаж, організувати всі види технічного нормування.

Цінність норм залежить як від правильності її розрахунку, так і від того, наскільки вона успішно впроваджена у виробництво.

Для освоєння технічно обгрунтованих норм часу і виробітку необхідно:

— ознайомити з нормами всіх інженерно-технічних працівників проектної організації не пізніше ніж за два тижні до їх впровадження. Одночасно з цим необхідно провести масовороз'яснювальну роботу серед працівників;

— провести технічний інструктаж спеціалістів, на якому ознайомити їх з методами роботи, при яких нова норма повинна виконуватися;

— перевірити організаційно-технічну підготовленість проектної організації до роботи за новими нормами, тобто в умовах, які передбачені новими нормами часу і виробітку;

— усунути всі виявлені недоліки.

Поряд з організаційно-технічними заходами при впровадженні норм важлива роль відводиться обліку і перевірці виконання норм. Найбільш правильним методом перевірки норм є фотографія робочого дня, яка сприяє усуненню організаційно-технічних неполадок у виконанні робіт та полегшуе вибір конкретної форми допомоги Спеціалістам в освоєнні норм праці.

Важливою ланкою освоєння норм виробітку працівниками є виробничий інструктаж, який передбачає навчання їх запроектованим методам праці. Виробничий інструктаж по освоєнню норм виробітку проводиться як в усній, так і в письмовій формі. Усний інструктаж проводять безпосередньо на робочому місці. Він полягає у роз'ясненні

порядку виконання робіт та практичному поясненні (показі) найбільш раціональних методів праці.

Письмовий інструктаж оформляється у вигляді інструкцій, в яких вказують перелік і послідовність виконання окремих прийомів операції, наводять дані про режим роботи і правила техніки безпеки.

Технічно обгрунтовані норми потребують організації постійного контролю за виконанням норм, який, в сило чергу, залежить від стану обліку виконання норм. Облік виконання норм дає змогу встановити досягнутий рівень продуктивності праці, знайти шляхи дальшого зростання продуктивності праці, виявити недоліки встановлених норм та планувати показники по праці.

Технічно обгрунтовані норми праці відповідають лише певному рівню організації виробництва, а з його зміною потребують певного вдосконалення. Без цього діючі норми праці старіють і стають гальмом дальшого зростання продуктивності праці. Все це потребує систематичної роботи по оновленню застарілих норм.

Норми праці повинні переглядатися в межах затвердженого фонду заробітної плати з урахуванням завдань по зниженню собівартості продукції, підвищення продуктивності праці і середньої заробітної плати.

Затверджені норми праці на землевпорядні роботи видаються в вигляді збірників норм виробітку^норм часу або розцінок. До 1967 р. в системі Республіканського проектного інституту по землевпорядкуванню Укрземпроект нормування праці здійснювалося у вигляді норм виробітку. Еталоном норми виробітку був технікомісяць, тобто затрати робочого часу техніка середньої кваліфікації на виконання певної роботи. При цьому по кожному виду, стадії і елементу робіт передбачалася норма тисяч гектарів або інших нормоутворюючих одиниць на один технікомісяць і кількість технікомісяців на господарство. Недоліком такого нормування праці було те, що норма праці у вигляді технікомісяця відображала усереднений показник затрат робочого часу, розрахований на спеціалістів різної кваліфікації. Наприклад, при складанні проекту внутрігосподарського землевпорядкування передбачалося, що цю роботу можуть виконувати старший інженер, інженер або старший технік. Залежно від розмірів землекористування господарства і категорії трудності робіт їм встановлювалася однакова норма — кількість технікомісяців на господарство. Очевидно, що для старшого інженера і старшого техніка при складанні проекту внутрігосподарського землевпорядкування господарства з розміром земле-

користування 5,0 тис. га при IV категорії трудності робіт норма часу 1,13 технікомісяця, як це було передбачено в нормах виробітку і, не рівнонапружена для них. Те ж можна сказати і про інші види землевпорядних робіт.

У 1972 р. Міністерством сільського господарства УРСР затверджені і введені в дію нові норми праці на землевпорядні роботи, розраховані в грошовому виразі у виді розцінок, які залежать від норм виробітку або норм часу та тарифної ставки спеціаліста.

Норма праці спеціалісту встановлюється залежно від коефіцієнта виробітку ним продукції на 1 крб. встановленої йому заробітної плати. Коефіцієнт виробітку визначають за допомогою середньорічного місячного виробітку на одного виконавця основного виробничого складу в цілому по проектній організації. Так, якщо місячний посадовий оклад спеціаліста становив 400 крб., а коефіцієнт виробітку 4,0, то норма праці на місяць дорівнювала 1600 крб.

Діючі норми праці охоплюють всі види землевпорядних робіт в розрізі стадій і елементів робіт. При цьому норми на проектні роботи включають затрати часу, пов'язані з вивченням об'єктів проектування, збиранням матеріалів, проведенням необхідних погоджень проектних матеріалів, участю в складанні завдання на проектування і захисті проекту у відповідних інстанціях. При виконанні польових робіт норми праці по всіх видах включають також витрати на наймання робітників, гужового транспорту, виготовлення межових знаків, на переїзди, переходи на об'єкті проектування.

Як і норми виробітку, що існували раніше, діючими нормами праці визначаються показники вартості робіт залежно від розмірів площі землеволодіння, землекористування (ділянки) господарства, кілометражу, категорії трудності робіт та інших нормоутворюючих факторів. Норма праці підвищується із збільшенням розміру площі землеволодіння, землекористування (ділянки) і категорії трудності, та навпаки.

При користуванні нормами праці спочатку визначають загальну вартість за видом землевпорядних робіт, а потім — за стадіями і елементами робіт. У розмірі всіх елементів робіт знаходять процентне співвідношення затрат праці в загальному їх обсязі за стадіями робіт. Для кож ного спеціаліста відповідно до його кваліфікації і посадового окладу встановлюють норму праці у грошовому виразі.

I Норми виробітку на проектно-вишукувальні роботи по земле- впвряякувампю, що викопуються інститутом «Укрземпроект». К , 1966. С. їв.

Розглядаючи процес нормування праці в землевпорядному виробництві, слід зазначити, що він потребує постійного вдосконалення. У зв'язку з цим можна виділити такі основні напрями покращання нормування праці в дінроземах та їх підрозділах: 1) розширення сфери застосування норм як у виробничій, так і в невиробничій галузях; 2) забезпечення єдності норм праці, без якої вони не можуть стати дійсною основою оплати по кількості праці. Тільки рівнозначність норм праці забезпечує облік однакового ступеня напруженості людей в процесі праці, а відповідно і рівну оплату за рівну працю; 3) передбачення найбільш раціональних організаційно-технічних умов виконання робіт і включення у збірники типових норм і нормативів часу детальних вказівок про те, на які саме умови розраховані норми і нормативи; 4) скорочення затрат праці і засобів на розробку нормативних матеріалів як по лінії зниження вартості нормативно-дослідних робіт, так і по лінії здешевлення оперативного нормування безпосередньо в проектних організаціях; 5) забезпечення диференціації норм праці відповідно до умов виробництва; 6) залучення до справи нормування праці в проектних організаціях широкого кола спеціалістів.

Усе це дає можливість з більшою обгрунтованістю визначати затрати праці, сприяє швидкому впровадженню кращих форм організації робіт, передових прийомів і методів праці, постійному підвищенню її продуктивності на проектно-вишукувальних роботах, а разом з тим — поліпшенню землевпорядного виробництва в цілом

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інтегрування деяких ірраціональних функцій	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.