• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Підприємства залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх та великих підприємств.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства: унітарні, корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для цього майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через призначеного ним керівника керує підприємством і формує його трудовий колектив на основі трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Унітарними підприємствами є: державні, комунальні, приватні.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників, їх спільного управління справами, участі засновників у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Корпоративними є: кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Малими (незалежно від форми власності) визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує 70 млн грн.

Великими підприємствами визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 250 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує 100 млн грн.

Усі інші підприємства визнаються середніми.

Згідно з п. 3 ст. 1 ЗУ "Про режим іноземного інвестування" № 93/96-ВР від 19.03.96 р. підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, створене відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого, за його наявності, складає не менше 10%. Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою здобуття прибутку або досягнення соціального ефекту.

Майно, що ввозиться до України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, звільняється від митного оподаткування. Якщо протягом 3 років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, яке було ввезено до України як внесок іноземного інвестора до статутного фонду вказаного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку із припиненням діяльності цього підприємства (окрім вивозу іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито.

Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з дотриманням вимог законодавства України і законодавства відповідних держав.

Законом можуть бути визначені галузі господарювання і території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

Іноземне підприємство є одним з видів підприємств, розташованих на території України, майно якого є власністю іноземних громадян або іноземних юридичних осіб на 100%. На іноземні підприємства поширюється національний правовий режим господарської діяльності.

Проте створюється таке підприємство відповідно до законодавства тієї держави, до якої воно належить.

З метою забезпечення національної безпеки держави в Україні можуть бути встановлені заборони на створення іноземних підприємств у визначених законом галузях.

Однією з форм здійснення іноземних інвестицій є створення на території України представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності. Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземні суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на територій України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Реєстрацію вказаних представництв здійснює Міністерство економіки України протягом 60 робочих днів з дня подачі іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію. У разі зміни назви, юридичного статусу, юридичної адреси або оголошення іноземного суб'єкта господарської діяльності неплатоспроможним або банкрутом його представництво на території України зобов'язане повідомити про це Міністерство економіки України в 7-денний термін.

2. Особливості правового становища державних і комунальних підприємств

Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки і входить до сфери його управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Державне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу влади, до сфери управління якого воно входить.

Органом управління державного унітарного підприємства є керівник підприємства, який призначається органом, до сфери управління якого входить підприємство, і є підзвітним цьому органові. Законом можуть бути визначені особливості статусу керівника державного унітарного підприємства, в тому числі встановлено підвищену відповідальність керівника за результати роботи підприємства.

Державні унітарні підприємства діють як державні комерційні підприємства та казенні підприємства.

Ознаками державного комерційного підприємства є:

- суб'єкт підприємницької діяльності, діє на основі статуту і несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном;

- майно закріплюється на праві господарського відання;

- статутний фонд утворюється уповноваженим органом, до сфери управління якого входить підприємство, мінімальний розмір статутного фонду встановлюється законом;

- держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями, крім випадків, передбачених Господарським кодексом та іншими законами;

- збитки, завдані підприємству внаслідок виконання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, які було визнано судом неконституційними або недійсними, підлягають відшкодуванню зазначеними органами добровільно або за рішенням суду.

- підприємство може бути перетворено у корпоратизоване підприємство (державне акціонерне товариство).

Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати і виконувати доведені до нього у встановленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, а також враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку і виборі контрагентів.

Державні комерційні підприємства утворюють за рахунок прибутку спеціальні цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з їх діяльністю:

- амортизаційний фонд;

- фонд розвитку виробництва;

- фонд вжитку (оплати праці);

- резервний фонд;

- інші фонди, передбачені статутом підприємства.

При зміні керівника державного комерційного підприємства обов'язковим є проведення ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства в порядку, передбаченому законом.

Казенні підприємства створюються в галузях народного господарства, в яких:

- законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

- основним (понад 50%) споживачем продукції (робіт, послуг) є держава;

- переважаючим (понад 50%) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що задовольняються ним, як правило, не може бути рентабельним;

- приватизація майнових комплексів державних підприємств заборонена законом.

