• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль за формуванням видатків

Суми видатків за КЕКВ відображаються двічі: (касові і фактичні). Це необхідно для аналітичного обліку касових і фактичних видатків.

Видатки на проведення тендерів по закупівлі товарів, робіт чи послуг повинні обліковуватися за тим кодом, за яким має бути проведений основний платіж. Плата за надання тендерної документації учасникам відображається в бухгал­терському обліку як відновлення касових видатків.

Якщо касові і фактичні видатки збігаються в часі їх називають прямими видатками.

Залежність касових і фактичних витрат за КЕКВ можна написати у вигляді формули:

Фактичні видатки за звітний період+

+ Кредитовий залишок на початок року-

- Дебетовий залишок на початок року-

- Кредитовий залишок на кінець звітного періоду+

+ Дебетовий залишок на кінець звітного періоду =

= Касові видатки за звітний рік (період).

За формуванням видатків здійснюється попередній контроль.

Попередній фінансовий контроль здійснюється на етапі планування та формування фінансових ресурсів бюджетних установ, а також на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників коштів. Попередній фінансовий контроль повинен бути найбільш ефективним, оскільки він проводиться ще до здійснення господарських операцій і повинен бути оріентованим на запобігання фінансовим зловживанням в майбутньому.

Основними напрямами попереднього фінансового контролю є:

-перевірка порядку складання, розгляду та затвердження кошторисів бюджетних установ;

-контроль за наявністю належним чином оформлених кошторисів у самих бюджетних установах та в органах, що здійснюють фінансування цих установ (органи Державного казначейства та Міністерства фінансів);

-перевірка реальності кредиторської та дебіторської заборгованості розпорядників бюджетних коштів тощо.

Окрім перевірки затвердженого належним чином кошторису необхідно перевірити наявність у бюджетної установи такого документу як плану асигнувань.

План асигнувань є невід’ємною частиною кошторису і затверджується разом із кошторисом.

Установи мають право брати бюджетні зобов’язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, встановлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань.

Надавати бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів можна лише для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету.

Розпорядники бюджетних коштів повинні приводити свої кошторисиу відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього штатна чисельність працівників установи повинна бути приведена у відповідність до фонду оплати праці, а інші видатки – у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету.

Кошториси, плани асигнвань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи.

Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються Їх керівником за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

Контроль за правильністю затвердження кошторисів і планів асигнувань здійснюють органи Міністерства фінансів, Державного казначейства і державної контрольно-ревізійної служби.

Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

Місцеві фінансові органи щороку протягом трьох місяців після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складання і затвердження кошторисів і планів асигнувань. Під час перевірки перевіряються правильність проведення розрахунків бюджетними установами по всіх кодах економічної класифікації видатків.

На підставі матеріалів перевірок проводиться скорочення бюджетних асигнувань.

Завдання фінансового контролю, що здійснюється органами Державного казначейства, полягає у зменшенні кількості обсягів порушень бюджетного законодавства, використання бюджетних коштів не за призначенням та у межах бюджетних асигнувань.При здійсненні касових видатків органами казначейства перевіряються всі бухгалтерські, фінансові та інші документи, що підтверджую.ть право і законність проведених витрат.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. III. Контроль знань
3. III. КОНТРОЛЬ і УПРАВЛІННЯ РЕКЛАМУВАННЯМ
4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
5. VII Контроль постачальника
6. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
7. Банківський контроль та нагляд: форми та мета здійснення. Пруденційний нагляд: поняття, органи та мета проведення.
8. Біохімічний контроль за розвитком систем енергозабезпечення
9. Бюджетна класифікація видатків та кредитування бюджету
10. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків.
11. Бюджетне фінансування видатків, його принципи, форми і методи
12. Бюджетний контроль - це порівняння показників бюджету зі звітом за від­повідний період часу.

Переглядів: 1555