Казенне підприємство створюється за рішенням Кабінету міністрів України. Статус юридичної особи, якою володіє казенне підприємство, дає йому можливість самостійно брати участь в господарському звороті від свого імені, нести самостійну майнову відповідальність, мати поточні і інші рахунки в банку і печатку.

Орган, у сферу управління якого входить казенне підприємство, затверджує статут підприємства, призначає його керівника, дає дозвіл на здійснення казенним підприємством господарської діяльності, визначає види продукції (робіт, послуг).

Найменування казенного підприємства повинне містити слова "казенне підприємство".

Згідно з Типовим статутом казенного підприємства, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 16.06.98 р. № 914, казенне підприємство має право самостійно:

- визначати стратегію і основні напрямки свого розвитку відповідно до державних програм і замовлень, плану розвитку підприємства;

- реалізовувати продукцію (виконувати роботи, надавати послуги), вироблену за межами державного контракту, за цінами, що встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України, - за фіксованими державними цінами.

За погодженням з органом управління казенне підприємство має право:

- самостійно здійснювати господарську діяльність за наявності не-завантажених для виконання державного контракту виробничих потужностей;

- отримувати кредити під виконання державного контракту;

- випускати цінні папери і реалізовувати їх юридичним особам і громадянам України і інших держав відповідно до законодавства;

- створювати філії, представництва, відділення і інші відокремлені підрозділи з правом відкриття поточних рахунків і затверджувати положення про них.

Казенне підприємство зобов'язано:

- забезпечувати виробництво і постачання продукції відповідно до державного контракту і укладених договорів;

- забезпечувати своєчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету і до державних цільових фондів згідно із законодавством України;

- забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна і виділених грошових коштів і ін.

Орган, у сферу управління якого входить казенне підприємство, здійснює контроль за використанням і збереженням майна, що належить підприємству, і має право вилучити в казенного підприємства майно, що не використовується або використовується не за призначенням, і розпорядитися ним у межах своїх повноважень.

Джерелами формування майна казенного підприємства є:

- державне майно, передане підприємству відповідно до рішення про його створення;

- грошові кошти і інше майно, отримані від реалізації продукції (робіт, послуг) підприємства;

- цільові кошти, виділені з Державного бюджету України;

- кредити банків;

- частина доходів підприємства, отриманих ним за результатами господарської діяльності, передбачена статутом;

- інші джерела, не заборонені законом.

Казенне підприємство отримує кредити для виконання статутних завдань під гарантію органу, у сферу управління якого входить підприємство.

Казенне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями лише засобами, які знаходяться в його розпорядженні. При недостатності вказаних засобів держава в особі органу, у сферу управління якого входить підприємство, несе повну субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями казенного підприємства.

Ст. 78 Господарського кодексу України передбачає особливості створення та функціонування комунальних підприємств.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відособленої частини комунальної власності і входить у сферу його управління.

Орган, у сферу управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції.

Майно комунального унітарного підприємства знаходиться в комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

Статутний фонд комунального унітарного підприємства утворюється органом, у сферу управління якого воно входить, до реєстрації його як суб'єкта господарювання. Мінімальний розмір статутного фонду комунального унітарного підприємства встановлюється відповідною місцевою радою.

Дві спеціальні вимоги пред'являються до найменування комунального унітарного підприємства: по-перше, воно повинне вказувати, що таке підприємство є комунальним, по-друге, містити вказівку на орган місцевого самоврядування, у сферу управління якого входить це підприємство.

Комунальне унітарне підприємство не несе відповідальності за зобов'язаннями власника і органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно входить.

Читайте також:

1. IV група- показники надійності підприємства
2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
3. WEB - сайт підприємства в Інтернет
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
6. Аверсивную терапію використовують, як правило, при лікуванні алкоголізму, нікотиновій залежності і деяких інших захворювань.
7. Автопідприємства вантажних автомобілів
8. Агрегатний індекс фізичного обсягу
9. Адміністративно-правовий статус торговельного підприємства
10. Активами торговельного підприємства
11. Активи підприємства, їх кругооборот і оборот
12. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.

Переглядів: 1302